ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 червня 2020 року Справа № 280/1738/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Азов - Автотранс (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 2 - Г, код ЄДРПОУ 41149662)
до - Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м.Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2 - А,)
до - Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови від 18.02.2020 №173503 про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
13 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Азов - Автотранс (далі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач 1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу №173503 від 18.02.2020, якою постановлено позивачу стягнути штраф в розмірі 34000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 лютого 2020 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Азов-Автотранс надійшла постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 173503 від 18 лютого 2020 року, якою на Товариство накладений штраф у сумі 34000 грн. Позивач не є автомобільним перевізником, так як транспортний засіб позивачем був переданий в оренду ТОВ Агея , який здійснює господарську діяльність у сфері автомобільного транспорту. Відповідачем взагалі не з`ясовувалось питання кому саме належить транспортний засіб і хто саме його використовує в своїй діяльності. З наведених підстав, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 5-ти денний строк на усунення недоліків.
У термін, становлений ухвалою суду строк, позивач усунув недоліки.
Ухвалою суду від 25.03.2020 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 16.04.2020 о/об 10 год. 50 хв. без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 08.04.2020 залишено позов без руху та надано строк на усунення недоліків.
У межах встановленого судом строку, позивачем виконані вимоги ухвали суду.
Ухвалою суду від 17.04.2020 продовжено розгляд справи.
09.06.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх.№ 26726) подано відзив на позовну заяву. Після проведення документального габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу було встановлено, що навантаження по загальній масі перевищує нормативно-встановлені параметри 56.280т., замість встановленої 44 т. На дату розгляду акту №185439 Позивач, та його уповноважена особа на розгляді не був присутній, та із своєї сторони не надали жодного документу який доводив би наявність оформленого Дозволу, який дає право на рух дорогами України з перевищенням нормативно встановлених параметрів. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач зареєстрований як юридична особа 13.02.2017, про що зроблено запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 103 102 0000 042180.
01 жовтня 2019 року між позивачем та ТОВ Агея (код ЄДРПОУ 37359165) було укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до п. 1.1. якого позивач передає а ТОВ Агея приймає в тимчасове володіння та користування за плату належний ОСОБА_1 на праві власності транспортний засіб: автомобіль марки: В АР, модель: АS105 ХF , рік випуску: 2012 рік, тип - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ КОНТЕЙНЕРОВОЗ-С, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 , державний реєстраційний № НОМЕР_3 .
Транспортний засіб марки О АР, модель АS 105 ХF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 17.02.2017 Центром 2341.
Позивач передав в оренду вищевказаний транспортний засіб на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В. 08.01.2019 за реєстровим номером 25.
01 жовтня 2019 року між позивачем та ТОВ Агея (код ЄДРПОУ 37359165) було укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до п. 1.1. якого позивач передає а ТОВ Агея приймає в тимчасове володіння та користування за плату належний ОСОБА_1 на праві власності транспортний засіб: автомобіль марки: КЯОМЕ, модель: А2 , рік випуску: 2011 рік, тип - СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПРИЧІП ПР- КОНТЕЙНЕРОВОЗ, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_7 , державний реєстраційний № НОМЕР_8 .
Транспортний засіб марки КRONE, модель А2, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2011 року випуску належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого 23.08.2019 ТСЦ 2341.
Позивач передав в оренду вищевказаний транспортний засіб на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновим О.О. 30.08.2019 за реєстровим номером 243.
24.12.2019 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки БАР, модель А8 105 ХР, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 працівник ТОВ ТД Азов-Автотранс , що підтверджується наказом № 62-К від 28.12.2019 про прийняття на роботу.
За результатами контролю уповноваженими особами відповідача було встановлено факт завищення на вказаному автомобілі вагових обмежень та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.12.2019 № 185439 відносно власника ТЗ ОСОБА_1 .
Відносно позивача відповідачем було складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 173503 від 18.02.2020, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 грн.
Зазначена постанова була отримана позивачем 27.02.2020.
Не погоджуючись з правомірністю винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач подав позов до суду.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".
Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
В розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344- III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-ІІІ).
Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують
нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок №1007/1207.
Згідно з пунктом 4 даного Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.
Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно- вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Закон України Про автомобільний транспорт та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають товарно-транспортну накладну обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.
Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Зауважень, щодо наявності, відсутності чи оформлення ТТН відповідачем у вище наведених документах не зазначалося.
При цьому, щодо визначення відповідачем перевищення вагових обмежень, слід зазначиш, що акт перевірки та розрахунок плати за проїзд також не містять будь-яких характеристик зважувального обладнання, зокрема в частині: якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу (тип, модель, заводський номер), чи призначені вони для проведення зважування у русі, який відсоток похибки таких ваг, чи компетентним органом проведено повірку ваг, чи не втратили документи на ваги чинність, тощо.
Який саме вантаж перевозився відповідачем в документаж не відображено, доказів того, що контролюючий орган, проводив зважування у статичному режимі також не відображено в документах, що унеможливлює встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу. Тому, дії відповідача при здійсненні зважування транспортного засобу, не можна вважати правомірними.
З приводу того, що відповідач застосував адміністративно-господарський штраф не до орендаря, а до позивача, зазначаємо наступне.
Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 8 листопада 2006 р. № 1567 процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Відповідно до наведених норм, слід зробити висновок, що позивач не є автомобільним перевізником, так як транспортний засіб позивачем був переданий в оренду ТОВ Агея , який здійснює господарську діяльність у сфері автомобільного транспорту.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити, а відтак, постанова відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу №173503 від 18.02.2020 підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній суму 2102,00 грн відповідно до платіжного доручення 0.0.1676310376.1 від 14.04.2020, №0.0.1658536176.1 від 23.03.2020.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Азов - Автотранс (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 2 - Г, код ЄДРПОУ 41149662) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м.Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2 - А), до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 18.02.2020 №173503 про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу №173503 від 18.02.2020, якою постановлено стягнути штраф в розмірі 34000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Азов - Автотранс .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄРДПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Азов - Автотранс (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 2 - Г, код ЄДРПОУ 41149662) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).
Рішення суду в повному обсязі складено та підписане суддею 22.06.2020.
Рішення не набрало законної сили.
Суддя Р.В. Сацький
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 25.06.2020 |
Номер документу | 90025956 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні