Рішення

від 24.06.2020 по справі 320/3287/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року № 320/3287/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкор Агро" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінкор Агро" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №195119 від 23.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної постанови, оскільки, на думку позивача, вона прийнята у повній суперечності нормам чинного законодавства. Наголошено, що відповідачем допущено ряд порушень процедури габаритно-вагового контролю, а також безпідставно не взято до уваги ту обставину, що ТОВ "Вінкор Агро" перевозився сипучий вантаж (просо), який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що, в свою чергу, не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей.

Крім того, позивач зазначив, що на підставі повідомлення Укртрансбезпеки його було запрошено на розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на 17.03.2020, у той час, як оскаржувана постанова прийнята 23.03.2020, про що перевізник не повідомлявся.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду відзив, в якому зазначив, що перевірка та зважування належного позивачу транспортного засобу проводилась з додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, з належним чином оформленими документами, а постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу винесено у відповідності із Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006. Зауважив, що відповідно до акту перевірки та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю позивачем допущено перевищення вагових обмежень на здвоєну вісь - 19,26 т, при нормативно допустимому - 16 т.

Ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 11.02.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі направлення на перевірку від 10.02.2020 №008061 на окремо визначених ділянках дороги проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Судом встановлено, що 11.02.2020 на пункті в с.Млини, Лохвицького р-ну, Полтавської області, Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було зупинено автомобіль марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом REISCH, номерний знак НОМЕР_2 , з подальшим проведенням його габаритно-вагового контролю.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ "ВІНКОР АГРО" (а.с. 18).

За результатами проведення зважування складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.02.2020 №042678, відповідно до якого, було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 19,260 т, при нормативно допустимому -16 т, на строєну - 24,14т при нормативно допустимому 22 т (а.с. 13).

У подальшому, Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2020 №206441, відповідно до якого виявлено порушення ТОВ "ВІНКОР АГРО" вимог абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме виконування вантажного перевезення з перевищенням вагових обмежень на 20 % (а.с. 12).

На підставі висновків акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2020 №206441 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.02.2020 №042678, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.03.2020 №195119, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 34000,00 грн (а.с. 14).

Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільні дороги" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Судовим розглядом встановлено, що під час проведення рейдової перевірки вказаний вище транспортний засіб пройшов зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів ТЗ, а саме повна маса ТЗ склала 40 тонн при допустимих 40 тоннах. При цьому, як стверджує відповідач, виявлено, що навантаження на здвоєну вісь становило 19,26, при нормативно допустимому - 16 т.

У той же час, дослідивши наявні у матеріалах докази та оцінивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про не підтвердженість порушення позивачем правил здійснення перевезення вантажів.

Так, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною четвертою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У свою чергу, згідно із пунктом 16 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).

Суд звертає увагу, що як з`ясовується зі змісту товарно-транспортної накладної від 11.02.2020 №1, автомобілем, належним позивачу, здійснювалось перевезення сільськогосподарської культури - просо, який є сипучим вантажем, тобто перевозився подільний сипучий вантаж та перевізник не мав можливості отримати дозвіл на рух транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки на перевезення таких вантажів дозвіл не видається.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/14 дійшов аналогічного висновку, та вказав, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

У даному випадку, слід враховувати властивості вантажу, який перевозило ТОВ "Вінкор Агро", а саме просо, що є подільним вантажем, та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому, проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, у силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018), у справі № 826/442/13-а (постанова від 16.01.2018), у справі №821/597/17 (постанова від 12.06.2018).

За таких обставин, суд зазначає, що процедура габаритно-вагового контролю здійснена відповідачем поверхнево та без належного врахування всіх фактичних обставин, що вплинули на її результат.

При прийнятті рішення судом також взято до уваги, що відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У ході розгляду справи судом встановлено, що на адресу ТОВ "ВІНКОР АГРО" було надіслано повідомлення про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, буде проведено 17 березня 2020 року.

Водночас, як свідчать фактичні обставини та оскаржувана постанова, справа розглянута 23 березня 2020 року, про що перевізник не повідомлявся.

Суд негативно сприймає ту обставину, що призначаючи розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом на 17.03.2020, відповідач приймає оскаржуване рішення за результатами розгляду такої справи - 23.03.2020, що є неприпустимим.

Суд наголошує, що за своєю правовою природою, розгляд справи суб`єктом владних повноважень, передбачає ніщо інше, як прийняття ним відповідного рішення, що прямо передбачене Порядку №1567, який закріплює, що під час розгляду справи, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Твердження відповідача про те, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю протягом двох місяців з дня його виявлення, у цьому контексті, є необґрунтованим. Суд звертає увагу, що встановлений законодавством строк для розгляду відповідачем справи, не дає йому право приймати рішення в іншу дату, ніж ту на яку призначений розгляд справи, оскільки законодавством ототожнюються ці дві події.

Надання двохмісячного строку суб`єкту владних повноважень - Державній службі України з безпеки на транспорті для розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом означає, що протягом вказаного строку має бути розглянуто таку справу у призначені дату, час та місце, шляхом прийняття рішення.

Отже, встановлені в ході судового розгляду обставини дають підстави дійти висновку, що оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 26.12.2019 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті .

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №195119 від 23.03.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР АГРО" (код ЄДРПОУ 39817985) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.