Рішення

від 22.06.2020 по справі 340/1026/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1026/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.А.ЕНЕРДЖІ" (далі - позивач) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- припис №9/2020 від 21.02.2020 р. про усунення порушень вимог законодавства;

- постанову №1011-3/8/31 від 18.03.2020 р. про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірною постановою позивача було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яке полягає у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Однак, на думку позивача, оскаржувана постанова та припис є незаконними виходячи з порушення відповідачем процедури перевірки, на підставі якої вини були винесені, оскільки позивач не був завчасно та належним чином повідомлений про проведення такої перевірки.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки нормами чинного містобудівного законодавства не передбачено обов`язку повідомляти суб`єктів містобудування про час та місце проведення відносно них позапланової перевірки. Крім того, листом від 12.02.2020 позивача повідомлено про проведення перевірки, а тому, на думку представника відповідача з боку Управління вжито всіх можливих заходів з метою проведення перевірки в присутності керівника позивача чи уповноваженої ним особи (а.с.34-35).

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити з підстав, вказаних у позов (а.с.53).

Представник відповідача заперечення на таку відповідь до суду не подавав.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, на адресу Управління ДАБІ у Кіровоградській області надійшов лист УСБУ в Кіровоградській області від 04.09.2020 р. за №61/КЗЕ/749нт "Щодо вжиття заходів правового реагування" щодо можливого порушення позивачем вимог містобудівного законодавства (а.с.36).

З метою встановлення фактичних обставин, ДАБІ України в межах наданих повноважень 06.02.2020 було видано наказ № 292 "Про проведення позапланової перевірки", яким відповідачу наказано провести позапланову перевірку позивача, як суб`єкта містобудівної діяльності (а.с.37).

На підставі наказу видано направлення №43 від 10.08.2020 р. для проведення позапланового заходу (а.с.39).

Про проведення перевірки позивача повідомлено листом від 12.02.2020 р. №1011-1.18/336 (а.с.38).

У ході проведення перевірки, 18.02.2020 р. посадовою особою відповідача складено акт № 26/2020 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с.40).

Надалі посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3/2020 від 21.02.2020, яким встановлено порушення з боку позивача статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за яке передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Також, у протоколі повідомлено позивача, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11:00 год. 03.03.2020 у приміщенні Управління за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28 (а.с.9).

З метою усунення виявлених порушень, відповідачем було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №9/2020 від 21.02.2020 з вимогою допустити посадових осіб Управління до об`єкту до 07.03.2020 (а.с.10).

Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було перенесено на 18.03.2020 о 11:00 год. (а.с.11).

За результатами розгляду справи, відповідно до положень Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", посадовою особою відповідача видано відносно позивача постанову №1011-3/8/31 від 18.03.2020 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 63060 грн. (а.с.12).

Позивач вважає постанову №1011-3/8/31 від 18.03.2020 р., а також припис №9/2020 від 21.02.2020 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно пункту 8 частини 1 статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів,розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Відповідно п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено те, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За приписами п.1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, частиною 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 877) передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно приписів частини 3-4 статті 7 Закону № 877, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Не заперечуючи, що норми частини 5 статті 7 Закону № 877 не віднесені пунктом 1 Порядку № 553 до переліку норм, яких зобов`язаний дотримуватися орган державного архітектурно-будівельного контролю, суд зауважує, що за приписами пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно п.14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п. 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, в тому числі: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно п.17 Порядку №553у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п.19 Порядку №553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.20 Порядку № 553).

Відповідно до п.21 Порядку №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З аналізу вказаних положень чинного законодавства слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.94 №208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Виходячи із системного змісту вищенаведених норм, можна зробити висновок про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку, а посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та ознайомити з підставою для проведення перевірки.

Таким чином, забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки і встановлення факту недопуску до проведення перевірки є можливим лише у випадку належного повідомлення про проведення перевірки.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що з метою проведення перевірки та встановлення дійсних обставин справи, Управлінням на адресу позивача було направлено лист №1011-1.18/336 від 12.02.2020 року, в якому повідомлялось про необхідність проведення позапланової перевірки та присутності керівника позивача чи уповноваженої особи (фіскальний чек №2500668948227) (а.с.38).

Згідно відстеження поштового відправлення за трек-номером 2500668948227 було встановлено, що вказаний лист №1011-1.18/336 від 12.02.2020 позивачем отримано лише 19.02.2020, тобто на наступний день після виходу посадових осіб відповідача на перевірку та складення акту про недопуск.

Відтак, позивач фактично не міг забезпечити присутність 18.02.2020 р. уповноваженої особи під час проведення позапланової перевірки, а тому суд дійшов висновку, що відсутність на місці проведення перевірки уповноваженої особи позивача унеможливлює як сам факт вчинення нею перешкод (недопуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Слід також вказати, що відсутні будь-які докази того, що уповноваженою особою здійснювались дії, які б спричинили недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, оскільки акт від 18.02.2020 не міститься даних про те, які саме дії, вчинені позивачем (його уповноваженими особами/представниками), унеможливили допуск на місце будівництва працівників відповідача.

Крім того, сам акт від 18.02.2020, як єдиний доказ вчинення порушення п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", не містить відомостей про те, якою уповноваженою особою позивача (прізвище, ім`я, по-батькові) вчинено порушення у виді недопуску посадових осіб відповідача до перевірки. При цьому, яке відношення до позивача має фізична особа, яка в акті записана як "охоронець ОСОБА_1 ", відповідач не зазначає.

Таким чином, вказані обставини у сукупності не можуть бути належними доказами у підтвердження факту недопуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки. При цьому, суд зазначає, що проведення перевірки у встановленому законом порядку є передумовою для прийняття в подальшому припису про усунення встановлених порушень та постанови про накладення штрафу, а тому в разі недотримання встановлених вимог, у посадової особи органу контролю відсутні підстави на прийняття будь-яких рішень за результатами виявлених порушень.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем не було доведено наявності порушень в діях позивача у виді недопуску посадових осіб управління на об`єкт будівництва, суд дійшов висновку, що відповідачем також не доведено правомірність прийнятого припису №9/2020 від 21.02.2020 р. та постанови №1011-3/8/31 від 18.03.2020 р. про накладення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4204 грн., що підтверджено наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №3 від 01.04.2020 (а.с.25). Отже, понесені витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис №9/2020 від 21.02.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову №1011-3/8/31 від 18.03.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "С.А.ЕНЕРДЖІ" (код за ЄДРПОУ - 38693108) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 37708956).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько