Ухвала

від 23.06.2020 по справі 420/5246/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5246/20

УХВАЛА

23 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А. розглянувши позовну заяву кредитної спілки ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КРЕДИТНА СПІЛКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ СИЛОВИХ ВІДОМСТВ СПІВДРУЖНІСТЬ до приватного нотаріуса Сегеченко Ірини Миколаївни про визнання незаконними нотаріальні дії та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 18 червня 2020 року надійшов позов кредитної спілки ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КРЕДИТНА СПІЛКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ СИЛОВИХ ВІДОМСТВ СПІВДРУЖНІСТЬ до приватного нотаріуса Сегеченко Ірини Миколаївни, в якому позивач просить суд визнати незаконними нотаріальні дії та скасувати рішення приватного нотаріуса Сегеченко І.М. про реєстрацію права власності номер: 48645943 від 12.09.2019 12:41:26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1912760551101., на ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п.1-6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем в порушення вищевказаних норм у позовній заяві зазначено своє найменування кредитна спілка ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КРЕДИТНА СПІЛКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ СИЛОВИХ ВІДОМСТВ СПІВДРУЖНІСТЬ , в той час як вірним найменуванням позивача, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є кредитна спілка ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КРЕДИТНА СПІЛКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ СИЛОВИХ ВІДОМСТВ-СПІВДРУЖНІСТЬ .

Також, позивачем в порушення вищенаведеної норми у позовній заяві не зазначено:

- відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача;

- офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача;

- офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти представника позивача.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача, що не узгоджується з приписами ст.5 КАС України.

Також позивач, заявляючи вимогу про визнання незаконними нотаріальні дії відповідача, не конкретизує, які саме дії.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду позовну заяву із уточненими позовними вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення вказаної норми позивач не надав до суду додатків до позовної заяви відповідачу.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у позовній заяві посилається на те, що у його власності було нежитлове підвальне приміщення за адресою АДРЕСА_1 , що у 2007 року колишній голова правління його продав та що воно в подальшому було перепродане, посилається на свою заяву до міліції та що позивач є постраждалим по кримінальній справі №01200900133, на прилюдні торги, свідоцтво про придбання нерухомого майна, скаргу до Міністерства юстиції України, однак доказів на підтвердження вказаного до суду не надав.

Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач просить суд скасувати рішення приватного нотаріуса Сегеченко І.М. про реєстрацію права власності номер: 48645943 від 12.09.2019 12:41:26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1912760551101., однак його засвідченої копії до суду не надав.

Також позивач у позовній заяві як на підтвердження наявності підстав для звернення до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом посилається на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02.06.2020 року по справі про відмову у відкритті провадження по справі.

Однак з даної ухвали не вбачається повний номер справи, по якій її прийнято та незрозуміло, з якими позовними вимогами позивач звертався до Приморського районного суду міста Одеси.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до суду надано позов без доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України Про судовий збір . Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з наведеної норми вбачається, що звільненими від сплати судового збору можуть бути лише позивачі - фізичні особи, за наявності певних умов.

Відтак, суддя зазначає, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривні.

Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати незаконними дії та скасувати рішення).

Відповідно до ч.2 ст.168 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивач повинен надати до суду докази сплати 4204,00 грн. судового збору (2102*2).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у позовній заяві заявляє вимогу про визнання незаконними дії відповідача, однак у зв`язку з відсутністю чіткого формулювання такої вимоги у судді відсутня можливість визначити, чи дотримано позивачем строк звернення до суду з нею.

Також предметом даного позову є рішення відповідача про реєстрацію права власності номер: 48645943 від 12.09.2019 року, про яке позивач стверджує, що дізнався 22 жовтня 2019 року (доказів на підтвердження вказаного до суду не надано).

При цьому позивач посилається на отримання 28.04.2020 року відповіді за результатами розгляду скарги на вищевказане рішення як на дату початку відрахування строку звернення до суду з даним позовом.

Суддя вважає таке твердження позивача необґрунтованим, оскільки законодавством не передбачено порядку досудового врегулювання такого типу спорів.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 18.06.2020 року.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано належним чином обґрунтованого клопотання про його поновлення із доказами.

Також позивачем у позовній заяві заявлено у якості забезпечення позову заборонити вчиняти будь-які дії, пов`язані з проведеною реєстрацію.

Суддя зазначає, що порядок звернення із заявою про забезпечення позову та вимоги до такої заяви визначені статтями 150-153 КАС України, згідно яких така заява зокрема подається окремим процесуальним документом.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з доказами на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, клопотання про поновлення строку звернення до суду або доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та доказів сплати 4204,00 грн. судового збору (з копією відповідачу).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов кредитної спілки ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КРЕДИТНА СПІЛКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ СИЛОВИХ ВІДОМСТВ СПІВДРУЖНІСТЬ до приватного нотаріуса Сегеченко Ірини Миколаївни про визнання незаконними нотаріальні дії та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-ІХ).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко