Рішення

від 23.06.2020 по справі 480/2304/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 р. Справа № 480/2304/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-242503-54 від 10 лютого 2020 року, зі стягненням судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. та комісії за сплату судового збору у розмірі 12,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.02.2020 р. отримав оскаржувану вимогу. 28.02.2020 р. надіслав до ДПС України скаргу на зазначену вимогу та 03.04.2020 р. отримав рішення про результати розгляду скарги від 31.03.2020 р. №11600/6/99-00-08-06-01-06, в якій вимогу про сплату недоїмки залишено без змін, а скаргу- без задоволення.

Позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною, оскільки він підприємницької діяльності не здійснює, є адвокатом, але перебуває у трудових відносинах з АО "Легал Супорт Груп" і єдиний внесок сплачує організація. Даний факт відповідачем не досліджувався. Отже, контролюючий орган безпідставно сформував оскаржувану вимогу, тому вона підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.04.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та призначено у письмовому провадженні з 26.05.2020 р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) з 06.05.2015 р. по теперішній час. Відповідно до пп. 4 п.6,7 VI розділу Порядку обліку платників податків і зборів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.11.2011 р., фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах, як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Спеціальним законодавчим актом, що регулює правові відноси нарахування і сплати єдиного внеску є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-УІ (далі Закон № 2464) у відповідності до якого видана Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі Інструкція № 449).

Згідно пп.4,5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці - платники єдиного внеску, та особи, які провадять провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі арбітражного керуючого, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Тобто, Закон № 2464 чітко розмежовує всіх платників єдиного внеску, до яких входять, як і фізичні особи - підприємці, так і особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Таким чином, ОСОБА_1 є платником єдиного внеску, в розумінні Закону № 2464.

Крім цього, ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність не звільняються від сплати єдиного внеску, адже виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З 01.01.2018 року особи, яку провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону № 2464).

Враховуючи зміни до Закону № 2464, нарахування ЄВ у 2018-2019 роках в інтегровані картки платників ЄВ (далі - ІКП ЄВ) проводяться автоматично на центральному рівні.

Так, відповідно ІКП ЄВ ОСОБА_1 проведені нарахування по строку сплати єдиного внеску як платнику незалежної професійної діяльності: за IV квартал 2018, за І квартал 2019, за II квартал 2019, за III квартал 2019, за IV квартал 2019.

Тобто, саме в зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 станом на 10.02.2020 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 3063,93 грн., ГУ ДПС у Сумській області було сформовано та надіслано вимогу № Ф-242503-54-23 від 10.02.2020 року.

Враховуючи зазначене, позивач за наявності державної реєстрації фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності є платником єдиного внеску і був зобов`язаний сплачувати єдиний внесок у порядку і строки визначені Законом № 2464 та Інструкцією №449.

Вважає, що вимога про сплату боргу була сформована правомірно, відповідно, підстави для її скасування відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.34-38).

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №7 від 29.01.2016 р. прийнятий на посаду адвоката АО "Юридичної компанії Легал Суппорт Групп" та працює до тепер, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 28).

10.02.2020 р. ГУ ДПС у Сумській області складено вимогу №Ф-242503-54 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 3063,93 грн. (а.с. 6).

Не погодившись з прийнятою вимогою, 28.02.2020 р. позивач надіслав до ДПС України скаргу на зазначену вимогу (а.с. 9-11).

Рішенням від 31.03.2020 р. №11600/6/99-00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги вимогу №Ф-242503-54 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 12-15).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Разом з тим, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано.

З огляду на предмет та обставини даного спору, суд зазначає, що оскільки метою збору внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованої особою і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок зі сплати в цей період єдиного внеску позивачем додатково як особою, яка має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 р. у справі № 160/3114/19, в якій сформулював правовий висновок, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником) така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до наказу №7 від 29.01.2016 р. прийнятий на посаду адвоката АО "Юридичної компанії Легал Суппорт Групп" та працює до тепер.

Отже, починаючи з січня 2016 року єдиний соціальний внесок за позивача сплачував роботодавець.

Натомість відповідач всупереч нормам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" провів нарахування єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління ДПС у Сумській області як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності оскаржуваної вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана вимога підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області 840,80 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 10.04.2020 р. № платежу 1009762398 (а.с.1).

Щодо стягнення судових витрат зі сплати комісії за сплату судового збору у розмірі 12,61 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Наведені норми передбачають можливість віднесення витрат до судових у разі, якщо такі безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

У той же час, комісія банку стягується в межах публічного цивільно-правового договору з відповідним банком за надання послуги з переведення коштів з одного рахунку на інший.

Згаданий договір жодним чином не стосується розгляду конкретної справи, відтак, комісія банку не може бути віднесена до судових витрат у розумінні КАС України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області №Ф-242503-54 від 10 лютого 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43190204) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.В. Воловик