Рішення

від 25.06.2020 по справі 580/1283/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року справа № 580/1283/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Водянської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка) з позовом до Водянської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Водянської сільської ради від 18.03.2020 № 38-5/УІІ «Про внесення змін» , викладене в трьох різних редакціях.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що відповідачем рішенням від 24.12.2019 № 37-10/VII надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , розміром 1,8 га. Отримавши вказаний дозвіл позивачка уклала договір з ТОВ Землеустрій та оцінка про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмовившись підписувати акт прийому-передачі межових знаків відповідач 18.03.2020 вніс зміни до рішення від 24.12.2019 № 37-10/VII, виклавши його в трьох різних редакція. Вважаючи внесені зміни від 18.03.2020 № 38-5/УІІ протиправними позивачка звернулась до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Відповідачем подано до суду відзив, яким визнано частково позовні вимоги, а саме визнано протиправними рішення Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 18.03.2020 № 38-5/УІІ Про внесення змін в редакції:

- Внести зміни в рішення сільської ради від 24.12.2019 року від 24.12.2019 року № 37-10/VІІ та викласти п. 1 пп. 1 в такій редакції: Надати дозвіл Шелест Т. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,25 га, з них: -0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і спору за адресою: АДРЕСА_1 ; - 1,00 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ;

- Внести зміни в рішення сільської ради від 24.12.2019 року від 24.12.2019 року № 37-10/VІІ та викласти п. 1 пп. 1 в такій редакції: Надати дозвіл Шелест Т.П ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованій в АДРЕСА_1 .

Стосовно рішення від 18.05.2020 № 38-5/УІІ Про внесення змін в такій редакції п. 1 пп. 1 рішення від 24.12.2019 року № 37-10/VІІ Надати дозвіл Шелест Т.П. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у приватну власність за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства вважає його прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що позивачці рішенням від 24.12.2019 № 37-10/VІІ надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 1,8 га.

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 02.12.2019, Водянською сільською радою прийнято рішення від 24.12.2019 №37-17/VII Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) . Згідно з п. 1 пп. 1 вказаного рішення ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованій в АДРЕСА_1 .

З витягу з погосподарської книги № 1 номер погосподарського об`єкта 01-0014-1 Водянської сільської ради за 2016-2020 роки, виданого відповідачем 26.12.2019 № 728, за гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , на праві особистої власності числиться житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться на земельній ділянці площею 2,05 га, що надана їй у користування.

Відповідно до довідки № 10 від 09.01.2020, виданої відповідачем, за ОСОБА_1 згідно з погосподарським обліком Водянської сільської ради числиться земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розмір земельної ділянки 1,8 га для ведення особистого селянського господарства, угіддя - рілля.

На підставі договору від 25.02.2020 № 024/20 уладеного між позивачем та ТОВ Землеустрій та оцінка , останнім виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у приватну власність, площею 1,8 га, цільове призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 .

16.03.2020 землевпорядником сільської ради Лісовенко С.Б., депутатами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснено обстеження земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 . За результатами обстеження складено акт від 16.03.2020, яким встановлено площу вказаної ділянки 1,25 га. Постійною комісією з питань планування місцевого бюджету, фінансів, соціально-економічного та культурного розвитку села, земельної реформи та охорони навколишнього середовища прийнято рішення від 16.03.2020 № 2 про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 24.12.2019 № 37-10/VII.

На підставі акта обстеження та рішення від 16.03.2020 відповідачем прийнято рішення про внесення змін від 18.03.2020 № 38-5/УІІ до п.1 пп. 1 рішення Водянської сільської ради 24.12.2019 № 37-10/VII.

Рішення про внесення змін від 18.03.2020 викладено в трьох різних редакціях та отримано позивачем 06.04.2020. Вказаним рішенням змінено розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з 1,8 га на 1,0 га, що на думку позивача є протиправним, викликає сумніви в неупередженості дій Водянської сільської ради та суперечить принципу «належного урядування» .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Аналіз наведених положень Закону № 280/97-ВР дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Пунктом 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість внесення змін органом місцевого самоврядування до власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:

а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.06.2013 у справі № 21-64а13 та постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а.

Європейський Суд з прав людини у рішенні Рисовський проти України підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчаснота в належний і якомога послідовніший спосіб. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі ). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки ). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії ). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Ґаші проти Хорватії ).

Приймаючи спірні рішення, відповідач керувався пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, яким передбачено виключну компетенцію сільської ради на встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, що в даному випадку не стосується предмету спору.

Таким чином, відповідачем як органом місцевого самоврядування протиправно внесено зміни від 18.03.2020 у рішення від 24.12.2019 № 37-10/VІІ. Позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,8 га та виготовлено вказаний проект, а отже, виникли правовідносини, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, за правилами встановленими статтею 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн 00 коп. позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги від 05.02.2020 №44; додаткову угоду від 13.04.2020 № 1; квитанцію до прибуткового касового ордера від 13.04.2020 б/н; додаткову угоду від 19.05.2020 № 2; квитанцію до прибуткового касового ордера від 19.05.2020 б/н; акт виконаних робіт від 21.05.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у сумі 5340 грн 80 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Водянської сільської ради (20641, Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 69, ідентифікаційний код 26324450) про визнання протиправним та скасування рішення - задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Водянської сільської ради від 18.03.2020 № 38-5/УІІ Про внесення змін , викладене в таких редакціях:

- Внести зміни в рішення сільської ради від 24 грудня 2019 року №37-10/VII та викласти п. 1 пп. 1 в такій редакції: Надати дозвіл Шелест Т.П. на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у приватну власність за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства ;

- Внести зміни в рішення сільської ради від 24 грудня 2019 року №37-10/VII та викласти п. 1 пп. 1 в такій редакції: Надати дозвіл Шелест Т.П. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,25 га, з них: - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; - 1,00 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ;

- Внести зміни в рішення сесії сільської ради від 24 грудня 2019 року №37-10/ VII та викласти п. 1 пп. 1 в такій редакції: Надати дозвіл Шелест Т.П. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованій в АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Водянської сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через черкаський окружний адміністративний суду строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький