Рішення

від 24.06.2020 по справі 640/5699/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/868

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Київ № 640/5699/20

Окружний адміністративний суду м. Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

Головного управління ДПС у Полтавській області

до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного

матеріалу"

про стягнення коштів платника податків

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач), адреса: 36014, місто Полтава, вулиця Європейська, будинок 4 до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (надалі - відповідач), адреса: 04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 8, в якій позивач, з заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, просить:

- стягнути кошти з рахунків за податковим боргом державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу у розмірі 42 904,78 грн.

Підставами позову вказано стягнення з платника податків податкового боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у встановлений строк надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження із пропозицією надати протягом 15 днів відзив на позовну заяву отримана відповідачем 26 березня 2020 року.

04 червня 2020 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшла заява про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій останній просить зменшити суму заборгованості, що підлягає стягненню та повернути частину сплаченого судового збору за подачу адміністративного позову у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 10 червня 2020 року прийнято до розгляду заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяви про визнання позову також до суду не надходило.

При цьому, навіть станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а відповідачем жодних заяв та клопотань в цій справі надано не було, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, який є узгодженим, проте самостійно платником податків не сплачений.

В позовній заяві (з урахуванням уточнень (зменшення) позовних вимог) позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку у сумі 42 904,78 грн, а саме:

- земельний податок з юридичних осіб (Карлівська міська рада) у розмірі 14 012,56 грн;

- земельний податок з юридичних осіб (Федорівська сільська рада) у розмірі 5 344,91 грн;

- земельний податок з юридичних осіб (Голобородьківська сільська рада) у розмірі 12 894,08 грн;

- земельний податок з юридичних осіб (Козельщинський район) у розмірі 6 310,05 грн;

- земельний податок з юридичних осіб (Решетилівський район) у розмірі 4 343,18 грн.

Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі несплати зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, відповідно до вимог чинного законодавства та як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Полтавській області було винесено щодо державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" податкові повідомлення-рішення, які у свою чергу були направлені рекомендованими листами з повідомленням про вручення до відповідача.

Також, відповідно до вимог чинного законодавства Головним управлінням ДПС у Полтавській області було винесено щодо державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" податкову вимогу від 14 січня 2019 року № 81-53 на суму 3 217,01 грн, та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який був отриманий відповідачем 17 січня 2019 року (Т.1, арк. 166).

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення до суду (з урахуванням уточнень (зменшення) позовних вимог), загальна сума податкового боргу державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", яка не сплачена у встановлені законодавством строки, становить - 42 904,78 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде стягнення з державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 42 904,78 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У відповідності до пункту 1,3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

1. Позов Головного управлінням ДПС у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 8, код ЄДРПОУ 37884028) податковий борг в сумі 42 904,78 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот чотири грн 78 коп) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова