ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
15 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4071/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ Бревері"
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року
у справі № 280/4071/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ Бревері"
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,-
ВСТАНОВИВ:
22 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КФ Бревері (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 15850-50/825 від 23 квітня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 18.06.2019 року № 447, прийнятих відповідачем.
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність передчасність оскаржених рішень, враховуючи, що визначені грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.05.2018 № 0005314001 та №0005324001 не набули статусу узгоджених. Позивач зазначає, що на теперішній час триває процедура касаційного оскарження судових рішень, предметом яких і є вищенаведені податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку про наявність у Товариства не сплаченого податкового боргу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у задоволенні позову відмолено.
При прийняті рішення суд керувався правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 813/4128/17, відповідно до якої подальше оскарження вказаного судового рішення у касаційному порядку, до прийняття остаточного рішення у справі, не тягне за собою неузгодженості податкових зобов`язань, визначених відповідним (и) податковим повідомленням-рішенням.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказане рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги фактично обґрунтовані підставами позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи слідує, що 23.04.2019 відповідачем прийнято податкову вимогу № 15850-50/825, згідно із якої за Товариством станом на 22.04.2019 обліковується податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 85000,00 грн.
Вказана вимога сформована за результатами внесеної до інтегрованої картки інформації про узгодження суми грошових зобов`язань в сумі 85000,00 грн. донарахованих контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.05.2018 № 0005314001 та №0005324001 відповідно.
Судом також встановлено, що 18.06.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення № 447 про опис майна Товариства у податкову заставу.
Переглядаючи рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та з цього приводу зазначає.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп.14.1.153. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (тут і надалі, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Частиною 1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п.59.3ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770, затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок направлення податкових вимог).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу II Порядку направлення податкових вимог, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:
узгодженого грошового зобов`язання;
непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Тобто, з моменту звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення (ь) контролюючого органу грошові зобов`язання визначені відповідними рішеннями вважаються неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до положень ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Як вже встановлено судом, оскаржена вимога сформована відповідачем за результатами внесеної до інтегрованої картки інформації про узгодження суми грошових зобов`язань у сумі 85000,00 грн. донарахованих контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.05.2018 № 0005314001 та №0005324001 відповідно
При цьому, вказані податкові повідомлення рішення були предметом спору у суді та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі № 808/2240/18 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 року) у задоволенні позову Товариства про визнання протиправними та скасування таких рішень було відмовлено.
Відтак, з 19.03.2019 року (моменту ухвалення постанови апеляційним судом), грошове зобов`язання, донараховані контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.05.2018 № 0005314001 та №0005324001 набули статусу узгоджених.
Посилання Товариства на касаційне оскарження наведених судових актів не впливає на характер правовідносин, враховуючи, що відповідно до приписів статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Крім того, відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 813/4128/17, подальше оскарження судового рішення у касаційному порядку, до прийняття остаточного рішення у справі, не тягне за собою неузгодженості податкових зобов`язань, визначених таким податковим повідомленням-рішенням.
За таких обставин, є необґрунтованими доводи Товариства, що визначені у оскарженій податковій вимозі грошові зобов`язання не набули статусу узгоджених. При цьому колегія суддів звертає увагу Товариства, що у разі скасування наведених судових актів у касаційному порядку, останній вправі звернутися до суду із заявою про перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Оскільки протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішення апеляційного суду Товариства не сплатило суму узгоджених грошових зобов`язань, у нього виник податковий борг.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1статті 88 Податкового кодексу України).
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2статті88 Податкового кодексу України).
Згідно із підпункту 89.1.2 пункту 89.1статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий пункту 89.2статті 89 Податкового кодексу України).
Майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 пункту 93.1статті 93 Податкового кодексу України).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2 статті 93 Податкового кодексу України).
Порядок застосування податкової застави контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок №586).
Згідно пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
За таких обставин, враховуючи, що Товариством не сплачений у добровільному порядку, визначений оскарженою вимогою податковий борг, колегія суддів знаходить обґрунтований висновок суду першої інстанції, що прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу від 18.06.2019 не суперечить вищенаведеним положенням Податкового кодексу України та Порядку № 586.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ Бревері" - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 280/4071/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2020 |
Оприлюднено | 30.06.2020 |
Номер документу | 90028394 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Бишевська Н.А.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні