Постанова

від 25.06.2020 по справі 500/2827/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2827/19 пров. № А/857/4973/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (рішення ухвалене у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Чепенюк О.В. в порядку спрощеного провадження, повний текст рішення суду складено 17 березня 2020 року) у справі №500/2827/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетауто до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю Маркетауто (далі - ТзОВ Маркетауто , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.11.2019 № 1323449/40235619, № 1323450/40235619, № 1323451/40235619, № 1323452/40235619, № 1323453/40235619;

зобов`язати ДПС України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року задоволено повністю адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.11.2019 № 1323449/40235619, № 1323450/40235619, № 1323451/40235619, № 1323452/40235619, № 1323453/40235619. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТзОВ Маркетауто № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ТзОВ Маркетауто судові витрати у розмірі 13605,00 грн, у тому числі витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 605,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його прийнятим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, ГУ ДПС у Тернопільській області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт, посилаючись на лист ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-18 Про критерії ризиковості платника податку (далі - Лист №959), зазначає, що Комісією ГУ ДФС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зупинено реєстрацію надних ТзОВ Маркетауто з наступним мотивуванням: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апелянт вважає, що надані позивачем документи не були достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Зокрема в рішеннях контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних підставою відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також не надано пояснень; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду пешої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Доводи відзиву на апеляційну скаргу по суті співпадають з доводами та висновками викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання апеляційного суду не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину на усій території України та рекомендаціями Ради суддів України.

Колегія суддів визнає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки рекомендації Ради суддів України щодо утримання від явки до суду стосуються лише громадян, а не представників державних органів, робота яких відповідно до згаданої постанови КМУ не зупиняється.

Крім того, сторони надали усі наявні у них докази, клопотання про надання чи витребовування нових доказів відповідач не надав, позиції сторін висвітленні у позовній заяві, запереченнях на позов, апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, а тому явка сторін в судове засідання не є обов`язковою.

З огляду на обставини щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст. 311 КАС України колегія суддів, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що ТзОВ Маркетауто 27.01.2016 зареєстроване як юридична особа; основним видом діяльності Товариства є вантажний автомобільний транспорт. Товариство перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Тернопільській області, зареєстроване платником ПДВ 01.05.2018, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-7, 98-103) та копією витягу з реєстру платників ПДВ від 04.06.2018 (а.с. 120).

01.10.2019 між ТзОВ Маркетауто (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН (далі - ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН ) (замовник) підписано заявки-договори на перевезення вантажу №759 (а.с. 23) та №760 (а.с. 24), предметом яких є виконання автотранспортного перевезення по маршрутах: селище міського типу Пустоіванне (Рівненська область) - місто Хмельницький та місто Маріуполь (Донецька область) - місто Київ, вантажу: сухі будівельні суміші та пеллети в біг-бегах, вартість перевезення становила 6500 грн та 16000 грн відповідно.

Згідно з пунктами 2.2 та 7 вказаних заявок-договорів оплата здійснюється у формі безготівкового розрахунку по оригіналах документів 10 днів; оплата послуг проводиться після надання оригіналів документів (рахунок, податкова накладна, акт виконаних робіт, ТТН з відмітками) на протязі 10-12 днів.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №728 від 02.10.2019 (а.с. 26), №736 від 03.10.2019 (а.с. 25) ТзОВ Маркетауто надав ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН транспортні послуги на загальну суму 22 500 грн, з яких ПДВ складає 3750,00.

03.10.2019 між ТзОВ Маркетауто (виконавець) та ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН ) (замовник) підписано заявки-договори на перевезення вантажу №766 (а.с. 27), №767 (а.с. 28), предметом яких є виконання автотранспортного перевезення по маршруту: місто Маріуполь (Донецька область) - місто Київ вантажу: пеллети в біг-бегах, вартість перевезення становила за кожною заявкою 16000 грн з ПДВ.

03.10.2019 між ТзОВ Маркетауто (виконавець) та ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН ) (замовник) підписано заявку-договір на перевезення вантажу №765 (а.с. 29), предметом якої є виконання автотранспортного перевезення по маршруту: селище міського типу Пустоіванне (Рівненська область) - місто Хмельницький вантажу: сухі будівельні суміші, вартість перевезення становила 8000 грн з ПДВ.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №734 від 04.10.2019 (а.с. 30), №735 від 04.10.2019 (а.с. 31), №737 від 04.10.2019 (а.с. 32) ТзОВ Маркетауто надав ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН транспортні послуги на загальну суму 40000 грн, з яких ПДВ складає 6666,67 грн.

Надання позивачем транспортних послуг ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН підтверджується також копіями товарно-транспортних накладних №1408 від 01.10.2019 (а.с. 113), № 22225 від 02.10.2019 (а.с. 114), № 22277 від 03.10.2019 (а.с. 115), №22287 від 03.10.2019 (а.с. 116), № 1414 від 03.10.2019 (а.с. 117).

У зв`язку із настанням дати виникнення податкових зобов`язань по факту надання послуг перевезення ТзОВ ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН та відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України позивачем було складено та надіслано до контролюючого органу на реєстрацію податкові накладні № 3 від 02.10.2019 на суму 6500,00 грн (а.с.8), №7 від 03.10.2019 на суму 16000,00 грн (а.с. 9), №5 від 04.10.2019 на суму 16000,00 грн (а.с. 10), №6 від 04.10.2019 на суму 16000,00 грн (а.с. 11), №8 від 04.10.2019 на суму 8000,00 грн (а.с. 12).

Встановлено, що відповідно до протоколу №28 від 18.10.2019 засідання Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, створеної відповідно до наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 29.08.2019 № 11, прийнято рішення сформувати в журналі ризикових платників АС Податковий блок рішення про включення в перелік ризикових за критерієм податкова інформація ТзОВ Маркетауто . Таке рішення обґрунтоване тим, що за результатами проведеного аналізу ЄРПН по платниках, які мають основний вид діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, встановлено, що ТзОВ Маркетауто до податкового кредиту включено податкові накладні на придбання запчастин, що становить 45% у загальній сумі придбання, однак платники з даним видом діяльності до податкового кредиту включають значно менші суми на придбання запчастин, тому є ймовірність завищення податкового кредиту за рахунок придбання запчастин (а.с. 123-127).

ТзОВ Маркетауто отримало від контролюючого органу квитанції від 20.10.2019 (а.с. 13-17), якими платника податків поінформовано про те, що податкові накладні № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 прийнято, реєстрацію зупинено.

Згідно з отриманими квитанціями підставою зупинення реєстрації вказано пункт 201.16 статті 201 ПК України та те, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, позивач подав до органів ДПС пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме: повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності господарської операції № 1 від 01.11.2019, документ довільного формату про надання пояснень по господарській операції, договір про надання послуг з перевезення вантажу №10719 від 01.07.2019, укладений між ТзОВ Маркетауто (експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник); акти здачі-приймання робіт № 728 від 02.10.2019, № 736 від 03.10.2019, № 735 від 04.10.2019, № 734 від 04.10.2019, акт звірки взаєморозрахунків, договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 04.07.2018, договір поставки від 04.07.2018, договір оренди приміщень від 01.06.2019 (а.с. 149-161); перелік наданих платником податків документів, зазначений представником відповідачів у відзиві, представник визнав та підтвердив факт їх надходження до контролюючого органу (а. с. 85).

Також встановлено, що відповідно до протоколу №39 від 06.11.2019 засідання Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалися подані платниками податків повідомлення з підтверджуючими документами та письмовими поясненнями, поданими згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зокрема і подане повідомлення з підтверджуючими документами ТзОВ Маркетауто , прийнято рішення сформувати в АС Податковий блок рішення щодо відмови в реєстрації в ЄДРП податкових накладних ТзОВ Маркетауто № 3 від 02.10.2019 на суму ПДВ 1083,30 грн, № 7 від 03.10.2019 на суму ПДВ 2666,70 грн, № 5 від 04.10.2019 на суму ПДВ 2666,70 грн, № 6 від 04.10.2019 на суму ПДВ 2666,70 грн, № 8 від 04.10.2019 на суму 1333,30 грн (а.с. 93-97, 128-132).

В подальшому Комісією, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято рішення від 06.11.2019 № 1323449/40235619 (а.с. 18), № 1323450/40235619 (а.с. 19), № 1323451/40235619 (а.с. 20), № 1323452/40235619 (а.с. 21), № 1323453/40235619 (а.с. 22), якими відмовлено ТзОВ Маркетауто у реєстрації податкових накладних: № 3 від 02.10.2019 загальна сума по якій склала 6500,00 грн, ПДВ - 1083,33 грн, № 6 від 04.10.2019 загальна сума по якій склала 16000,00 грн, ПДВ - 2666,67 грн, № 5 від 04.10.2019 загальна сума по якій склала 16000,00 грн, ПДВ - 2666,67 грн, № 8 від 04.10.2019 загальна сума по якій склала 8000,00 грн, ПДВ - 1333,33 грн, № 7 від 03.10.2019 загальна сума по якій склала 16000,00 грн, ПДВ - 2666,67 грн.

Підставою для прийняття вказаних рішень зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач не погоджується з рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Дослідивши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної та віднесення ТзОВ Маркетауто до переліку ризикових платників податків.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті з порушенням вимог нормативно-правових актів. Станом на момент подання для реєстрації ПН, реєстрацію яких зупинено, діяли введені ДФС України в дію з 08.08.2019 Критерії ризиковості платника податків та Критерії ризиковості здійснення операцій, затверджені в.о.голови ДФС України Д.Гутенком 07.08.2019 та зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01-01, Критерії ризиковості платника податків та зареєстровані в ДФС за №1963/99-99-29-01-01 Критерії ризиковості здійснення операцій, які погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111. Підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв містить кілька підстав для встановлення ризиковості платника податку. Проте конкретні причини, за яких відповідач визначив ТзОВ Маркетауто таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку, надіслані позивачу квитанції від 20.10.2019 про зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 не містять. Вказані квитанції не відповідають вимогам Порядку №117. Реєстрація податкових накладних позивачем здійснювалася по першій події - факту надання послуг перевезення, а не по факту надходження коштів від замовника послуг, що впливає на первинні документи, які міг витребувати податковий орган у платника податку. Непроведення чи проведення не в повному обсязі розрахунків з виконавцем послуг не впливає на факт та обсяг їх надання. Крім того, подані позивачем документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за якими складено спірні податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо складення вони не містять. Відтак, відмова позивачу у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів є необґрунтованою.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вказана редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 7 грудня 2017 року №2245-VIII.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок №1246) передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту сьомого Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Водночас, у апеляційній скарзі апелянт посилається на Критерії визначені ДФС України листом від 21.03.2018 року №959/99-99-99-07-18, які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин, та як на підставу наявності у контролюючого органу сумнівів у реальності здійснення господарської операції за поданими для реєстрації податковими накладними № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 та вказує на відсутність у платника податку (продавця) доказів сплати покупцем вартості товарів/послуг, на які складено податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості платника податку були затверджені в.о. Голови Державної фіскальної служби України, що зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01 від 07.08.2019 року.

Так, відповідно до пункту 1.6. вказаних вище Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зміст наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відтак, вирішуючи питання щодо законності рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов`язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення реєстрації податкових накладних, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отож, первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі зупинена у зв`язку з тим, що вона відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Разом з тим, жодного посилання на конкретний критерій, перерахований у пункті 1.6 названого листа не наведено.

Водночас, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд Комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про віднесення його до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Натомість в квитанціях не міститься жодної інформації стосовно відповідного рішення комісії, відповідно до якого позивача віднесено до ризикових платників податків.

Згідно з отриманими позивачем квитанціями підставою зупинення реєстрації податкових накладних вказано пункт 201.16 статті 201 ПК України та те, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Як наслідок такого зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судова колегія приходить до висновку, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених обумовленим листом ДФС є неправомірним, позаяк порушує принцип правової визначеності та передбачуваності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 560/279/19 від 20 листопада 2019 року, від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18 та 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18.

Відтак, лист ДФС за №1962/99-99-29-01 від 07.08.2019 у розумінні статті 117 Конституції України не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо покликань апелянта на те, що для реєстрації податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 ТзОВ Маркетауто мало надати на комісію контролюючого органу докази на підтвердження отримання коштів позивачем від ТзОВ ФОРМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН за договором перевезення (платіжні доручення, виписки з банківських рахунків, видаткові накладні, тощо) кологеія суддів зазначає.

У даному випадку реєстрація податкових накладних позивачем здійснювалася по першій події - факту надання послуг перевезення, а не по факту надходження коштів від замовника послуг, що впливає на первинні документи, які міг витребувати податковий орган у платника податку. Непроведення чи проведення не в повному обсязі розрахунків з виконавцем послуг не впливає на факт та обсяг їх надання.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків між ТзОВ ФОРМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН та ТзОВ Маркетауто розрахунки за послуги перевезення проводився у жовтні-листопаді 2019 року, проте враховуючи дебіторську заборгованість на 02.10.2019, та кінцеву суму дебіторської заборгованості станом на 20.11.2019 слід прийти до висновку, що розрахунки в сумі 125 400,00 грн не проведені по спірних господарських операціях (а.с. 118), проте такі обставини не повинні впливати на реєстрацію податкових накладних.

Отже, зазначені в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної підстави, серед яких ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, не можуть бути визнанні судом як правомірні.

У пунктах 15, 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Позивач, дотримуючись встановленого порядку, подав в електронній формі засобами електронного зв`язку до ГУ ДПС у Тернопільській області копії документів, які підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 (а.с.23-44, 149-161).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, відображених у податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання послуг з перевезення вантажу №10719 від 01.07.2019, укладеного між ТзОВ Маркетауто (експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) (а.с. 33-34), копії заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршрутах селище міського типу Пустоіванне (Рівненська область) - місто Хмельницький та місто Маріуполь (Донецька область) - місто Київ, підписаних між ТзОВ Маркетауто та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 № 5649 від 01.10.2019 (а.с. 35), № 5648 від 01.10.2019 (а.с. 36), №5652 від 03.10.2019 (а.с. 37), № 5653 від 03.10.2019 (а.с. 38), №5651 від 03.10.2019; копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) між ТзОВ Маркетауто та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , підписаних на виконання договору про надання послуг з перевезення вантажу від 01.07.2019, № 514 від 03.10.2019 (а.с. 40), №513 від 02.10.2019 (а.с. 41), № 516 від 04.10.2019 (а.с. 42), № 515 від 04.10.2019 (а.с. 43), № 517 від 04.10.2019 (а.с. 44), акт звірки взаєморозрахунків (а.с.150), договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 04.07.2018, договір поставки від 04.07.2018, договір оренди приміщень від 01.06.2019 (а.с. 151-161), товарно-транспортні накладні (а.с.113-118).

Пунктом 23 Порядку №117 визначено, що Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Підстави, за яких Комісією ДПС України відмовлено в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 зводяться до ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Колегією суддів проаналізовано документи, які надав позивач для підтвердження господарських операцій за спірними податковими накладними № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019. Подані позивачем документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за якими складено спірні податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо складення вони не містять.

За фактом надання позивачем послуг перевезення у ТзОВ Маркетауто виник обов`язок складання податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 та їх реєстрації в ЄРПН.

Однак контролюючим органом додані позивачем пояснення та документи не взято до уваги, що мало наслідком відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, надання послуг перевезення вантажів здійснювалося позивачем в межах його господарської діяльності. З документів, що є у матеріалах справи, також слідує, що товариство надавало такі послуги залучаючи перевізників фізичних осіб-підприємців, при цьому товариство відповідно до умов договорів забезпечувало перевізника паливно-мастильними матеріалами, придбання яких підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому документи, які вимагав контролюючий орган (зазначено у протоколі від 06.11.2019 про їх ненадання) акти списання запчастин, на підтвердження понесених витрат на ремонт транспорту та його заправки, є лише додатковими доказами, що можуть підтвердити реальність господарської операції - перевезення вантажів, при цьому всі первинні документи, на підтвердження таких операцій, платником податків надано до ГУ ДПС у Тернопільській області. Також надання саме тих документів, які вказує контролюючий орган, не було доведено до платника податків з огляду на відсутність такої вказівки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних.

Отже, позивачем і контролюючому органу, і під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваних господарських операцій.

Прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення, як акту індивідуальної дії повинно відповідати критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Відповідно до положень пп. 56.4 ст. 56 ПКУ обов`язок доведення того, що будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Аналогічне правило містить і Кодексі адміністративного судочинства. Так ч. 2 ст. 77 КАС України передбачає, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Натомість, відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, як не надано і доказів того, що такі рішення прийнято на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності таких рішень.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ(CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) вказав, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Оскільки процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити Товариство з переліку ризикових платників податків, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного суду відхиляє покликання апелянта на Критерії визначені ДФС України листом від 21.03.2018 року №959/99-99-99-07-18, які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин, та як на підставу наявності у контролюючого органу сумнівів у реальності здійснення господарської операції за поданими для реєстрації податковими накладними № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019 та вказує на відсутність у платника податку (продавця) доказів сплати покупцем вартості товарів/послуг, на які складено податкові накладні

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.11.2019 № 1323449/40235619, № 1323450/40235619, № 1323451/40235619, № 1323452/40235619, № 1323453/40235619, а також зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТзОВ Маркетауто № 3 від 02.10.2019, № 7 від 03.10.2019, № 5 від 04.10.2019, № 6 від 04.10.2019, № 8 від 04.10.2019.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів суду першої інстанції, якими мотивоване судове рішення, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним. Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи, а висновки суду відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі № 500/2827/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 25.06.2020