Ухвала

від 24.06.2020 по справі 440/3865/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2020 року

Київ

справа №440/3865/19

адміністративне провадження №К/9901/14998/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2020 у справі № 440/3865/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРСАЛІТ до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙТ-М , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у задоволенні клопотання ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 17.12.2019 подано 27.02.2020 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 04.02.2020 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Водночас суду було надано оригінал платіжного доручення № 240 від 04.02.2020 про сплату судового збору, що свідчить про поважність причин пропуску строку.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Також апеляційний суд зазначив, що доводи скаржника, що згідно електронного платіжного доручення від 04.02.2020 № 240 здійснено сплату судового збору, але ухвалою апеляційного суду 04.02.2020 вперше подану апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків, є безпідставними, оскільки строк на усунення недоліків закінчився 30.01.2020. Водночас оплату вказаного платіжного доручення проведено лише 11 ЛЮТ 2020 відповідно до штемпеля Державної казначейської служби України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 04.05.2020 ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку зі значним документообігом пов`язаним з проведенням реорганізації ДФС не мала можливості повторно подати апеляційну скаргу одразу після повернення попередньої скарги, а саме 14.02.2020. Разом з тим, скаргу було подано у найкоротший термін 27.02.2020, а тому строк на оскарження був пропущений з об`єктивних причин.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень не свідчить про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно подати апеляційну скаргу, оскільки з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ДПС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні вперше. Звертає увагу, що з метою недопущення зловживання процесуальними правами, після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги без зволікань повторно її подав. Наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду. Крім того, з метою реалізації права на апеляційне оскарження було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення від 04.02.2020 № 240. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2020 у справі №440/3865/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРСАЛІТ до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙТ-М , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко