Рішення

від 24.06.2020 по справі 547/784/19

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/784/19

Провадження №2/547/140/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання І.І.Совєтової,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 Трембача,

представника Семенівського РВ ДВС С.Б.Чекальського,

представника АТ КБ "ПриватБанк" В.О.Колесников,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про зобов`язання Семенівського РВ ДВС зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження, що здійснені на підставі постанови державного виконавця ВП № 52511905 від 04.10.2016.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач прийняла спадщину свого батька ОСОБА_5 , але у жовтні 2018 року нотаріус відмовила позивачеві в оформленні успадкованої від батька земельної ділянки через наявність арешту і заборони відчуження майна ОСОБА_5 . Надалі позивач дізналася, що арешт накладено у зв`язку із примусовим виконанням рішення Семенівського районного суду Полтавської області № 547/167/16-ц, виконавчий лист від 15.09.2016. У разі закінчення виконавчого провадження державний виконавець мав зняти відповідний арешт.

Позивач позовні вимоги підтримала , вказала, що не може отримати у нотаріуса документи на спадщину батька. Мати позивача відмовилася від спадщини батька (свого чоловіка) на користь позивача. Про арешт землі взнала у жовтні 2018 року від нотаріуса. Борг банку не платить, бо не має достатньо коштів. Ствердила, що передала у Семенівському відділенні ПриватБанку копію свідоцтва про смерть батька, але приблизної дати (місяця чи року) назвати не змогла. Копії відповідного супровідного або відмітки банку немає. Після отримання свідоцтва про право на спадщину та зміни відповідного договору оренди землі, позивач готова сплатити банку кошти, які є боргом її батька. Банк відмовив позивачеві у розстрочці сплати батьківського боргу.

Позивач заперечували проти оголошення перерви у судовому засіданні 24.06.2020.

Представник позивача позов підтримав , вказав, що нотаріус відмовив позивачеві у оформленні спадщини батька через накладену заборону відчуження. У липні 2019 року позивач звернулася до державного виконавця за зняттям арешту з земельної ділянки батька, але державний виконавець вказав на неможливість зняття арешту через смерть боржника. Стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження" стосується лише заборгованості за витратами виконавчого провадження, тому арешт державний виконавець зняти зобов`язаний. Наразі виконавчий лист не перебуває на виконанні. Неможливо замінити сторону у відсутньому виконавчому провадженні. Позивач готова сплатити борг спадкодавця перед банком після оформлення на своє ім`я відповідної земельної ділянки і передачі її в оренду.

Представник позивача у судове засідання 24.06.2020 не з`явився, просив перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому процесі.

Представник Семенівського РВ ДВС заперечував проти зняття арешту. Пояснив, що правомірно наклав його за відповідним виконавчим провадженням стосовно ОСОБА_5 . Останній до нього не з`являвся, будь-яких коштів за рішенням суду не сплачував. Арешт накладено після перевірки майнового стану ОСОБА_5 як боржника ПриватБанку. Приписи ст.ст. 40, 50, 59 Закону України "Про виконавче провадження" не дозволяють державному виконавцеві зняти арешт у разі закриття виконавчого провадження через смерть боржника. Питання заміни сторони виконавчого провадження не ініціювалося, у т.ч. банком. Доказів сплати боргу державний виконавець не має, тому не може зняти арешт. Державний виконавець пояснював позивачеві, що вона спадкує і майно і борги свого батька.

Представник Семенівського ДВС у судове засідання 24.06.2020 не з`явився, просив перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку із відрядженням.

Відповідач АТ КБ "ПриватБанк" у відзиві вказав на безпідставність позову, оскільки банк права позивача не порушував. Позивач як спадкоємець свого батька, у межах прийнятої спадщини успадковує також борг спадкодавця перед банком. Одночасно з відмовою у позові відповідач просить суд здійснити заміну боржника з ОСОБА_5 на його спадкоємця - дочку ОСОБА_1 .

Представник АТ КБ "ПриватБанк" у судовому засіданні вказав, що банк прав позивача не порушував. Банк готовий ініціювати зняття арешту якщо борг спадкодавця за кредитом буде погашено. Банк відшукує усіх спадкоємців та планує подавати до них позов. Представник запропонував позивачеві звернутися до відповідального працівника банку з питання можливої розстрочки сплати боргу спадкодавця.

Надалі представник АТ КБ "ПриватБанк" представника у судові засідання не направляв; клопотанням від 24.06.2020 просив розглянути справу за йог овідсутності.

Неявка представника позивача, представників відповідачів відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України та ст.ст. 11-13 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті, у т.ч. з огляду надані учасниками справи до суду письмові заяви по суті справи, проголошені вступні слова, надані роз`яснення, поставлені один одному питання у судовому засіданні, надані документи, які учасники справи вважали за необхідне надати до суду, недосягнення між позивачем та банком домовленості щодо розстрочки сплати боргу спадкодавця тощо.

Позивач повідомила, що банк відмовив їй у розстрочці боргу.

Виконуючи приписи ст.ст. 264, 265 ЦПК України суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Тобто процесуальний обов`язок доведення позовних вимог, у т.ч. надання відповідних письмових доказів, покладено саме на позивача.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 № 5).

Натомість звертаючись з позовом до суду позивач вказав відповідачем орган державної виконавчої служби.

Надалі до участі у справі як співвідповідача суд залучив АТ КБ "ПриватБанк".

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження ВП № 52511905 від 04.10.2016 начальника Семенівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області С.Б.Чекальського з метою примусового виконання виконавчого листа Семенівського районного суду Полтавської області від 15.09.2016 № 547/167/16-ц, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.03.2010 в розмірі 17906,80 грн, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_5 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, штрафів 19284,80 грн (а.с. 10, 51-53, 56).

ОСОБА_6 . ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

Позивач є дочкою ОСОБА_5 (а.с. 12).

Згідно копії спадкової справи на майно ОСОБА_6 .Хартонова № 162/2017, заведеної приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Н.В.Трембач, позивач 06.06.2017 подала нотаріусу письмову заяву про прийняття спадщини ОСОБА_8 відмовилася від спадщини ОСОБА_5 . Інших його спадкоємців, окрім позивача, наразі немає (а.с. 81-98).

Приватний нотаріус Семенівського районного нотаріального округу Н.В.Трембач листом від 04.10.2018 № 01-16 вказала позивачеві, що видача свідоцтва про право на спадщину призупиняється до зняття арешту (а.с. 11, 98).

Наразі позивач претендує на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_6 .Харитонова площею 2,45 га на території Семенівської ОТГ, державний акт направо власності на землю на ім`я спадкодавця ІІ НОМЕР_1 № 010508 (а.с. 13).

У копії спадкової справи є сформований нотаріусом 01.11.2017 витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна - спірної земельної ділянки за постановою державного виконавця від 04.10.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП 52511905 (а.с. 97).

Постановою державного виконавця Семенівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області С.Б.Чекальського від 04.10.2016, ВП 52511905 накладено арешт ан все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 547/167/16-ц від 15.09.2016, який складено Семенівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 05.03.2010 в розмірі 17906,80 грн (а.с. 57).

Згідно витягу з ДЗК та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спадкодавець ОСОБА_6 . ОСОБА_7 за життя був власником земельної ділянки кадастровий номер 5324581200:00:001:0879 площею 2,4499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071642653245 (а.с. 13, 94-96).

Постановою державного виконавця від 29.01.2017 ВП № 52511905 закінчено виконавче провадження згідно п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" - смерті боржника ОСОБА_5 . Копію згаданої постанови надіслано боржнику та стягувачеві, у т.ч. відповідачеві у цій справі (а.с. 66).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК) - дня смерті спадкодавця.

Відтак смерть спадкодавця ОСОБА_5 припинила його право власності на усе належне йому за життя майно (його спадщину) і з часу його смерті право власності на таке майно (спадщину) перейшло до його спадкоємців, а саме до позивача ОСОБА_1 .

Отже до позивача перейшло за законом право власності на усе майно її батька, у т.ч. на спірну земельну ділянку. Наразі позивач не отримала відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом. Перешкодою для цього є накладений державним виконавцем у межах закритого виконавчого провадження стосовно спадкодавця ОСОБА_5 арешт на усе його майно.

Підстави та порядок зняття арешту з майна, накладеного у межах виконавчого провадження, визначені статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Слід зазначити, що на момент накладення арешту на спірну земельну ділянку позивач не була її власником; судом не встановлено порушення порядку накладення арешту на майно спадкодавця; підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини не є смерть боржника.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" суд знімає арешт з усього майна спадкодавця, у т.ч. зі спірної земельної ділянки , оскільки державний виконавець не може цього вчинити.

Суд відхиляє доводи представника позивача про обов`язок державного виконавця самостійно зняти арешт відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" закриваючи виконавче провадження у зв`язку зі смертю боржника.

Так, відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Проте з постанови про накладення арешту вбачається, що арешт накладено з метою стягнення у межах суми стягнення 17906,80 грн з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, штрафів, а всього 19284,80 грн, тобто "нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження".

Стосовно вказаної відповідачем у відзиві ініціативи замінити сторону виконавчого провадження суд зазначає, що відповідна вимога може бути розглянута не у позовному провадженні, а у порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах (ст. 442 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. При цьому, на відміну від пред`явлення вимоги безпосередньо до спадкоємців, кредитор, скеровуючи претензію до нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Доказів повідомлення позивачем відповідача (банку) про борг спадкодавця ОСОБА_5 перед банком, до суду не подано.

Так само до суду не надано доказів поінформованості позивача про борг спадкодавця у весь період з часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по дату отримання нотаріусом відомостей про арешт на спірну земельну ділянку - 01.11.2017.

Надана нотаріусом копія спадкової справи на майно ОСОБА_6 .Харитонова № 162/2017 не містить вимоги ПриватБанку до його спадкоємців про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд задовольняє позов повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задоволити позов повністю.

Зняти арешт та заборону відчуження на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що накладені у межах виконавчого провадження ВП № 52511905 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження ВП № 52511905 від 04.10.2016 начальника Семенівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області С.Б.Чекальського, у т.ч. на земельну ділянку кадастровий номер 5324581200:00:001:0879 площею 2,4499 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1071642653245.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вказані строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (Полтавська область, Семенівський район, смт Семенівка, вул. Шевченка, 31; код ЄДРПОУ 34675284).

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 25.06.2020.