Вирок

від 25.06.2020 по справі 201/13107/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

представника заставодавця - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/13107/18 (пр. № 1-кп/201/700/2020), відомості про яке 18 жовтня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650002607, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, раніше судимого: 13 грудня 1999 року вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 101, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 193 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 18 січня 2000 року вважати засудженим за ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 31 травня 2000 року вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 101 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, виправданий за ч. 1 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року), звільненого 15 вересня 2008 року за відбуттям строку покарання; 16 грудня 2010 року вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільненого 20 червня 2011 року за відбуттям строку покарання; 25 грудня 2013 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільненого 03 січня 2015 року за відбуттям строку покарання, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 17 жовтня 2018 року близько 19 години 40 хвилин, перебуваючи у приміщенні «Національна лотерея» по проспекту Гагаріна, 99-Д у місті Дніпрі, побачив у вказаному приміщенні кімнату касира, яка знаходилась у спеціально відведеному місці, доступ до якого обмежений та відгороджений спеціальним склом, де побачив грошові кошти, які належать ТОВ «Укрлото Дніпропетровськ», та які він визначив як об`єкт свого злочинного посягання.

Далі, обвинувачений ОСОБА_4 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, розуміючи, що його дії є очевидні для оточуючих та представника потерпілого ОСОБА_7 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, в той час коли ОСОБА_7 відчинила двері кімнати касира, обвинувачений ОСОБА_4 двома руками штовхнув ОСОБА_7 , від чого остання не втрималася на ногах та впала на підлогу, тим самим, обвинувачений ОСОБА_4 проник у вказане приміщення.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_8 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, у той час коли ОСОБА_7 лежала на підлозі, він сів на неї зверху, тим самим, подавив її волю до супротиву та своєю правою рукою дістав зі столу грошові кошти, які належать ТОВ «Укрлото Дніпропетровськ», після чого обвинувачений ОСОБА_8 з викраденим майном місце злочину залишив.

Далі, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з єдиним злочинним умислом на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, менш ніж як за одну хвилину повернувся до вказаної кімнати касира, двері яких ОСОБА_7 зачинила з середини, та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, ліктем правої руки розбив скло спеціально відведеної касової кімнати, до якої проник в середину, де зі столу касира дістав грошові кошти, які належать ТОВ «Укрлото Дніпропетровськ», таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 відкрито викрав грошові кошти ТОВ «Укрлото Дніпропетровськ» на загальну суму 5453,00 гривень.

Після чого, ОСОБА_4 з викраденими грошовими коштами місце скоєння злочину залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ТОВ «Укрлото Дніпропетровськ» в розмірі 5453,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчинених ним діянь та викладених у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, з проникненням у інше приміщення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. До обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставини, передбаченої ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам і наслідкам, зокрема, характеру і кількості викраденого майна, діям обвинуваченого, пов`язаних із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого під час вчинення кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, в той же час, не працевлаштований і не має постійного доходу, систематично вчиняв кримінальні правопорушення проти власності, за що також був засуджений вироками суду, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, а також обставинам, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, а отже, всі ці дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, не пов`язаного з реальним його відбуттям або застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України, при цьому, призначення покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення останнім нових злочинів, а також буде відповідати принципам справедливості, достатності і розумності.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання цим вироком суду законної сили після звернення його до виконання.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного йому покарання, строк його попереднього ув`язнення, застосованого ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2018 року, з 19 жовтня 2018 року по день його звільнення зпід варти після внесення за нього застави, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді застави у сумі 140960,00 грн. (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят гривень) залишити до набрання вироком суду законної сили - без змін, повернувши зазначену суму після набрання вироком суду законної сили заставодавцю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була внесена останньою під час досудового розслідування на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, згідно з квитанцією № 0.0.1180573646.1 від 09 листопада 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_10 від 19 жовтня 2018 року.

Речові докази СD-R диск з відеозаписом з камери відеоспостереження зберігати у матеріалах кримінального провадження; 7 слідів пальців рук відкопійовані на 4 л/стр., які зберігаються у камері схову речових доказів Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 1454) знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1