Ухвала

від 22.06.2020 по справі 193/848/19

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН193/848/19

Провадження №1-кс/193/138/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

22 червня 2020 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: слідчого судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.Софіївка клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019040580000257 від 11.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Софіївського районного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019040580000257 від 11.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В обґрунтуванняклопотання заявникзазначає,що в провадженні Слідчого відділення Софіївського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040580000257 від 11 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

27 червня 2019 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого Софіївського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040580000257 від 11 червня 2019 року. В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що не встановлені особи всупереч встановленому порядку на протязі 2019 року, не маючи необхідних прав на землекористування, з порушенням вимог ст. 126 Земельного кодексу України, розділу 2 Закону України "Про оренду землі", умисно, з корисливих мотивів, самовільно використовують для вирощування сільськогосподарської культури земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності загальною площею 25,9 га, розташовану на території Девладівської об`єднаної територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області. У клопотанні слідчим не наведено переконливих доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні у разі незастосування вказаних заходів забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано, яким чином вказаний урожай можна зберегти та не допустити його псування і, які збитки, і кому будуть завдані у разі, якщо усі посіви, арешт на які просив накласти арешт прокурор, не будуть зібрані своєчасно або взагалі.

Крім того, клопотання слідчого не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, розмір завданої значної шкоди її законному володільцю або власнику на момент подання клопотання слідчим не встановлено, що є обов`язковою вимогою при вирішенні зазначеного питання для з`ясування співмірності вартості майна, на яке накладається арешт і завданої шкоди.

Орган досудового розслідування не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували вартість посівів зернових, якими засіяні та, які вирощуються на зазначеній земельній ділянці, не визначено стан розвитку та стадія зрілості посівів, шляхи збереження і збору врожаю.

Крім цього дана земельна ділянка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП СФ № 00060 від 24 жовтня 1998 року була надана громадянину ОСОБА_6 у постійне користуванням для ведення селянського (фермерського) господарства.

Після смерті ОСОБА_6 , його син ОСОБА_5 , який є спадкоємцем першої черги прийняв спадщину на все майно. Спір, щодо визнання права постійного користування земельної ділянкою в порядку спадкування за законом після померлого батька на сьогоднішній час ще не вирішено, триває судовий розгляд.

ОСОБА_5 ,як головаСелянського господарства«Меркурій»,код ЄДРПОУ20282785, яке є діючим суб`єктом господарювання, сплачує всі податки в тому числі земельні. З метою захисту його прав та законних інтересів до місцевих судів та окружного були подані позовні заяві на сьогодні рішенні по суті не прийняті, а тому до вирішення питання в цивільних справах та адміністративних - кримінальне провадження в рамках, якого накладено арешт є передчасним та безперспективним в плані направлення його до суду з обвинувальним актом. Факт того, що майже на протязі одного року триває слідство, сам по собі і підтверджує факт безперспективності цього кримінального провадження, також і те, що підстав для продовження заходів забезпечення у вигляді арешту майна не має.

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області 27 червня 2019 року по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040580000257 11 червня 2019 року за ч.1 ст. 197-1 - про арешт посіву сільськогосподарських зернових культур на земельній ділянці кадастровий номер № 1225282500010030218 площею 25,9 га, яка знаходиться на території Девладівської об`єднаної територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання підтримав. Просив задовільнити.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, матеріали кримінального провадження, яке було надане суду для огляду, заслухавши думку представника заявника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом досліджений лист голови Девладівської сільської ради ОСОБА_7 №824 від 10.06.2019 року, в якому вказано, що на території Девладівської сільської ради є земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) (код КВЦПЗ 01.02) для ведення фермерського господарства, площею 25,9 га, якою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДПСФ №000060 від 24.10.1998 року користувався ОСОБА_6 . Громадянин ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (свідоцгво про смерть серія НОМЕР_1 від 06 грудня 2017 року, актовий запис № 220).

У даний час в Софіївському районному суді розглядається цивільна справа №193/354/19 за позовом громадянина ОСОБА_5 (сина покійного ОСОБА_6 ) до Девладівської сільської ради «Про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом».

Згідно наявної в матеріалах кримінального провадження інформації громадянин ОСОБА_5 у даний час використовує зазначену земельну ділянку без правоустановчих документів. Діючий правоустановчий документ на підставі якого можливо використовувати дану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_5 або на СФГ «Меркурій», членом якого він є на даний час відсутній.

Земельна ділянка, кадастровий номер 1225282500:01:003:0218, площею 25,9 га була державною власністю та відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-5224/15-18-СГ від 21 грудня 2018 року на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» передана в комунальну власність Девладівської сільської ради та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що виданий Витяг «про реєстрацію права власності(індексний номер 157786016, дата формування 27.02.2019 рік).

В клопотаннізаявник вказує,що дана земельна ділянка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП СФ № 00060 від 24 жовтня 1998 року була надана громадянину ОСОБА_6 у постійне користуванням для ведення селянського (фермерського) господарства. Після смерті ОСОБА_6 , його син ОСОБА_5 , який є спадкоємцем першої черги прийняв спадщину на все майно. Але, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна не долучено будь-яких документів, які б підтверджували право постійного користуванняземлею,виданих наім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ,як спадкоємця,що з урахуванням виключного переліку суб`єктів, які мають право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, свідчить про не доведення такою особою наявності правомочності у останнього на звернення до слідчого судді з таким клопотанням.

Судом дослідженийвисновок експерта №23/11.2/277від 23.12.2019,в якомувказано,що в обсязі наданих на дослідження документів документально частково підтверджуються «Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення (ріллі) СФГ «Меркурій» (для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за адресою: Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області» та «Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) СФГ «Меркурій» (для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за адресою: Першотравенська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області», зроблені Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, на загальну суму 66948,34 грн. (шістдесят шість тисяч дев`ятсот сорок вісім грн. 34 коп.).

Крім того, вказане майно визнано речовим доказом в рамках вищезазначеного кримінального провадження, а тому в цілях його збереження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, забезпечення в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Судом досліджена постанова приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 , згідно якої було відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище майно, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_6 .

В обгрунтування постанови, приватним нотаріусом вказано, що Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 25,9 гектар в межах згідно плану передано для ведення селянського(фермерського)господарства, після смерті ОСОБА_6 , не може бути видане згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена. Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них між власником (Державою) та головою фермерського господарства не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), то відповідно до частини 1 та 2 статті 407 Цивільного кодексу України, відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцями права користування чужими земельними ділянками.

Судом досліджений Державний акт на право постійного користування землею серії ДП СФ №000060, який міститься в матеріалах кримінального провадження.

Згідно здержавним актомна правопостійного користуванняземлею серіїДП СФ№000060від 24жовтня 1998року відповідназемельна ділянкабула наданагромадяну ОСОБА_6 у постійнекористування дляведення селянського(фермерського) господарства. Дана земельна ділянка знаходиться на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області і належить до комунальної власності територіальної громади.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року у справі №1-17/2005 визнано, що право постійного користування є дійсним для особи, якій воно було надане, але можливість його успадкування вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України не встановлена. Зазначене рішення не містить жодних положень та гарантій щодо успадкування права постійного користування землею.

При цьому судами загальної юрисдикції було напрацьовано чітку правову позицію відповідно до якої право постійного користування не спадкується і припиняється зі смертю особи, якій це право належало. Ця правова позиція була, є і залишається домінуючою у судовій практиці.

Також Верховним Судом констатується, що Державний акт на право постійного користування землею втрачає чинність внаслідок смерті землекористувача (постанови від 19 листопада 2019 року у справі № 908/232/18, від 13 серпня 2019 року у справі № 908/1393/18, а також те, що є правомірним рішення про припинення права постійного користування землею у зв`язку із смертю землекористувача, прийняте суб`єктом, уповноваженим розпоряджатися відповідною земельною ділянкою згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (постанова від 24 квітня 2019 року у справі № 922/2103/17).

При цьому чітко визначалося, що якщо між власником та головою фермерського господарства не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), то відповідно до частини 1 та 2 статті 407 Цивільного кодексу України, відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцями права користування чужими земельними ділянками.

Таким чином, право постійного користування на підставі державного акта на право постійного користування землею від 24 жовтня 1998 року серії ДП СФ №000060 припинилось зі смертю ОСОБА_6 .

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником не було доведено наявність правомочності у останнього на звернення до слідчого судді з таким клопотанням, не було доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, вказане майно не реалізовано, передано на зберігання в ФГ "Регіон", а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, з урахуванням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України, в задоволенні клопотання заявника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 26,174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 ,про скасуванняарешту майнав кримінальномупровадженні №12019040580000257від 11.06.2019року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1КК України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 25 червня 2020 року о 15 годині 20 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1