Рішення
від 26.05.2020 по справі 607/22310/19
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2020 Справа №607/22310/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра і гарантія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дінеро про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра і гарантія про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне. В червні 2019 року на адресу позивача від ТОВ ФК Довіра та Гарантія надійшло повідомлення-вимога від 11.06.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 зобов`язаний повернути заборгованість за кредитним договором в сумі 4387,00 грн. Кредитний договір № L0021847, як зазначає ТОВ ФК Довіра та Гарантія , був укладений ОСОБА_1 19.10.2018 року з ТОВ ФК Дінеро . Сума кредиту, яка була отримана, термін повернення кредиту та розрахунок боргу у повідомленні-вимозі не зазначені. Також, у даній вимозі зазначено, що 06.11.2018 року ТОВ ФК Дінеро відступило право вимоги за даним кредитним договором на підставі Договору про відступлення права вимоги ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія . Жодного підтверджуючого документа до повідомлення-вимоги відповідачем не долучено.

На адвокатський запит з вимогою про надання інформації та підтверджуючих документів про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, ТОВ ФК Довіра та Гарантія 04.09.2019 року надано відповідь та долучено копії - Загальні умови Договору кредитної лінії, Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9590784 від 19.10.2018 року, дві Додаткових угоди № AM 4587591 та № АМ6711679 від 20.10.2018 року до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9590784, Паспорти споживчого кредиту про інформацію про споживчий кредит із зазначенням дати 19 та 20 жовтня 2018 року, Договір про відступлення права вимоги від 06.11.2018 року та витяг з реєстру боржників, що є Додатком до договору про відступлення права вимоги. При цьому, у копіях документів, наданих ТОВ ФК Довіра та Гарантія , підписи на документах щодо кредитування, в тому числі електронні і з сторони кредитора і з сторони позичальника відсутні. Крім того, у відповіді ТОВ ФК Довіра та Гарантія від 04.09.2019 року, зазначається, що докази перерахування та отримання кредитних коштів ОСОБА_1 у ТОВ ФК Довіра та Гарантія відсутні. Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що кредитний договір № L0021847 від 19.10.2018 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача 17 жовтня 2019 року подано відзив на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра і гарантія Правник О.П. в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, заперечує щодо задоволення позовних вимог.

З наданого представником відповідача відзиву вбачається наступне. В позові оспорюється кредитний договір, тобто угода між двома сторонами. Сторонами даного договору є фінансова установа і позичальник. ТОВ ФК Довіра та Гарантія є третьою особою по відношенню до даної угоди, у якої є опосередковане відношення до оспорюваного правочину. ТОВ ФК Довіра та Гарантія не є суб`єктом спірних матеріально-правових відносин. Крім того, представник відповідача вказує на те, що норми закону невірно застосовані у позові. Крім того, позивач у позові наголошує, що кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, однак не заперечує факт його укладання. Представник відповідача вважає, що оспорюваний кредитний договір відповідає вимогам законодавства, моральним засадам суспільства, не порушує прав та законних інтересів, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дінеро в судове засідання не з`явився із невідомих суду на те причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

04 листопада 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив та 18 грудня 2019 року доповнення до відповіді на відзив, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням наступного. 06.11.2019 року між TOB Фінансова компанія Довіра та Гарантія та ТОВ Фінансова компанія Дінеро було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 06112018-DG. Згідно пункту 1 даного Договору ТОВ Фінансова компанія Дінеро як Кредитор відступає (передає) Новому Кредитору ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , а Новий Кредитор приймає право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. За Договором про відступлення права вимоги, Новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Кредитора за переданими кредитними договорами - пункт 6.3. Договору про відступлення права вимоги. Відповідно ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія є належним відповідачем по даній справі. Крім того, жодного підтверджуючого документи, що ОСОБА_1 укладав (чи мав намір укласти) кредитний договір № L0021847 від 19.10.2018 року у письмовій чи в електронній формі та отримав від ТОВ ФК Дінеро кредитні кошти відповідачем не надано. Також, представник позивача вказав на те, що електронний договір укладений з порушенням порядку, визначеного статтею 11Закону Про електронну комерцію , зокрема за відсутності належної оферти абоакцепту, не може бути прирівняний до договору, укладеного в письмовій формі, і узв`язку з цим, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з йогонедійсністю. Згідно відповіді ПрАТ Київстар , надісланої на адвокатський запит, від 27.11.2019 року в період жовтень-листопад 2018 року телефонний номер НОМЕР_1 за громадянином ОСОБА_1 , як абонентом не був зареєстрований, а тому позивач не міг отримувати код підтвердження на даний номер телефону та надавати згоду, шляхом введення коду підтвердження на укладення Кредитного договору № L0021847 від 19.10.2018 року.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

На адресу позивача ОСОБА_1 від ТОВ ФК Довіра та Гарантія надійшло повідомлення про візит від 11.06.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язаний повернути заборгованість за кредитним договором в сумі 4387,00 грн. Кредитний договір № L0021847, як зазначає ТОВ ФК Довіра та Гарантія , був укладений ОСОБА_1 19.10.2018 року з ТОВ ФК Дінеро .

Для з`ясування вказаних обставин, 30.08.2019 р. представник позивача направив ТОВ ФК Довіра та Гарантія адвокатський запит про отримання інформації з вимогою надати копії документів щодо заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ ФК Дінеро .

Листом вих. №ДГ0409/17 від 04.09.2019 року ТОВ ФК Довіра та Гарантія повідомило про укладення договору про відступлення права вимоги №06112018-DG, предметом якого є право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором № L0021847 від 19.10.2018 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

При цьому, до листа вих. №ДГ0409/17 від 04.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Довіра та Гарантія додало лише копії договору відступлення права вимоги №06112018-DG, Витяг з Реєстру боржників від 18.02.2019 року до Договору відступлення права вимоги та Договору № L0021847 від 19.10.2018 року.

Так, 06.11.2019 року між TOB Фінансова компанія Довіра та Гарантія та ТОВ Фінансова компанія Дінеро було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 06112018-DG. Згідно пункту 1 даного Договору ТОВ Фінансова компанія Дінеро як Кредитор відступає (передає) Новому Кредитору ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія , а Новий Кредитор приймає право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. За Договором про відступлення права вимоги, Новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Кредитора за переданими кредитними договорами - пункт 6.3. Договору про відступлення права вимоги.

В Розділі ІІ Тлумачення термінів договору відступлення прав вимоги №06112018-DG зазначено, що документи, які є у наявності у кредитора та засвідчують права, що передаються, а саме: кредитні договори в електронному вигляді (в оригіналі, з усіма додатками, додатковими угодами), фото боржника з паспортом в руках (фото 1-й або 2-й розворот паспорта, а також розворот з реєстрацією, а у разі наявності у боржника ID- картки - фото лицевої сторони даної картки, а також фото витягу або довідки про місце реєстрації), інформація з заявками на отримання кредиту у виді реєстру, інформація щодо заборгованості Боржника за Кредитним договором у вигляді реєстру, виписка виконаних грошових зобов`язань за Кредитним договором, копія Правил надання кредитів, завірена печаткою та підписом уповноваженої особи Первісного Кредитора, згідно яких видавався відповідний кредит про який вказано в Реєстрі Боржників та інші наявні у Кредитора документи, що засвідчують Права вимоги до Боржника та містить інформацію, яка є важливою для здійснення Прав вимоги Новим Кредитором.

Згідно відповіді ПрАТ Київстар , надісланої на адвокатський запит, від 27.11.2019 року в період жовтень-листопад 2018 року телефонний номер НОМЕР_1 за громадянином ОСОБА_1 , як абонентом не був зареєстрований.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 вище зазначеної статті Цивільного кодексу України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень частин 1,2 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Частиною 2 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Згідно до положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Положеннями частини 3 та 4 вищезазначеної статті Цивільного кодексу зазначено, що правочин має вчинятись у встановленій законом формі відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 ЦПК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що позивачем не було вчинено жодних дій, які могли б бути спрямовані на укладення кредитного договору з ТОВ ФК Дінеро .

Тобто, позивач не виявив волевиявлення на набуття кредитних коштів, не фотографувався з власним паспортом, як це зазначено в розділі 2 Договору про відступлення прав вимоги №206112018-DG, а також не підписував документи та Кредитний договір жодним з передбачених чинним законодавством України способів.

Вказані обставини також підтверджуються відзивом та долученими до нього документами.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Положеннями ч.3 ст.11 Закону України Про електронну комерцію передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до правил статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно правової позиції викладено у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 червня 2016 року по справі № 6-1103цс16 Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки…на підтвердження укладення договору позики та його умов згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей; розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення й дату отримання коштів (постанова від 11 листопада 2015 року) .

Проте, поточний кредитор ФК Довіра та Гарантія не надав жодного документу, на підтвердження підписання договору № L0021847 від 19.10.2018 року в електронній формі, надання кредитних коштів позивачу та не надав жодного з зазначених документів підтвердження існування правовідношення стосовно боргових зобов`язань позивача перед ним.

Відповідно до вище вказаної постанови зазначено: у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, встановивши, що договір позики в письмовій формі сторони не укладали, інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору позики сторони не надали, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача спірних грошових коштів .

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено відсутність волевиявлення позивача, виявленого у передбаченій законом формі (письмовій або електронній), спрямованої на укладення між позивачем та кредитором ТОВ Фінансова компанія Дінеро договору кредитної лінії №AG9590784 від 19.10.2018 року, що не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, тому вважає, що доводи позивача про недійсність даного договору є підставними, оскільки доведені під час судового розгляду.

Заперечення відповідача, що він не може відповідати за даним позовом суд не бере до уваги, оскільки у даному зобов`язанні відбулась заміна кредитора, що було встановлено у судовому засіданні .

Обставини, на які посилався відповідач як на підставу для відмови у позові не приймаються судом до уваги, оскільки вони не підтвердженні належними та допустими доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі та визнати недійсним Кредитний договір № L0021847 від 19.10.2018 року, який складається із Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9590784 від 19.10.2018 року та дві Додаткові угоди № АМ 4587591 та № АМ 6711679 від 20.10.2018 року до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9590784 і Загальних умов Договору кредитної лінії № AG9590784 від 19.10.2018 року.

Крім того, з відповідача слід стягнути судові витрати в користь держави в сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 203, 207, 208, 218, 1047, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76-83, 133, 141, 258, 265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра і гарантія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дінеро про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору- задовольнити.

Визнати недійсним Кредитний договір № L0021847 від 19.10.2018 року, який складається із Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9590784 від 19.10.2018 року та дві Додаткові угоди № АМ 4587591 та № АМ 6711679 від 20.10.2018 року до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9590784 і Загальних умов Договору кредитної лінії № AG9590784 від 19.10.2018 року.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра і гарантія в користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра і гарантія , місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 46112, код ЄДРПОУ 38750239.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дінеро , місцезнаходження: вул. Сурикова, 3А, м. Київ, 03035, ЄДРПОУ 41350844.

Повний текст судового рішення складено 29.05.2020 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай

Дата ухвалення рішення26.05.2020
Оприлюднено26.06.2020

Судовий реєстр по справі —607/22310/19

Рішення від 26.05.2020

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Грицай К. М.

Рішення від 26.05.2020

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Грицай К. М.

Ухвала від 14.11.2019

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Грицай К. М.

Ухвала від 23.09.2019

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Грицай К. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні