Ухвала

від 05.02.2020 по справі 638/14119/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/14119/19

Провадження № 1-кс/638/396/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , подане за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420192210900001297 від 03.05.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про арешт майна,

УСТАНОВИВ:

Слідчим подано до суду клопотання про арешт майна, вилученого 11.01.2020 року під час проведення огляду місця події в присутності понятих та експерта на території покрівлі житлового будинку по вул.. Сумський шлях, 54, смт. Солоницівка Дергачівського району в Харківській області 10 об`єктів матеріалів покриття шарів руберойду до вирішення справи по суті.

Доводи клопотання обґрунтовано тим, що СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове за матеріалами кримінального провадження , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420192210900001297 від 03.05.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. В ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження призначено судово будівельну експертизу до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. проф.. М.С. Бокаріуса , відносно встановлення вартості виконаних робіт капітального ремонту покрівлі , розташової по АДРЕСА_1 , об`єктом дослідження є покрівля житлового будинку.11.01.2020 року проведено огляд покрівлі житлового будинку . Виявлено матеріали покриття , які вилучено.

На час звернення з клопотанням є підстави вважати, що вилучені матеріали , є речовими доказами в кримінальному провадженні та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені своєчасно та належним чином .

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання слідчого , письмові додатки до клопотання , надані органом досудового розслідування , дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2)надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом;

4)набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення».

З доводів клопотання вбачається, що майно, що вилучене під час проведення огляду місця події може в подальшому бути використано в якості речових доказів, а його втрата, зникнення, або пошкодження перешкодить розслідуванню кримінального провадження, тобто вказане в клопотанні майно, відповідає вимогам п.п. 1, 2, 3, 4 ч.2 ст.167 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Нормою частини 3 передбачено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає, що вилучені речі є речовим доказом по даному кримінальному провадженню в розумінні вимог ст..ст.. 98, 167, 170, 173 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Арешт майна вважаю розумним та співрозмірним обмеженням права власності, завданням кримінального провадження. Повернення вищезазначених предметів та документів може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, оскільки у разі повернення вищезазначених предметів та документів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності громадянина та гарантуватиме охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечить швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 167, 170, 171, 172 , 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене під час проведення огляду місця події від 11.01.2020 року в присутності понятих та експерта на території покрівлі житлового будинку по вул.. Сумський шлях, 54, смт. Солоницівка Дергачівського району в Харківській області 10 об`єктів матеріалів покриття шарів руберойду, до вирішення справи по суті.

Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Строк пред"явлення до виконання 1 ( один) рік.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1