Рішення

від 14.04.2020 по справі 741/1049/19

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1049/19

Провадження № 2/741/132/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 14 квітня 2020 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Марус А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мринської об`єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року членами даного колгоспного двору були ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Він (позивач) є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом (син), спадщину прийняв, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину зазначеного житлового будинку, яка належала ОСОБА_2 Державний реєстратор відмовив йому (позивачу) у реєстрації права власності на належну йому, як члену колишнього колгоспного двору, частину зазначеного житлового будинку.

ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та на 1/4 частину вищезазначеного житлового будинку як членом колишнього колгоспного двору;

У судове засідання позивач та його представник - адвокат Коршок О.Г. не з`явилися, представник подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити без її участі та участі позивача.

У судове засідання представник Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, суть якої зводиться до того, що сільська рада визнає позовні вимоги та просить розгляд справи проводити без їх участі.

Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 в ньому були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мринської сільської ради № 263/03-08 від 13 квітня 2020 року (а.с. 68).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. а п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За таких обставин ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по 1/4 частині житлового будинку АДРЕСА_1 , як членам колишнього колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 10 жовтня 2018 року (а.с. 56), а тому спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, на ім`я якого 24 січня 2019 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на інше спадкове майно, що підтверджується копією спадкової справи № 30/2018 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 52-63).

Таким чином, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 належну їй 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину вищезазначеного житлового будинку, яка належала ОСОБА_2 , в зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на будинок, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 23/02-31 від 24 січня 2019 року (а.с. 15).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до державного реєстратора з метою реєстрації за собою права власності на належну йому, як члену колишнього колгоспного двору, частину вищезазначеного житлового будинку, але йому було відмовлено у зв`язку із тим, що державний реєстратор не наділений правом визначення часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно колгоспного двору, що підтверджується повідомленням № 19-11/3532 від 5 грудня 2019 року (а.с. 67).

З матеріалів справи вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а.с. 16-18).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. 392, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на:

- 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 74,3 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, як членом колишнього колгоспного двору;

- 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 74,3 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв