Рішення

від 08.04.2020 по справі 741/1668/19

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1668/19

Провадження № 2/741/291/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 08 квітня 2020 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Марус А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області про тлумачення заповіту та визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належні їй на підставі державного акта серії ІІ-ЧН № 015045 земельні ділянки площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким належний їй на праві власності земельний пай/сертифікат серії ЧН № 0242309, виданий 16 серпня 1996 року, заповіла йому (позивачу). 22 березня 2001 року ОСОБА_2 взамін сертифіката серії НОМЕР_1 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045, який у подальшому був втрачений. Він (позивач) прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тих підстав, що майно, яке вказане в заповіті, не відповідає фактичному майну в наявності.

ОСОБА_2 просив суд:

- здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_2 3 квітня 2000 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 29, в частині того, що цей заповіт стосується земельних ділянок площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області та належали ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045, виданого 22 березня 2001 року на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 5 травня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 28;

- визнати за ним право власності на земельні ділянки площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання представник Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, суть якої зводиться до того, що сільська рада визнає позов, не заперечує проти його задоволення та просить розгляд справи проводити без їх участі.

Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачі визнали позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на земельні ділянки площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області. 22 березня 2001 року на її ім`я було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12-15; 18-26).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засіданні встановлено, що 3 квітня 2000 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким належний їй на праві власності земельний пай/сертифікат серії ЧН № 0242309, виданий 16 серпня 1996 року, заповіла позивачу, що підтверджується копією відповідного заповіту (а.с. 11).

З копії спадкової справи № 49/2019 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 35-46) вбачається, що позивач прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, у зв`язку із тим, що майно, вказане в заповіті ОСОБА_2 , посвідченому 3 квітня 2000 року секретарем виконавчого комітету Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, не відповідає фактичному майну в наявності, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 785/02-31 від 12 листопада 2019 року (а.с. 17).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1236 ЦК України встановлено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.

Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені ст. 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

У складеному ОСОБА_2 заповіті зазначено, що вона заповідає позивачу належний їй на праві власності земельний пай/сертифікат серії ЧН № 0242309, виданий 16 серпня 1996 року.

У судовому засіданні встановлено, що взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0242309 ОСОБА_2 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 28, що підтверджується повідомленням відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 30 липня 2019 року (а.с. 15).

Порівнюючи різні частини правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами спадкодавця, який він виразив при вчиненні правочину, суд приходить до висновку, що шляхом складення 3 квітня 2000 року заповіту ОСОБА_2 реалізувала свій намір заповісти позивачу саме належні їй на підставі державного акта серії ІІ-ЧН № 015045 та отримані внаслідок реалізації за життя свого права на земельну частку (пай) земельні ділянки площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.

З матеріалів справи вбачається, що оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045 втрачено, що підтверджується оголошенням про втрату в газеті Носівські вісті (а.с. 16).

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, ураховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 213, 328, 392, 1223, 1256, 1268 ЦК України, п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, ст.ст. 200, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_2 3 квітня 2000 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 29, в частині того, що цей заповіт стосується земельних ділянок площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області та належали ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045, виданого 22 березня 2001 року на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 5 травня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 28.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на земельні ділянки площами 4,3997 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0055, та 0,6846 га, кадастровий номер 7423884500:02:001:0056, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області та належали ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН № 015045, виданого 22 березня 2001 року на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 5 травня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 28, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв