Постанова

від 24.06.2020 по справі 369/3027/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/3027/20 головуючий у суді І інстанції Пінкевич Н.С.

провадження № 22-ц/824/7097/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 червня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 березня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю Закупки.Пром.УА , ОСОБА_1 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Приватного акціонерного товариства БГ БАНК , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Спарк Дім , Товариство з обмеженою відповідальністю Арі-Груп , про визнання недійсним результатів відкритих торгів (аукціону), визнання недійсним договорів купівлі-продажу, визнання права власності на майно , -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ БГ БАНК , номер лота в електронній торговій системі - ОЗШ14461, оператор - ТОВ ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА , що відбулися 02 січня 2020 року, оформлені протоколом електронного аукціону №UА-ЕА-2019-12-23-000019-b від 02 січня 2020 року, в частині визнання переможцем електронного аукціону ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір № 01/2020-03 купівлі-продажу майнових прав, укладений 21 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ БГ БАНК , в особі уповноваженої особи ФГВФО Луньо І.В., за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UА-ЕА-2019-12-23-000019-b від 02 січня 2020 року; визнати недійсним Договір №01/2020-1 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення літера Н, загальною площею 10201,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 29 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ БГ БАНК , в особі уповноваженої особи ФГВФО Луньо І.В. за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UА-ЕА-2019-12-23-000019-b від 02 січня 2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за № 205, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вищезазначене нерухоме майно; визнати недійсним Договір № 01/2020-2 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 341,2 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , укладений 29 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ БГ БАНК , в особі уповноваженої особи ФГВФО Луньо І.В. за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UА-ЕА-2019-12-23-000019-b від 02 січня 2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за № 204, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вищезазначене нерухоме майно; зобов`язати ТОВ ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА сформувати новий протокол електронного аукціону № UА-ЕА-2019-12-23-000019-b, в якому зазначити переможця даного електронного аукціону - ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на активи (майно), які були предметом електронного аукціону №UА-ЕА-2019-12-23-000019-b від 02 січня 2020 року, а саме: майнові права за кредитним договором №ТРІ-ПЖ-170908-1. Застава: 3-х кімнатна квартира, загальною площею 61,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Договір поруки - 2 шт.; майнові права , що випливають з цінних паперів - простих іменних акцій юридичної особи, код UА4000024301 в кількості 4 031 875 од.; майнові права , що випливають з цінних паперів - простих іменних акцій юридичної особи, код UА4000106686 в кількості 11 908 080 од.; майнові права , що випливають з цінних паперів - простих іменних акцій юридичної особи, код UА4000026785 - в кількості 8 147 840 од.; нежитлове приміщення площею літера Н, загальною площею 10201,6 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 332585932224; нежитлове приміщення , загальною площею 341,2 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35487526104.

ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на активи (майно), що відчужені за результатами електронних торгів, оформлених протоколом №UА-ЕА-2019-12-23-000019-b від 02 січня 2020 року, а саме: майнові права за кредитним договором №ТРІ-ПЖ-170908-1. Застава: 3-х кімнатна квартира, загальною площею 61,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Договір поруки - 2 шт.; майнові права , що випливають з цінних паперів - простих іменних акцій юридичної особи, код UА4000024301 в кількості 4 031 875 од.; майнові права , що випливають з цінних паперів - простих іменних акцій юридичної особи, код UА4000106686 в кількості 11 908 080 од.; майнові права , що випливають з цінних паперів - простих іменних акцій юридичної особи, код UА4000026785 - в кількості 8 147 840 од.; нежитлове приміщення площею літера Н, загальною площею 10201,6 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 332585932224; нежитлове приміщення , загальною площею 341,2 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35487526104, що належить на праві власності ТОВ АРІ-ГРУП .

Заява обґрунтована тим, що при проведенні електронних торгів (аукціону) були порушена процедура і порядок їх проведення. Відповідач ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів та після набуття права власності на зазначене майно відчужив його. Загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 березня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. В якості забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно: - нежитлове приміщення площею літера Н, загальною площею 10201,6 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 332585932224, що належить на праві власності ТОВ СПАРК ДІМ ; - нежитлове приміщення , загальною площею 341,2 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 35487526104, що належать на праві власності ТОВ АРІ-ГРУП . У решті вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що право приватної власності є непорушним, при цьому, посилаючись на ряд рішень Європейського суду з прав людини. Обмеження права власності може бути виправданим за умови, передбаченої законом, у даному випадку вимоги процесуального законодавства. Суд першої інстанції наклав арешт на майно, яке не належить ОСОБА_1 , а належить юридичним особам ТОВ Спарк Дім та ТОВ Арі Груп , які не є відповідачами у даній справі. Судом порушено приписи ст. 149-150 ЦПК України, внаслідок чого відбулося втручання в право власності. З огляду на уточнену позовну заяву позивач не надає доказів виконання ним обов`язку з оплати 2 368 000 грн., натомість лише припускає перехід права власності до нього, що відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може бути доказом. В обґрунтування мотивів обмеження прав ТОВ Спарк Дім та ТОВ Арі Груп суд першої інстанції вказав, що предметом позову є нежитлові приміщення, тобто, нерухоме майно, визначивши майно спірним, з огляду виключно на припущення позивача. Наклавши арешт на нерухоме майно зазначених юридичних осіб, суд втрутився у право власності третіх осіб, за відсутності доказів настання обставин щодо прав та обов`язків позивача відносно нерухомого майна.

У відзиві на апеляційну скаргу, який поданий у встановлений апеляційним судом строк, представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 зазначає, що процесуальним законом не заборонено накладати арешт на майно третіх осіб. Жодні документи на підтвердження зарахування гарантійного внеску від ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок оператора (первинні бухгалтерські документи), у тому числі, але не обмежуючись, банківські виписки, не надано. При проведенні електронних торгів були порушені процедура і порядок проведення відкритих електронних торгів з продажу активів (майна) ПАТ БГ Банк . У позивача наявні очевидні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде вчиняти дії щодо повторної державної реєстрації права власності та подальшого відчуження отриманого майна (майнових прав та нерухомого майна).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про часткове забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що, ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист. При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, тому такий спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір, у тому числі, щодо нежитлового приміщення площею літера Н, загальною площею 10201,6 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ СПАРК ДІМ , а також нежитлового приміщення, загальною площею 341,2 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належать на праві власності ТОВ АРІ-ГРУП .

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 вказувала на те, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Апеляційний суд вважає, що заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне нерухоме майно, які просить вжити позивач, є співмірними із заявленими позовними вимогами. Майно, яке є предметом спору, може бути відчужено на користь інших осіб, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 вчинялися дії щодо відчуження нерухомого майна після придбання його на електронних торгах. Після набуття права власності на нежитлові приміщення, на які накладено арешт, на підставі актів-прийому передачі 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 передав нежитлове приміщення площею 10201,6 м2 у власність ТОВ СПАРК ДІМ , а 03 березня 2020 року - житлове приміщення площею 341,2 м2 у власність ТОВ АРІ-ГРУП . Вказані обставини підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.65-68, Т.1) та не заперечуються сторонами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що суд наклав арешт на майно, яке не належить йому, а належить юридичним особам ТОВ Спарк Дім та ТОВ Арі Груп , які не є відповідачами у даній справі. Право приватної власності є непорушним, а його обмеження може бути виправданим за умови, передбаченої законом, у даному випадку вимоги процесуального законодавства. При цьому, ОСОБА_1 посилається на ряд рішень Європейського суду з прав людини.

В той же час, відповідно до вимог ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена у випадках і в порядку, встановлених законом. Цивільним процесуальним кодексом України визначено такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Як зазначає відповідач, нерухоме майно, на яке суд наклав арешт, належить третім особам. Однак, треті особи не оскаржували ухвалу про забезпечення позову в апеляційному порядку і в матеріалах справи відсутні докази того, що вони уповноважували ОСОБА_1 представляти їх інтереси у суді. Хоча відповідач і має певне відношення до ТОВ Спарк Дім , так як є одним з її засновників, однак, апеляційну скаргу він подав від свого імені, а не в інтересах юридичної особи.

Інші доводи ОСОБА_1 , наведені ним в апеляційній скарзі, фактично зводяться до його заперечень проти позову, а тому оцінка таким доводам може бути надана судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії забезпечення позову.

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно.

За таких обставин, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотримано норми процесуального права, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову не оскаржувалася, а, відтак, апеляційним судом не переглядається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 25 червня 2020 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.