Ухвала

від 25.06.2020 по справі 520/9403/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9403/19

Провадження № 1-кс/947/8878/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі клопотання директора ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року в рамках кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 року, на нерухоме майно нафтобази Херсонського нафтоперевалочного комплексу за адресою: м.Херсон, вул. Нафтогавань, б/н.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що з 26 грудня 2019 року органом досудового розслідування не проводилось жодних слідчих дій щодо об`єкту не проводилось, ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» не є юридичною особою щодо якої здійснюється кримінальне провадження, посадові особи та бенефіціарні власники ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» не є підозрюваними або обвинуваченими у кримінальному провадженні, тому реалізація завдання арешту забезпечення конфіскації або забезпечення цивільного позову наразі вже не є можливою, об`єкт не є речовим доказом в рамках кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 року.

Представник власника майна в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що немає підстав для скасування арешту майна, арешт існує з 2014 року, проте незважаючи на обтяження майно, вказане майно було реалізоване.

Дослідившивказане клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддяприходить донаступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року, слідчим суддею накладено арешт на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), шляхом заборони розпорядження, відчуження та передачи майнових прав щодо всього нерухомого майна нафтобази.

Відповідно до вищевказаної ухвали, слідчим суддею було враховано той факт, що нерухоме майно нафтобази було об`єктом кримінального правопорушення, тобто має ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, а також те що злочинними діяннями державному бюджету України завдано збитків близько 36 млрд. грн., а тому захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна нафтобази є розумним та спів мірним.

Викладене, на думку слідчого судді, свідчить про те, що арешт майна в рамках кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 року було накладено обґрунтовано.

Слідчий суддя враховує, що кінцеве рішення в рамках кримінального провадження ще не прийняте, на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 року, зокрема, яке пов`язане з незаконним ввезенням нафтопродуктів під приводом подальшого їх транзиту, які в подальшому реалізувались з ухиленням від сплати податків, зборів та платежів, з використанням підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз», а майно, з клопотанням про скасування арешту якого звертається заявник, є безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, крім того, в судовому засіданні не було встановлено, що потреба в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала.

Доводи заявника в частині того, що ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» не має відношення до кримінального провадження не є підставою для скасування такого арешту, оскільки зміна власника не є достатньою та беззаперечною підставою того, що подальший арешт є недоцільним.

Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження на даний час триває, заявником до клопотання не було долучено доказів, підтверджуючих те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для скасування арешту майна, а тому подане клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання директора ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12014160020000076 від 24.02.2014 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1