Постанова

від 18.06.2020 по справі 910/8305/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2020 р. Справа№ 910/8305/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 18.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 (повний текст складено 03.02.2020)

у справі №910/8305/19 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна"

до 1) фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА"

про захист чести, гідності та ділової репутації та стягнення 50000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" та зобов`язання спростувати інформацію щодо позивача, розміщену на Інтернет сайті "ДОУ ЮА"; зобов`язання ТОВ "ДОУ ЮА" видалити недостовірну інформацію та таку, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" інформацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1; визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" та зобов`язання спростувати інформацію, яка була видалена за заявою позивача щодо ТОВ "ХотелФренд Україна", розміщену на Інтернет сайті business.google.com; стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 50000,00 грн моральної шкоди за розміщення недостовірної інформації та такої, що принижує ділову репутацію позивача.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачем-1 було розміщену на Інтернет сайті відповідача-2 інформацію, яка є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача. Також, на Інтернет ресурсі business.google.com користувачем на ім`я "ОСОБА_7" був розміщений допис (відгук) англійською мовою, в якому містилося звинувачення компанії в шахрайстві та відсутності корпоративної культури, який в подальшому був видалений за заявою позивача.

12.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву, в якій позивач просив про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 понесених судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/8305/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд виходив з недоведеності позивачем поширеної щодо нього інформації, помилково покладаючи обов`язок доводити її правдивість на відповідачів. Також суд зазначив, що з матеріалів справи не вбачається, що допис на Інтернет ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 був зроблений саме відповідачем-1, а власником веб-сайту на якому цей допис був розміщений є відповідач-2.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що прийняття неправильного рішення зумовлено не дослідженням судом першої інстанції електронного доказу за його місцезнаходженням, а саме веб-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, з якої вбачається, що допис на даному Інтернет ресурсі зроблений саме відповідачем-1, вказуючи, що акаунт ОСОБА_7 є підтвердженим, що вимагається правилами веб-сайту dou/ua. Стосовно висновку суду про недоведеність того, що власником веб-сайту на якому оспорюваний допис був розміщений є відповідач-2, позивач зазначив, що у відзиві на позов представник відповідача-2 не заперечував та підтверджував той факт, що ТОВ "ДОУ ЮА" є власником веб-сайту dou.ua, а також те, що вказана обставина підтверджується роздруківкою з Інтернет ресурсу Wikipedia. Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не повною мірою досліджено відгук, залишений ОСОБА_7 та помилково зроблено висновок, що дана інформація є оціночним судженням; крім того, суд не звернув увагу на те, що висловлювання відповідача щодо дій позивача є такими, що можуть бути перевірені на предмет їх правдивості, оскільки дії, про які заявляє відповідач-1 підпадають під ознаки кримінально-карного діяння, що у свою чергу виключає віднесення слів ОСОБА_7 щодо діяльності ТОВ "ХотелФренд Україна" до оціночних суджень чи критичних зауважень про його діяльність.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/8305/19; призначено апеляційну скаргу до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

20.05.2020 через канцелярію суду від представника відповідача-2 надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 6784 грн.

15.06.2020 через канцелярію суду від представника відповідача-2 надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 9964 грн.

18.06.2020 через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на користь фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Також представник позивача зазначив, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано оцінки вимогам позивача щодо визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" та зобов`язання спростувати інформацію, яка була видалена за заявою позивача щодо ТОВ "ХотелФренд Україна", розміщену на Інтернет сайті business.google.com.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-1 заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-2 заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.

15.11.2018 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про надання послуг №2018/15-11, який 15.04.2019 був розірваний на підставі додаткової угоди, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних договорів.

У відповідності до актів наданих послуг №1 від 29.12.2018, №2 від 31.03.2019 та №3 від 15.04.2019 відповідачем-1 були надані позивачу послуги по обробці даних, розміщення інформації на веб вузлах на загальну суму 252100,00 грн.

Позивачем були оплачені надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 333 від 03.12.2018, № 355 від 20.12.2018, № 428 від 11.03.2019 та № 478 від 15.04.2019, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Вказані обставини свідчать, що між позивачем та відповідчем-1 існували цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору про надання послуг №2018/15-11 від 15.11.2018, які припинилися 15.04.2019.

25.04.2019 користувач, який вказав ім`я "ОСОБА_7" залишив допис (відгук) російською мовою на Інтернет ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту:

"HotelFriend, Привет, Если ты читаешь этот отзыв, то скорее всего ты либо потенциально рассматриваешь трудоустройство в HotelFriend, либо ты HR/Recruiter который проверяет отзывы о компании на dou. Так вот, в случае рассмотрения тобой HF как потенциального работодателя, забудь как страшный сон и беги в обратную сторону. В этой компании полнейшее отсутствие корпоративной культуры как таковой. Что более интересно, переманив меня в HF из успешного СааС-а, через 5 месяцев работы меня и весь сейлз отдел слили без единой объективной на то причины. До сейлз отдела, буквально за неделю было уволено около 15 человек (девы, дизайнеры, маркетологи). Всех увольняют одним днём. А теперь самое интересное, при увольнении НЕ БЫЛА ВЫПЛАЧЕНА ЗАРПЛАТА в полном объёме. За 5 отработанных недель было выплачено около 20% зарплаты, аргументируя это тем, что "вам достаточно заплатили пока вы тут работали, ещё и на конференцию в Германию вас свозили". И это я не говорю о накопленных отпускных и отходных при увольнении одним днём. А общей суммы невыплаченных денег сейлз отделу хватило бы на хороший автомобиль среднего класса.

А самое интересное, что я, как head of sales на связи с одним из фаундеров (живет и работает в Германии) был на связи каждый день по несколько раз утром и вечером, и каждый день мне выказывалась похвала и удовлетворение работой сейлз отдела и моей работой в частности. То есть вчера тебе говорят как ты им нравишься и какие у них совместно с тобой грандиозные планы, а на следующий день удаляют из соц сетей, блокируют в мессенджерах и всячески игнорируют, а, ну и конечно зарплату не выплачивают. Имена этих славных людей - ОСОБА_5 и ОСОБА_6 , основатели компании.

Единственный адекватный представитель менеджмента - СТО ОСОБА_8, который старался решить вопрос о выплате людям зарплаты и в принципе вёл себя достойно и корректно с момента первого собеседования, и до момента разрыва отношений.

Крайне НЕ РЕКОМЕНДУЮ тратить время на общение с этой компанией, и тем более рассматривать как продолжение карьеры".

13.05.2019 представник позивача, адвокат Татунець В. В. звернувся до відповідача-2 з листом, в якому просив видалити зазначений допис (відгук) з Інтернет ресурсу https://jobs/dou.ua/companies.

Також, на Інтернет ресурсі business.google.com користувачем на ім`я "ОСОБА_7" був розміщений допис (відгук) англійською мовою, в якому містилося звинувачення HotelFriend AG в шахрайстві та відсутності корпоративної культури, який, як стверджує позивач, в подальшому був видалений за заявою останнього.

На думку позивача, вказані дописи розміщені відповідачем-1 на Інтернет ресурсі https://jobs/dou.ua/companies, який належить відповідачу-2, та на Інтернет ресурсі business.google.com є такими, що не відповідають дійсності, порушують права позивача на недоторканість ділової репутації.

Виходячи зі змісту статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав Інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати (ст. 94 Цивільного кодексу України).

Статтею 299 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації і може звернутися до суду з позовом про її захист.

Згідно зі статтею 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Спір у справі стосується визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Таким чином, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №910/5117/17.

Як зазначалося вище, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що поширена інформація є такою, що не відповідає дійсності, порушує права позивача на недоторканість ділової репутації.

Натомість, вказані посилання позивача є лише його припущеннями.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що оспорювана інформація, є фактичними твердженнями, тобто які б містили фактичні дані.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Тобто, спір про визнання недостовірною інформації та її спростування має розглядатись судом відносно автора статті та власника веб-сайту, на якому здійснено публікацію відповідних відомостей.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що допис (відгук) на Інтернет ресурсі business.google.com та на Інтернет ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 був зроблений саме відповідачем-1, а власником веб-сайту dou.ua є відповідач-2.

Доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права не було встановлено автора тексту відгуку шляхом здійснення переходів за посиланнями, наявними на веб-сайті dou.ua та аналізу вмісту таких веб-сторінок, зокрема веб-сторінки веб-сайту Linkedln є безпідставними, оскільки у відповідності до ч. 7 ст. 82 ГПК України, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту; натомість, в матеріалах справи відсутня відповідна заява позивача про огляд веб-сайтів або веб-сторінок, а відомості про необхідність переходу в процесі такого огляду на конкретні веб-сайти, зокрема Linkedln, позивачем до відома суду не доводились ані в усній, ані в письмовій формі.

Крім того, колегія судів звертає увагу на те, що відповідно до норм чинного законодавства України обов`язок встановлення особи-автора інформації, розміщеної в мережі Інтернет покладено на позивача, технічне та технологічне забезпечення такого процесу покладено на відповідні експертні установи, а судові органи, в свою чергу, забезпечують можливість здійснення таких процедур шляхом постановлення відповідних ухвал на підставі клопотань учасників процесу, а в подальшому - досліджують результати виконання ухвал та наявні докази.

Жодних дій щодо встановлення особи-автора допису (відгуку), розміщеного в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та на Інтернет ресурсі business.google.com позивачем фактично виконано не було, жодного експертного дослідження направленого на встановлення такої особи не проводилось, з клопотаннями про проведення експертизи або про витребування інформації позивач до суду не звертався, технічні засоби та технологічні процедури, направлені на встановлення особи-автора вказаного відгуку, позивачем не застосовувались.

Отже, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ФОП Романчук P.O. є автором допису (відгуку) розміщеного на веб-сайті dou.ua та сайті business.google.com. Встановлення особи-автора оспорюваної публікації за наданою судом суду першої інстанції роздруківкою (витягом) з веб-сайту dou.ua та сайту business.google.com. не вбачається за можливе.

На підтвердження того, що власником веб-сайту є TOB "ДОУ ЮА" позивачем було надано до суду роздруківку (витяг) з веб-сайту Wikipedia.

Водночас, вказана роздруківка з Інтернет ресурсу Wikipedia не може вважатися належним доказом, на підставі якого можна встановити обставини, які входять до предмету доказування, а саме щодо особи власника веб-сайту https://dou.ua, оскільки використання інформації з Інтернет ресурсу (веб-сайту), вміст якого є відкритим для редагування будь-яким користувачем мережі Інтернет, не надає змогу встановити об`єктивні відомості щодо окремих фактів, в тому числі встановити власника веб сайту dou.ua. Крім того, аналізуючи зміст наданої позивачем роздруківки (витягу) не вбачається, що TOB "ДОУ ЮА" чи навіть учасник TOB "ДОУ ЮА" є власниками веб-сайту dou.ua. ОСОБА_4 відзначений як автор веб-сайту, що в даному контексті характеризує його виключно як автора (розробника) коду веб-сайту, а не як його власника. Також, варто відзначити, що перебування ОСОБА_4 у складі учасників TOB "ДОУ ЮА" не створює для товариства право власності на вказаний веб-сайт.

Крім того, аналізуючи зміст відгуку розміщеного в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається беззаперечна відсутність у вказаному тексті: (1) повного (скороченого) найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна", (2) коду ЄДРПОУ або інших відомостей, що є унікальними для позивача; (3) унікальних позначень (маркерів), що використовуються TOB ХотелФрендс Україна для своєї ідентифікації або вирізнення серед інших компаній; (4) комерційної таємниці, що безпосередньо стосується TOB "ХотелФренд Україна"; (5) інших відомостей про TOB "ХотелФренд Україна" або відсилок на таке товариство.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний відгук залишено під профілем компанії HotelFriend AG, а не TOB "ХотелФренд Україна", яка є позивачем у даній справі.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено недостовірності поширеної щодо нього інформації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та на Інтернет ресурсі business.google.com (яку за твердженням позивача було видалено), а також те, що з матеріалів справи не вбачається, що дописи (відгуки) на вищевказаних Інтернет ресурсах були зроблені саме відповідачем-1, а власником веб-сайту dou.ua є відповідач-2, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "ХотелФренд Україна" про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" та зобов`язання спростувати інформацію щодо позивача, розміщену на Інтернет сайті "ДОУ ЮА"; зобов`язання ТОВ "ДОУ ЮА" видалити недостовірну інформацію та таку, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" інформацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1; визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" та зобов`язання спростувати інформацію, яка була видалена за заявою позивача щодо ТОВ "ХотелФренд Україна", розміщену на Інтернет сайті business.google.com є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позовна вимога про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 50000,00 грн моральної шкоди за розміщення недостовірної інформації та такої, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" також не підлягає задоволенню через не доведення позивачем недостовірності такої інформації та не доведення позивачем особи-автора публікації та особи-власника веб-сайту на якому ця інформація була розміщена.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

Враховуючи те, що в оскаржуваному рішенні відсутня оцінка позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "ХотелФренд Україна" та зобов`язання спростувати інформацію, яка була видалена за заявою позивача щодо ТОВ "ХотелФренд Україна", розміщену на Інтернет сайті business.google.com, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанцій підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.

Стосовно вимог фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" в сумі 9964 грн, та на користь фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича в сумі 5000 грн, колегією суддів встановлено наступне.

08.10.2019 між адвокатом Кузнєцовим Михайлом Андрійовичем та ОСОБА_7 (клієнтом) укладено договір №08/10/19-пд про надання правничої допомоги, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу, для чого здійснювати передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами заходи захисту, представництва, а також надання інших видів правової допомоги, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги та погоджені сторонами фактичні витрати адвоката, що необхідні для виконання цього договору.

У відповідності до п.1.2.1 договору №08/10/19-пд про надання правничої допомоги, адвокат для надання правової допомоги здійснює захист, представництво та надання правової допомоги, надання усних та письмових консультацій, порад та висновків з питань національного законодавства та будь-яких правових заходів і дій, включаючи та не обмежуючись: здійснює представництво та захист під час проведення досудового розслідування, заходів забезпечення кримінального провадження, судового провадження у судах усіх інстанції та юрисдикцій, здійснює вивчення матеріалів кримінального провадження, цивільних/адміністративних/господарських справ, що стосуються клієнта, формування доказової бази та правової позиції для цілей надання правової допомоги.

17.06.2020 між адвокатом Кузнєцовим Михайлом Андрійовичем та ОСОБА_7 було складено та підписано акт №1 про надану правову допомогу до договору №08/10/19-пд від 08.10.2019, яким підтверджено надання адвокатом послуг, зокрема, аналіз апеляційної скарги ТОВ "ХотелФренд Україна", формування правової позиції, представництво інтересів клієнта в північному апеляційному господарському суді у межах судової справи №910/8305/19, правовий аналіз отриманих за результатами судових засідань документів та відомостей, та встановлено гонорар за надану правову допомогу - 5000 грн.

На підтвердження здійснення оплати вартості наданих за договором №08/10/19-пд від 08.10.2019 послуг до заяви додано довідку адвоката про сплату клієнтом грошових коштів в розмірі 5000 грн.

01.09.2019 між Адвокатським об`єднанням "Адвокати України" (далі за текстом - об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" (клієнтом) укладено договір №01/09/19-пд про надання правничої допомоги, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу, для чого здійснювати передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами заходи захисту, представництва, а також надання інших видів правової допомоги, а клієнт зобов`язується сплатити об`єднанню гонорар за надання правової допомоги та погоджені сторонами фактичні витрати адвоката, що необхідні для виконання цього договору.

У відповідності до п.1.2.1 договору №01/09/19-пд про надання правничої допомоги, об`єднання для надання правової допомоги здійснює захист, представництво та надання правової допомоги, надання усних та письмових консультацій, порад та висновків з питань національного законодавства та будь-яких правових заходів і дій, включаючи та не обмежуючись: здійснює представництво та захист під час проведення досудового розслідування, заходів забезпечення кримінального провадження, судового провадження у судах усіх інстанції та юрисдикцій, здійснює вивчення матеріалів кримінального провадження, цивільних/адміністративних/господарських справ, що стосуються клієнта, формування доказової бази та правової позиції для цілей надання правової допомоги.

29.03.2020 між Адвокатським об`єднанням Адвокати України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" (клієнтом) було складено та підписано акт №7 про надану правову допомогу до договору №01/09/19-пд від 01.09.2019, яким підтверджено надання адвокатом послуг, зокрема, ознайомлення в Північному апеляційному господарському суді з апеляційною скаргою у справі №910/8305/19 та гонорар за надану правову допомогу - 530 грн; складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/8305/19 та встановлено гонорар за надану правову допомогу - 3074,00 грн.

На підтвердження здійснення оплати вартості наданих за договором №01/09/19-пд від 01.09.2019 послуг до заяви додано копію платіжного доручення №154 від 26.03.2020 в розмірі 7208,00 грн.

Також 09.04.2020 між Адвокатським об`єднанням "Адвокати України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" (клієнтом) було складено та підписано акт №8 про надану правову допомогу до договору №01/09/19-пд від 01.09.2019, яким підтверджено надання адвокатом послуг, зокрема, представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у межах судової справи №910/8305/19, правовий аналіз отриманих за результатами судових засідань документів та відомостей, та гонорар за надану правову допомогу (судове засідання, призначене на 09.04.2020) та встановлено гонорар за надану правову допомогу - 3180,00 грн.

На підтвердження здійснення оплати вартості наданих за договором №01/09/19-пд від 01.09.2019 послуг до заяви додано копію платіжного доручення №179 від 10.04.2020 в розмірі 3180,00 грн.

18.06.2020 між Адвокатським об`єднанням "Адвокати України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" (клієнтом) було складено та підписано акт №12 про надану правову допомогу до договору №01/09/19-пд від 01.09.2019, яким підтверджено надання адвокатом послуг, зокрема, представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у межах судової справи №910/8305/19, правовий аналіз отриманих за результатами судових засідань документів та відомостей, та гонорар за надану правову допомогу (судове засідання, призначене на 18.06.2020) та встановлено гонорар за надану правову допомогу - 3180,00 грн.

На підтвердження здійснення оплати вартості наданих за договором №01/09/19-пд від 01.09.2019 послуг до заяви додано копію платіжного доручення №317 від 12.06.2020 в розмірі 3180,00 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як встановлено вище, відповідач-1 на підтвердження надання адвокатом послуг на правову допомогу надав акт №1 про надану правову допомогу до договору №08/10/19-пд від 08.10.2019, за яким загальний розмір вартості наданих послуг складає 5000 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою заяву фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в частині витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та підтвердженою належними доказами на суму 5000 грн.

Відповідач-2 на підтвердження надання адвокатським об`єднанням (адвокатом Палієнко О.А.) послуг на правову допомогу надав акти №№7, 8, 12 про надану правову допомогу до договору №01/09/19-пд від 01.09.2019, за якими загальний розмір вартості наданих послуг у даній справі складає 9964 грн.

Таким чином, відповідачем-2, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому послуг правової допомоги у суді апеляційної інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" на професійну правничу до 5000 грн.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №909/731/18, від 26.06.2019 у справі №910/9241/18, від 05.08.2019 у справі №911/1563/18.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати у сумі 9964 грн на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000 грн витрат. В іншій частині вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів відмовляє.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/8305/19 змінити шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОУ ЮА" 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №910/8305/19 в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХотелФренд Україна" на користь фізичної особи-підприємця Романчука Романа Олеговича 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №910/8305/19 в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

Матеріали справи №910/8305/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

М.Л. Яковлєв