Рішення

від 25.06.2020 по справі 288/430/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/430/20

Провадження № 2-а/288/14/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області Семенчука Віталія Вікторовича, Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області про скасування постанови серії БАА № 658324 від 30 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області Семенчука Віталія Вікторовича (далі - відповідач -1), Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області (далі - відповідач -2) про скасування постанови серії БАА № 658324 від 30 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому зазначає, що постановою поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП сержанта поліції Семенчука Віталія Вікторовича серії БАА № 658324 від 30 березня 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 гривень за статтею 132-1 КУпАП за те, що 30 березня 2020 року о 17.40 годині в селі Заріччя по вулиці Деркача, керував транспортним засобом - трактором марки CASE IH МAGNUM 340 номерний знак НОМЕР_1 , ширина якого перевищувала 2,6 м, не маючи на це дозволу з Національної поліції України, чим порушив вимоги п.п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року.

Позивач вказує, що під час зупинки на його прохання пояснити причину зупинки, поліцейський відповів, що він порушив правила дорожнього руху, а саме: керував сільськогосподарською технікою - трактором, ширина якого перевищує 2,6 м, не маючи на це дозволу з Національної поліції України.

Згідно технічних характеристик транспортного засобу - трактор марки CASE IH МAGNUM 340 має ширину - 3,05 м.

Автомобільна дорога по вулиці Деркача в селі Заріччя Ружинського району є дорогою села, а габарити вказаного трактора за шириною не перевищує 3,75 м, і тому позивач вважає, що ним не були порушені ПДР України.

Позивач просить скасувати постанову поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області сержанта поліції Семенчука Віталія Вікторовича серії БАА № 658324 від 30 березня 2020 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 гривень за статтею 132 -1 КУпАП.

Відповідно до ухвали суду від 14 квітня 2020 року по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (виклику) сторін.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та судові повістки, які направлялись на адресу відповідачів отримано, що підтверджується матеріалами справи, а саме: повідомленнями Укрпошти про вручення поштового відправлення, яке отримане 21 квітня 2020 року та 09 червня 2020 року, однак станом на 25 червня 2020 року відповідачами не подано відзиву протягом строку, встановленого судом, відповідно до положень статті 162 КАС України та в судове засідання 25 червня 2020 року вони не з`явились.

Відповідач Семенчук В.В. надав до суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позов не визнає, заперечує проти його задоволення.

Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України , тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 658324 від 30 березня 2020 року, ОСОБА_1 30 березня 2020 року о 11.30 годині в селі Заріччя, вулиця Дергача, керував трактором марки CASE IH МAGNUM 340 номерний знак НОМЕР_1 , ширина якого перевищувала 2,6 м, не маючи при собі дозволу з Національної поліції України, чим порушив п. 22.5 ПДР України. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбаченої ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Згідно пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена частиною 1 статті 132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вказане підтверджується також нормами статті 276 КУпАП.

Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 132-1 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз`яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом ІV КУпАП.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.

Частиною 1 статті 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з частини 1 статті 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху , затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 , про порушення якого вказано поліцейським у оскаржуваній постанові, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно наданої технічної характеристики трактора марки CASE IH МAGNUM 340 , повна ширина вказаного трактора без спарки - 3050 мм.

Отже позивач керував транспортним засобом, ширина габаритів якого не перевищувала 3,75 м.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскаржуваній постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.

В оскаржуваній постанові поліцейський зазначив, що ОСОБА_1 керував трактором ширина якого перевищувала 2,6 м не маючи при собі дозволу з Національної поліції України, чим вчинив правопорушення передбачені ч. 1 ст. 132-1 КУпАП .

Тобто, в вину позивачу ставиться вчинення правопорушення, пов`язаного з перевищенням габаритних параметрів транспортного засобу.

Однак, згідно примітки до статті 132-1 КУпАП , дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті пов`язані з перевищенням габаритних параметрів передбачено частиною другою статті 132-1 цього Кодексу , і несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП ).

Відтак, відповідачами не доведено, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, правомірності винесеної поліцейським постанови.

Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено статтею 245 КУпАП , завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суб`єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.

Про це мало бути відомо відповідачам, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачам і яку вони отримали, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідачі, отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з`явились в суд і не довели свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідачі при такій своїй поведінці погодились з вимогами позивача.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачами не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Також у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху України.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Таким чином, оскаржувана постанова від 30 березня 2020 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 132-1 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).

Як свідчать матеріали справи, при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення поліцейським не були з`ясовані ці обставини.

Крім того, відповідно до статті 283 КУпАП , постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачами, всупереч приписам КАС України , правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності доказів, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на даних з постанови у справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення якого заперечується самим позивачем.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України , якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За змістом частини 9 статті 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Виносячи оскаржувану постанову відповідач Семенчук Віталій Вікторович в такий спосіб визначений законом не діяв, доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху України та в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами частини 1 статті 132-1 КУпАП до суду не надав.

Таким чином, викладені вище обставини у їх системному зв`язку свідчать, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України Про Національну поліцію ; частиною 1 статті 132-1, статтями 251, 268, 278, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 139, 205, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області Семенчука Віталія Вікторовича, Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області про скасування постанови серії БАА № 658324 від 30 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 658324, винесену 30 березня 2020 року, поліцейським СРПП № 1 Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області сержантом поліції Семенчуком Віталієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 132-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області (13601, смт. Ружин, вулиця Бірюкова, 29, Житомирської області) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник