Рішення

від 18.06.2020 по справі 5/198-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2020 р. Cправа № 5/198-06

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду у режимі відеоконференції матеріали

позовної заяви ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року

до: КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", м. Одеса

до: ОСОБА_1 , м. Одеса

до: ОСОБА_2 , м. Одеса

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна

в межах справи № 5/198-06

за заявою: Приватного підприємства "Ферокс ТМ", м. Київ

до: Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", м. Бершадь, Вінницька область

про банкрутство

за участю :

від Позивача - Голубенко О.В. (ліквідатор), за посвідченням

від Відповідача 3 - Веселова О.О., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 5/198-06 за заявою ПП "Ферокс ТМ" про банкрутство ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

18.12.2018 року до суду від ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшла позовна заява №02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна.

Ухвалами суду вищевказана позовна заява призначалася до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Також, ухвалою суду від 23.04.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна в межах справи № 5/198-06 до судового розгляду по суті на 12.06.2019 року.

Крім того, ухвалою від 23.12.2019 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі № 5/198-06. Зупинено провадження щодо розгляду позову ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна в межах справи № 5/198-06 до розгляду заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження у Херсонському міському суді Херсонської області (справа № 2-2741/06, провадження № 2-в/766/7/19) та набрання законної сили судовим рішенням по справі №2-2741/06.

В подальшому, ухвалою суду від 20.05.2020 року поновлено провадження щодо розгляду вказаного позову та призначено відповідну позовну заяву в межах справи №5/198-06 до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2020 року о 10:30 год..

Поряд цим, ухвалою суду від 15.06.2020 року, ухвалено судове засідання 18.06.2020 року о 10:30 год. у справі № 5/198-06 провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області через Одеський апеляційний суд за участю представника представника Відповідача - ОСОБА_2 - адвоката Веселової О.О..

На визначену дату - 18.06.2020 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представники Позивача та Відповідача 3. Відповідач 1 та відповідач 2, повноважних представників в судове засідання не направили.

Разом з тим, повідомлення Відповідача 1 про дату та час розгляду справи, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № № 01-45/6917/2020 від 04.06.2020 року).

Також, направлення ухвали суду від 20.05.2020 року на адресу Відповідача 2, а саме : АДРЕСА_2, підтверджується реєстром поштових відправлень № 432 від 21.05.2020 року.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За вказаних вище обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення Відповідача 1 та Відповідача 2 про дату, час та місце судового слухання, але вони не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Поряд з цим, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що неявка в судове засідання представників Відповідача 1 та Відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті та від останніх не надходило клопотань щодо відкладення розгляду справи.

Також, судом встановлено, що 25.05.2020 року від арбітражного керуючого Голубенко О.В. до суду надійшло клопотання № 02-03/214 від 25.05.2020 року про долучення до матеріалів справи копії постанови Херсонського апеляційного суду від 29.04.2020 року по справі № 2-2741/06.

Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.

В ході розгляду справи по суті, ліквідатор боржника підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача 3 вказала, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, оглянувши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви, 26.10.2018 року ліквідатором отримана відповідь Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" за вихідним номером 9057-11/3527 від 01.10.2018 року, у відповідності до якої з 28.03.2006 року по 15.09.2006 року за Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 134, кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17.01.2006 року, справа №2-709/2006 р. (реєстраційний номер 14285161, номер запису 48 в книзі: 52неж-2).

З 15.09.2006 року право власності на нежитлову будівлю, належну ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 14.04.2006 року, справа № 2-2741/06, дата прийняття рішення про реєстрацію: 15.09.2006 року (реєстраційний номер: 14285161, номер запису: 48 в книзі: 56неж-165).

Згідно з інформацією, наданою Херсонським міським судом Херсонської області 01.11.2018 року за вихідним номером 6366/18-Вих, копію рішення по цивільній справі №2- 2741/06 не видається можливим, так як справа до архіву не передавалась.

Відповідно до інформації, наданої Херсонським міським судом Херсонської області на повторний запит ліквідатора (вихідний номер 9701/18-Вих від 21.11.2018 року), цивільна справа зі сторонами ОСОБА_1 та/або ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Межінжсервіс" не виявлена, а за номером 2-2741/06, згідно з обліково-статичною карткою, зареєстрована цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист права власності на цінні папери.

Крім того, інформація про справу 2-2741/06 відсутня в Єдиному реєстрі судових рішень України.

Таким чином, на думку Позивача, перехід права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1 134 кв.м. по АДРЕСА_1 від ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" до ОСОБА_1 відбувся незаконно, без будь-якої правової підстави.

Також, Позивач звертає увагу на те, що перехід права власності на нерухоме майно відбувся після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, що вказує (доводить) на незаконність переходу права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 134, кв.м. по АДРЕСА_1 від ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" до ОСОБА_1 ..

Отже, нежитлова будівля загальною площею 1 134, кв.м. по АДРЕСА_1 підлягає включенню до ліквідаційної маси банкрута - ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

При цьому, у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з реєстраційним номером: 14285161, 09.09.2010 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу р№1809, 27.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміна О.О., номер запису: 48 в книзі: 98 неж-183.

Таким чином, наразі нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з реєстраційним номером: 14285161 перебуває в чужому незаконному володінні відповідно до запису: 48 в книзі: 98 неж-183, виконаного 09.09.2010 року, на підставі договору купівлі-продажу р№1809 від 27.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміна О.О, власник: ОСОБА_2 .

За наведених обставин, ліквідатор боржника просить суд : скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер: 14285161, номер запису: 48 в книзі: 56неж-165, дата прийняття рішення про реєстрацію 15.09.2006 року); скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер: 14285161, номер запису: 48 в книзі: 98 неж-183, виконаного 09.09.2010 року); витребувати від ОСОБА_2 у власність Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" нерухоме майно, реєстраційний номер: 14285161, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно відзиву КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" №1418-06/69 від 05.03.2019 року на позовну заяву , реєстрація права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 1134, 3 кв.м. на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, проводилась на підставі доданих правовстановлювальних документів та відповідно до діючого на той час законодавства у сфері державної реєстрації.

На момент виникнення спірних правовідносин бюро технічної інвентаризації на основі законодавства були делеговані владні повноваження у сфері суспільних відносин, пов`язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності.

Разом з тим, наразі комунальне підприємство не є суб`єктом державної реєстрації прав, не має доступу до Державного реєстру прав, відповідно до Закону припинило виконання тимчасово делегованих державою повноважень у сфері державної реєстрації прав 01.01.2013 року, а тому не має відповідної компетенції щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За даних обставин, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову в частині щодо дій КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради".

Відповідно до відзиву представника Відповідача-3 б/н від 29.03.2019 року, повідомлено такі обставини.

10.02.2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" укладений договір № 100, відповідно до якого ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" продав, а ОСОБА_1 купив нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

13.02.2006 року був складений акт прийому-передачі вищевказаної будівлі.

Як вбачається з нотаріально посвідчено договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 18.09.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_6 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від Рюміною О.О., виникле у ОСОБА_1 право власності на спірний об`єкт було зареєстровано в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації у книзі № 56 неж., на сторінці № 165, реєстр № 48. (рік не вказаний), (т. 17 а.с. 78).

27.08.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею - 1134,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О., реєстровий номер 1809.

ОСОБА_2 , є добросовісним набувачем по відплатному правочину, за який нею були сплачені грошові кошти.

Виникнення прав та обов`язків нових власників відбулося на підставі договору купівлі-продажу будівлі за адресою : АДРЕСА_1 між ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" та ОСОБА_1 , актів приймання-передачі будівель до вказаних договорів від 13.02.2006 року. Договір є возміздним, по якому відчужувач отримав грошові кошти та передав майно ОСОБА_1 .. Тобто, на думку Відповідача-3 було волевиявлення на відчуження майна ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" та був укладений договір між власником та ОСОБА_1 в письмовій формі.

Тривалі роки предмет спору перебував у власності (володінні, користування, розпорядження) інших осіб. Та за ці роки не заявлялося в межах строку позовної давності про порушене право.

Оскільки договір був укладений у простій письмовій формі та без нотаріального посвідчення, то ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до Комсомольського районного суду м. Херсону в рамках провадження за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , ЗАТ "НВП "Медінжсервіс", ТОВ "Форкомп" (справа № 2-2741/06 с. Стамбула Н.В . ).

Також, представник Відповідача-3 у відзиві зазначає, що факт відсутності справи не доведений. Недбале ставлення працівників суду до документообігу у Комсомольському суді м. Херсону не може тлумачитися на користь версії Позивача. Відсутність рішення у Єдиному реєстрі судових рішень, пояснюється тим, що всі рішення в обов`язковому порядку почали вноситися лише з 2010 року. При користуванні Єдиним реєстром судових рішень, пошук рішень за роками починається з 2009 року. Саме цим й пояснюється відсутність рішення в реєстрі.

Окрім того, на переконання представника Відповідача-3, пропущений строк на захист права, оскільки спірний об`єкт вибув з володіння та користування колишнього власника 12 років тому. При цьому, сам власник, а потім арбітражні керуючі протягом більш ніж 12 років не заявляли про порушене право.

При цьому, представником Відповідача-3 02.04.2019 року було подано до суду заяву б/н від 25.03.2019 року про застосування строків позовної давності.

Враховуючи викладене, представник Відповідача-3 просить суд відмовити у задоволенні вищевказаного позову.

Також, як вбачається із змісту відзиву представника Відповідача-2 б/н від 19.04.2019 року на позовну заяву , між ОСОБА_1 та ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" був укладений в письмовій формі попередній договір купівлі-продажу. Після чого був укладений в письмовій формі договір купівлі-продажу № 100 від 10.02.2006 року. За актом приймання-передачі від 13.02.2006 року вказана будівля була передана від ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" до ОСОБА_1 ..

За спірний об`єкт, ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" отримав гроші від покупця ОСОБА_1 , але ухилився від нотаріального оформлення угоди. А тому, ОСОБА_1 , змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права із зустрічним позовом. В рамах цивільної справи Комсомольський р-й суд м. Херсону визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Виникле право власності було зареєстровано у КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради".

При реєстрації у 2006 році виниклого права власності, КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" отримали завірені копії рішення Комсомольського районного суду м. Херсону від 14.04.2006 року та докази того, що вказане рішення дійсно видавалося Комсомольським районним судом м. Херсону.

Окрім того, представник Відповідача-2 просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог ліквідатора ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" та відмовити у задоволенні позову.

В свою чергу ліквідатором боржника 16.04.2019 року було подано до суду відповідь № 02-03/219 від 15.04.2019 року на відзиви Відповідача-1 та представника Відповідача-3 такого змісту.

В матеріалах справи знаходиться копія обліково-статистичної картки, надана архівним відділом Херсонського міського суду Херсонської області та відповідь Херсонського міського суду Херсонської області (вихідний номер 9701/18-Вих від 21.11.2018 року, вихідний номер 9587/19-Вих від 28.02.2019 року), у відповідності до якої перевіркою алфавітних показників Херсонського міського суду Херсонської області встановлено, що цивільна справа зі сторонами ОСОБА_1 та/або ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" у 2005-2006 роках не виявлена.

Одночасно, Херсонський міський суд Херсонської області повідомляє про те, що за даними обліково-статистичної картки № 2-2741/06 до Комсомольського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про захист права власності на цінні папери. Результат розгляду справи та відомості щодо передачі справи до архіву відсутні.

Відповідно до акту передачі від 29.04.2016 року усі архівні справи Комсомольського районного суду міста Херсона передані до Херсонського міського суду Херсонської області. При передачі пакетів та справ, цивільна справа № 2-2741/06 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про захист права власності на цінні папери до архіву Херсонського міського суду Херсонської області не передана.

Отже, алфавітні покажчики Комсомольського міського суду Херсонської області у 2005 та 2006 роках, не містять інформації про ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" та ОСОБА_1 як позивача та/або відповідача в цивільній справі.

Крім того, обліково-статистична картка, надана архівним відділом Херсонського міського суду Херсонської області, доводить те, що ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" та ОСОБА_1 в цивільній справі № 2-2741/06 участі не приймали.

При цьому, ліквідатор боржника вказує, що правило виключної підсудності не застосовується у випадку подання зустрічного позову; проте згідно з обліково-статистичною карткою, наданою архівним відділом Херсонського міського суду Херсонської області, зустрічний позов у справі 2-2741/06 не пред`являвся.

В зв`язку з цим, Комсомольський районний суд Херсонської області, на думку Позивача, не міг вирішувати юридичну долю майна, розташованого у містах: Київ, Одеса та Дніпро.

Отже, майно ЗАТ "НВП "Медінжсервіс", в зв`язку з відсутністю рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 14.04.2006 року , вибуло з володіння ЗАТ "НВП "Медінжсервіс", поза волею останнього (п. 3 ч. 1 статті 388 Цивільного кодексу України).

Таким чином, на думку Позивача, невідомі особи підробили судове рішення у цивільній справі та здійснили переоформлення права власності на нерухоме майно, належне ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

В зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи на нерухоме майно у ТОВ "Форкомп" та ОСОБА_1 - підроблені невідомими особами, ліквідатором ЗАТ НВП "Медінжсервіс" подана заява про злочин до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Заява ліквідатора передана на виконання до Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області для прийняття рішення про внесення до ЄРДР інформації про використання підроблених правовстановлювальних документів при реєстрації права власності на майно ЗАТ "НВП "Медінжсервіс".

Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду від 26.04.2005 року по справі № 2-58/05 були визнані недійсними збори акціонерів ЗАТ НВП "Медінжсервіс" від 12.04.2004 року (про відкликання та обрання членів виконавчого органу товариства).

З метою забезпечення позову, судом винесена ухвала, якою було заборонено вчиняти будь-які дії щодо виконання рішень загальних зборів від 12.04.2004 року, скликати та проводити загальні збори товариства на час розгляду справи, тобто по 13.10.2006 року (оскільки розгляд справи в зв`язку з апеляційним та касаційним переглядами завершений 13 жовтня 2006 року).

Таким чином, будь-які рішення (в тому числі щодо відчуження майна, належного товариству) в період заборони (з 26 квітня 2005 року по 13.10.2006 року), вищий орган управління ЗАТ НВП "Медінжсервіс" не проголошував.

Згаданим рішенням Києво-Святошинського суду визнано недійсною проведену Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.04.2004 року державну реєстрацію змін до установчих документів товариства та зобов`язано Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію змін, визнано недійсними картки зі зразками підписів ОСОБА_10, які надавали останньому право підписувати угоди від імені ЗАТ НВП "Медінжсервіс".

Таким чином, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.06.2005 року, за умовами якого ОСОБА_1 придбав у ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, підписаний ОСОБА_10 як нелегітимним керівником ЗАТ НВП "Медінжсервіс".

14.02.2006 року Печерським районним судом забезпечено позов про скасування запису про ОСОБА_10 як особи, яка має право вчиняти дії від ЗАТ НВП "Медінжсервіс", заборонено будь-яким особам вчиняти дій з майном товариства, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Рибальська, 2; місто Київ, вулиця Олеся Гончара. 33; АДРЕСА_1, місто Дніпропетровськ, Жовтнева площа, 14 (справа 2а-284). Розгляд справи завершено 21 березня 2007 року.

Таким чином, розпорядження майном ЗАТ НВП "Медінжсервіс" в період з 14 лютого 2006 року по 21 березня 2007 року у будь-який спосіб було неможливо в зв`язку з забороною Печерського районного суду. Проте, 15 вересня 2006 року право власності на нежитлову будівлю, належну Закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", розташовану за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано за ОСОБА_1 на основі підробленого судового рішення.

Поряд з цим, вимоги Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна не могли бути виконані в зв`язку з відсутністю повноважень у підписанта, відсутністю рішення вищого органу товариства продати майно, належне ЗАТ НВП "Медінжсервіс" та прямою забороною суду на відчуження майна, яке перебуває у власності ЗАТ НВП "Медінжсервіс".

Наведені факти, на думку Позивача, свідчать про реалізацію рейдерського захоплення майна, належного банкруту - ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", що відбувалось поза межами провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

Також, позивачем було подано до суду заперечення № 02-03/218 від 15.04.2019 року щодо клопотання представника відповідача-3 про застосування строків позовної давності.

Так, ліквідатор боржника вказує, що відсутність судового рішення встановлена ліквідатором ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", як особою, чиї права порушені, в момент отримання інформації від Херсонського міського суду Херсонської області на запит (вихідний номер 9701/18-Вих від 21.11.2018 року) про те, що цивільна справа зі сторонами ОСОБА_1 та/або ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" 2005-2006 роках не виявлена.

Зазначений факт підтверджується інформацією Херсонського міського суду Херсонської області (вихідний номер 9701/18-вих від 21.11.2018 року) та став відомий ліквідатору ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" 23.11.2018 року, про що свідчить проставлення вхідного номера та дати надходження документа арбітражному керуючому.

Таким чином, відлік строку, встановлений для захисту порушеного права шляхом витребування з чужого незаконного володіння розпочинається з дати отримання інформації Херсонського міського суду Херсонської області про відсутність будь-яких рішень за участю ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" у 2005-2006 роках, тобто з 23.11.2018 року, а тому не є пропущеним.

Враховуючи викладене, ліквідатор боржника, просить суд в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 відмовити.

Відповідно до наданого суду КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" листа № 1678-06/69/2 від 11.03.2019 року, з 15.09.2006 року по 28.10.2008 року право власності на нежиле приміщення, загальною площею 1134,3 кв.м. по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_1 , на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року (справа № 2-2741/06). Дата реєстрації 15.09.2006 р. (книга 56 неж - стр. 165 - р. № 48). Реєстраційний номер об`єкта 14285161.

Окрім того, станом на 31.12.2012 року вищевказане нежиле приміщення з 09.09.2010 року зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О. 27.08.2010 року № 1809. Продавець : ОСОБА_6 (дата реєстрації 09.09.2010 року, книга 98 неж. - стр. 183 - р. № 48).

При цьому, додатково КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" повідомило, що надати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 не являється можливим, у зв`язку із виїмкою 11.05.2007 року на підставі постанови слідчого по ОВД відділу СУ ГУМВС України в Одеській області Попаз І.П. від 10.05.2007 року (кримінальна справа № 0120070009).

Разом з тим, до вищевказаного листа додано завірені печаткою КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.09.2010 року № 27275782 та договору купівлі-продажу від 27.08.2010 року.

Так, за умовами даного договору купівлі-продажу ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_2 купила нежилу будівлю, яка знаходить в АДРЕСА_1, загальною площею 1 134,3 кв.м. (п. 1). Продаж зазначеної нежилої будівлі зроблений за 255 000,00 гривень (п. 2). Інвентаризаційна оцінка нежилої будівлі - 255000,00 гривень (п. 3).

Відповідно до наданої Позивачем постанови Херсонського апеляційного суду від 29.04.2020 року по справі № 2-2741/06 , постановлено, зокрема, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2020 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2741/06 задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 2-2741/06, яка розглядалась Комсомольським районним судом м. Херсона, за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Форкомп", ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , про стягнення сум штрафу, відшкодування збитків, визнання актів та правочинів недійсними, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форкомп", ОСОБА_1 про захист прав власності, визнання правочинів дійсними, скасування реєстрації прав, зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди, в частині повного тексту судового рішення від 14 квітня 2006 року.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 квітня 2006 року по справі № 2-2741/06 (повний текст) у наступній редакції:

1. В задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_8 відмовити у повному обсязі.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Форкомп" (03115, місто Київ, вул. Феодори Пушиної, 13, код ЄДРПОУ: 33550251), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

3. Визнати дійсними, зокрема, договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 10 лютого 2006 року № 100 між Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" (код 01338362) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), акт прийому-передачі від 13 лютого 2006 року до договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 10 лютого 2006 року № 100.

Визнати виключне право власності, права володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: - нежилу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1134,3 кв.м. (одна тисяча сто тридцять чотири цілих три десятих) квадратних метрів.

Визнати відсутність у будь-яких інших, ніж ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), прав власності, володіння, користування або розпорядження на об`єкти нерухомого майна на об`єкт нерухомого майна: - нежилу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1134,3 кв.м. (одна тисяча сто тридцять чотири цілих три десятих) квадратних метрів.

Заборонити будь-яким особам, фізичним або юридичним, чинити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) будь-які перешкоди у здійсненні прав власності, володіння, користування та розпорядження на об 'єкти нерухомого майна на об 'єкт нерухомого майна: - нежилу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1134,3 кв.м..

Зобов`язати Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" (АДРЕСА_2, код 03350290) негайно, протягом одного календарного дня з моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили: зареєструвати право власності громадянина України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1134,3 (одна тисяча сто тридцять чотири цілих три десятих) квадратних метрів, не зважаючи на будь-які перешкоди будь-якого характеру до цієї реєстрації, не зважаючи на наявність будь-яких документів, рішень, постанов, договорів, у тому числі і договорів купівлі-продажу зазначених або інших будівель (незалежно від номеру, літери, площі будівлі) між будь-якими особами, фізичними та юридичними, а також скасувати реєстрацію прав власності будь-яких інших, ніж ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), осіб, на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1134,3 (одна тисяча сто тридцять чотири цілих три десятих) квадратних метрів.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог - відмовити.

Поряд з цим, в ході розгляду справи № 2-2741/06, Херсонський апеляційний суд у вищевказаній постанові, звернув увагу на такі обставини.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження в частині рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 квітня 2006 року у цивільній справі № 2-2741/06 відмовлено.

Відмовляючи у відновленні втраченого судового провадження в частині рішення Комсомольського районного суду м. Херсона, суд першої інстанції виходив з того, що зібраних матеріалів недостатньо для відновлення втраченого провадження в частині даного рішення суду. Заявником до суду не надано належних документів і матеріалів, визначених ч.1 ст. 491 ЦПК України, які є достатніми і мають значення для вирішення справи про відновлення втраченого провадження. Витребувані судом докази також не є достатніми для вирішення питання про відновлення втраченого провадження, в розумінні положень, визначених у ст. 491 ЦПК України.

З таким висновком суду колегія суддів не погодилася, виходячи з наступних підстав.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 серпня 2019 року витребувано докази по справі (т.1 а.с.272-273), а саме:

- з Одеського державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії наступних документів: - нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежилої будівлі загальною площею - 1 134,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О., зареєстрований в реєстрі за № 4649 від 18.09.2008; - документи, які стали підставою для посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О. договору купівлі-продажу нежилої будівлі загальною площею - 1134,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 4649 від 18.09.2008, в тому числі Рішення Комсомольського районного суду міста Херсон від 14.04.2006 у цивільній справі № 2- 2741/06;

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали, надійшли відповідні відповіді на запит суду.

В судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, було оглянуто матеріали нотаріальної справи 2-04, наданої представником приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., яка містить копію рішення Комсомольського районного суду міста Херсона у справі № 2-2741/06р від 14 квітня 2006 року, засвідчена штампом "з оригіналом згідно", гербовою печаткою Комсомольського районного суду міста Херсона та підписом головуючого. Письмова відповідь приватного нотаріуса та копія нотаріальної справи також знаходяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 40-79).

Згідно відповіді Одеського державного нотаріального архіву від 04 жовтня 2019 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області направлено копію договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О. 18 вересня 2008 року за реєстровим № 4649 та копії документів, що стали підставою для посвідчення вищезазначеного договору. Серед зазначених копій документів наявна копія рішення Комсомольського районного суду міста Херсона у справі № 2-2741/06р від 14 квітня 2006 року, засвідчена штампом "з оригіналом згідно", гербовою печаткою Комсомольського районного суду міста Херсона та підписом головуючого (т. 2 а.с. 12-26).

Також, з матеріалів справи вбачається і встановлено судом першої інстанції, що згідно відповіді начальника архівного відділу Херсонського міського суду Херсонської області Солопонової К.М., наданої на запит суду від 03 травня 2019 року, за даними обліково-статистичної картки № 2-2741/06 - 15.03.2006 року до Комсомольського районного суду м.Херсона надійшла позовна заява ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про захист прав власності на цінні папери (т. 1 а.с. 26). Це підтверджено також наявними в матеріалах справи листами Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2018 року № 9701/18-Вих, від 28 лютого 2019 року вих. № 9587/19-Вих, від 06 травня 2019 року вих. № 17784/19-Вих.

З наданої на запит суду обліково-статистичної картки № 2-2741/06 вбачається, що 15 березня 2006 року було зареєстровано позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про захист прав власності на цінні папери, головуючий суддя Стамбула, за результатом розгляду якої було ухвалено рішення (т.1. а.с. 27). При цьому в зазначеній обліково- статистичній картці заповнені не всі картки.

Тобто, як свідчать матеріали справи, у 2006 році Комсомольським районним судом міста Херсона справді розглядалася цивільна справа № 2-2741/06 за результатом розгляду якої було ухвалено відповідне рішення.

З листа начальника архівного відділу Херсонського міського суду Херсонської області Солопонової К.М., наданого на запит суду від 03 травня 2019 також вбачається і встановлено судом першої інстанції, що Указом Президента України від 19 січня 2016 року № 15 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів" ліквідовано три районні суди в місті Херсоні: Дніпровський районний суд м. Херсон, Комсомольський районний суд м.Херсон і Суворовський районний суд м. Херсон та утворено Херсонський міський суд Херсонської області, який розпочав роботу з 04 квітня 2016 року. Результат розгляду справи та відомості щодо передачі справи до архіву - відсутні. Відповідно акту передачі від 29 квітня 2016 року архівні справи Комсомольського районного суду м. Херсона передані до Херсонського міського суду Херсонської області. При передачі документів та справ - цивільна справа № 2-2741/06 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про захист прав власності на цінні папери до архіву Херсонського міського суду Херсонської області не передана та станом на 28 лютого 2019 року в архіві Херсонського міського суду Херсонської області - не значиться (т.1. а.с. 26).

З огляду на ліквідацію Комсомольського районного суду міста Херсона, колегія суддів вважає, що відсутність даної справи в архіві новоствореного Херсонського міського суду Херсонської області не може бути обґрунтованою підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 ..

Звертаючись до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження в частині змісту ухваленого у справі судового рішення ОСОБА_1 посилався на те, що звернення з даною заявою обумовлене саме захистом його прав, які були визнанні судовим рішенням у втраченому провадженні, та на даний час оспорюються третіми особами.

Таким чином, із вищезазначеного вбачається, що метою відновлення втраченого судового провадження для апелянтів є необхідність захисту свого права приватної власності на нерухоме майно, яке виникло на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 квітня 2006 року, фактична наявність та законність якого поставлена під сумнів ліквідатором ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражним керуючим Голубенко О.В. у рамках господарської справи № 5/198-06, що розглядається Господарським судом Вінницької області.

Також, колегія суддів зазначила, що судом першої інстанції здійснено усі можливі процесуальні дії для розгляду питання щодо відновлення провадження у справі в частині відновлення рішення суду. Наявні в матеріалах справи докази в повній мірі дають підстави вважати, що рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 квітня 2006 року дійсно існувало, але його оригінал було втрачено при певних обставинах.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що посилання ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. на ту обставину, що рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 квітня 2006 року не існує та те, що воно було підроблено невідомими особами, колегія суддів вважає необгрунтованими. Такі твердження ліквідатора є лише припущенням, факт підробки судового рішення у передбаченому законом порядку встановлено не було і не підтверджено жодними належними доказами у зазначеній справі. Доказів щодо звернення з відповідною заявою до правоохоронних органів з приводу підроблення судового рішення невідомими особами матеріали справи не містять.

Посилання арбітражного керуючого Голубенко О.В. на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо набрання законної сили рішення суду від 14 квітня 2006 року, що унеможливлює його відновлення, колегія суддів вважає безпідставними.

З врахування встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно ; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, подана позовна заява, мотивована тим, що право власності на нежитлову будівлю, належну ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", розташовану за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06, яке на переконання Позивача відсутнє, з огляду на інформацію надану Херсонським міським судом Херсонської області за запити ліквідатора боржника, а тому оспорюване нерухоме майно, вибуло з володіння ЗАТ "НВП "Медінжсервіс", поза волею останнього. Крім того, інформація про справу №2-2741/06 відсутня в Єдиному реєстрі судових рішень України.

Таким чином, на думку Позивача, невідомі особи підробили судове рішення у вказаній цивільній справі та здійснили переоформлення права власності на нерухоме майно, належне ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс".

Отже, перехід права власності на вказану нежитлову будівлю від ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" до ОСОБА_1 відбувся незаконно, без будь-якої правової підстави.

В подальшому, право власності на оспорюване нерухоме майно було реєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу р№1809, 27.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміна О.О., номер запису: 48 в книзі: 98 неж-183.

За цих обставин, на переконання Позивача наявні підстави для скасування державної реєстрацію права власності Відповідача 2 та Відповідача 3 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та витребування від Відповідача 3 у власність ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" відповідного нерухомого майна.

Стаття 387 ЦК України, передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі №488/5027/14-ц, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі N 6-140цс14, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі N 6-140цс14).

Відповідно до правових висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.02.2020 року по справі № 922/719/16, під час розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Згідно правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року по справі № 910/8264/18, право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливого суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Судом встановлено, що предметом заявленого позову є скасування державної реєстрацію права власності Відповідача 2 та Відповідача 3 на нерухоме майно та витребування від Відповідача 3 у власність ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" відповідного нерухомого майна.

Підставами позову, Позивач вказав обставини щодо відсутності рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06, на підставі якого було здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на оспорюване нерухоме майно, а тому в останнього були відстутні правові підстави для відчуження даного майна іншим особам, зокрема, набуття права власності на вказане майно Відповідачем 3 - ОСОБА_2 ..

Так, згідно матеріалів справи, 18.09.2008 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі загальною площею 1 134, кв.м. по АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О. та зареєстровано в реєстрі за № 4649.

У відповідному договорі вказано, що відчужувана нежитлова будівля, належить Продавцю на підставі рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06.

В подальшому, 27.08.2010 року між ОСОБА_12 , діючий від імені ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі загальною площею 1 134, кв.м. по вулиці АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1809.

Слід зазначити, що закріплена у ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19 та від 15.01.2020 у справі №910/14150/19.

Водночас, доказів на підтвердження недійсності вищевказаних договорів, укладених Відповідачем 2 та Відповідачем 3, Позивачем суду не надано, а тому відповідні правочини підтверджують правомірність відчуження ОСОБА_1 та купівлі ОСОБА_2 оспорюваного нерухомого майна.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером: 14285161, 09.09.2010 року зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу р№1809 від 27.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміна О.О., номер запису: 48 в книзі: 98 неж-183.

Відповідні обставини, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи.

Водночас, Позивачем не надано суду доказів на підтвердження державної реєстрації, станом на момент розгляду позову, права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер: 14285161, номер запису: 48 в книзі: 56неж-165, дата прийняття рішення про реєстрацію 15.09.2006 року.

Разом з тим, з метою встановлення обставин щодо наявності/відсутності рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06 та та прийняття обґрунтованого і законного судового рішення за результатами розгляду поданого позову, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.12.2019 року було зупинено провадження щодо розгляду позову ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна в межах справи № 5/198-06 до розгляду заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження у Херсонському міському суді Херсонської області (справа № 2-2741/06, провадження № 2-в/766/7/19) та набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-2741/06.

Судом встановлено, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження в частині рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року у цивільній справі № 2-2741/06 відмовлено.

Однак, постановою Херсонського апеляційного суду від 29.04.2020 року по справі №2-2741/06, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2020 року скасовано та постановлено нове судове рішення, а саме : відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 2-2741/06, яка розглядалась Комсомольським районним судом м. Херсона, за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Форкомп", ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , про стягнення сум штрафу, відшкодування збитків, визнання актів та правочинів недійсними, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форкомп", ОСОБА_1 про захист прав власності, визнання правочинів дійсними, скасування реєстрації прав, зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди, в частині повного тексту судового рішення від 14 квітня 2006 року;

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року по справі № 2-2741/06, за змістом резолютивної частини якого, зокрема, визнано дійсними, зокрема, договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 10 лютого 2006 року № 100 між Закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" (код 01338362) та ОСОБА_1 , акт прийому-передачі від 13.02.2006 року до договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 10.02.2006 року № 100; визнано виключне право власності, права володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: - нежилу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1134,3 кв.м..

Слід зазначити, що Відповідачем 2 надано суду копію договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна № 100 від 10.02.2006 року.

При цьому, у відзиві на позов, Відповідачем 2 повідомлено, що ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" отримав гроші від покупця ОСОБА_1 , але ухилився від нотаріального оформлення вищевказаного договору, внаслідок чого, ОСОБА_1 , звернувся до суду за захистом порушеного права із зустрічним позовом, за результатами якого було прийнято рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що постановою Херсонського апеляційного суду від 29.04.2020 року по справі № 2-2741/06 підтверджено обставини існування рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06, однак його оригінал було втрачено при певних обставинах та судом апеційної інстанції відновлено повний текст відповідного рішення суду першої інстанції, а також встановлено дійсність договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 10.02.2006 року № 100, в зв`язку з чим, спростовуються твердження Позивача про відсутність вказаного судового рішення, на підставі якого зареєстровано право власності на нерухоме майно за Відповідачем 2 - ОСОБА_1 ..

Також, суд звертає увагу на те, що договір купівлі-продажу нежилої будівлі № 100 був укладений 10.02.2006 року та рішення Комсомольського районного суду м. Херсона прийнято 14.04.2006 року, тобто до порушення провадження у справі № 5/198-06 про банкрутство ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника (ухвала Господарського суду Вінницької області від 27.06.2006 року).

При цьому, Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про підроблення рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06 невідомими особами та здійснення переоформлення права власності на нерухоме майно, належне ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", а тому відповідні твердження Позивача є припущеннями та факт підробки даного судового рішення у передбаченому законодавством порядку не встановлено і не підтверджено належними доказами у справі № 5/198-06.

За цих обставин, суд дійшов висновку про правомірність набуття Відповідачем 2 - ОСОБА_1 права власності на оспорюване нерухоме майно та подальшого його продажу останнім покупцеві - ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 18.09.2008 року.

Відтак, набуття права власності Відповідачем 3 - ОСОБА_2 на оспорюване нерухоме майно на підставі укладеного нею із ОСОБА_12 (діяв від імені ОСОБА_6) договору купівлі-продажу від 27.08.2010 року є законним та відповідає наявним у справі доказам.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер: 14285161, номер запису: 48 в книзі: 98 неж-183, виконаного 09.09.2010 року) та витребування від Відповідача 3 у власність ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" відповідного нерухомого майна.

При цьому, з огляду на відсутність доказів щодо реєстрації за Відповідачем 2 права власності на оспорюване нерухоме майно, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовної вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер: 14285161, номер запису: 48 в книзі: 56неж-165, дата прийняття рішення про реєстрацію 15.09.2006 року).

Принагідно, суд також звертає увагу на обставини, викладені у мотивувальній частині відновленого тексту рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2006 року у справі № 2-2741/06.

Як встановлено в судовому засіданні, на час укладання спірних договорів були відсутні судові заборони щодо відчуження ЗАТ "НВП" Медінжсервіс" належного йому майна. Наявність такої заборони у подальшому, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2006 р. у справі № 2-а-284-2006 р., не є перешкодою до укладання та виконання зазначених договорів, оскільки на час встановлення заборони право власності на майно було передано ЗАТ "НВП" Медінжсервіс" відповідачам 3, 4 . Окрім того, вказана заборона стосується саме предмету позовних вимог у зазначеній справі та не стосується прав та обов`язків відповідачів 2, 3, 4 у відповідності з укладеним ними 10 та 12 лютого 2006 року договорами.

За таких умов, наявність заборон щодо відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна не може бути перешкодою до захисту встановлених судом прав та законних інтересів ТОВ "Форкомп " та ОСОБА_1 ..

Беручи наведене до уваги, суд вважає встановленим ті обставини, що ТОВ "Форкомп" та ОСОБА_1 є добросовісними відповідачами та власниками зазначених будівель, за таких умов їх вимоги про визнання виключно за ними прав власності, володіння та розпорядження зазначеними будівлями є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що обставини наведені Позивачем стосовно неможливості розпорядження майном ЗАТ НВП "Медінжсервіс" в період з 14 лютого 2006 року по 21 березня 2007 року у будь-який спосіб, в зв`язку з забороною Печерського районного суду, спростовуються вищевказаним.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна в межах справи № 5/198-06 в повному обсязі.

Також, згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову ліквідатора боржника у даній справі відмовлено, судом не вирішується питання про застосування позовної давності до заявлених Позивачем позовних вимог на підставі заявлених представниками Відповідача 2 та Відповідача 3 відповідних заяв.

Крім того, ухвалою суду від 19.12.2018 року у справі № 5/198-06 було відстрочено ліквідатору ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражному керуючому Голубенко О.В. сплату судового збору за подання клопотання про забезпечення позову до винесення судового рішення у справі за позовом ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна; задоволено клопотання ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-03/115 від 14.12.2018 року про забезпечення позову, повністю; вжито заходи забезпечення позову ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна - шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14285161).

Згідно ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову , суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вказане та беручи до уваги, що судом відмовлено повністю у задоволенні вищевказаного позову, суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 19.12.2018 року у справі № 5/198-06.

Також, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 20.02.2019 року, зокрема, відстрочено ліквідатору ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражному керуючому Голубенко О.В. сплату судового збору за подання позову до винесення судового рішення у справі № 5/198-06 за позовом ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна.

Згідно матеріалів справи, 14.12.2018 року Позивачем було направлено до суду позовну заяву № 02-03/114 від 14.12.2018 року, що підтверджується відбитком поштового штампа на конверті, який долучено до позову.

Отже, ліквідатор боржника звернулася до суду із відповідним позовом у грудні 2018 року.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання позову), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання позову), за подання до господарського суду : позовної заяви майнового характеру, встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Відтак, згідно наведених вище норм законодавства, при зверненні ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. до суду із заявою № 02-03/115 від 14.12.2018 року про забезпечення позову у справі №5/198-06, заявнику слід було сплатити судовий збір у розмірі 881,00 грн (1 762 * 0,5).

Як вказувалося вище, Позивачем у позові № 02-03/114 від 14.12.2018 року заявлені дві немайнові вимоги про скасування державної реєстрації права власності та майнову вимогу про витребування нерухомого майна.

Поряд з цим, у позовній заяві зазначено суму ціни позову у розмірі 255 000,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до умов наданих суду договорів купівлі-продажу № 100 від 10.02.2006 року, від 18.09.2008 року та від 27.08.2010 року вказано вартість інвентаризаційної оцінки та продажу нежилої будівлі по вулиці АДРЕСА_1 у сумі 255 000,00 грн.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визначення суми судового збору, яка підлягала сплаті за позовною вимогою про витребування нерухомого майна із суми 255000,00 грн, тобто вартості оспорюваного нерухомого майна, вказаної у договорах купівлі-продажу та позовній заяві.

Отже, згідно вищевказаних приписів законодавства, при поданні до суду ліквідатором боржника позову № 02-03/114 від 14.12.2018 року, Позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн - за дві немайнові вимоги про скасування державної реєстрації права власності та 3 825,00 грн (255 000,00 грн * 1,5 %) - за майнову вимогу про витребування майна.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судом встановлено, що Позивачем не надано суду доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідних розмірах за подання до суду заяви № 02-03/115 від 14.12.2018 року про забезпечення позову та позовної заяви № 02-03/114 від 14.12.2018 року по справі № 5/198-06, після відстрочення ухвалами суду сплати судового у цій справі.

Приписами п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 (чинної на даний час) визначено, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 8 230,00 грн на Позивача - ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" згідно вимог ст. 129 ГПК України та стягнення відповідних витрат із ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 129, 145, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити в задоволенні позовної заяви ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-03/114 від 14.12.2018 року до КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна в межах справи № 5/198-06 про банкрутство ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" повністю.

2. Скасувати заходити забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.12.2018 року у справі № 5/198-06 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14285161).

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" (вул. Радянська, 20, м. Бершадь, Вінницька область, 24400; код ЄДРПОУ 01338362) в дохід Державного бюджету України 8 230,00 грн - судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Також, копію рішення надіслати на електронні поштові адреси сторін, а саме : арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; КП "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" - bti@omr.gov.ua ; представнику Відповідача 2 - ОСОБА_1 - адвокату Лисенко Л.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2; представнику Відповідача 3 - ОСОБА_2 - адвокату Веселовій О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 25 червня 2020 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - ПП "Ферокс ТМ" - вул. Феодори Пушиної, буд. 13, м. Київ, 03115;

3 - ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" - вул. Радянська, 20, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400.