Рішення
від 11.06.2020 по справі 908/3518/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/219/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2020 Справа № 908/3518/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Чернушенко Олени Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання дій відповідача такими, що порушують права інших осіб та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

За участю представників сторін:

Від позивача: Сосновська А.Ю., довіреність №01/03-20/00320 від 01.02.2019 р. (посвідчення №971 від 24.05.2016 р.)

Шеремет З.В., довіреність №01/03-20/00321 від 01.02.2019 р. (посвідчення №972 від 24.05.2016 р.)

Від відповідача: Юрасов А.В., ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 107350 від 17.01.2020, договір № 1701 про надання правової допомоги від 17.01.2020 (посвідчення адвоката України № 875 від 30.05.2011, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 875 від 30.05.2011)

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради від 13.12.2019 р. за вих. №03/03-20/03554 (вх. №3781/08-07/19) до Фізичної особи-підприємця Чернушенко Олени Василівни про визнання дій відповідача такими, що порушують права інших осіб та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 р. вказану справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 24.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3518/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/219/19, підготовче засідання призначено на 20.01.2020 р. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 20.01.2020 р. суд відклав підготовче засідання на 11.02.2020 р. Ухвалою від 11.02.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 23.03.2020р., розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 02.03.2020 р. Ухвалою суду від 02.03.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.03.2020р. Ухвалою від 23.03.2020р. оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 13.04.2020р.

02.04.2020р. набув чинності, опублікований в газеті "Голос України" №62 (7319) від 02.04.2020р. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 р., яким внесено зміни до Господарського та Господарського процесуального кодексів України. Зокрема, пунктом 3 частини 11 Розділу I закону внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України:

3) розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

- визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 р. внесені зміни у постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215, якою на території України продовжено карантин до 24.04.2020 р. через спалах у світі коронавірусу, який в подальшому неодноразово продовжувався Постановами КМУ.

У зв`язку з вказаними обставинами процесуальний строку розгляду справи по суті також неодноразово продовжувався судом, зокрема ухвалами від 13.04.2020р. до 14.05.2020р., якою також оголошено перерву до 12.05.2020 р.; ухвалою від 12.05.2020р. до 01.06.2020 р. В судовому засіданні 01.06.2020 р. судом оголошено перерву до 11.06.2020 р.

У судовому засіданні 11.06.2020р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 02.03.2020 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на те, що в листопаді 2018 р. до виконавчих органів Запорізької міської ради надійшло клопотання Запорізької гімназії №6 Запорізької міської ради Запорізької області від 13.11.2018 р. №01-22/708 щодо здійснення будівництва навпроти входу освітнього закладу гімназії, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, буд. 2, м. Запоріжжя. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.12.2019 р. право власності на автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, буд. 7-а, м. Запоріжжя належить Чернушенко О.В. з 22.12.2017 р. Вважає, що будівництво об`єкту за вказаною адресою, його експлуатація та здійснення господарської діяльності відповідачем на вказаному об`єкті будівництва є протиправним з наступних підстав.

1. Відповідачем збудовано об`єкт будівництва на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети. Так, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, буд. 7а, м. Запоріжжя, є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Запорізькою міською радою рішення про надання в користування ФОП Чернушенко О.В. цієї земельної ділянки не приймалось. Договір оренди земельної ділянки між Запорізькою міською радою та ФОП Чернушенко О.В. не укладався. ФОП Чернушенко О.В. використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

2. Відповідачем збудовано об`єкт нерухомості без належного документа чи належно затвердженого проекту. 04.12.2018 представниками департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради здійснено обстеження (огляд) об`єкта будівництва, який розташовано напроти гімназії № 6 по вул. Олімпійська, 2, м. Запоріжжя, складено акт від 04.12.2018р., відповідно до якого на земельній ділянці здійснюється будівництво об`єкту. На ділянці розміщено одноповерхову будівлю, дві металеві цистерни та невелика металева конструкція. За інформацією містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не реєструвались. Інформація про розробку проектної документації у Запорізької міської ради відсутня. Інформація про проходження проектною документацією будівельної експертизи у позивача відсутня. Дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту відповідачем не отримувався. Листами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 11.01.2019 № 1008-23.2/125, від 26.02.2019 № 1008-23.5/669 та від 11.04.2019 № 1008-23.2/1320 повідомлено, що відсутня інформація щодо видачі документів, які дають право на виконання будівельних робіт на вищезазначеному об`єкті будівництва. Вищевикладене підтверджує наявність підстав визнати будівництво самочинним відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також Позивач вказує, що об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил, оскільки від колонки АЗС до меж території школи має бути 30-80 метрів, залежно від потужності АЗС. В жовтні 2019 (після виявлення об`єкту самочинного будівництва) набули чинності нові ДБН Планування та забудова територій , затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства від 26.04.2019 № 104. У новому ДБНі норми відстані збільшено до 100 м.

Посилаючись на Закон України Про об`єкти підвищеної небезпеки вважає, що самочинне будівництво АЗС напроти Запорізької гімназії № 6 порушує права територіальної громади міста Запоріжжя та наражає на небезпеку близька 700 дітей віком від 6 до 17 років. Листом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 25.03.2019 № 08/02.3-10/2807 повідомлено, що автозаправна станція за адресою: вул. Олімпійська, 7а, м. Запоріжжя, в Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за будь-яким суб`єктом господарювання не зареєстрована.

Крім цього стверджує, що здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної форми власності без оформлення права користування в установленому порядку завдає збитків територіальній громаді міста Запоріжжя щодо недоотримання до бюджету міста плати за землю.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 116, 123, 125, 206 Земельного кодексу України, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державні будівельні норми Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44, просить суд визнати дії ФОП Чернушенко О.В. щодо будівництва об`єкту нерухомості на вказаній земельній ділянці здійсненням самочинного будівництва, що порушує права інших осіб; усунути перешкоди Запорізькій міській раді в користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом її звільнення від об`єкту нерухомості, а саме: операторської АЗС літ.А, заправної літ. Б, заправної літ. В, заправної літ. Г, замощення I, воріт №5, паркану №1, зливного колодязю №6, майданчика ПММ №7.

28.01.2020 від Відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 25.01.2020 (вх. № 1974/08-08/20 від 28.01.2020), яким він заперечив проти доводів викладених у позовній заяві, при цьому вказав, що предметом спору є належний на праві власності ФОП Чернушенко О.В. об`єкт - автозаправна станція за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а. З 1999 року її власниками були: ТОВ КРІСТІНА ПЛЮС (код в ЄДРПОУ 25216095); ТОВ ВК СПЕЦПРОМ (код в ЄДРПОУ 32341504); ТОВ ВТФ-АСС (код в ЄДРПОУ 33272861); ФОП Чернушенко О.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Розпорядженням Запорізького міського голови № 39р від 14.01.2000 р., у зв`язку з завершенням будівельних робіт, було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію тимчасової контейнерної автозаправної станції на автостоянці № 21 по вул. Олімпійській ТОВ Крістіна плюс . Дозволено ввести в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію на автостоянці № 21 по вул. Олімпійській. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 78/52 від 28.02.2006 р. було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Олімпійській біля території автостоянки № 21 ТОВ Крістіна плюс та погоджено передачу в оренду строком на 3 роки цьому товариству земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:03:033:0092) площею 0,0469 га (землі комерційного використання) по вул. Олімпійській біля території автостоянки № 21 для розташування контейнерної автозаправної станції.

В подальшому власником АЗС стало ТОВ ВК СПЕЦПРОМ , від якого право власності перейшло до ТОВ ВТФ-АСС згідно Договору купівлі-продажу № 384 від 30.01.2009р. 03.02.2009 р., ТОВ ВТФ-АСС звернулося до Запорізького міського голови із листом (вих. № 04), яким просило у зв`язку з придбанням нерухомого майна розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а - надати розпорядження на оформлення права користування земельною ділянкою ТОВ ВТФ-АСС для розташування АЗС. В травні 2009 р. ТОВ ВТФ-АСС отримало лист-відповідь ДП Запорізьке лісомисливське господарство (вих. № 01-8/281) від 06.05.2009 р., яким повідомлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га не належить до державного лісового фонду ДП Запорізьке ЛМГ . В жовтні 2009 р. ТОВ ВТФ-АСС отримало висновок Управління Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області (вих. № 01-02/51994) від 13.10.2009 р., згідно з яким, враховуючи висновки служб міста, які погодили користування земельною ділянкою, Управління області вважало можливим передати в оренду строком на 3 роки товариству з обмеженою відповідальністю ВТФ-АСС вказану земельну ділянку для розташування автозаправної станції в межах, раніше наданих рішенням тридцять першої сесії Запорізької міської ради від 17.03.2006 р. № 17/58 Про передачу в оренду ТОВ КРІСТІНА ПЛЮС земельної ділянки по вул. Олімпійській біля території автостоянки № 21 для розташування контейнерної автозаправної станції , за рахунок земель Запорізької міської ради. В подальшому Запорізькою міською радою було складено проект Рішення № 0-4 Про передачу в оренду ТОВ ВТФ-АСС земельної ділянки по вул. Олімпійській 7а для розташування автозаправної станції , яке затверджене не було.

22.12.2017 р. за Договором купівлі-продажу № 1057 право власності на АЗС перейшло від ТОВ ВТФ-АСС до Чернушенко О.В . Станом на 04.12.2017 р. з Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, вбачається, що призначенням земельної ділянки є розташування контейнерної автозаправної станції , власником ділянки хоча і зазначено Запорізьку міську раду, однак, відповідні записи в державному реєстрі прав - відсутні. У відомостях про суб`єкти речового права на земельну ділянку зазначено колишнього власника АЗС - ТОВ КРІСТІНА ПЛЮС ., вказані відомості наявні і до тепер.

У 2018-2019 роках ФОП Чернушенко О.В. неодноразово зверталася до Запорізького міського голови із заявами, в яких просила укласти з нею відповідний договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою, на якій розташований Об`єкт АЗС, які в належному порядку розглянуті не були. Отже, всупереч вимогам чинного законодавства Запорізької міська рада проігнорувала заяви (клопотання) ФОП Чернушенко О.В. про укладення договору оренди земельної ділянки. Ані позитивне рішення (із подальшим укладенням договору оренди), ані негативне (про відмову, яке могло б бути оскаржене) прийнято не було. Посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 122-124 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у зв`язку з відсутністю на протязі тривалого часу відповідного рішення Запорізької міської ради, Відповідачем вказана бездіяльність Позивача була сприйнята як мовчазна згода. Передумовою для виникнення в підприємця права застосувати принцип мовчазної згоди є факт бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Аналогічну правову позицію сформульовано Верховним Судом у постановах № 806/1000/17 від 25.04.2018р., № 804/401/17 від 11.04.2018 р. та № 464/2638/17 від 19.06.2018 р. З урахуванням викладеного вважає, що Позивач не має підстав стверджувати про самовільне та протиправне захоплення Відповідачем земельної ділянки.

Крім цього, Відповідач вказує, що у 2019 р. нею було замовлено та реалізовано проект щодо естетичного оновлення Об`єкту АЗС. Проектом передбачено розташування автозаправної станції (стаціонарної тимчасової не капітальної споруди) по вул. Олімпійська, буд. 7а в м. Запоріжжя. З висновку Технічного звіту ТОВ Настрой про огляд будівельних конструкцій і визначення капітальності споруди розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а, вбачається, що вказана тимчасова споруда не є капітальною спорудою. Відповідно до п. 7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406), - розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не потребує документів, що дають право на його виконання, та після закінчення якого об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Проведеною експертизою протипожежного стану АЗС порушень вимог чинних норм та правил у сфері пожежної безпеки не виявлено (Експертний висновок протипожежного стану об`єкта № 275/19 від 05.08.2019 р.). З листа-відповіді ГУ ДСНС України в Запорізькій області № 04/2-09/3787 від 20.08.2019 р., вбачається, що ГУ ДСНС України в Запорізькій області здійснена реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 20.08.2019 р. за № 23-200819-00230, на АЗС ФОП Чернушенко О.В., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Посилаючись на ст. 376 ЦК України в поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 цього Кодексу Відповідач стверджує, що вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою. Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Однак, актуальні відомості з Державного земельного кадастру вказують на те, що в державному реєстрі прав запис про державну реєстрацію права власності за Запорізькою міською радою на земельну ділянку під кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га - відсутній. Також вважає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, що також підтверджується практикою Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 р., справа № 725/5630/15-ц .Аналогічні висновки сформульовані в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р., справа № 127/23136/17. Однак, Запорізька міська рада у позові одразу просить суд про застосування крайньої міри захисту права згідно ст. 376 ЦК України, що на думку ФОП Чернушенко О.В. є формою тиску на неї з боку органу місцевого самоврядування і неприпустимим зловживанням правом на позов (ст. 43 ГПК України). Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Розпорядженням Запорізького міського голови № 39р від 14.01.2000 р., у зв`язку з завершенням будівельних робіт, було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію тимчасової контейнерної автозаправної станції на автостоянці № 21 по вул. Олімпійській товариства з обмеженою відповідальністю Крістіна плюс . Дозволено ввести в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію на автостоянці № 21 по вул. Олімпійській.

Актом №7 Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Тимчасова контейнера автозаправна станція по вул. Олімпійській на автостоянці № 21", затвердженим Запорізьким міським головою 14.01.2000р., вказана АЗС введена в експлуатацію, та вказано, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно з державними будівельними нормами; порушень вимог органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнаглядохоронпраці при будівництві не встановлено.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 78/52 від 28.02.2006 р. було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Олімпійській біля території автостоянки № 21 ТОВ Крістіна плюс та погоджено передачу в оренду строком на 3 роки цьому товариству земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:03:033:0092) площею 0,0469 га (землі комерційного використання) по вул. Олімпійській біля території автостоянки № 21 для розташування контейнерної автозаправної станції в межах згідно з планом, що додається.

В подальшому власником АЗС стало ТОВ ВК СПЕЦПРОМ , від якого в свою чергу право власності перейшло до ТОВ ВТФ-АСС згідно Договору купівлі-продажу № 384 від 30.01.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Сенченко В.М., ТОВ СПЕЦПРОМ (код ЄДРПОУ 32341504) продав та зобов`язався передати у власність ТОВ ВТФ-АСС (код ЄДРПОУ 33272861), який купив та зобов`язався прийняти у власність належну Продавцю контейнерну автозаправочну станцію, яка розташована на земельній ділянці площею 469 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд.7-а (сім-а), реєстраційний номер 25793592. На згаданій земельній ділянці розташовано: операторська АЗС, метал, загальною пл.8,6 кв.м., на плані А; заправні, на плані Б, В, Г; замощення, на плані І; ворота, на плані № 5;паркан, на плані № 1; зливний колодязь, на плані № 6; майданчик ПММ, на плані № 7.

Пунктом 1.2 вказаного договору зафіксовано, що зазначений вище Об`єкт, належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Рішення постійно діючого Третейського суду "Перший Міжрегіональний Арбітраж" м.Токмак Запорізької області від 18.11.2008 року по справі № 228825, зареєстрованого Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 15.12.2008 року в книзі 16, номер запису 2912, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21272563 від 15.12.2008 року. Земельна ділянка, на якій розташований Об`єкт знаходиться у користуванні ТОВ "Крістіна Плюс" на підставі договору оренди землі, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "Крістіна Плюс" від 27.04.2006 року та зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 10.05.2006 року за № 040626100395.

Продавець зобов`язувався передати Покупцю (п. 5.1) повний комплект технічної, організаційної, правової та дозвільної документації, підтверджуючі можливість роботи контейнерної автозаправочної станції та відсутність прав на неї у інших осіб, а саме: Акт ведення контейнерної автозаправочної станції в експлуатацію; Розпорядження про затвердження акту; Висновок міської санітарної епідеміологічної станції; - Технічний проект; ОВОС; Акт № 7 державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

5.3. Відмовитися від права користування земельною ділянкою, зазначеною у п.п.1.1 п.1. на користь Покупця згідно з попередньою домовленістю щодо меж розділу та відповідно до чинного законодавства і зобов`язується сприяти Покупцю в переоформленні документів на його ім`я.

Згідно акту приймання-передачі об`єкта нерухомості від 30.01.2009р., який є додатком № 1 до вказаного договору, Сторони цим актом підтвердили виконання прийнятих обов`язків по передаванню Об`єкту та відсутність претензій стосовно стану Об`єкту купівлі-продажу.

Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 6945165від 30.01.2009р.

Доказів того, що вказаний договір було визнано недійсним або розірвано сторонами суду не надано.

Вказане свідчить про те, що первинним власником АЗС ТОВ Крістіна Плюс було укладено договір оренди землі із Запорізькою міською радою 27.04.2006 року, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 10.05.2006 року за № 040626100395. Проте, Позивачем як власником земельної ділянки комунальної вланості не надано суду жодних пояснень та доказів відносно укладення такого договору з наступними власниками АЗС - ТОВ СПЕЦПРОМ , ТОВ ВТФ-АСС .

При цьому, матеріали справи містять лист № 04 від 03.02.2009р., з яким ТОВ ВТФ-АСС звернулося до Запорізького міського голови про те, що у зв`язку з придбанням нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7 а , просило надати розпорядження на оформлення права користування земельною ділянкою площею 469,10 кв.м. ТОВ ВТФ-АСС для розташування АЗС.

В травні 2009 р. ТОВ ВТФ-АСС отримало лист-відповідь ДП Запорізьке лісомисливське господарство (вих. № 01-8/281) від 06.05.2009 р., яким було повідомлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га не належить до державного лісового фонду ДП Запорізьке ЛМГ .

В жовтні 2009 р. ТОВ ВТФ-АСС отримало висновок Управління Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області (вих. № 01-02/51994) від 13.10.2009 р., згідно з яким, враховуючи висновки служб міста, які погодили користування земельною ділянкою (Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області, Державного закладу Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція , Управління культури і туризму Запорізької обласної державної адміністрації) - Управління Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області вважало можливим передати в оренду строком на 3 роки товариству з обмеженою відповідальністю ВТФ-АСС земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:033:0092) площею 0,0469 га (землі комерційного використання) по вул. Олімпійській 7а для розташування автозаправної станції в межах, раніше наданих рішенням тридцять першої сесії Запорізької міської ради від 17.03.2006 р. № 17/58 Про передачу в оренду ТОВ КРІСТІНА ПЛЮС земельної ділянки по вул. Олімпійській біля території автостоянки № 21 для розташування контейнерної автозаправної станції , за рахунок земель Запорізької міської ради.

В подальшому Запорізькою міською радою було складено проект Рішення № 0-4 Про передачу в оренду ТОВ ВТФ-АСС земельної ділянки по вул. Олімпійській, 7а для розташування автозаправної станції , проте яке в установленому законодавством порядку не було затверджене Запорізькою міською радою. Про причини цього та відповідно не укладання такого договору оренди Позивач жодних пояснень суду не надав.

Отже, вказане свідчить про те, що ТОВ СПЕЦПРОМ та ТОВ ВТФ-АСС з 2008 року користувалися спірною земельною ділянкою комунальної власності без укладання договору оренди із Запорізькою міською радою. Доказів внесення змін до раніше укладеного договору оренди спірної земельної ділянки з ТОВ Крістіна плюс у зв`язку із зміною власника АЗС Позивачем суду також не представлено.

В подальшому 22.12.2017 р. за Договором купівлі-продажу № 1057, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В., право власності на АЗС перейшло від ТОВ ВТФ-АСС до Чернушенко О.В . Договором, зокрема, визначено наступне.

1.1. Продавець продав та зобов`язується передати у власність, а Покупець купила та зобов`язується прийняти у власність і сплатити грошову суму за нерухоме майно, а саме: автозаправочну станцію, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7-а (сім-а), розташовану на земельній ділянці пл. 0,0469 га, кадастровий номер 2310100000:03:033:0092.(надалі - Об`єкт).

1.2. На зазначеній земельній ділянці розташовано: Операторська АЗС, загальною пл. 8,6 кв.м., на плані А; заправочні, на/плані Б, В, Г; замощення на плані І; паркан на плані № 1; ворота на плані № 5; зливний колодязь на плані № 6; майданчик ПММ на плані № 7.

1.3. Зазначений Об`єкт належить Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Сенченко В.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 30.01.2009 року за р; № 384, зареєстрованого Орендним підприємством Запорізьким міським бюро технічної інвентаризації 17.02.2009 року в книзі 16, номер запису 2912, реєстраційний номер 25793592, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21895328 від 17.02.2009 року, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107951079 від 18.12.2017 року, номер запису про право власності 23989216, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1440677423101.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За актом приймання-передачі від 22.12.2017р. ТОВ ВТФ-АСС передало, а Чернушенко О.В. прийняла у власність нерухоме майно: автозаправочну станцію розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7-а, на земельній ділянці пл. 0,0469 га, кадастровий номер 2310100000:03:033:0092.

Згідно з витягом № 108736985 від 22.12.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вказаний Чернушенко О.В , набула право приватної власності на підставі вказаного договору на об`єкт нерухомого майна - автозаправочну станцію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7-а., реєстраційний номер об`єкта - 1440677423101.

Аналогічні відомості містяться і у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 22.01.2020р., інформаційна довідка № 197279496.

Також з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Чернушенко Олена Василівна зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 19.10.2005р. за № 22290000000001084.

З онлайн-витягу від 04.12.2017 р. Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га по вул. Олімпійській в м. Запоріжжя, вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки є розташування контейнерної автозаправної станції , власником ділянки зазначено Запорізьку міську раду, однак, відповідні записи в державному реєстрі прав - відсутні. У відомостях про суб`єкти речового права оренди на земельну ділянку зазначено колишнього власника АЗС - ТОВ КРІСТІНА ПЛЮС .

З матеріалів справи також вбачається, що після придбання об`єкта нерухомості Відповідачка неодноразово намагалася виконати свої зобов`язання за договором купівлі-продажу та укласти договір оренди спірної земельної ділянки.

Так, 31.07.2018 р., гр. Чернушенко О.В. звернулася до міського голови із заявою від 01.07.2018р. в якій просила укласти з нею відповідний договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а, кадастровий номер 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га, на якій розташований належний їй на праві власності об`єкт нерухомого майна - АЗС, однак відповіді не отримала. Доказів розгляду вказаного звернення Позивачем суду не надано.

В подальшому ФОП Чернушенко О.В. повторно звернулася до Виконавчого комітету Запорізької міської ради. (вх. МВК № Ч-9068 від 03.08.2018 р), про надання в оренду земельної ділянки по вул. Олімпійській, 7-а для розташування автозаправочної станції на підставі придбання нерухомого майна. Листом від 08.08.2018р. за вих. № 4-1308 начальником управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради Сколибогом Ю.О. надано відповідь, що подальший розгляд даного питання буде можливий після надання заявницею до управління технічного паспорту бюро технічної інвентаризації з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, правовстановлюючих документів на землю та фізичної особи - оригінали та належним чином завірені копії, ситуаційну схему розташування земельної ділянки, а також отримання позитивного листа департаменту архітектури та містобудування з даного питання.

Із листа-відповіді Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (вих. № Ч-1839) від 10.08.2018 р., вбачається, що земельна ділянка у м.Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7-а. , кадастровий номер 2310100000:03:033:0092; площа 0,0469 га; цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання: для розташування автозаправної станції. Згідно з генеральним планом м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 № 4, зі змінами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради № 31 від 27.09.2017, земельна ділянка має наступні планувальні обмеження містобудівного характеру: санітарно-захисна зона промислових підприємств, земельну ділянку перетинає червона лінія вул. Олімпійська. Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 р. № 75, земельна ділянка знаходиться в зоні ТР-4 - зона обслуговування об`єктів транспорту (переважний вид використання). Вид використання земельної ділянки відповідає чинній містобудівній документації та має обмеження містобудівного характеру, які повинні бути враховані при складанні документації із землеустрою.

Однак і на це звернення Відповідач не отримав від Запорізької міської ради ані позитивної, ані негативної відповіді.

04.02.2019р. Чернушенко О.В. вкотре звернулася до міського голови із заявою, в якій просила укласти з нею відповідний договір оренди земельної, на якій розташована АЗС. До заяви було додано копію договору купівлі-продажу автозаправної станції від 22 грудня 2017 року, акт прийому-передачі до нього; копію витягу Державного реєстру речових прав нерухоме майно про реєстрацію права власності. Проте, доказів розгляду вказаного звернення та надання відповіді на нього Позивачем суду також не надано.

Згідно Витягу № 2146/207-19 від 19.06.2019р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2310100000:03:033:0092 площею 469 кв.м. по вул. Олімпійській у м. Запоріжжі, вона відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; нормативна грошова оцінка - 719511,66 грн.

Також з матеріалів справи та пояснень представника Відповідача вбачається, що у 2019 р. Чернушенко О.В. було замовлено та реалізовано проект естетичного оновлення придбаного нею об`єкта нерухомості - спірної АЗС. Так, проектом передбачено розташування автозаправної станції (стаціонарної тимчасової не капітальної споруди) по вул. Олімпійська, буд. 7а в м. Запоріжжя, а також раціональне і функціональне зонування території з урахуванням протипожежних норм і правил.Стаціонарна тимчасова споруда автозаправної станції розташована вздовж по вул. Олімпійській, не має суперечливого вигляду з навколишнім міським архітектурним середовищем, відповідає функціональному призначенню.

Згідно висновків Технічного звіту ТОВ Настрой про огляд будівельних конструкцій і визначення капітальності споруди розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а, вбачається, що тимчасова споруда розташована на території АЗС за адресою вул. Олімпійська, 7а, в м. Запоріжжя не є капітальною спорудою, оскільки відноситься згідно визначенню п. 1.3 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, до стаціонарної тимчасової споруди, так як являється одноповерховою тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, виготовлено з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлено тимчасово, без улаштування фундаменту. Конструктивна схема споруди запроектована як збірно-розбірна . Також зроблено висновок що споруда не належить до самочинного будівництва.

Проведеною експертизою протипожежного стану АЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а, порушень вимог діючих норм та правил у сфері пожежної безпеки не виявлено (Експертний висновок протипожежного стану об`єкта № 275/19 від 05.08.2019 р., виконаний ТОВ "Сонар-Плюс", ліцензія Державної служби України з надзвичайних ситуацій, серія АЕ № 291888). При цьому зазначено, що протипожежні розриви від АЗС до прилеглих будівель, споруд, відкритих майданчиків, лісових масивів, а також між будівлями та устаткуванням; шляхи евакуації, конструктивні елементи будівлі відповідають вимогам діючих будівельних норм у сфері пожежної безпеки.

Також, з листа-відповіді ГУ ДСНС України в Запорізькій області № 04/2-09/3787 від 20.08.2019 р., вбачається, що ГУ ДСНС України в Запорізькій області здійснена реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 20.08.2019 р. за № 23-200819-00230, на АЗС ФОП Чернушенко О.В., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В зв`язку з придбанням нерухомості розташованої за адресою: м . Запоріжжя, вул. Олімпійська,7 Чернушенко О.В. була замовлена нормативна грошова оцінка та вона звернулася до Олександрівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Комунарівський район із заявою та наданням копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2146/207-19 від 19.06.2019р. для нарахування земельного податку.

З онлайн-витягу від 13.01.2020 р. Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га по вул. Олімпійській в м. Запоріжжя, вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки є Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , власником ділянки зазначено Запорізьку міську раду, однак, відповідні записи в державному реєстрі прав - відсутні. У відомостях про суб`єкти речового права оренди на земельну ділянку зазначено колишнього власника АЗС - ТОВ КРІСТІНА ПЛЮС .

Також з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2306907552020 від 17.01.2020р. вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га, розташована по вул. Олімпійській в м. Запоріжжя, належить до комунальної форми власності; цільове призначення - 03.07. " Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі"; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для розташування контейнерної автозаправної станції; нормативна грошова оцінка - 112822,64 грн.; дата державної реєстрації земельної ділянки - 10.05.2006р.; власник - Запорізька міська рада; орендар - ТОВ "Крістіна Плюс"; дата реєстрації речового права - 10.05.2006р., строк дії речового права - 3 роки.

Як стверджує Позивач, у листопаді 2018 року до виконавчих органів Запорізької міської ради надійшло клопотання Запорізької гімназії № 6 Запорізької міської ради Запорізької області від 13.11.2018 № 01-22/708 щодо здійснення будівництва напроти входу освітнього закладу гімназії, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, 2, м. Запоріжжя.

Під час розгляду вказаного клопотання представниками департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради здійснено обстеження (огляд) об`єкта будівництва, який розташовано напроти гімназії № 6 по вул. Олімпійська, 2, м. Запоріжжя, про що складено акт від 04.12.2018.. Відповідно до акту запитуваний об`єкт будівництва розміщений на земельній ділянці, яка розміром у плані приблизно 28,0 м х 30,0 м., з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092. На ділянці розміщено одноповерхову будівлю, дві металеві цистерни (об`ємом приблизно 4-5 м3) та невелика металева конструкція. Ділянка огороджена металевим парканом. Інформаційний щит з інформацією про зареєстрований дозвільний документ на початок будівництва, відомості про найменування об`єкта, замовника, проектувальника, підрядника та інше, на будівельному майданчику не встановлено. За інформацією містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, який знаходиться по вул. Олімпійській (кадастровий номер 2310100000:03:033:0092) напроти гімназії № 6, станом на 04.12.2018р. не реєструвались. Станом на 04.12.2018р. за вданими-офіційного реєстру веб-сайта Державної архітектурно-будівельної інспекції України, інформація щодо реєстрації дозвільних документів на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та документів на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та документів на прийняття об`єкта до експлуатації на вказане будівництво - відсутня.

11.01.2019р. за № 1008-23.2/125 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області надав відповідь на вказане клопотання Запорізької гімназії №6, у якому зазначив, що відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі документів, які дають право на виконання будівельних робіт на вищезазначеному об`єкті будівництва. Під час виїзду встановлено, що на земельній ділянці за вказаною адресою розпочато будівництво споруди невідомого призначення з газобетонних блоків приблизним розміром (6х10)м. в плані. Власники або користувачі зазначеного нерухомого майна, а також будівельники та будівельна техніка на момент виїзду були відсутні. З метою виконання своїх функціональних обов`язків, на підставі ч.4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Департаментом направлено лист до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, щодо отримання інформації про власника земельної ділянки та її цільового призначення, та лист до Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП України у Запорізькій області з проханням вжити вичерпних заходів реагування, щодо встановлення фактичного власника, або користувача вищезазначеної земельної ділянки та проведення спільної перевірки із залученням до її проведення забудовника зазначеного об`єкта. Після проведення перевірки та у разі виявлення порушень вимог містобудівного законодавства Департаментом будуть вжиті відповідні заходи реагування.

На лист Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради від 15.02.2019 року № 01/01-19/207 щодо надання інформації про реєстрацію дозвільних документів на виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію об`єктів будівництва, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області листом №1008-23.5/669 від 26.02.2019р. повідомив, що відповідно до даних Реєстру в Департаменті відсутня інформація щодо реєстрації документів дозвільного та/або декларативного характеру на виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію об`єктів будівництва, а саме:

1) за адресою: вул. Олімпійська, 7а, м. Запоріжжя;

2) за замовниками будівництва:

ТОВ Крістіна плюс (код ЄДРПОУ 25216095);

ТОВ виробнича компанія СПЕЦПРОМ (код ЄДРПОУ 32341504)

ТОВ "ВТФ-АСС" (код ЄДРПОУ 33272861)

ФОП Чернушенко Олена Василівна (РНОКПП НОМЕР_1 )

Листом 1008-23.281320 від 11.04.2019р. Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області повідомив Запорізьку міську раду, що на підставі листа Запорізької місцевої прокуратури №2 від 13.02.2019№ 2/50-44 вих.13, Департаментом було вжито заходи щодо проведення перевірки додержання містобудівного законодавства при розташуванні нерухомого майна у вигляді станції АЗС на земельній ділянці за вищезазначеною адресою, а саме посадовою особою Департаменту спільно з представниками інспекції з благоустрою Запорізької міської ради було здійснено виїзд з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на об`єкті розташованому за вищезазначеною адресою. Під час виїзду встановлено, що на земельній ділянці за вказаною адресою розташовано будівлю операторської та будівлю складу. Також на зазначеному майданчику змонтовано колонку автозаправки. Представником орендаря ТОВ Мотор Ойл було зазначено, що власником вказаного нерухомого майна є фізична особа Чернушенко Олена Василівна , про що свідчить договір купівлі-продажу від 22.12.2017р. , яка під час виїзду комісії була відсутня. На підставі ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Департаментом направлено лист до Чернушенко О.В. з вимогою надати необхідні документи зазначеного питання, та 02.04.2019 забезпечити доступ посадових осіб Департаменту на вищезазначений об`єкт будівництва на час проведення перевірки, яка залишила запрошення без реагування.

Головне управління Держпраці у Запорізькій області листом від 25.03.2019 №08/02.3-10/2807 повідомило Запорізьку міську раду про те, що автозаправна станція за адресою м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7-А в Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за будь-яким суб`єктом господарювання не зареєстрована, а тому відсутні підстави для перевірки заправної станції, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7-а.

Олександрівське управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 27.02.2019р. № 739/9/08-01-49-06 повідомило Запорізькій міській раді, що відповідно до електронної бази даних суб`єктами господарювання ТОВ Крістіна плюс (код ЄДРПОУ 25216095), ТОВ ВК Спецпром (код ЄДРПОУ 32341504), ТОВ ВТФ - АСС (код ЄДРПОУ 33272861), ФОП Чернушенко Оленою Василівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . кадастровий номер 2310100000:02:0330:0092, звітність з плати за землю за 2013 - 2018 роки не надавалась. Земельний податок та орендна плата за землю зазначеними СГД не сплачувались

Листом Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від 03.05.2019р. № 979/02-03 у відповідь на лист Департаменту правового з-абезпечення Запорізької міської ради від 15.03.2019 №01/01-19/0207 (вх. УЗВ №1030 від 19.03.2019) щодо розрахунку безпідставно збережених Чернушенко О.В. коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7а, повідомило, що згідно з Публічною кадастровою картою України вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою розміщено об`єкт нерухомого майна. Право власності на вказаний об`єкт за договором купівлі-продажу від 22.12.2017 належить Чернушенко О.В . Орендних правовідносин між Запорізькою міською радою та Чернушенко О.В. (кадастровий номер 2310100000:03:033:0092) згідно бази обліку договорів Управління немає. Дані витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначених уповноваженим органом, є основоположними для всіх інших органів і мають братися за основу при розрахунку земельного податку чи орендної плати. Наразі витяги з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092 станом на 01.01.2017, 01.01.2018 та 01.01.2019 років відсутні. Враховуючи вищевикладене, Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради не має можливості надати розрахунок орендної плати за користування Чернушенко О.В. земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, період з 22.12.2017 по теперішній час.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, буд. 7а, м. Запоріжжя, є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. На підтвердження зазначеного Позивачем надано роздруківку з Публічної кадастрової карти України. Земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Запорізькою міською радою рішення про надання в користування ФОП Чернушенко О.В. вказаної земельної ділянки не приймалось. Договір оренди земельної ділянки між Запорізькою міською радою та ФОП Чернушенко О.В. не укладався.

Також судом залучені до матеріалів справи за клопотанням Позивача від 20.01.2020р. витяг з Генерального плану міста Запоріжжя; топографо-геодезичний план М 1:500; лист Департаменту Архітектури та містобудування Запорізької міської ради щодо надання інформації з Генерального плану міста Запоріжжя про статус вулиці Олімпійської в м. Запоріжжі. Як стверджує позивач вказані докази свідчать про те, що будівництво здійснено з істотними порушеннями будівельних норм і правил:

- згідно зі схемою вулично-дорожньої мережі, яка є невід`ємною складовою частиною генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4, зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017 № 31, вулиця Олімпійська в районі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092 визначена як житлова;

- відповідно до топографо-геодезичного плану відстань між колонкою АЗС до меж земельної ділянки Запорізької гімназії № 6 становить 25,7 м.;

- відповідно до витягу з Генерального плану м. Запоріжжя та топографо-геодезичного плану відстань між АЗС та лісопарком становить 1,5 м.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заяви сторін по суті справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд при прийнятті рішення враховує наступне .

Статтями 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на зайняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).

Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно із частиною восьмою статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації ФОП така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що Чернушенко О.В. як фізична особа уклала 22.12.2017 р., Договір купівлі продажу № 1057, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко К.В., та набула право власності на спірну АЗС від ТОВ ВТФ-АСС . Проте в подальшому вона використовувала придбану нерухомість для здійснення підприємницької діяльності, оскільки є зареєстрованою фізичною-особою підприємцем за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ФОП Чернушенко О.В. може бути відповідачем у господарському судочинстві.

Оцінюючи доводи сторін суд також виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з п. п. "а", "в", "к" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, виключно Запорізькій міській раді, яка здійснює повноваження власника комунального майна, що належить територіальній громаді, належить право вирішувати питання про розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469 га, яка знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, буд. 7а, м. Запоріжжя, є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

22.12.2017 р. за Договором купівлі-продажу № 1057, право власності на АЗС, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7-а на вказаній вище земельній ділянці пл. 0,0469 га, кадастровий номер 2310100000:03:033:0092 перейшло від ТОВ ВТФ-АСС до Чернушенко О.В .

З матеріалів справи вбачається, що вказана земельна має цільове призначення: "03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання: для розташування автозаправної станції. Згідно з генеральним планом м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 № 4, зі змінами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради № 31 від 27.09.2017. Згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 р. № 75, земельна ділянка знаходиться в зоні ТР-4 - зона обслуговування об`єктів транспорту (переважний вид використання). Вид використання земельної ділянки відповідає чинній містобудівній документації та має обмеження містобудівного характеру, які повинні бути враховані при складанні документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідач придбав у 2017р. об`єкт нерухомості - АЗС по вул.. Олімпійській, 7а в м. Запоріжжі, яка існувала на спірній земельній ділянці ще з 2000 року та була виділена її первинному власнику - ТОВ "КРІСТІНА ПЛЮС" в установленому законом порядку саме для розміщення контейнерної АЗС, що не спростовується Позивачем.

Після ТОВ "КРІСТІНА ПЛЮС" нею володіли ТОВ "СПЕЦПРОМ" та ТОВ "ВТФ_АСС", які після завершення у 2009р. трирічного строку укладеного первинним власником договору оренди земельної ділянки з Запорізькою міською радою, що підтверджується відповідними витягами з Державних реєстрів, також не укладали власні договори оренди цієї земельної ділянки. До цього часу в Державному реєстрі містить запис про наявне у ТОВ "КРІСТІНА ПЛЮС" речове право оренди спірної земельної ділянки. При цьому Запорізька міська рада, як орган місцевого самоврядування, до повноважень якого входить також і питання контролю з питань земельних відносин на відповідній території, мала усі правові підстави щоб своєчасно вирішити питання користування спірною земельною ділянкою. Проте, Позивачем не надано суду ані договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "КРІСТІНА ПЛЮС" , ані пояснень про причини відсутності укладених договорів оренди з наступними власниками АЗС, ані доказів того, що Запорізькою міською радою або іншими уповноваженими органами яким би то не було чином вирішувалося питання дослідження відповідності Державним будівельним нормам та стандартам спірної АЗС, яка існувала з 2000р., в тому числі і щодо її розташування навпроти шкільного закладу №6 та біля лісосмуги.

Отже, Відповідач, який є вже четвертим власником вказаної АЗС, придбавши її у власність у 2017 році мав законні сподівання на те, що до нього як нового власника цього об`єкту нерухомості має перейти право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, та добросовісно почав процедуру укладення договору оренди спірної ділянки.

Доводи Позивача про те, що Відповідачем до цього часу не оформлено землекористування спірною земельною ділянкою суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, що Відповідач неодноразово протягом 2018-2019 років звертався з відповідними листами про укладення договору оренди земельної ділянки до Позивача, однак не отримав від нього в установленому порядку ані позитивної ані негативної відповіді, яку мав би змогу оскаржити в судовому порядку. Позивачем не надано жодних пояснень щодо результатів розгляду звернень Відповідача, в тому числі щодо їх відповідності вимогам законодавства, причин ненадання відповіді.

Крім того, досліджуючи правомірність чи протиправність дії сторін у даній справі (в контексті спірних правовідносин) можна звернути увагу на наступну практику Верховного Суду, який зазначає, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному договорі оренди землі відбувається автоматично, відповідно до прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Така позиція суду узгоджується з позицією Вищого господарського суду України від 28.11.2016 р. у справі №908/460/16, позицією Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі №910/20774/17, позицією Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі №913/661/17.

Отже, в цій частині суд дійшов висновку, що Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що Відповідач ухилявся від укладання договору оренди спірної земельної ділянки, а доводи Позивача щодо неправомірно заволодіння Відповідачем земельною ділянкою та здійснення будівництва на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, є необґрунтованими.

Згідно зі статтею 7 Закону України № 3038-VI Про основи містобудування державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону № 3038-VI органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 687-ХІV "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Статтею 13 Закону № 687-XIV визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пункту 8 Порядку "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку).

Права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені пунктах 13, 14 Порядку № 553. Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно із частиною другою статті 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних зі знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Отже, позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлене правовідносинами публічно-правового характеру.

За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (стаття 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Таким чином, передумовою для висновку Позивача про порушення Відповідачем будівельних норм та правил мала б бути відповідна перевірка Департаменту ДАБІ як під час будівництва або після його завершення у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача Відповідачу припису на їх усунення. Однак, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що уповноважені спеціальні державні органи архітектурно-будівельного контролю здійснили у визначеному законом порядку перевірку самовільного, за твердженнями Позивача, будівництва, та винесли припис на усунення виявлених порушень.

Наявне у матеріалах справи листування Позивача та його структурних підрозділів (Департаменту архітектури та містобудування) з Департаментом ДАБІ, яким складено акт з виїздом на місце розташування АЗС по вул. Олімпійській, 7а в м. Запоріжжі не містять жодних обов`язкових для відповідача висновків у вигляді приписів, в т.ч. в частині невідповідності будівництва державним нормам та стандартам, а також щодо самочинності будівництва, оскільки вони констатували лише факти наявності певного будівництва на спірній земельній ділянці та відсутність дозвільної документації.

Разом з тим, дослідивши наявні у справі докази судом встановлено, що у 2018-2019 роках Відповідач, придбавши об`єкт нерухомості - АЗС (операторська АЗС, заправні, замощення, ворота, паркан, зливний колодязь, майданчик ПММ) здійснив оновлення (реконструкцію) АЗС, та звів на місці наявних на дату набуття права власності на АЗС будівель тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності відповідно до ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якою передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Дослідженим у судовому засіданні Проектом було передбачено розташування автозаправної станції (стаціонарної тимчасової не капітальної споруди) по вул. Олімпійська, буд. 7а в м. Запоріжжя. З висновку Технічного звіту ТОВ Настрой про огляд будівельних конструкцій і визначення капітальності вказаної споруди вбачається, що вказана тимчасова споруда не є капітальною спорудою.

Відповідно до п. 7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406), - розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не потребує документів, що дають право на його виконання, та після закінчення якого об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до Експертного висновку протипожежного стану об`єкта № 275/19 від 05.08.2019 р. проведеною експертизою протипожежного стану АЗС, яка є предметом спору, порушень вимог чинних норм та правил у сфері пожежної безпеки не виявлено.

З листа-відповіді ГУ ДСНС України в Запорізькій області № 04/2-09/3787 від 20.08.2019 р., вбачається, що ГУ ДСНС України в Запорізькій області здійснена реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 20.08.2019 р. за № 23-200819-00230, на АЗС ФОП Чернушенко О.В., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 а.

На підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома).

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами та з наявності яких пов`язана можливість визнання об`єкта нерухомості як самочинного, а саме, якщо цей об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із частиною четвертою статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Чернушенко О.В. у 2017 році придбала вже зведений у 2000 році ТОВ "КРІСТІНА ПЛЮС" та зареєстрований в установленому порядку об`єкт нерухомості - АЗС по вул. Олімпійській у м. Запоріжжі, який складався з декількох споруд, і не здійснювала на спірній земельній ділянці нового будівництва. У 2019 році Відповідач здійснив оновлення (реконструкцію) АЗС, і як вбачається з висновків Технічного звіту ТОВ Настрой про огляд будівельних конструкцій і визначення капітальності споруди розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 7а, вбачається, цитата: 1) Виконано детальний огляд будівельних конструкцій тимчасової споруди (рис. 1) В процесі обстеження значних пошкоджень конструкцій, що знижують їх тримальну здатність не виявлено. 2) В цілому технічний стан конструкцій об`єкта віднесено до категорії технічного стану "2" - задовільний, відповідно до [1]-[3]. 3) Опираючись на вище наведені нормативні посилання, можна зробити висновок, що тимчасова споруда розташована на території заправочної станції за адресою вул. Олімпійська, 7а, в м. Запоріжжя (рис. 1), не є капітальною спорудою, так як відноситься згідно визначенню п. 1.3 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, до стаціонарної тимчасової споруди, так як являється одноповерховою тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, виготовлено з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлено тимчасово, без улаштування фундаменту. Конструктивна схема споруди запроектована як збірно-розбірна .

З наведеного вбачається, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Вказане також підтверджується практикою Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 р., справа № 725/5630/15-ц. Аналогічні висновки сформульовані і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р., справа № 127/23136/17.

Як вказувалося вище, судом встановлено, що ані Позивачем ані органами ДАБІ відповідні перевірки в порядку визначеному законом на спірній АЗС не проводилися, жодних приписів про усунення виявлених порушень Відповідачу не надсилалося, як і вимог про здійснення перебудови. Доказів зворотного а також того, що Відповідач ухилявся від здійснення усунення виявлених порушень або перебудови АЗС Позивачем суду не надано.

Проте, Запорізька міська рада у позові хоча і без зазначення про це у прохальній частині фактично просить суд застосувати крайню міру захисту порушеного права згідно ст. 376 ЦК України, якій не передували інші заходи, які б дозволили усунути можливі виявлені порушення.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Публічно-правовий характер спору, є таким, оскільки він виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування; справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі частини першої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а викладено висновок про те, що спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими, а тому спори за зверненням суб`єкта владних повноважень (виконавчого органу міської ради, органу державного архітектурно-будівельного контролю) про знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 826/8743/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про публічно-правовий характер такого спору, оскільки він виникає за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування; справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі частини першої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 та 11 квітня 2018 року у справах № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), № 161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18) відповідно, від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16 (провадження № 11-520апп18), від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 369/13415/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/7203/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 461/889/13-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 522/6962/18.

Разом з тим у цій справі позов пред`явлено не органом державного архітектурно-будівельного контролю, а Запорізькою міською радою з підстав наявності ознак здійснення Чернушенко О.В. самочинного будівництва відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, а саме:

1. Відповідачем збудовано об`єкт будівництва на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети.

2. Відповідачем збудовано об`єкт нерухомості без належного документа чи належно затвердженого проекту.

3. Об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Вказане, на думку Позивача доводить, що АЗС, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7а, напроти Запорізької гімназії № 6, є об`єктом самочинного будівництва. Крім цього, Позивач стверджує, що самочинне будівництво АЗС напроти Запорізької гімназії № 6 порушує права територіальної громади міста Запоріжжя та наражає на небезпеку близька 700 дітей віком від 6 до 17 років, оскільки вказана АЗС є об`єктом підвищеної небезпеки, не зареєстрованим в установленому порядку. Також Позивач вказує, що своїми діями Відповідач порушує права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради шляхом завдання збитків місцевому бюджету - безоплатно користуючись земельною ділянкою комунальної власності.

При цьому у прохальній частині позову Запорізька міська рада просить визнати дії Чернушенко О.В. здійсненням самочинного будівництва, що порушує права інших осіб; усунути перешкоди Запорізькій міській раді в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення.

Як встановлено судом, Запорізька міська рада в межах наданих їй законами повноважень відповідних рішень, обов`язкових для виконання відповідачем, також не приймала, приписів про усунення порушень не видавала.

Таким чином, правові підстави цього позову поділяються як на такі, що ґрунтуються на владних-управлінських функціях Запорізької міської ради як органу місцевого самоврядування, так і мають ознаки спору власника земельної ділянки комунальної форми власності з особою, яка придбала об`єкт нерухомості, але належним чином не уклала договір оренди земельної ділянки. Наведене свідчить як про публічно-правовий та і про приватноправовий характер спірних відносин.

Отже, якщо б Позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права та визначив у позові вимоги щодо порядку звільнення земельної ділянки "шляхом знесення самочинного будівництва", то цей спір мав би відноситися до компетенції адміністративних судів, оскільки спір є публічно-правовим.

Проте, Позивач, хоча в мотивувальній частині позову і посилається на норми матеріального права (ст. 376 ЦК), які передбачають саме знесення об`єктів самовільного будівництва, однак в прохальній частині позову просить суд "усунути перешкоди Запорізькій міській раді в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:033:0092, площею 0,0469, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська біля території автостоянки № 21/ м. Запоріжжя, шляхом звільнення земельної ділянки", не наполягаючи на її знесенні.

Тобто ця вимога має і ознаки негаторного позову власника (земельної ділянки), який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, на думку суду Позивач жодним чином не обґрунтував свої позовні вимоги з огляду на предмет доказування за негаторний позовом, а посилався виключно на ознаки самочинного будівництва, визначені ст. 376 ЦК України та обґрунтував позов виключно з позиції владних управлінських функцій як орган місцевого самоврядування, тобто виходячи з публічно-правового характеру спірних відносин.

Позовна вимога щодо визнання дій фізичної особи-підприємця Чернушенко Олени Василівни щодо будівництва об`єкта нерухомості здійсненням самочинного будівництва, що порушує права інших осіб, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 16 ЦК України чи іншим законом способам захисту цивільного права.

Також, приймаючи рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже, особу може бути позбавлено її майна лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності повинно бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) виробив критерії оцінки дотримання статті 1 Першого протоколу. Вони наводяться у багатьох рішеннях. Наприклад, у справі Серявін та інші проти України (заява N 4909/04, пункти 38-39) ЄСПЛ навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу:

- ця стаття по суті гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою;

- будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним;

- вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права. Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції.

Щодо мети втручання, то стаття 1 Першого протоколу до Конвенції допускає можливість втручання у право на мирне володіння майном виключно "в інтересах суспільства".

Крім того, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом , воно повинне мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві . Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути відповідними і достатніми ; для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба , а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання справедливого балансу між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що втручання Позивача у майнові права Відповідача є непропорційним та не відповідає принципу належного урядування.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що Позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного на його думку права, що є підставою для відмови у позові.

Доводи Позивач судом до увагу не приймаються з огляду на вказане, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин справи.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 22.06.2020р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення11.06.2020
Оприлюднено26.06.2020
Номер документу90056755
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/3518/19

Рішення від 11.06.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 12.05.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 13.04.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 23.03.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 02.03.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 11.02.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 24.12.2019

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні