Рішення

від 15.06.2020 по справі 911/829/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/829/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Вишгородської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес центр фармація , м. Вишгород Київської області

про визнання укладеним договору про пайову участь

У судовому засідання брали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Лакута Г.В. (витяг з ЄДР станом на 08.04.2020 (а.с.), паспорт)

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 30.03.2020 Вишгородська міська ради Київської області (далі - позивач, Рада) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою від 27.03.2020 №2-28/536 (вх.843/20 від 03.04.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес центр фармація (далі - відповідач, ТОВ Бізнес центр фармація , замовник), в якій просить визнати укладеним договір про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода між Радою та ТОВ Бізнес центр фармація у редакції, викладеній у позовній заяві (далі-Договір про пайову участь). Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст.648, 649 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 179, 181, 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон), та вказує, що відповідач ухиляється від укладення з позивачем Договору про пайову участь. Зазначене є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановлених органом місцевого самоврядування порядком.

1.2. Відповідач скористався передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом, та надав відзив на позовну заяву від 19.05.2020 №93 (а.с.111-113), в якому, зокрема, просить на підставі ст. 267 ЦК України застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки з моменту коли позивач довідався про порушення свого права і до моменту звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права минуло більше 6 років. Також вказує, що з 01.01.2020 на підставі пп.3 п.13 Розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019 3123-ХІ обов`язок щодо укладення відповідних договорів відсутній. Крім того, зазначає, що оскільки аптечний склад (база) включено до переліків закладів охорони здоров`я, то відповідно до ст.40 Закону не він залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Просить у задоволені позову відмовити повністю.

1.3. Позивач скористався правом, передбаченим ст.166 ГПК України, та надав відповідь на відзив від 09.06.2020 б/н (а.с.167-169), в якій зазначає, що строк позовної давності не пропустив, оскільки дізнався про відмову відповідача від укладення Договору про пайову участь лише після направлення останньому 20.11.2019 проекту відповідного договору. Вказує, що твердження відповідача щодо відсутності у нього обов`язку укласти Договір про пайову участь є помилковим, оскільки, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного позивачем закону, встановлений у замовників будівництва щодо внесення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Таким чином, хоч на час розгляду справи положення ст.40 Закону й скасовані, однак, обов`язок у відповідача щодо сплати пайової участі виник ще за час дії указаної норми, тому до нього полягає застосуванню принцип дії закону в часі (ст.58 Конституції України). Зазначає, що зведений відповідачем адміністративно-складський комплекс (код об`єкта 1252.9) не є будівлею медичного призначення (підклас 1251.6, група 126).

1.4. Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

25.05.2020 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без представника міської ради, яке судом 15.06.2020 було розглянуто та задоволено.

3. Процесуальні дії у справі

3.1. Ухвалою суду від 29.04.2020, після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.05.2020 .

Ухвалою суду від 25.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 15.06.2020.

3.2. На підставі ст. 233 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

28.01.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано за №КС 143140280008 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Адміністративно-складський комплекс по вул. Шолуденка, 18 в м.Вишгороді Київської області , код об`єкта 1252.9, замовником якої є ТОВ Бізнес центр фармація (а.с.70-74).

31.01.2014 позивач із листом №38 звернувся до ТОВ Бізнес центр фармація щодо наміру взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Вишгорода (а.с.36).

05.07.2016 за №08-21/18 Державною фінансовою інспекцією в Київській області складений акт ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Вишгородської міської ради за період з 01.01.2013 по 01.04.2016 (а.с.17-20). За результати ревізії встановлено, що, зокрема, ТОВ Бізнес центр фармація зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації без укладення договорів про пайову участь з Радою. Таким чином, внаслідок не укладення договорів про пайову участь між, зокрема, позивачем та відповідачем, та не сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста, бюджетом Ради розрахунково недоотримано частину пайового внеску у сумі 1 645 300,70грн, чим порушено ст.40 Закону, не дотримано ст.7 та ст.71 Бюджетного кодексу України в частині недоотримання коштів до бюджету розвитку міського бюджету.

24.07.2017 та 30.11.2017 позивач із листами №2-29/1235 та №2-29/1984 звернувся до ТОВ Бізнес центр фармація про необхідність у найкоротший термін звернутись до Ради та укласти відповідний Договір про пайову участь (а.с.75-78).

16.05.2019 Радою прийнято рішення №162 про затвердження умов Договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Вишгорода (а.с.79).

20.11.2019 позивач із листом №2-29/1679 та примірником відповідного договору звернувся до ТОВ Бізнес центр фармація , в якому останньому запропоновано у встановлений законодавством строк укласти Договір про пайову участь (а.с.81-87).

Відповіді на зазначені листи учасниками справи суду надано не було.

5. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач ухиляється від укладення Договору про пайову участь, позивач звернувся із даним позовом до суду.

6. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

6.1. Нормами ЦК України та ГК України визначені загальні умови та порядок укладення договору.

Так, п.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим, абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 3 ст.179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.187 ГК України, зокрема, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Правовідносини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, підстави укладення відповідного договору, його умови, обов`язок укласти цей договір, а також підстави звільнення від обов`язку сплатити кошти для створення і розвитку цієї інфраструктури врегульовано, на час виникнення спірних відносин (2014 рік), нормами ст.40 Закону від 17.02.2011 № 3038-VI.

Так, ч. 2 ст.40 Закону встановлює загальне правило, відповідно до якого замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

У свою чергу, ч.4 визначено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, зокрема, будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

Як зазначає відповідач, останній не має бути залучений до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки, вважає, що згідно з декларацією про готовність об`єкта в експлуатацію було прийнято в експлуатацію будівлю аптечного складу (аптечний склад (база) - заклад охорони здоров`я). Проте, із даним твердженням суд не може погодитися із наступних підстав.

Так, із змісту декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.01.2014 №КС 143140280008 вбачається, що код об`єкта - 1252.9.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, 1252 - цей клас включає: резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сипких масс; холодильники та спеціальні склади; складські майданчик. 1252.9 - склади та сховища інші, тоді як, зокрема, заклади медичного та оздоровчого призначення відносяться до іншої групи 126 .

Посилання відповідача на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 № 385 Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров`я та посад фахівців у галузі охорони здоров`я з у закладах охорони здоров`я , до якого включено аптечна база (склад) (абз.2 п.3), судом до уваги не приймається, оскільки, жодного належного чи допустимого доказу, який би вказував на те, що прийнята в експлуатацію будівля є саме аптечною базою/складом (закладом медичного призначення) надано не було.

Надана відповідачем ліцензія Державної служби України з лікарських засобів від 20.09.2012 (а.с.117) судом до уваги не приймається, оскільки, остання засвідчує право ліцензіата (відповідача) на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов, а не встановлює чи змінює класифікацію будівель.

Ураховуючи зазначене, суд погоджується із твердженням Ради про обов`язок замовника - ТОВ Бізнес центр фармація , станом на 28.01.2014 (дата реєстрації відповідної декларації відповідачем), укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

6.2. За змістом норм ч.ч. 5, 6, 9 ст.40 Закону участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту здійснюється шляхом укладення замовником з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь та шляхом сплати коштів пайової участі, розмір якої визначається в цьому договорі.

Подією, з якою Закон пов`язує виникнення у замовника обов`язку як укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, так і сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, розмір якої визначається цим договором, є прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Проте, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019 № 132-IX, виключено ст.40 Закону.

Водночас, Прикінцевими та перехідними положеннями вищезазначеного Закону встановлено, що останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім, зокрема, п.п. 10-13 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року .

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із ч.2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 30.04.2020 (дата відправлення позову до суду), отже, після набрання чинності відповідних змін до Закону (01.01.2020). Тобто, на час звернення позивача із даним позовом, норма, яка пов`язує виникнення у замовника обов`язок укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, втратила чинність.

Ураховуючи те, що підставою для укладення Договору про пайову участь, позивач зазначає ст.40 Закону, яка, у свою чергу, втратила чинність 01.01.2020, а інших обставин, які б вказували на протилежне позивачем суду надано не було, то законних підстав для задоволення даного позову суд не вбачає.

Судом не береться до уваги посилання позивача на положення п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019 № 132-IX, оскільки останні регулюють питання щодо перерахування коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, а не про зобов`язання укласти відповідний Договір.

6.3. Щодо заяви ТОВ Бізнес центр фармація про застосування наслідків позовної давності, то суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України)

Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст. 261 ЦК позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Аналогічна правова позиція містить у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, № 910/16288/18 від 22.10.2019, № 904/841/18 від 26.11.2019, № 911/2658/18 від 20.02.2020).

Ураховуючи зазначене, та відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання укладеним Договору про пайову участь, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до вимог позивача.

Додатково суду зазначає, що невиконання замовником обов`язку укласти договір про пайову участь, а також сплатити кошти пайової участі за наявності повного складу цивільного правопорушення у діянні замовника відповідно до ч.1 ст.187 ГК України та виходячи з положень ст.22 ЦК України, ст.ст. 216, 224 ГК України становить підставу для застосування до замовника такої міри відповідальності як стягнення збитків, завданих такою неправомірною бездіяльністю замовника.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір у розмірі 2 102,00грн покладається на Вишгородську міську раду.

Керуючись ст.ст. 7, 14, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Вишгородської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес центр фармація про визнання укладеним договору про пайову участь - відмовити.

2. Судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 102,00грн, покласти на Вишгородську міську раду Київської області.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Позивач: Вишгородська міська рада (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, площа Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 04054866)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес центр фармація (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 18, ідентифікаційний код 30177378)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2020.

Станом на 26.06.2020 рішення законної сили не набрало.