Ухвала

від 26.06.2020 по справі 923/597/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу в частині

26 червня 2020 року Справа № 923/597/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. , розглянувши заяву Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73000, м.Херсон, вул.Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638)

про видачу судового наказу в порядку наказного провадження за вимогою про стягнення з Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, пр.Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 24752443) 13809,59 грн. заборгованості за договором №914 від 14.01.2016р. про постачання електричної енергії, -

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Херсонської області надійшла заява Акціонерного товариства "Херсонобленерго" з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області 13809,59 грн. заборгованості за договором №914 від 14.01.2016р. про постачання електричної енергії.

Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради умов договору №914 від 14.01.2016р. про постачання електричної енергії в частині оплати заявнику вартості використаної електричної енергії та здійснення інших платежів згідно з умовами укладеного договору, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 13809,59 грн.

Означена заборгованість складається з 169,71 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 13530, 40 грн. заборгованості за активну електроенергію, 37,83 грн. пені, 68,51 грн. інфляції, 3,14 грн. річних.

Враховуючи вище викладене та у зв`язку із порушенням боржником умов договору, Акціонерне товариство "Херсонобленерго" просить видати судовий наказ про стягнення з боржника грошової заборгованості в загальній сумі 13809,59 грн.

Розглянувши заяву та подані докази, суд приходить до висновку про часткову відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Судом встановлено, що вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" в частині 37,83 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором не відповідають приписам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Нормами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.

Вимога про сплату штрафу хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань (п. 1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Як вбачається з поданої Акціонерним товариством "Херсонобленерго" заяви, до складу заборгованості за Договором про постачання електричної енергії №914 від 14.01.2016р. заявником включено неустойку в сумі 37,83 грн., яка за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є штрафною санкцією за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання та заходом відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім цього, відповідно до статей 256 - 257, 258, 260 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для стягнення пені та штрафу строк позовної давності встановлюється в один рік. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності, згідно з статтею 261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Рахунок №914шт на оплату пені за період грудень 2018 року було виставлено заявником боржнику 31.12.2018р., отже станом на час звернення до суду 22.06.2020р. із заявою про видачу судового наказу, з моменту виникнення у заявника права вимоги на стягнення пені вже пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для таких вимог.

Приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Частиною 3 ст.152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Господарський суд вважає, що вимоги в частині стягнення 37,83 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а тому у видачі судового наказу в цій частині слід відмовити.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Херсонобленерго" у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №914 від 14.01.2016р. про постачання електричної енергії в сумі 37,83 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 26.06. 2020 року.

Суддя М.Б. Сулімовська