Рішення

від 25.06.2020 по справі 243/4990/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 243/4990/20

провадження №2/243/1679/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року Слов ?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

Секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов`янська, цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Маяківської сільської ради Слов`янського району

вимоги позивача: про визнання права власності в порядку спадкування ,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Маяківської сільської ради Слов`янського району про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтувавши свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2.0000 га кадастровий номер 1424284600:01:000:0046.

08.05.2020 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1424284600:01:000:0046, але нотаріус своєю постановою відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 , оскільки нею не надано правовстановлюючих документів на будинок.

Разом з тим, оскільки рік побудови будинку - 1992 рік, господарські будівлі також були побудовані у 1992 році, про що свідчить копія технічного паспорта, то згідно з положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» із змінами та доповненнями, п.42 порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень із змінами ьта доповненнями. - не є самовільним і дозволу не потребує.

У зв`язку з чим, просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок АДРЕСА_2 » загальною площею 39,2 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., літня кухня-сарай «Б» , сарай «В» , сарай «Г» , вбиральня «Д» , огорожа.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 15.05.2020 року (а.с.8,9) в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду заяву, відповідно до якої позов просила задовольнити, справу розглянути за своєї відсутності.

Представник відповідача Маяківської сільської ради Слов`янського району в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за своєї відсутності, позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 10.06.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а.с.26).

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.02.1982 року (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у с. Маяки Слов`янського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.11.2019 року (а.с.6).

08.05.2020 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2.0000 га кадастровий номер 1424284600:01:000:0046, місце розташування: Донецька область, Слов`янський район, Маяківська сільська рада (а.с.17).

Постановою державного нотаріусу Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. від 08.05.2020 року (а.с.21), відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка на житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки спадкоємцем нотаріусу не надано документ, який встановлює право власності на вказаний житловий будинок на ім`я спадкодавця.

V. Оцінка Суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При вирішенні зазначеного спору про визнання права власності на спадковий житловий будинок, суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва будинку, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31.07.1981 №4 Про судову практику з вирішення спорів, пов`язаних з правом власності на житловий будинок , на який послався п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 14.05.1976 №2 Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по застосуванню законодавства про право особистої власності на житловий будинок , роз`яснений момент виникнення права власності на житловий будинок, що пов`язується з реєстрацією будинку у виконкомі місцевої Ради.

При зверненні до суду щодо захисту права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало чи було відсутнє право спадкодавця на спірну нерухомість, обов`язковим є з`ясування, коли, на якій підставі виникло і як змінювалося це право.

Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Відповідно до пункту 3 постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 №103 Про порядок державного обліку житлового фонду державному обліку підлягають житлові будинки та жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян, а також для використання в установленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Житлові будинки та жилі приміщення в інших будівлях включаються до складу житлового фонду після прийняття їх в експлуатацію державною приймальною комісією, реєстрації і технічної інвентаризації. Не враховуються у складі житлового фонду дачі дачно-будівельних кооперативів, літні садові будиночки членів садівницьких товариств, інші будівлі й приміщення, призначені для сезонного або тимчасового проживання, незалежно від тривалості проживання в них громадян.

Абзацом 2 пункту 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року визначено, що не підлягали реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

За змістом зазначених норм права виникнення права власності на житлові будинки, розташовані в сільській місцевості, не підлягало реєстрації, а тому не залежало від державної реєстрації цього права.

Таким чином, придбання житлового будинку, який є об`єктом спадщини, відбувалось відповідно до чинного на час його побудови законодавства.

Проте спадкоємець не може оформити належне право власності на вказаний будинок в порядку спадкування відповідно до вимог закону.

Спірний житловий будинок є об`єктом права власності, а тому наявні правові підстави для визнання за спадкоємцем права власності на цей будинок у порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.

Статтями 1216-1218 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Главою 25 ЦК України, передбачені підстави для припинення права власності. До зазначених підстав не належить припинення права власності у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Згідно зі статтею 392 ЦК України, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановлюючого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Суд встановив, що спір виник в зв`язку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відповідно до положень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не отримав правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом свідчить про те, що право власності не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на спірний будинок, яке перейшло до неї в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка. Позовні вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на спірний житловий будинок є законними, ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що представник відповідача визнав позовні вимоги, суд приймає визнання представником відповідача позову. При цьому судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову є не добровільним чи є умовним.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України , за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивач, відповідно до позову не вимагає компенсації за понесені нею судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 331,392, 1268,1296-1299 ЦК України, ст.ст. 12,13,141,200,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Слов`янського району про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок АДРЕСА_2 « АДРЕСА_3 » загальною площею 39,2 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., літня кухня-сарай «Б» , сарай «В» , сарай «Г» , вбиральня «Д» , огорожа.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також …, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко