Рішення

від 23.06.2020 по справі 189/112/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/112/20

2/189/196/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.2020 року смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду із цивільним позовом, яким просила стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна , орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 4759,54 грн. та розірвати договір оренди земельної ділянки, укладеної між сторонами 10.12.2007 року; судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП№036511 від 01.12.2003 року, площею 2,79 га, кадастровий номер 1224255100:05:015:1195.

10.12.2007 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки строком до 2012 року.

29.10.2010 року укладена додаткова угода до договору.

Згідно умов договору орендна плата сплачується до 30 грудня поточного року дії договору оренди.

Позивачка стверджує, що їй не виплачена орендна плата за 2018 та 2019 роки і заборгованість за договором оренди складає 4759,54 грн., а також що вона неодноразово з`являлася до відповідача за орендною платою, проте представники відповідача кожного разу їй відмовляли, мотивуючи відмову тим, що у відповідача немає коштів.

Посилається на ст. ст. 526 ЦК України, ст. ст. 13, 21 закону України Про оренду землі .

Також посилається як на підставу розірвання договору оренди на ст. 32 Закону України Про оренду землі та на п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким заперечив позов, посилаючись на те, що протягом всього часу дії договору оренди, з 2007 по 2017 роки, відповідач вчасно та у повному обсязі виплачував орендну плату за користування землею.

У 2018-2019 роках матеріально-фінансовий стан Орендаря не дозволив йому вчасно виплатити орендну плату, але відповідач не відмовляється від своїх зобов`язань за договором (а. с. 17-18).

2.Процесуальні дії у справі та заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.01.2020 року відкрите позовне провадження у справі і справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

03.03.2020 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області закрите підготовче провадження і справа призначена до розгляду по суті.

За клопотаннями відповідача справа неодноразово відкладалася у зв`язку з запровадженням карантину на території України та перебуванням працівників відповідача на карантині.

22.06.2020 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов заперечує.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Покровської селищної ради, площею 2,79 га, кадастровий номер 1224255100:05:015:1195, яка належить їй на підставі свідоцтва про спадщину за законом №1736 ВАК 570321 від 09.07.2003 року згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП №036511 (а. с. 8).

10.12.2007 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Покровською селищною радою в книзі реєстрації договоірв оренди 17.12.2007 року за №585 та Дніпропетровською регіональною філією №25 ДП Центр державного земельного кадастру від 17.04.2008 року за №040813001268, згідно якого в оренду передається земельна ділянка площею 2,79 га, договір укладений до 2012 року (а. с. 6).

29.11.2010 року між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 року, згідно пункту 1 якої розділ договору Строк дії договору викладений в новій редакції, згідно якої договір укладений до 31.12.2020 року.

Абзац перший розділу Орендна плата викладена у наступній редакції: Орендна плата виплачується в грошовій формі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1106,88 грн. за рік оренди (на момент підписання) або в натуральній формі в наступному асортименті: 850 кг зерна, 20 кг цукру, 50 кг сояшника, при врожайності 35 ц/г та за цінами, які визначаються за взаємною згодою сторін (а. с. 5).

Згідно абзацу 2 договору оренди земельної ділянки від 10.12.2010 року орендна плата вноситься орендарем до 30 грудня поточного року.

Сторони не заперечували факт укладення договору оренди і те, що протягом всього строку дії договору відповідач (орендар) користується земельною ділянкою на умовах, визначених договором.

Суд встановив, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки, за період 2018-2019 роки, при цьому відповідач не заперечує, що не сплатив позивачці орендну плату за 2 роки поспіль, посилаючись на свій важкий фінансовий стан.

Доказів зворотного (повної або часткової сплати орендної плати) суду не надано.

4.Релевантні джерела права

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статей 525, 625 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України Про оренду землі від 06.10.1998р. № 161-Х1У є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

5.Оцінка доказів та аргументів сторін

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки, який є чинним і діє до 31.12.2020 року.

Судом встановлено, що відповідач, всупереч вимогам закону та укладеного договору, не виплатив позивачу орендну плату, визначену договором, два роки поспіль, у 2018 та 2019 році.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі 4759,54 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У позові позивач зазначає, що розмір орендної плати за один рік складає 2379,77 грн., виходячи з того, що згідно договору орендна плата виплачується в грошовій формі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1106,88 грн. (на момент підписання договору) за рік оренди.

В якості доказу вартості нормативної грошової оцінки землі позивач надав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складену державним кадастровим реєстратором, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,79 га, кадастровий номер 1224255100:05:015:1195 складає 79325,82 грн., дата формування витягу - 27.01.2020 року (а. с. 9).

Відповідно до статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оцінку земель обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок, а саме, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дата формування витягу зазначена 27.01.2020 року; з даного витягу не вбачається на яку саме дату нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 79325,82 грн.

З витягу не вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 та 2019 роки складала саме 79325,82 грн., тоді як саме за це період позивач просить стягнути орендну плату у зазначеній сумі, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Окрім того, правовідносини позивача із відповідачем є договірними, а не контролюючими. Позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі, або з інших підстав збільшувати встановлений саме договором розмір орендної плати.

Такий правовий висновок зроблений у постанові КГС ВС від 03.06.2020 року у справі №920/356/19.

Оскільки в договорі (додатковій угоді) зафіксований розмір орендної плати - 1106,88 грн. за рік оренди, який на момент підписання додаткової угоди складав 3,0 % від нормативної грошової оцінки (станом на 2010 рік), суд дійшов висновку, що з позивача слід стягнути несплачену орендну плату за 2018 та 2019 роки в розмірі, зазначеному у додатковій угоді, а саме, 1106,88 грн. х2 = 2213,76 грн.

Щодо позовної вимоги в частині розірвання договору, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до положень ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п.6 ч.1 ст.3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У справі, що розглядається, установлено, що позивачу не сплачена орендна плата за договором оренди за період 2018-2019 роки до 30 грудня поточного року, як визначено умовами договору оренди, два роки поспіль.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати позивачу два роки поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди зобов`язань щодо виплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 2.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Враховуючи, що підставою для розірвання договору оренди, на яку посилався позивач як на істотне порушення відповідачем договору оренди землі, - це систематична несплата орендної плати відповідачем, яку на даний час позивач не отримав, суд вважає, що відповідачем істотно порушено договір оренди земельної ділянки зі сторони відповідача, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

6.Розподіл судових витрат

Щодо стягнення судових витрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судові витрати у розмірі 840, 80 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 77-81, 82, 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:05:015:1195 за договором оренди земельної ділянки, укладеного 10.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна і ОСОБА_1 за період 2018-2019 роки, у розмірі 2213,76 грн.

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:05:015:1195, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна і ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26 червня 2020 року.

Суддя О.В. Чорна