Рішення

від 17.06.2020 по справі 396/447/18

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/447/18

Провадження № 2/396/7/20

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.,

представника позивача -адвоката Коробєйнікова А.В.,

представника відповідача -адвоката Усатенка Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/447/18 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Антей , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякова Наталія Василівна про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Виклад позицій позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати договір оренди землі б/н укладений між ним та ФГ Антей який зареєстровано в Державному земельному реєстрі 02.11.2012 року за №352400004003468. Згідно якого ним передано в оренду ФГ Антей земельну ділянку №370 площею 7,42 га, розташовану на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370, яка належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №096362, виданого 27.04.2005 року Новоукраїнським районним відділом земельних ресурсів.

Відповідач порушує умови вищевказаного договору оренди земельної ділянки, систематично не сплачує орендну плату позивачу, зокрема за 2016, 2017 рік, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить розірвати укладений між ним та відповідачем договір оренди земельної ділянки б/н від 02.11.2002 року.

19.04.2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому він вказав, що дійсно 02.11.2012 року між позивачем та ФГ Антей було укладено договір оренди земельної ділянки б/н, який зареєстровано в Державному земельному реєстрі 02.11.2012 року за №352400004003468. Згідно якого позивач передав в оренду ФГ Антей земельну ділянку №370 площею 7,42 га, розташовану на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370. За бажанням позивача по справі орендна плата за користування земельною ділянкою за період 2012-2023 роки в розмірі 40000 грн., була виплачена одразу, відповідно до видаткового касового ордеру від 02.11.2012 року. Також у відзиві вказує, що позивач приховав від суду факт внесення в 2015 році змін до договору оренди б/н від 02.11.2012 року, згідно яких строк дії договору оренди землі продовжено до 15.11.2064 року. Орендну плату до 2064 року позивач отримав в розмірі 400000 грн. про що написав нотаріально завірену заяву. Також факт отримання коштів підтверджується видатковим касовим ордером від 02.11.2015 року.

25.04.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що вказані кошти в розмірі 40000 грн. та 400000 грн. за оренду землі згідно умов договору від 02.11.2012 року та змін до нього від 2015 року, позивач не отримував, підписи в касових ордерах не проставляв. Позивач впевнений, що підпис в заяві від 02.11.2015 року, який нотаріально посвідчений, йому не належить. Крім того зазначає, що твердження відповідача про розрахунок з позивачем 02.11.2015 року за видатковим касовим ордером суперечить законодавству, чинній на той час Постанові правління НБУ від 06.06.2013 року №210, відповідно доя кої всатновлено граничну суму розрахунків між фізичною особою та підприємством протягом одного дня в розмірі 50000 грн. ФГ Антей зазначило в касовому ордері суму, що у вісім разів перевищує ліміт дозволеного, що може свідчити про фіктивність вказаного документу.

Також до відповіді на відзив надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

18.03.2020 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 , в яких представник вказав, що позовні вимоги підлягають до задоволення, звернувши увагу суду на пояснення свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що виписала видатковий касовий ордер на суму 400000 грн., але кошти не видавала та не бачила факту їх передачі. Відзначила, що в роботі бухгалтера чітко дотримувалась інструкцій та документи вела у відповідності до законну. Просив суд звернути увагу, що відповідно до Постанови правління НБУ від 06.06.2013 року №210 зареєстрованої в МЮУ 02.07.2013 року за №1109/23641, було встановлено граничну суму розрахунків між фізичними та юридичними особами за один день 50000 грн., а в касровому ордері вказано суму у вісім разів більшу, що свідчить про фіктивнясть документу. Крім того в касовому ордері відсутній підпис головного бухгалтера, , відсутній запис найменівання документу та його номер, відсутній перелік документів, які додаються до касового ордеру. Без витягу з журналу касовий ордер не є належним доказом.

Заяви, клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

28.03.2018 року справа надійшла до Новоукраїнського районного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана та перебувала в провадженні судді Шепетька В.І. У справі було проведено судову почеркознавчу експертизу.

06.12.2018 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дану справу передано в провадження судді Гарбуз О.А.

Ухвалою від 07.12.2018 року справу прийнято та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено до підготовчого розгляду.

22.01.2019 року надійшло клопотання від представника позивача про залишення позову без розгляду, оскільки висновком експерта, який надано до клопотання встановлено, що позов підписано не позивачем, а іншою особою.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року позовну заяву залишено без розгляду.

07.02.2019 року на ухвалу суду надійшла апеляційна скарга та справу було передано на розгляд до Кропивницького апеляційного суду.

22.04.2019 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дану справу передано в провадження судді Гарбуз О.А. для продовження розгляду.

Ухвалою від 23.04.2019 року справу прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до розгляду.

07.05.2019 року до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Усатенка В.Ю., в якому він просить відмовити в задоволенні позову. Клопотання про виклик свідків та призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року призначенно повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу та підготовче провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

08.01.2020 року на адресу суду надійшов висновок експерта №19/17/3-186/СЕ/19 від 17.12.2019 року.

Ухвалою суду від 09.01.2020 року відновлено провадження у справі.

За заявою представника позивача від 23.01.2020 року, його було ознайомлено з матеріалами справи 10.02.2020 року.

10.02.2020 року згідно ухвали суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду. В судове засідання викликано експертів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясннях, надавши суду аналогічні пояснення, наголосивши, що позивач стверджує, що жодних коштів від відповідача не отримував ні 40000 грн., ні 400000 грн. Видаткові касові ордери не підписував. Також впевнений, що підпис в нотаріально посвідченій заяві йому не належить. Відзначив, що згідно відомостей з реєстру фізичних осіб - платників податку про суми виплачених доходів в період з 2012-2019 рр. відсутня інформація про сплату ФГ "Антей" податку з доходів.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні з обставин викладених у відзиві, казавши, що висновок експерта підтвердив факт підпису видаткового ордеру позивачем, а також зауважив суду, що свідок ОСОБА_5 пояснила, що дійсно отримувала кошти від ФГ Антей та саме вона поставила підпис в ордері, так як її чоловік - позивач у справі, пояснив, що без окулярів погано бачить. Вважає, що позивач навмисно підписував всі документи різним підписом створюючи ілюзію. Просив суд застосувати строк позовної давності, оскільки позов подано до суду більше ніж через 5 років.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякова Н.В. надіслала до суду заяву про розгляд спарви у її відсутність.

Свідок ОСОБА_3 , суду пояснила, що працює судовим експертом ДНДЕКЦ МВС, має вищу освіту та стаж роботи з 1999 року, свідоцтво №1841 від 12.10.2018 року. Вказала, що проводила почеркознавчу експертизу з дотриманням всіх методик проведення почеркознавчих експертиз, на підставі зібраних доказів. В питанні №1, 3, 4 беззаперечно було встановлено належність підпису ОСОБА_1 , щодо питання №2 стосовно підпису видаткового ордеру на 400000 грн. виявлено порушення кординації рухів, тому вказано, що ймовірно належить. Чи проводвся огляд попередніх висновків експертизи не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що працювала раніше у ФГ Антей на підставі цивільно-правової угоди, її викликали по потребі. Пам`ятає, що в 2012, 2015 році було уладено додаткову угоду до договору оренди з ОСОБА_1 .. Особисто вона готувала видатковий касовий ордер на видачу 400000 грн. ОСОБА_1 , але оскільки мала місце велика сума коштів, тому було нотаріально посвідчену заяву. Точної дати цивільно правової угоди не пам`ятає в 2012 році, за яку виплачено 40000 грн., підпис у видатковому ордері ставила дружина ОСОБА_7 . Кошти видавала ОСОБА_6 , вона під час передачі коштів присутня не була. На той час авансові платежі не оподатковувались. Чи були в господарстві наявні на той час кошти в сумі 400000 грн. не пам`ятає, відношення до грошей господарства не має. Журнал реєстрації ведеться. Господарство співпрацює з банком - Райффайзен Банк Аваль .

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що являється членом господарства ФГ Антей та дружиною голови господарвства. Вона особисто знає подружжя ОСОБА_8 близько 20 років, в 2015 році вони неодноразово приїздили до її чоловіка просили гроші на придбання автомобіля, пропонували продати земельну ділянку, але оскільки в Україні землі не продаються, тому їм було виплачено наперед кошти за оренду землі та укладено додаткову угоду. Гроші передавав їм особисто її чоловік ОСОБА_9 . Вони всі разом, вона, чоловік та подружжя ОСОБА_8 їздили до нотаріуса, уклали відповідну угоду, написали заповіт, і голова ФГ віддав їм гроші 400000 грн. в салоні автомобіля.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що у 2015 році її чоловік не отримував ніяких коштів від ОСОБА_9 . Лише в 2012 році їм виплатили 40000 грн, за що у видатковому ордері розписався чоловік поставила підпис вона в присутності чоловіка. Довіреності не мала. Починаючи з 2012 року по 2017 рік за оренду землі ФГ Антей їм платили 3000-5000 тис. за рік, по різному. На кінець дачі пояснень заперечила щодо отримання від ФГ Антей 400000 грн.. та ордер не підписувала.

Фактичні обставини, установлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких установлені відповідні обставини.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Судом встановлено, що позивач має у власності земельну ділянку №370 площею 7,42 га, розташовану на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370, яка належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №096362, виданого 27.04.2005 року Новоукраїнським районним відділом земельних ресурсів (а.с. 9).

02 листопада 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФГ Антей укладено договір оренди землі б/н, який зареєстровано в Державному земельному реєстрі 02.11.2012 року за №352400004003468. Згідно умов договору позивач передав в оренду ФГ Антей земельну ділянку №370 площею 7,42 га, розташовану на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370. Строк дії договору до 15.11.2023 року (т. 1 а.с. 8).

04.11.2015 року було внесено зміни до договору оренди б/н від 02.11.2012 року, згідно яких строк дії договору оренди землі б/н від 02.11.2012 року продовжено до 15.11.2064 року (т. 1 а.с. 21). Угода вступає в силу з часу державної реєстрації і хакінчується 15 листопада 2064 року.

Також в матеріалах справи мається заява позивача про те, що він отримав від ФГ Антей орендну плату за належну йому земельну ділянку в розмірі 400000 грн. і будь-яких матеріальних претензій до відповідача до 2064 року, не матиме (т. 1 а.с. 22). Вказана заява нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за №360.

На підтвердження факту виплати коштів позивачу відповідач надав до справи видаткові касові ордери від 02.11.2015 року на суму 400000 грн. та від 02.11.2012 року на суму 40000 грн., з підписом позивача про отримання коштів (т. 1 а.с. 23, 24).

Згідно висновоку експерта №19/17/3-186/СЕ/19 від 17.12.2019 року, підпис в графі Підпис ІНФОРМАЦІЯ_1 касового ордеру на суму 400000 грн.; підпис в графі Підпис та рукописний запис ОСОБА_1 в заяві про отримання орендної плати, зареєстрованої приватним нотарусом виконані ОСОБА_1 ; та рукописний запис чотириста тисяч гривень у графі Одержав в заяві про отримання орендної плати зареєстрованої приватним нотарусом виконаний ймовірно ОСОБА_1 .

Частино першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статями 13 , 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно частин третьої та четвертої статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У пункті 39 договору оренди землі сторони передбачили умову про те, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню; з інших підстав, визначених законом.

Аналіз статей 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Встановлено, що пунктом 40 укладеного договору оренди землі сторони визначили неможливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За нормами ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Відповідно ст. 30 ЗУ Про оренду землі Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 654 ЦК України, зміна договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто враховуючи, що договір оренди землі укладається для отримання права оренди на ділянку, яке у свою чергу підлягає обов`язковій державній реєстрації (ст.4 Закону від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), для офіційного підтвердження факту внесення змін (укладення додаткової угоди) до основного договору оренди слід також внести зміни до запису про таке речове право. Отже зміни треба вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №47053681 від 05.11.2015 року (т. а.с. 20), угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки б/н від 02.11.2012 року зареєстрована Реєстраційною службою Новоукраїнського РУЮ Кіровоградської області в державному реєстрі речових прав за №768749835240, тобто угода про внесення змін договору оренди земельної ділянки зареєстрована відповідно вимог закону, тому є дійсною.

Представник позивача та сам позивач стверджували, що вагомою причиною для розірвання договору оренди є невиконання його умов щодо сплати орендної плати протягом 2012-2017 років, але розрахунків з врахуванням грошової оцінки та індексації не подано.

Так, законодавством України передбачено досить багато різноманітних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки. Серед них можна виокремити дві групи - підстави, за наявності яких розірвання договору здійснюється у судовому порядку та підстави, які передбачають позасудовий порядок розірвання договору.

Загальні підстави для розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України та включають положення про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом д ч.1 ст.141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до зазначених правових норм, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Таким чином, підставою для припинення права користування земельною ділянкою за договором оренди землі є систематична несплата орендної плати. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання однією із сторін обов`язків, передбачених умовами договору.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 12 грудня 2012 року по справі № 146 цс 12, договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий правовий висновок встановлений в Постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18 р.

Отже, розірвання договору в позасудовому порядку можливе за згодою сторін після укладення договору оренди шляхом підписання відповідної угоди; у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору; випадках, закріплених у договорі, в томі числі, розірвання договору в односторонньому порядку.

Таким чином, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі. Крім того встановлено, що позивачу було сплачено орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою до 2064 року, про що він особисто написав заяву, та належність підпису в заяві підтверджено висновком експерта №19/17/3-186/СЕ/19 від 17.12.2019 року, також з пояснень свідка ОСОБА_5 - дружини позивача, протягом 2012-2017 років їм постійно проводилась доплата 3000-5000 грн. Тобто, навпаки на виклнання умов договору та на виконання положень закону ФГ "Антей" проводитась доплата оренди у відповідності до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, доводи представника позивача спростовуються поясненями свідка ОСОБА_5 (дружини позивача), яка пояснила, що орендну плату, згідно умов договору б/н від 02.11.2012 року за період оренди по 15.11.2023 року, в розмірі 40 000 грн. позивач отримав, та особисто вона ставила підпис в касовому ордері від 02.11.2012 року також пояснила, що протягом 2012-2017 років отримували доплату по 3000-5000 грн., заперечуючи отримання 400 000 гривень.

Судом встановлано, що згідно висновку експерта від 13.08.2018 року проведеної за клопотанням представника позивача Кропивницьким відділенням КНДІСЕ (а.с.71-86 т.1) підпис від імені ОСОБА_1 виконаний від імені ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також, факт отримання позивачем орендної плати за оренду належної йому земельної ділянки, за період до 2064 року підтвердили: свідок ОСОБА_2 яка пояснила, що дійсно готувала видатковий касовий ордер на видачу 40000 грн. ОСОБА_1 та, що підпис у видатковому ордері ставила дружина позивача ОСОБА_5 ..

Також свідок ОСОБА_10 -дружина позивача пояснила, що протягом 2012-2017 років отримували доплату по 3000-5000 грн. , а свідок ОСОБА_6 , підтвердила факт передачі ОСОБА_9 коштів ОСОБА_1 в сумі 400000 грн. так пояснила, що була присутня під час вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Поляковою Н.В., біля приміщення якого, в автомобілі, передавалися кошти.

Суд не бере до уваги заперечення позивача щодо неофіційного працевлаштування свідка на посаді бухгалтера ФГ, оскільки позбавлений можливості надавати в межах даної справи правову оцінку вказаним обставинам.

Матеріали справи (т.1 а.с. 103) містять заповіт від 02.11.2015 року, зареєстрований в реєстрі за №361, згідно якого ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, заповідає належну йому земельну ділянку ОСОБА_9 .. Достовірність заповіту позивач під сумнів не ставив. Заповіт не було оскаржено позивачем.

Суд звернув увагу та вважає за необхідне зазначити, що вказаний заповіт складено 02.11.2015 року, саме такою датою написано та нотаріально засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві, яка зареєстрована в реєстрі за №360, про те, що останній отримав від ФГ Антей 400000 грн. орендної плати і будь-яких претензій матеріального характеру до 2064 року не матиме, тобто 02.11.2015 року позивач дійсно приїздив до нотаріальної контори та який скасовано зі слів свідка ОСОБА_5 ..

Дії нотаріуса позивачем не оскаржувалися.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, чинне цивільне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у письмовій формі.

Аналіз зазначених правових норм цивільного права свідчить про те, що орендар може виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору оренди та спеціальні норми Закону України Про оренду землі , можна дійти висновку, що у цьому випадку вони не надають право орендарю виконати свій обов`язок достроково без згоди орендодавця за договором, який містить інші умови виконання зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18).

Однак суд встановив, що згідно нотаріально посвідченої заяви від 02.11.2015 року, в якій чітко вказазно, що орендодавець ОСОБА_1 , отримав від ФГ Антей орендну плату за земельну ділянку №370 площею 7,42 га, розташовану на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370, яка належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №096362, до 2064 року матеріальних претензій до ФГ Антей не матиме. Тобтопозивач погодився та отримав від орендаря орендну плату за майбутні періоди на сорок дев`ять років (як вказано в змінах до договору). У заяві не зазначено розмір орендної плати на майбутні періоди орендної плати за сорок дев`ять років.

Разом з тим в постанові від 20 червня 2018 року у справі №392/277/16-ц Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що внесення орендарем орендної плати авансом, за декілька років наперед, та, в зв`язку з цим, невнесення щорічної плати за оплачені періоди, не може вважатися систематичною несплатою орендної плати.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами. Отже у орендаря станом на день пред`явлення позову була відсутня заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно положень ст. 531 ЦК України, орендар має право виконати свій обов`язок достроково, що також не заборонено умовами договору (постанова Верховного Суду від 20.11.2019 року, реєстр №86137638).

Орендар має право достроково виконати свій обов`язок, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК України). Тож якщо умовами договору прямо не заборонено сплату орендної плати наперед, то така виплата може мати місце. При цьому сплатити можна за будь-який період (одразу за весь строк користування чи за декілька років), такого висновку дійшов ВС в постанові від 02.10.2019 року у справі №321/329/17).

Доводи представника позивача, щодо неможливості перерахунку суми орендної плати не більше 50000 грн. за один день спростовано поясненнями свідків та представника відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вказані кошти за оренду земельної ділянки було передано позивачу саме в натуральній формі (готівкою), а не безготівковим грошовим переказом, а відомості Державного реєстру платників податків не є достатнім доказом невиплати вказаних коштів орендодавцю.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно статей 202-204 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно норм ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У постанові КЦС ВС від 03.04.2019 по справі № 479/1049/16-ц (61-43242св18), вказав, що факт відсутності волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи.

В даному випадку, проведено почеркознавчу експертизу на встановлення належності підпису позивачу, підпис в графі Підпис ІНФОРМАЦІЯ_1 касового ордеру на суму 400000 грн. та підпис в графі Підпис та рукописний запис ОСОБА_1 в заяві про отримання орендної плати, зареєстрованої приватним нотарусом виконані ОСОБА_1 , що і є основним доказом у справі, окрім багатьох інших доказів встановлених судом та наведених вище.

Аналізуючи вищезазначене суд прийшов до твердого переконання про відсутність підстав розірвання договору оренди б/н від 02 листопада 2012 року укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФГ Антей , зареєстрованго в Державному земельному реєстрі 02.11.2012 року за №352400004003468. Згідно умов якого позивач передав в оренду ФГ Антей земельну ділянку №370 площею 7,42 га, розташовану на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370. Змінами внесеними до договору 04.11.2015 року визначено його строк дії до 15.11.2064 року.

Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів встановлено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав їх недоведеності та необгрінтованості.

Відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку позовної давності в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним судом в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 11лютого 2019року справа № 321/296/17, провадження №61-28072св18,в постанові від 26 листопада 2018 року справа № 395/1324/16-ц, провадження №61-29106св18.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України ).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України ). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 5-6 ст. 139 ЦПК України, витрати на оплату послуг експерта стягуються відповідно до правил розподілу судових витрат. Розмір встановлюється на підставі договорів, рахунків та інше.

На підтвердження розміру понесених витрат представником відповідача адвокатом Усатенко В.Ю. надано: ордер серії КР №141297 від 02.08.2019 року, договір про надання професійної правничої допомоги; додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2018 року; акт приймання - передачі до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2018 року; розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2018 року; рахунок № 17417 від 21.11.2018 року; квитанцію до прибуткового касового ордера від 22.01.2019 року в сумі 14400 грн (чотирнадцять тисяч гривень чотириста гривень); актом здачі-приймання висновку експерта від 27.02.2019 року на суму 6864 грн - за оплату експертизи.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи в розмірі 4461.60 грн. суд зазначає, що відповідно до квитанції від 22.11.2018 року адвокат Усатенко Юрій Юрійович здійснив оплату за експертизу 4736/4737/18-27 згідно рахунку 17405 від 20.11.2018 року в сумі 4461,60 грн. Відповідно до розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2018 року відсутнє посилання адвоката Усатенка В.Ю., (адвокат на час проведення експертизи), про оплату останнім коштів за проведення експертизи в сумі 4461,60 грн., натомість вакті здачі приймання висновку зазначено ОСОБА_11 , кий на час оплати експертизи не мав відношення до даної спарв, не був її учасником, зокрема представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи в розмірі 4461.00 грн. не підлягає задоволенню , оскільки суду не надано належних та допустимих доказі на підтвердження сплати.

Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, всі судові витрати по справі покладаються на позивача, а саме: понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору необхідно залишити за позивачем, та стягнути з позивача на користь відповідача витрати понесені із розглядом справи (на професійну правничу допомогу оплату експертизи).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 139,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства Антей , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякова Наталія Василівна про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 02 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Антей (код ЄДРПОУ30118506), який зареєстрованого в управління Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області в Державному реєстрі земель за №352400004003468, площею 7,42 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370 - відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.

Понесені судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою с. Кропивницьке, Новоукраїнського району Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "Антей", код 30118506, с. Кропивницьке, Новоукраїнського району Кіровоградської області судові витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 18 861 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 26.06.2020 року.

Головуючий: О. А. Гарбуз