Рішення

від 26.06.2020 по справі 403/212/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/212/20 провадження № 2/403/109/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого між ними 24 травня 2013 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №157. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що фактично сімейні відносини між нею та відповідачем, як подружжям, припинені у зв'язку з постійними суперечками між ними, відсутністю взаєморозуміння, втратою почуття любові. На даний час сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо з листопада 2019 року. З огляду на викладене, позивач вважає, що збереження сім'ї між нею та відповідачем є неможливим.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Про місце, день і час розгляду справи повідомлялась у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України . Згідно письмової заяви, наданої до суду, прохала суд розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Надання сторонам строку на примирення вважає не потрібним (а.с.26).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України . Згідно письмової заяви, направленої на електронну адресу суду до початку розгляду справи по суті, прохав суд розглянути справу без його участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує. Відзив на позовну заяву подавати не буде. Питання про судовий збір прохає вирішити відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.60).

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України ).

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України , з огляду на письмові заяви сторін, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення судового рішення в першому судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що між сторонами по справі 24 травня 2013 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстровано шлюб за актовим записом №157 (а.с.8).

Від даного шлюбу сторони мають одну спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Факт проживання дитини разом з позивачем, як матір'ю, відповідачем під час судового розгляду справи не заперечувався.

Відповідно до п.10 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя (далі - Постанова від 21.12.2007 року №11) проголошена Конституцією охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У відповідності до ст.112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З письмових пояснень позивача ОСОБА_1 , викладених в позовній заяві, судом встановлено, що спільне подружнє життя сторін не склалося по причині різних поглядів на подальше сімейне життя та неможливість підтримувати нормальні життєві відносини, як подружжя, внаслідок чого сторони по справі з листопада 2019 року проживають окремо. Позивач не бажає продовжувати з відповідачем, як чоловіком, шлюбні відносини.

Натомість відповідач не надав суду доказів існування виключних обставин, за наявності яких виправданим було б примушування позивача до збереження шлюбу, а наявність у сторін малолітнього сина, з урахуванням наявних взаємовідносин між сторонами, не може братися судом до уваги, оскільки інститут шлюбних відносин грунтується на взаємному почутті любові жінки та чоловіка, поваги один до одного, наданні взаємодопомоги та підтримки, а тому не може ставитись в залежність виключно від наявності у подружжя дитини та обов'язку у зв'язку з цим спільного проживання.

Судом встановлено, що за час, що минув з дня прийняття позовної заяви до розгляду та призначення першого судового засідання, сторони по справі не вживали жодних дій щодо примирення та збереження сім'ї з огляду на відсутність поданих ними суду відповідних письмових заяв з цього приводу.

Наявності спірних питань щодо поділу майна, як спільної сумісної власності подружжя, а також місця проживання дитини, за відсутності відповідних заяв сторін, судом під час судового провадження також не встановлено.

Відповідно до п.10 Постанови від 21.12.2007 року №11 передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

З урахуванням викладеного, судом зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не згодна на примирення, оскільки вважає, що шлюб між нею та відповідачем по справі розпався остаточно. Відповідач по справі ОСОБА_2 згідно наданої до суду письмової заяви, не заперечує проти задоволення позовних вимог, внаслідок чого суд приходить до висновку про наявність згоди кожного з подружжя на розірвання укладеного між ними шлюбу та недоцільність вжиття судом заходів, спрямованих на примирення сторін, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України є підставою для вирішення судом справи за наявними матеріалами.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву відповідача, суд приходить до висновку про те, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України .

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

З огляду на викладене, дослідивши зміст позовної заяви та інших матеріалів справи, суд приходить до висновку, що викладені в них обставини свідчать про: дійсну волю сторін, як подружжя, на розірвання укладеного між ними шлюбу; неможливість подальшого спільного сімейного життя сторін, як подружжя, а також наявність підстав вважати, що збереження шлюбу суперечитиме особистим інтересам сторін.

Крім того, зі змісту ч.1 ст.21, ч.1 ст.24 СК України слідує, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 10.12.1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

З огляду на зазначені вище правові норми, враховуючи, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, а визначення законодавцем шлюбу як сімейного союзу засвідчує, що шлюб створює сім'ю та передбачає його договірну природу, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивач по справі ОСОБА_1 проживаючи окремо від відповідача, як чоловіка, наполягає на розірванні шлюбу, і сторони по справі, як подружжя, не змогли налагодити відносини, починаючи з листопада 2019 року, то відмова суду в задоволенні позову про розірвання шлюбу буде примушенням позивача до шлюбу та шлюбним відносинам, що не відповідає моральним засадам суспільства та є неприпустимим.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд, приймаючи до уваги визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

При цьому судом не встановлено обставин, за яких визнання відповідачем позову суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Після розірвання шлюбу позивачу, за її заявою, слід залишити прізвище ОСОБА_4 , що відповідає приписам ч.1 ст.113 СК України, якою закріплено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно положень ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті в першому судовому засіданні, призначеному на 26.06.2020 року, була подана письмова заява про визнання ним позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до квитанції №19410 від 06.05.2020 року позивачем по справі ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.1).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визнання позову відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України, з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у виді 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору при поданні позову до суду в розмірі 420 грн. 40 коп., а 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає суму 420 грн. 40 коп., підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Інші витрати, пов`язані з розглядом справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 24 травня 2013 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом №157, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_4 . Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок), сплаченого позивачем згідно квитанції №19410 від 06.05.2020 року на рахунок державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: УК в Устин.р-ні/Устинів.р-н/22030101; ЄДРПОУ - 36735129; МФО - 899998; п/р НОМЕР_1 .

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Устинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до п.3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.Ю.Атаманова