Рішення

від 25.06.2020 по справі 451/445/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2020 рокуСправа №451/445/20 Провадження № 2/451/574/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/445/19 за позовом ОСОБА_1 до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_2 , його батько, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть. Дані родинні відносини, стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень. Після смерті спадкодавця, залишилось спадкове майно, зокрема: частка майнового паю у пайовому фонді майна ПАФ ім. М.Шашкевича, що у с.Вузлове Радехівського району Львівської області, в розмірі 3688,00 гривень, або 0,113 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, яка належала ОСОБА_2 , що стверджується довідкою вих. №223 від 17.10.2010 року виданою ПАФ ім. М.Шашкевича Радехівського району Львівської області. Фактично прийнявши спадщину, вступивши в управління та володіння майном спадкодавця, як єдиний спадкоємець, та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, він звернувся до державного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майновий пай, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів а саме свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, який спадкодавець не отримав за життя, та рекомендовано звернутися з позовом в суд. Просить ухвалити рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1 , право на частку майнового паю у пайовому фонді майна ПАФ ім. М.Шашксвича, що у с.Вузлове Радехівського району, Львівської області, в розмірі 3688,00 гривень, або 0,113 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, що належала ОСОБА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.4-6).

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить ухвалити рішення про задоволення позовних вимог (а.с.23).

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі (а.с.18).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вузлове, Радехівського району Львівської області помер батько Позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00024757562, виданим 29 листопада 2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.10-10 зворот).

Родинні відносини підтверджуються Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень №00024756767, виданим 29 листопада 2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.11-11 зворот).

Після смерті спадкодавця, залишилось спадкове майно, зокрема: частка майнового паю у пайовому фонді майна ПАФ ім. М.Шашкевича, що у с.Вузлове Радехівського району Львівської області, в розмірі 3688,00 гривень, або 0,113 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, яка належала ОСОБА_2 , що стверджується довідкою вих. №223, виданою 17.10.2017 року ПАФ ім. М.Шашкевича Радехівського району Львівської області (а.с.13).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області № 729 від 10.05.2017 року гр. ОСОБА_2 до дня смерті проживав і був зареєстрований в селі Вузлове Радехівського району Львівської області. Від імені померлого виконкомом заповіт не посвідчувався (а.с.12).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право на частку майнового паю у пайовому фонді майна ПАФ ім. М.Шашксвича, що у с.Вузлове Радехівського району, Львівської області, в розмірі 3688,00 гривень, або 0,113 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, що належала ОСОБА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

Стягнути з Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, місцезнаходження в с. Вузлове, вул.Львівська,14, Радехівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04369854 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 25 червня 2020 року.