Рішення

від 22.06.2020 по справі 1.380.2019.003725

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003725

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

представника позивача Мушинського Т.Б.,

представника відповідача Стецьків Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Актіон Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Актіон Україна» код ЄДРПОУ 32801209, місцезнаходження: 79021, м.Львів, вул.Садова, 9а (далі - позивач; ТзОВ Актіон Україна ) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 17.07.2019 №0010571401, від 17.07.2019 №0010581401, від 17.07.2019 №0010591401, від 17.07.2019 №0010551401, від 17.07.2019 №0010561401.

Ухвалою від 29.07.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 03.09.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 21.10.2019 суд допустив заміну відповідача у справі Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі -ГУ ДПС у Львівській області; відповідач).

Ухвалою від 05.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

25.03.2020 представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у сумі 206575,00 грн, внаслідок не відображення від`ємного значення, які описані в акті перевірки від 18.05.2018 № 1244/13-01-14-06/32801209.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач як під час перевірки, так і в ході розгляду справи надав документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ним та його контрагентами, зокрема, договори, видаткові накладні, акти прийому-передачі, податкові накладні, платіжні доручення. Позивач не міг надати під час проведення перевірки товарно- транспортні накладні, оскільки обов`язок продавця полягає лише у наданні готового товару до відвантаження, а всі інші ризики на себе приймає покупець. Чинне законодавство не вимагає обов`язкової сертифікації продукції, яку отримав позивач від постачальників. Враховуючи те, що на зберігання передавались речі, які не є індивідуальними, а мають родові ознаки, твердження відповідача, що сік яблучний втратив свої властивості є хибними, оскільки до моменту продажу ними користувався зберігач, а на момент продажу зберігач передавав поклажодавцю сік, який в повному об`ємі був належної якості. Твердження перевіряючих про термін зберігання фруктів до 6 місяців не відповідає дійсності, оскільки в сьогоднішніх умовах та досягненнях в галузі технології дозволяють продовжити терміни зберігання фруктів. Позивач вказав, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його начальниками правил оподаткування.

25.09.2019 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що перевіркою не встановлено придбавання позивачем соку яблучного концентрованого у кількості 46620 кг, 5000 кг та 747260 кг, що свідчить про безоплатне одержання підприємством вказаного товару протягом 2018 року. Як наслідок такі господарські операції враховуються при визначенні доходу підприємства за 2018 рік. У контрагентів позивача відсутня фізична та технічна можливість для вчинення задекларованих господарських операцій.

У запереченнях від 21.10.2019 представник відповідача додала, що позивач не надав актів виконаних робіт, підсумкову відомість ресурсів, технічну документацію, паспорти та сертифікати на використовувані матеріали й обладнання при здійснення господарських операцій із ПП ВМЕ Енергоальянс . А тому господарські операції між позивачем та контрагентами не можуть визнаватися реальними.

У поясненнях від 16.03.2020 представник позивача вказав, що господарські операції між позивачем і його контрагентами підтверджуються належними первинними документами, а саме: видатковими накладними, актами прийому-передачі, податковими накладними, митними деклараціями. Також представник позивача звернув увагу на те, що позивач передав на відповідальне зберігання товар, який має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється вагою, а тому зняв з відповідального зберігання товар такого ж роду. Вказане, на думку представника позивача, свідчить про безпідставність аргументів відповідача про розбіжність у кількості соку, який залишився у 2018 році між тим, який реалізовано у 2018 році. Також представник позивача здійснив посилання на відповідну судову практику Верховного Суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 13.05.2019 №4806, №4807, №4808, №4809, №4810, №4811, №4812, №4813, від 23.05.2019 № 6225, виданих ГУ ДФС у Львівській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 23.04.2019 № 2569 Про проведення документальної виїзної планової перевірки посадові особи відповідача провели планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Актіон Україна з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ Актіон Україна посадові особи відповідача склали акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Актіон Україна податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 від 07.06.2019 № 833/14.1/32801209 (далі - акт перевірки від 07.06.2019), в якому зафіксовано порушення ТзОВ Актіон Україна :

- підпункту 134.1.1 пункту 34.1 статті 134; пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 статті 137; підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищене від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року;

- підпункту 134.1.1 пункту 34.1 статті 134; пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 си.137; підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у тому числі за 2018 році та за 1 квартал 2019 року;

- пункту 185.1 статті185; пункту 187.1 статті 187; пункту 188.1 статті 188; пункту 198.5 статті 198.5; пункту 201 статті 200; пункту 201.1 статті 201; пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України , в результаті чого підприємством за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2019 року;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано а ЄДРПН податкові накладні за грудень 2018 року.

На підставі акта перевірки від 07.06.2019 відповідач прийняв:

1) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0010571401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

2) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0010581401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість;

3) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 00105901401, яким застосовано штраф;

4) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0010551401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств;

5) податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0010561401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК - України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування цим податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - Положення № 290).

Відповідно до пунктів 5, 7 Положення № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 21 Положення №290 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пункт 2 вказаного Положення передбачає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція код ЄДРПОУ 42286618, суд встановив наступні обставини.

02.10.2018 ТзОВ Актіон Україна (постачальник) уклало з ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція (покупець) договір поставки №02-10/18-А, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити) у зумовлені строки товари згідно з накладними, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах, визначених вказаним договором. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2000.

Відповідно до правил Інкотермс-2010 постачання на умовах EXW (Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція позивач надав податкові накладні: від 07.12.2018 № 17, від 13.12.2018 № 41, від 17.12.2018 № 58, від 19.12.2018 № 65, від 29.11.2018 № 40, від 31.12.2018 № 44, від 13.12.2018 № 11, від 29.10.2018 № 50, від 09.10.2018 № 22, від 02.10.2018 № 5, від 03.10.2018 №14.

Вказані податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Позивач також надав видаткові накладні на постачання товару ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція на підставі договору поставки від 02.10.2018 №02-10/18-А: №17/1 від 07.12.2018, №41/1 від 13.12.2018, №58/1 від 17.12.2018, №65/1 від 19.12.2018, №11/1 від 13.11.2018, №40/1 від 29.11.2018, №44/1 від 30.11.2018, №22/1 від 09.10.2018, №14/1 від 03.10.2018, №5/1 від 02.10.2018, №50/1 від 29.10.2018 та платіжні доручення: №8 від 02.10.2018, №9 від 02.10.2018, №7 від 02.10.2018, №10 від 03.10.2018, №23 від 09.10.2018, №24 від 09.10.2018, №57 від 29.10.2018, №83 від 13.11.2018, №105 від 29.11.2018, №110 від 30.11.2018, №129 від 07.12.2018, №130 від 07.12.2018, №140 від 17.12.2018, №138 від 14.12.2018, №149 від 19.12.2018.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс код ЄДРПОУ 41031978, суд встановив наступні обставини.

11.06.2018 ТзОВ Актіон Україна (постачальник) уклало з ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс (покупець) договір поставки №11-06/18-А, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити) у зумовлені строки товари згідно з накладними, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах, визначених вказаним договором. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2000.

Відповідно до правил Інкотермс-2010 постачання на умовах EXW (Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс позивач надав податкові накладні: №40 від 22.08.2018, №28 від 22.06.2018, №10 від 11.06.2018, №67 від 31.10.2018, №68 від 31.10.2018, №62 від 31.07.2018, №54 від 30.07.2018, №46 від 23.07.2018, №45 від 23.07.2018, №1 від 03.12.2018, №65 від 31.10.2018, №44 від 25.10.2018, №49 від 26.10.2018, №23 від 09.10.2018.

Вказані податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Позивач також надав видаткові накладні на постачання товару ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс на підставі договору поставки від 11.06.2018 №11-06/18-А : №44/1 від 25.10.2018, №62/1 від 31.07.2018, №54/1 від 30.07.2018, №46/1 від 23.07.2018, №45/1 від 23.07.2018, №28/1 від 22.06.2018, №40/1 від 22.08.2018, №10/1 від 11.06.2018, №23/1 від 09.10.2018, №1/1 від 03.12.2018, №49/1 від 26.10.2018, №68/1 від 31.10.2018, №67/1 від 31.10.2018, №65/1 від 31.10.2018.

На підтвердження оплати за вказаним договором позивач надав до суду платіжні доручення: №451 від 03.12.2018, №452 від 03.12.2018, №387 від 02.11.2018, №450 від 03.12.2018, №385 від 02.11.2018, №386 від 02.11.2018, №362 від 26.10.2018, №377 від 31.10.2018, №358 від 25.10.2018, №361 від 26.10.2018, №340 від 09.10.2018, №357 від 25.10.2018, №236 від 22.08.2018, №237 від 23.08.2018, №159 від 02.08.2018, №160 від 02.08.2018, №118 від 23.07.2018, №145 від 30.07.2018, №49 від 22.06.2018, №117 від 23.07.2018, №26 від 11.06.2018, №48 від 22.06.2018.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Стройград Плюс код ЄДРПОУ 34952189, суд встановив наступні обставини.

15.06.2018 ТзОВ Актіон Україна (постачальник) уклало з ТзОВ Стройград Плюс (покупець) договір поставки №15-06/18-А, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити) у зумовлені строки товари згідно з накладними, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах, визначених вказаним договором. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2000.

Відповідно до правил Інкотермс-2010 постачання на умовах EXW (Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ Стройград Плюс позивач надав податкову накладну №22 від 15.06.2018.

Вказана податкова накладна не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає чинному законодавству.

Позивач також надав видаткову накладну на постачання товару ТзОВ Стройград Плюс №22/1 від 15.06.2018 на підставі договору поставки від 15.06.2018 №15-06/18-А та платіжне доручення №401 від 15.06.2018.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ СММ ГРУП код ЄДРПОУ 40746310, суд встановив наступні обставини.

16.10.2018 ТзОВ Актіон Україна (постачальник) уклало з ТзОВ СММ ГРУП (покупець) договір поставки №16-10/18-А, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити) у зумовлені строки товари згідно з накладними, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах, визначених вказаним договором. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2000.

Відповідно до правил Інкотермс-2010 постачання на умовах EXW (Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ СММ ГРУП позивач надав податкові накладні: №17 від 15.11.2018, №31 від 16.10.2018, №32 від 16.10.2018, №33 від 16.10.2018.

Вказані податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Позивач також надав видаткові накладні на постачання товару ТзОВ СММ ГРУП на підставі договору поставки від 16.10.2018 №16-10/18-А: №17/1 від 15.11.2018, №33/1 від 16.10.2018, 32/1 від 16.10.2018, 31/1 від 16.10.2018.

На підтвердження оплати за вказаним договором позивач надав платіжні доручення: №1945 від 17.10.2018, №2312 від 15.11.2018, №1914 від 16.10.2018, №1915 від 16.10.2018.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Імекс-Груп код ЄДРПОУ 38963236, суд встановив наступні обставини.

26.12.2018 ТзОВ Актіон Україна (постачальник) уклало з ТзОВ Імекс-Груп (покупець) договір поставки №2612/18-А, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити) у зумовлені строки товари згідно з накладними, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах, визначених вказаним договором. Відповідно до п.5.1 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс-2000.

Відповідно до правил Інкотермс-2010 постачання на умовах EXW (Франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ Імекс-Груп позивач надав податкову накладну №70 від 26.12.2018.

Вказана податкова накладна не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає чинному законодавству.

Позивач також надав видаткову накладну №70/1 від 26.12.2018 на постачання товару ТзОВ Імекс-Груп на підставі договору поставки від 26.12.2018 №2612/18-А.

На підтвердження оплати за вказаним договором позивач подав платіжне доручення №301 від 26.12.2018.

Щодо аргументів відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних як доказів, необхідних для обґрунтування реальності господарських операцій позивача з його контрагентами ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція , ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс , ТзОВ Стройград Плюс , ТзОВ СММ ГРУП , ТзОВ Імекс-Груп , суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2014 №987 Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99, втратила чинність 01.01.2015. Натомість, останнім внесено зміни до п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Оновленою нормою передбачено, що повноваження на здійснення господарської операції особи, котра в інтересах юридичної або фізичної особи-підприємця отримує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджують відповідно до законодавства. Їх може бути підтверджено письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Таким чином, за наявності інших первинних документів відсутність довіреності не може заперечувати такої господарської операції.

Крім цього, відповідно до підпункту 11.1, пункту 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до вказаних Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до вказаних Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажо-відправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку для платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. З урахуванням наведеного, слідує висновок, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.

Як встановив суд, згідно з договорами поставки від 02.10.2018 №02-10/18-А, від 11.06.2018 №11-06/18-А, від 15.06.2018 № 15-06/18-А, від 16.10.2018 №16-10/18-А, від 26.12.2018 №2612/18-А перевезення товару здійснює покупець (ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція , ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс , ТзОВ Стройград Плюс , ТзОВ СММ ГРУП , ТзОВ Імекс-Груп ), який несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця (ТзОВ Актіон Україна ) до місця призначення.

Виходячи з наведеного, аргументи відповідача про те, що відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними.

Відповідач, обґрунтовуючи нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція , ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс , ТзОВ Стройград Плюс , ТзОВ СММ ГРУП , ТзОВ Імекс-Груп посилається на те, що у вказаних контрагентів позивача відсутні основні фонди, земельні ресурси, відсутні матеріально-технічні і технологічні можливості здійснювати відповідні послуги (роботи), тимчасово зберігати відповідний обсягів товару та транспортування ТМЦ, відсутні дані щодо підтвердження придбання послуг з транспортування чи зберігання ТМЦ, відсутні можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Суд зауважує, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 у справі №820/4548/13-а, відповідно до якої твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Надаючи оцінку аргументам відповідача, що нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується відсутністю реального ланцюга постачання придбаних товарно-матеріальних цінностей, суд зазначає таке.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а.

Таким чином, оскільки відповідач не навів доказів, які б свідчили про обізнаність позивача щодо відсутності постачання вказаними контрагентами придбаного товару, то це не може бути підставою для визнання господарських операцій між позивачем та ТзОВ Проектний інститут Будстальконструкція , ТзОВ Інвест Буд Регіон Сервіс , ТзОВ Стройград Плюс , ТзОВ СММ ГРУП , ТзОВ Імекс-Груп такими, що фактично не відбулися.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ПП ВМК Енергоальянс код ЄДРПОУ 41333200, суд встановив наступні обставини.

08.02.2019 позивач уклав з ПП ВМК Енергоальянс договір № 8-02/19, згідно з умовами якого ПП ВМК Енергоальянс (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується у відповідності до умов вказаного договору виконати електропостачання автосервісу ОСОБА_1 за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, а замовник зобов`язується прийняті такі роботи і оплатити їх.

01.03.2019 позивач уклав з ПП ВМК Енергоальянс договір № 01/03-19, згідно з умовами якого ПП ВМК Енергоальянс (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується у відповідності до умов вказаного договору виконати електропостачання ж/б ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняті такі роботи і оплатити їх.

15.02.2019 позивач уклав з ПП ВМК Енергоальянс договір № 15-02/19, згідно з умовами якого ПП ВМК Енергоальянс (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується у відповідності до умов вказаного договору виконати електромонтажні та проектні роботи із зовнішнього електропостачання нежитлового приміщення за адресою: с. Річки, вул. бічна Івана Франка, 2, а замовник зобов`язується прийняті такі роботи і оплатити їх.

11.02.2019 позивач уклав з ПП ВМК Енергоальянс договір № 11-02/19, згідно з умовами якого ПП ВМК Енергоальянс (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується у відповідності до умов вказаного договору виконати електропостачання нежитлових приміщень ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , а замовник зобов`язується прийняті такі роботи і оплатити їх.

12.02.2019 позивач уклав з ПП ВМК Енергоальянс договір № 12-02/19, згідно з умовами якого ПП ВМК Енергоальянс (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується у відповідності до умов вказаного договору виконати електропостачання торгово-офісної будівлі ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , 9, а замовник зобов`язується прийняті такі роботи і оплатити їх.

26.02.2019 позивач уклав з ПП ВМК Енергоальянс договір № 26/02-19 згідно з умовами якого ПП ВМК Енергоальянс (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов`язується у відповідності до умов вказаного договору виконати електропостачання ж/б ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , а замовник зобов`язується прийняті такі роботи і оплатити їх.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав складені на підставі вказаних договорів такі документи: довідку КБ-3 за березень 2019 року (арк. справи 208, том 1), довідки КВ-3 за лютий 2019 року, акт на проектні і вишукувальні роботи № 1.

Проведення оплати за вказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями: від 18.02.2019 № 915, від 19.02.2019 № 917, від 19.02.2019 № 916, від 19.02.2019 № 918, від 28.02.2019 № 937, від 04.03.2019 № 939.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП ВМК Енергоальянс позивач також надав податкові накладні: від 04.03.2019 №1, від 18.02.2019 №4, від 28.02.2019 №14, від 26.02.2019 №11, від 19.02.2019 №7, від 19.02.2019 №6, від 19.02.2019 №5.

Зазначені податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Суд відхиляє аргументи представника відповідача про те, що позивач не надав актів виконаних робіт за формою № КБ-2а, оскільки обов`язковість їх складення при проведенні відповідних робіт не передбачена чинним законодавством.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Дельта Імпекс Груп код ЄДРПОУ 39932811, суд встановив наступні обставини.

14.01.2019 позивач (підрядник) уклав з ТзОВ Дельта Імпекс Груп (замовник) договір підряду №1401/19, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується здійснити комплекс робіт з монтажу скла для огородження балконів на об`єкті: пров. Лабораторний,7 у Печерському районі м. Києва, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

05.01.2018 позивач (виконавець) уклав з ТзОВ Дельта Імпекс Груп (замовник) договір про надання послуг № 0501/18, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

14.06.2018 позивач (виконавець) уклав з ТзОВ Дельта Імпекс Груп (замовник) договір про надання послуг № 1406/18, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

02.11.2018 позивач (виконавець) уклав з ТзОВ Дельта Імпекс Груп (замовник) договір про надання послуг № 0211/18, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ Дельта Імпекс Груп позивач надав складені на підставі вказаних договорів: акт надання послуг №13 від 29.03.2019, акт надання послуг №12 від 28.02.2019, акт надання послуг №11 від 31.01.2019, акт надання послуг№10 від 17.12.2018, акт надання послуг №9 від 13.12.2018, акт надання послуг №8 від 31.10.2018, акт надання послуг №7 від 04.09.2018, акт надання послуг №6 від 17.08.2018, акт надання послуг №5 від 17.08.2018, акт надання послуг №4 від 14.08.2018, акт надання послуг №2 від 16.06.2018, акт надання послуг №3 від 14.08.2018, акт надання послуг №1 від 16.08.2018.

Проведення оплати за вказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями: від 26.02.2019 № 805, від 28.03.2019 №826, від 01.02.2019 №792, від 13.02.2019 №797, від 15.01.2019 №778, від 21.01.2019 №779, від 22.06.2018 №653, від 25.06.2018 №654, від 13.12.2018 №763, від 28.12.2018 №770, від 06.11.2018 №732, від 07.12.2018 №760, від 11.09.2018 №693, від 26.09.2018 №699, від 31.08.2018 № 686, від 05.09.2018 №690, від 10.08.2018 №679, від 20.08.2018 №680.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП ВМК Енергоальянс позивач також надав податкові накладні: №13 від 17.12.2018, №7 від 13.12.2018, №24 від 17.08.2018, №6 від 14.08.2018, №7 від 14.08.2018, №23 від 17.08.2018, №13 від 31.10.2018, №1 від 04.09.2018, №14 від 16.06.2018, №15 від 16.06.2018, №10 від 28.03.2018, №13 від 29.03.2019, №12 від 26.02.2019, №3 від 14.02.2019, №14 від 31.01.2019, №4 від 21.01.2019.

Зазначені податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ДП Львівенергорембуд код ЄДРПОУ 30995056, суд встановив наступні обставини.

Позивач (підрядник) уклав з ДП Львівенергорембуд (замовник) договори: №17/12-18 від 17.12.2018, №18/12-18 від 18.12.2018, №14/12-18 від 14.12.2018, №01/01-2019 від 09.01.2019, №03/1-19 від 23.01.2019, згідно з умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов договорів виконати роботи з ремонту будівель і споруд ПрАТ Львівобленерго , а замовник зобов`язується прийняти такі роботи та оплатити їх.

Позивач (підрядник) уклав з ДП Львівенергорембуд (замовник) договори: №01/02-2019 від 01.02.2019, №01/01-19 від 02.01.2019, згідно з умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов договорів виконати роботи по прокладанню ліній КЛ-0,4кВ у м. Львові, а замовник зобов`язується прийняти такі роботи та оплатити їх.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав складені на підставі вказаних договорів такі документи: довідку про виконання будівельних робіт за лютий 2019 року, довідки про виконання будівельних робіт за січень 2019 року.

Проведення оплати за вказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями: №2781 від 30.01.2019, №2916 від 28.02.2019, №2755 від 28.01.2019, №2754 від 28.01.2019, №2756 від 28.01.2019, №5027 від 28.02.2019, №5028 від 28.02.2019.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП ВМК Енергоальянс позивач також надав податкові накладні: №16 від 28.02.2019, №17 від 28.02.2019, №18 від 28.02.2019, №12 від 28.01.2019, №10 від 28.01.2019, №3 від 15.01.2019, №20 від 28.12.2018, №13 від 30.01.2019, №11 від 28.01.2019.

Зазначені податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Спецтехнологія код ЄДРПОУ 39098593, суд встановив наступні обставини.

Позивач (виконавець) уклав з ТзОВ Спецтехнологія (замовник) договори про надання послуг №0110/18 від 01.10.2018, №2507/18 від 25.07.2018, №2707/18 від 27.07.2018, №2307/18 від 23.07.2018, згідно з умовами яких виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених вказаними договорами.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав складені на підставі вказаних договорів акти здачі-приймання робіт: №1 від 27.07.2018, №2 від 31.08.2019, №3 від 14.08.2018, №4 від 31.08.2018, №5 від 08.11.2018.

Проведення оплати за вказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями: №954 від 14.09.2018, №930 від 06.08.2018, №999 від 08.11.2018, №929 від 30.07.2018, №948 від 28.08.2018, №953 від 14.09.2018.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП ВМК Енергоальянс позивач також надав податкові накладні: №10 від 31.07.2018, №20 від 31.08.2018, №12 від 14.08.2018, №5 від 08.1 1.2018, №12 від 27.07.2018.

Зазначені податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ ТПК Євро-Пласт код ЄДРПОУ 36061419, суд встановив наступні обставини.

03.10.2018 позивач (підрядник) уклав з ТзОВ ТПК Євро-Пласт (замовник) договір на виконання робіт № 0310-18, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов`язки по виконанню будівельних робіт.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав складені на підставі вказаного договору акти здачі-приймання робіт: №УСО- 000002 від 22.12.2018, акт №5 від 17.12.2018.

Проведення оплати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями: №1695 від 10.01.2018, №1696 від 10.01.2018.

На підтвердження реальності господарських операцій з ПП ВМК Енергоальянс позивач також надав податкові накладні: №18 від 22.12.2018, №17 від 17.12.2018.

Зазначені податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Відповідач вказав на те, що нереальність господарських операцій позивача із ПП ВМК Енергоальянс , ТзОВ Дельта Імпекс Груп , ДП Львівенергорембуд , ТзОВ Спецтехнологія , ТзОВ ТПК Євро-Пласт підтверджується відсутністю у позивача документів, які б підтверджували відрядження його працівників на виконання робіт у Закарпатську область, місто Київ, місто Дрогобич Львівської області. Тобто, роботи за договорами між позивачем та ПП ВМК Енергоальянс , ТзОВ Дельта Імпекс Груп , ДП Львівенергорембуд , ТзОВ Спецтехнологія , ТзОВ ТПК Євро-Пласт виконані невстановленими особами.

Надаючи таким аргументам оцінку, суд вказує на те, що ненадання наказів про відрядження працівників не є достатнім доказом нереальності господарських операцій, оскільки правомірність формування витрат підтверджується, перш за все, за результатами дослідження первинних документів. Наказ про відрядження є первинним документом на підтвердження факту понесення витрат на відрядження працівників, і не підтверджує реальність поставки товару/виконання робіт як господарської операції. Суд також враховує, що відповідач не надав жодного доказу, які б свідчили про наявність претензій від контрагентів позивача щодо виконання ним робіт за договорами.

Виходячи з наведеного, суд критично оцінює посилання відповідача на безоплатне отримання робіт від невстановлених осіб на загальну суму 5222967,80 грн без урахування ПДВ.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.10.2018 у справі №820/1100/18.

Відповідач вказав на те, що про нереальність господарських операцій позивача із ПП ВМК Енергоальянс , ТзОВ Дельта Імпекс Груп , ДП Львівенергорембуд , ТзОВ Спецтехнологія , ТзОВ ТПК Євро-Пласт свідчить відсутність технічної документації, паспортів та сертифікатів на використовувані матеріали й обладнання. Надаючи таким доводам оцінку, суд вказує, що такі документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не є обов`язковими для підтвердження реальності господарських операцій.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №805/2030/16-а.

Суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність у позивача працівників із відповідними навиками та знаннями для виконання робіт у господарських відносинах з ПП ВМК Енергоальянс , ТзОВ Дельта Імпекс Груп , ДП Львівенергорембуд , ТзОВ Спецтехнологія , ТзОВ ТПК Євро-Пласт , оскільки відповідач не надав доказів необхідності відповідної кваліфікації для виконання таких робіт.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про відсутність у позивача відповідних технічних засобів, оскільки відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Таким чином, враховуючи досліджені первинні документи, суд дійшов висновку про те, що зміст господарських операцій між позивачем та ПП ВМК Енергоальянс , ТзОВ Дельта Імпекс Груп , ДП Львівенергорембуд , ТзОВ Спецтехнологія , ТзОВ ТПК Євро-Пласт розкрито, а такі документи підтверджують реальність отримання послуг вказаними контрагентами від позивача.

Щодо фінансово-господарських операцій позивача з придбання, реалізації та зберігання соку, суд встановив наступне.

18.05.2018 позивач (покупець) уклав з ТзОВ Гетьман Дистрибюшин (продавець) договір купівлі-продажу №18-05/18, згідно з умовами якого продавець зобов`язується продати сік яблучний концентрований неосвітлений, сік виноградний неосвітлений та сік персиковий неосвітлений (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його за умовами договору.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ Гетьман Дистрибюшин позивач надав видаткові накладні: №1 від 31.05.2018, №2 від 31.05.2018, №3 від 01.06.2018, №4 від 01.06.2018, №5 від 01.06.2018, №6 від 19.06.2018, №7 від 20.06.2018, №8 від 21.06.2018, а також податкові накладні: №1 від 31.05.2018, №2 від 31.05.2018, №3 від 01.06.2018, №4 від 01.06.2018, №5 від 01.06.2018, №6 від 19.06.2018, №7 від 20.06.2018, №8 від 21.06.2018 (рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.06.2019 у справі № 640/3695/19, яким зобов`язано Державу фіскальну службу України прийняти рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Гетьман Дистрибюшин податкової накладної порядковий номер № 8 від 21.06.2018).

Придбаний позивачем у ТзОВ Гетьман Дистрибюшин сік за договором відповідального зберігання від 04.05.2016 та додаткової угоди від 31.12.2016 зберігався у ТзОВ Буський консервний завод , за адресою: Львівська обл., м. Буськ, вул.Петрушевича, 28.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ "БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД" підтверджується актами-прийому передачі: від 21.06.2018, від 20.06.2018, 19.06.2018, від 01.06.2018, від 31.05.2018, від 31.05.2018.

10.12.2019 позивач (постачальник) уклав з ТзОВ Левітер (покупець) договір №10-12/18, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця у зумовлені строки згідно з накладними, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах, визначених договором.

На виконання вказаного договору позивач передав у власність ТзОВ Левітер сік яблучний концентрований органічний неосвітлений 65% у кількості 516000,00 кг, загальна сума з урахуванням ПДВ 17337600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 19.12.2019 №РН-1219001.

Проведення оплати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями: №1435 від 16.01.2019, №1418 від 08.01.2019, №1375 від 28.12.2018, №1368 від 27.12.2018, №1366 від 21.12.2019, №1452 від 21.01.2019, №1455 від 22.01.2019, №1552 від 22.02.2019.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ Левітер позивач також надав податкову накладну №10 від 19.12.2019.

Реалізований позивачем ТзОВ Левітер сік за договором відповідального зберігання від 04.05.2016 та додаткової угоди від 31.12.2016 зберігався у ТзОВ "БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД".

Крім цього, позивач у серпні 2018 року реалізував ТзОВ НВП Гетьман сік концентрований у кількості 5000,00 кг, загальна сума 364980,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 14.08.2018 № РН-8290006.

Суд звертає увагу на те, що перед здійсненням експорту соку позивач змінив місце його зберігання у зв`язку з укладенням договору відповідального зберігання з ТзОВ СО`СК від 15.10.2018 № 15/10-18 (місце зберігання: Чернівецька обл., м. Хотин, вул.Чернівецька, 12).

Передача позивачем ТзОВ СО`СК соку на зберігання підтверджується актами прийому - передачі: №1 від 15.10.2018, №2 від 16.10.2018, №3 від 17.10.2018, №4 від 19.10.2018, №5 від 21.10.2018, №6 від 22.10.2018, №7 від 25.10.2018, №8 від 25.10.2018, №9 від 25.10.2018, №10 від 25.10.2018, №11 від 26.10.2018, №12 від 26.10.2018, №13 від 26.10.2018, №14 від 30.10.2018, №15 від 03.1 1.2018, №16 від 03.11.2018, №17 від 03.11.2018, №18 від 05.11.2018, №19 від 06.11.2018, №20 від 06.11.2018, №21 від 06.11.2018, №22 від 08.11.2018, №23 від 08.11.2018, №24 від 09.11.2018, №25 від 12.11.2018, №26 від 21.11.2018, №27 від 22.11.2018, №28 від 22.11.2018, №29 від 29.11.2018, №30 від 07.12.2018, №31 від 08.12.2018.

Факт транспортування соку підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №32 від 21.12.2018, №15/10-1 від 15.10.2018, №16/10-1 від 16.10.2018, №17/10-1 від 17.10.2018, №18/10-1 від 18.10.2018, №22/10-1 від 22.10.2018, №25/10-1 від 25.10.2018, №25/10-2 від 25.10.2018, №25/10-3 від 25.10.2018, №25/10-4 від 25.10.2018, №26/10-1 від 26.10.2018, №26/10-2 від 26.10.2018, №26/10-3 від 26.10.2018, №30/10-1 від 30.10.2018, №3/11-3 від 03.11.2018, №3/11-2 від 03.11.2018, №6/11-1 від 06.11.2018, №6/11-2 від 06.11.2018, №8/11-2 від 08.11.2018, №8/11-1 від 08.11.2018, №12/11-1 від 12.11.2018, №9/11-1 від 09.11.2018, №22/11-2 від 22.11.2018, №22/11-1 від 22.11.2018, №29/11-1 від 29.11.2018, №07/12-1 від 07.12.2018, №08/12-1 від 08.12.2018, №21 /12-1 від 21.12.2018.

10.10.2018 позивач уклав із ZPOSAMBOR Sp.z.o.o договір № А08/10/2018 та додаток до вказаного договору від 10.10.2018 на поставку соку яблучного концентрованого неосвітленого.

Експорт позивачем ZPOSAMBOR Sp.z.o.o соку підтверджується наступними документами: ВМД: №403020/2018/001670, рахунок-фактура №32 від 27.12.2018, ВМД №403010/2018/010696, ВМД №403010/2018/010695, ВМД №40310/2018/010688,ВМД №40310/2018/010687, ВМД №40310/2018/010684, ВМД №40310/2018/010683, ВМД №40310/2018/010682, ВМД №40310/2018/010639, ВМД №40310/2018/010634, ВМД №40310/2018/010633, ВМД №40310/2018/010632, ВМД №40310/2018/010595, ВМД №40310/2018/010594, ВМД №40310/2018/010592, ВМД №40310/2018/010327, ВМД №40310/2018/010325, ВМД №40310/2018/010322, ВМД №40310/2018/010317, ВМД №40310/2018/010315, ВМД №40310/2018/010310, ВМД №40310/2018/010306, ВМД №40310/2018/010237, ВМД №40310/2018/010211, ВМД №40310/2018/010210, ВМД №40310/2018/010207, ВМД №40310/2018/010202, ВМД №40310/2018/010175, ВМД №40310/2018/010171, ВМД №40310/2018/010170, ВМД №40310/2018/010164, ВМД №40310/2018/010162.

Щодо аргументів відповідача про розбіжність у кількості соку, який залишився у 2018 році між тим, який реалізовано у 2018 році, а саме: у позивача залишилося 469380,00кг соку яблучного концентрованого, однак у грудні 2018 року він реалізував ТзОВ Левітер 516000,00кг соку; у серпні 2018 року позивач реалізував ТзОВ НВП Гетьман 5000,00кг соку, однак не встановлено зняття соку яблучного концентрованого неосвітленого з відповідального зберігання у ТзОВ Буський консервний завод ; у грудні 2018 року позивач експортував сік яблучний концентрований у кількості 747260,00 кг, однак не встановлено придбання позивачем у жовтні-грудні 2018 року соку яблучного концентрованого неосвітленого у кількості 747260,00 кг; у грудні позивач зняв з відповідального зберігання у ТзОВ СО`СК сік яблучний концентрований неосвітлений у кількості 747260,00 кг, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що сік як об`єкт цивільних прав має родові ознаки, а не індивідуальні, а тому відповідно до вказаних положень Цивільного кодексу України є замінним.

Таким чином, позивач передав на відповідальне зберігання товар, який має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється вагою. А тому, позивач зняв з відповідального зберігання товар такого ж роду.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що перевіркою не встановлено придбавання позивачем соку яблучного концентрованого у кількості 46620кг, 5000кг та 747260кг, що свідчить про безоплатне одержання підприємством вказаного товару протягом 2018 року.

Враховуючи досліджені первинні документи, суд дійшов висновку про те, що зміст господарських операцій щодо придбання, зберігання та реалізації соку, проведених позивачем із ТзОВ Гетьман Дистрибюшин , ТзОВ Левітер , ТзОВ НВП Гетьман , ТзОВ Буський консервний завод , ТзОВ СО`СК розкрито, а такі документи підтверджують реальність господарських відносин та економічну вигоду суб`єктів господарювання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про не відповідність фактичним обставинам справи, зафіксованих в акті Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Актіон Україна податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 від 07.06.2019 № 833/14.1/32801209 порушень позивачем підпункту 134.1.1 пункту 34.1 статті 134; пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 статті 137; підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством завищене від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року; підпункту 134.1.1 пункту 34.1 статті 134; пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 си.137; підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 3484160 грн. у тому числі за 2018 рік та за 1 квартал 2019 року; пункту 185.1 статті185; пункту 187.1 статті 187; пункту 188.1 статті 188; пункту 198.5 статті 198.5; пункту 201 статті 200; пункту 201.1 статті 201; пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 занижено податок на додану вартість та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2019 року; пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано а ЄДРПН податкові накладні за грудень 2018 року.

Таким чином, суд вважає, що винесені Головним управлінням ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0010571401, від 17.07.2019 №0010581401, від 17.07.2019 №0010591401, від 17.07.2019 №0010551401, від 17.07.2019 №0010561401 не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владним повноважень, викладених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог у сумі 206575,00 грн, внаслідок не відображення від`ємного значення, які описані в акті перевірки від 18.05.2018 №1244/13-01-14-06/32801209, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що за завищення позивачем розміру суми від`ємного значення суми податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду винесено податкові повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0010581401 та від 17.07.2019 №0010561401.

В ході судового розгляду відповідач не надав розрахунків, які б дозволяли суду виокремити завищення позивачем розміру суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 206575,00 грн. із загальної суми податкових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 17.07.2019 №0010581401 та від 17.07.2019 №0010561401, тому такі податкові повідомлення -рішення визнаються протиправними та скасовуються в цілому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Актіон Україна» судовий збір у розмірі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0010571401 від 17.07.2019, №0010581401 від 17.07.2019, №0010591401 від 17.07.2019, №0010551401 від 17.07.2019, №0010561401 від 17.07.2019.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Актіон Україна» код ЄДРПОУ 32801209, місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Садова, 9а судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 26 червня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик