Рішення

від 25.06.2020 по справі 400/1345/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. № 400/1345/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення від 05.12.2019 р. №UA504000/2019/000391/2, картки відмови від 05.12.2019 р. №UA504180/2019/00123, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" (надалі - позивач) до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 року №UA504000/2019/000391/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.12.2019 року №UA504180/2019/00123.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту, всі необхідні документи були надані, а тому відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару. У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 31.03.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1345/20 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 29.04.2020 року.

27.04.2020 року за вх. № 8955 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час опрацювання митної декларації позивача автоматичною системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) були згенеровані форми контролю за кодами 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів". За результатом опрацювання документів, що були подані позивачем, було встановлено, що подані документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхових виплат) а також відсутні технічні документи, що підтверджують якісний стан товару, зокрема несправність рентгенівської трубки. Позивачем надано відповідачу наступні документи: платіжне доручення № 49 від 14.01.2020 року; банківську виписку № б/н від 22.01.2020 року; митну декларація тип Т-1 № 19LTVR500016F0E5C6 від 29.11.2019 року; експертний висновок РТПП Миколаївської області від 03.12.2019 року № 120- 1495; акт обстеження та оцінки стану № 11 від 06.12.2019 року; наказ ТОВ ХелсГейт від 06.12.2019 року №1; договір купівлі від 27.08.2019 № 1555 між UAB Emico medika , Литва та фірмою Siarom Medical LTD Канада; додаток до договору між UAB Emico medika , Литва та фірмою Siarom Medical LTD Канада; транспортний документ SEA WAYBILL №OOLU2628715390; пропозиція на продаж; договір поставки від 02.09.2019 № 2/09-2019 (договір на відчуження між ТОВ ХелсГейт та ТОВ АБСОЛЮТ МЕД ); експертний висновок РТПП Миколаївської обл. від 07.02.2020 № 120-0116. Разом з тим, вказав, що у зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у статті 62 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у статті 63 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Таким чином, надані позивачем документи не підтвердили заявлену митну вартість. Частиною другою ст. 58 Митного кодексу визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджено документально або не підтверджено документально або не визначено кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості 05.12.2019 року №UA504000/2019/000391/2, у якому митну вартість визначено за резервним методом визначення митної вартості товарів. Митна вартість грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні 51900 Євро. Зважаючи на це, позовні вимоги є безпідставними.

29.04.2020 року за вх. № 9165 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій товариство вказало, що спрацювання АСАУР не є належною та достатньою підставою в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України для витребування від декларанта додаткових документів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Зазначив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують страхування вантажу, є необгрунтованим, оскільки з урахуванням практики Верховного Суду в аналогічних випадках, викладеної в постановах від 08 квітня 2019 року у справі №814/2463/14, від 14 серпня 2018 року у справі № 821/1617/17 за правилами п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України, декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося. Позивачем додано до електронної митної декларації №UA504180/2019/005382 від 03.12.2019 року, експертне заключення РТПП у Миколаївській області №120-1495 від 03.12.2019 року, відповідно до якого, вартість томографа Toshiba Aquilion 64 становить 30 818 євро. Експертом встановлено, що томограф Toshiba Aquilion 64 в неробочому стані, потребує ремонту або заміни передньої кришки гентрі, та заміни рентгенівської трубки, яка вичерпала свій ресурс. В суою чергу митний орган, за відсутності зауважень до суті експертного висновку №120-1495 від 03.12.2019 року, протиправно не взяв такий висновок до уваги. З наведеного вбачається, що надані позивачем разом із митною декларацією документи містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а тому в сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Підготовче судове засідання по справі № 400/1345/20, призначене на 29.04.2020 року, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні відкладено на 13.05.2020 року.

Підготовче судове засідання по справі № 400/1342/20, призначене на 13.05.2020 року, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні відкладено на 03.06.2020 року.

Ухвалою від 03.06.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/1345/20 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 10.06.2020 року.

Суд ухвалою від 10.06.2020 року закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" (надалі - позивач) до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 року №UA504000/2019/000391/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.12.2019 року №UA504180/2019/00123 та призначив справу № 400/1345/20 до судового розгляду по суті на 10.06.2020 року о 16:30 год.

В судовому засіданні 10.06.2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Чорноморської митниці Держмитслужби проти позову заперечив.

В судовому засіданні, призначеному на 03.06.2020 року, представник ТОВ "Хелс Гейт" та представник Чорноморської митниці Держмитслужби заявили про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд клопотання представників сторін задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" зареєстровано в якості юридичної особи 05.07.2011 року. Основним видом діяльності ТОВ "Хелс Гейт" є оптова торгівля фармацевтичними товарами.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року позивачем придбано за 33 500 Євро у компанії UAB « Emico Medika» (Литва) комп`ютерний томограф Toshiba Aquilion 64, рік виготовлення - 2008, серійний номер НСА0833161, що був у використанні, в такій комплектації: 1) Гентрі, стіл; 2) Кабеля підключення; 3) Аксесуари; 4) Реконструктор, CPU консоль, трансформатор; 5) Кришка апарату;6) Рентгенівська трубка - дефектна (не в робочому стані); 7) Версія ПО - 3.35; 8) Опції ПО: СВР, Cardiac, Cardiacpatch, CardiacRecon, Dim_Exp, D_Prt_BW, D_Prt Color, Fluoroscope, MultiView, orbitsync Print_Scu, QDscan, Realec, Real_Prep, Real_View, Scan64Row, ScanTime04Sec, Strg_Scu.

Відповідно до договору купівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року, товар постачається на умовах DAP Львів (відповідно Incoterms 2010), термін оплати товару -100% до 20.01.2020 року.

Вказаний товар був доставлений до відділу митного оформлення №1 митного поста Костянтинівка Миколаївської митниці ДФС для митного оформлення.

З метою здійснення митного оформлення, позивачем укладено договір №20 від 16.12.2013 року з митним брокером фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

03.12.2019 року митним брокером до м/п Костянтинівка подано електронну митну декларацію № UA504180/2019/005382.

Разом з вкзаною митною декларацією подано сканкопії документів, а саме: пакувальний лист №б/н від 11.11.2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) №MED-1905071 від 11.11.2019 року; автотранспортну накладну №ARM20191125/1 від 29.11.2019 року; документ (рахунок), що підтверджує вартість перевезення від 03.12.2019 року; експертне заключения РТПП у Миколаївській області №120-1495 від 03.12.2019 року; зовнішньоекономічний договір купівлі- продажу №11112019 від 11.11.2019 року; договір про надання послуг митного брокера № 20 від 16.12.2013 року; акт фізичного огляду №б/н від 03.12.2019 року; технічна довідка №1/11-19 від 27.11.2019 року; митна декларація країни відправлення №19LTVR500016F0E5C6 від 29.11.2019 року; декларація митної вартості від 03.12.2019 року.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару ТОВ «Хелс Гейт» визначено його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) .

На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив митного брокера електронним листом №98793 від 05.12.2019 року про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо числових значень складових митної вартості; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо страхових витрат; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (у разі наявності); 4) копію митної декларації країни відправлення в режимі експорту; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, щодо фактичної несправності рентгенівської трубки; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

На виконання зазначених вимог, митний брокер надав до Чорноморської митниці Держмитслужби: лист відправника товару UAB « Emico Medika» №б/н від 04.12.2019 року, в якому зазначено, що ресурс ренгенівської трубки вичерпаний, кількість сканів (зрізів) на дату останнього включення 09.09.2019 року становить 870 783 скан/секунд, в договорі купівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року кількість сканів (зрізів) зазначена станом на 30.07.2019 року- 833 871 скан/секунд; Договір №1555 від 27.08.2019 року купівлі томографа Toshiba Aquilion 64 компанією UAB « Emico Medika» (Литва) у фірми Siaron Medical LTD (Канада); транспортний документ НОМЕР_1 WAYBILL №ОЕ1000358 від 18.10.2018 року, що підтверджує транспортування томографа Toshiba Aquilion 64 від фірми Siaron Medical LTD (Канада) до компанії UAB « Emico Medika» (Литва); комерційну пропозицію на продаж томографа Toshiba Aquilion 64 від UAB « Emico Medika» , що підтверджує ціну томографа Toshiba Aquilion 64 у сумі 33 500 евро ; витяг з офіційного гарантійного зобов`язання компанії Canon (бувша Toshiba) для рентгенівської трубки СХВ-750, що встановлена на томографі Toshiba Aquilion 64, в якому зазначено, що гарантійна кількість сканів (зрізів) становить 200 000 скан/секунд; технічний опис томографа від відправника товару UAB « Emico Medika» №1-03/12-19 від 03.12.2019 року, в якому зазначено, що рентгенівська трубка для подальшого експлуатування не придатна, підлягає заміні; специфікацію по комплектації від 05.12.2019 року.

Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів 05.12.2019 року № UA504000/2019/000391/2, відповідно до яких скореговано ціну 51900 Євро.

Разом з цим, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 05.12.2019 року № UA504180/2019/00123.

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ст. 64 МК України). За основу для коригування митної вартості Митницею були взяті митні декларації від 14.05.2019 року №UA125110/2019/408846 та від 18.11.2019 року №UA305160/2019/42278.

Позивач не погодився з рішенням про коригування митної вартості №UA504000/2019/000391/2 від 05.12.2019 року, та подав нову митну декларацію №UA504180/2019/005424 від 05.12.2019 року, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, яка оформлена м/п Костянтинівка .

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України, позивачем листом №702/20 від 07.02.2020 року подано відповідачу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: платіжне доручення №49 від 14.01.2020 року, що підтверджує сплату 33 500 євро за поставлений товар томограф Toshiba Aquilion 64; банківську виписку №б/н від 22.01.2020 року, що підтверджує сплату 33 500 євро за поставлений товар томограф Toshiba Aquilion 64; наказ №1 від 06.12.2019 року ТОВ ХЕЛС ГЕЙТ про створення комісії для оцінки стану рентгенівської трубки до томографа Toshiba Aquilion 64; акт обстеження та оцінки стану №11 від 06.12.2019 року, який підтверджує, що рентгенівська трубка для подальшого використання непридатна; експертний висновок РТПП у Миколаївській області №120-0116 від 07.02.2020 року технічного стану рентгенівської трубки серійний номер №52541-N6 до томографа Toshiba Aquilion 64, який підтверджує, що кількість сканів (зрізів) виконаних томографом з рентгенівською трубкою становить 870 783,4 скан/секунд при гарантії на 200 000 скан/секунд і середній тривалості терміну служби трубки даного типу 500 000 скан/секунд. Оглядом експерта встановлено наявність охолоджуючої рідини і масла на корпусі рентгенівської трубки, що свідчить про порушення вакууму всередині порожнини та потрапляння повітря в середину трубки. Рентгенівська трубка для подальшого використання непридатна; комерційну пропозицію (Sales offer) продажу томографа Toshiba Aquilion 64 від компанії UAB « Emico Medika» (Литва), що підтверджує вартість томографу Toshiba Aquilion 64 у сумі 33 500 євро; договір поставки №2/09-2019 від 02.09.2019 року між ТОВ ХЕЛС ГЕЙТ та ТОВ АБСОЛЮТ МЕД про продаж запчастин томографа.

Відповідач листом №7.16/08-02 від 12.02.2020 року, відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України, повідомив позивача про відмову у визнанні заявленої позивачем митної вартості.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 року №UA504000/2019/000391/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.12.2019 року №UA504180/2019/00123, позивач оскаржив вказані рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1 - 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними в ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товару, який був задекларований позивачем.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що метод за ціною договору не застосовується до товару позивача оскільки подані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів заявленої митної вартості, та позивачем не в повному обсязі надані документи, а саме відсутня інформація щодо страхових витрат, відсутні технічні документи, що підтверджують якісний стан товару, зокрема несправність рентгенівської трубки.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З даного приводу суд зазначає, що товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі договору купівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року.

Крім того, у митній декларації зазначена вартість товару окремо і його вартість співпадає з інвойсом. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували пов`язаність позивача з постачальником.

Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, митницею вмотивовано рішення про коригування тим, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять усіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та мають розбіжності та неточності. Тобто, декларантом документально не підтверджена заявлена митна вартість.

Щодо відсутності інформації стосовно страхових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору кулівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року товар не страхувався, що є правом, а не обов`язком сторін договору.

Під час проведення консультацій ТОВ «Хелс Гейт» письмово повідомляло відповідача, що страхування товару не здійснювалося.

В п. 22 Витрати на страхування розділу Б. Складові митної вартості, гривень електронної Декларації митної вартості від 03.12.2020 року, позивачем задекларовано 0,0000 , що підтверджує відсутність понесених позивачем страхових витрат.

На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства у цьому випадку неможливо. Тому, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною.

Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такий договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання митного органу на відсутність документів, що підтверджують страхування вантажу, як на обґрунтованість своїх рішень та дій, оскільки за правилами пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.

З приводу начебто ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає зазначити наступне.

Зазначені документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Позивачем було надано митниці безпосередньо договір, а також Специфікацію з постачальником, де чітко визначена ціна. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі. Також, відсутні розбіжності між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки.

Крім того, відповідно до п. З ч. З ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні встановлено, що торгово-промисловим палатам надано право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Судом встановлено, що з метою здійснення цінової експертизи зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року, позивач звернувся до Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області для оцінки технічного стану та вартості томографа Toshiba Aquilion 64.

Позивачем додано до електронної митної декларації №UA504180/2019/005382 від 03.12.2019 року експертне заключення РТПП у Миколаївській області №120-1495 від 03.12.2019 року, відповідно до якого, вартість томографа Toshiba Aquilion 64 становить 30 818 Євро. Експертом встановлено, шо томограф Toshiba Aquilion 64 в неробочому стані, потребує ремонту або заміни передньої кришки гентрі та заміни рентгенівської трубки, яка вичерпала свій ресурс.

Разом з тим, відповідач у листі №7.16/08-02/ від 12.02.2020 повідомив позивача про відмову у визнанні заявленої позивачем митної вартості з таких підстав, що експертне заключения РТПП у Миколаївській області № 120-1495 від 03.12.2019 року у таблиці Расчет стоимости поставленного компьютерного томографа містить інформацію щодо відсотків зносу аналогічного товару, які документально не підтверджені та при цьому застосовується поправка на знос та рік випуску.

Також відповідач вказав, що відповідно до договору №1555 від 27.08.2019 купівлі томографа Toshiba Aquilion 64 компанією UAB « Emico Medika» (Литва) у фірми Siaron Medical LTD (Канада) вартість обладнання складає 28 000 доларів США на умовах EXW Канада, що не дає можливості використати дану інформацію для оцінки заявленої вартості. Відсутня інформація щодо вартості до місця відвантаження на митну територію України (вартість зберігання, транспортування, страхування).

Суд зауважує, що відповідачем не зазначено, як саме відсутність вказаної відповідачем інформації у договорі №1555 від 27.08.2019 року може впливати на правильність заявленої позивачем митної вартості.

Також, відповідач зазначив, що у акті обстеження та оцінки стану №11 від 06.12.2019 року зазначена виробка 870 783, що суперечить умовам контракту №11112019 від 11.11.2019 року та інформації зазначеної у експертному заключенні РТПП у Миколаївській області № 120-1495 від 03.12.2019 року та в свою чергу експертне заключення РТПП у Миколаївській області №120-0116 від 07.02.2020 року суперечить попередньому експертному заключенню РТПП у Миколаївській області № 120-1495 від 03.12.2019 року в частині кількості сканів наданому апараті.

Судом встановлено, що відповідно до листа відправника товару UAB « Emico Medika» № б/н від 04.12.2019 року кількість скапів (зрізів) на дату останнього включення 09.09.2019 року становить 870 783 скан/секунд, в договорі купівлі-продажу №11112019 від 11.11.2019 року кількість сканів (зрізів) зазначена станом на 30.07.2019 року - 833 871 скан/секунд.

Тобто, вказана кількість сканів (зрізів), в тому числі у експертних висновках зазначена на різні дати.

Крім того, обидва показники сканів (зрізів) перевищують максимальну кількість сканів (зрізів) для даного виду трубки - 600 000 скан/секунд, що свідчить про неробочий стан рентгенівської трубки.

Вказаний лист додатково надавався відповідачу до електронної митної декларації №UA504180/2019/005382 від 03.12.2019 року під час митного оформлення, тобто, вказана інформація була повідомлена відповідачу під час митного оформлення.

Щодо посилання відповідача, що надана митна декларація №19LTVR500016F0E5C6 від 29.11.2019 року не містить інформації щодо вартості оцінюваного товару та не є митною декларацією країни відправлення в режимі експорту, суд зазначає наступне.

Митна декларація країни відправлення не передбачена ч. 2 ст. 53 МК України, яка містить перелік документів, які підтверджують митну вартість.

Судом встановлено, що подана митна декларація країни відправлення №19LTVR500016F0E5C6 від 29.11.2019 року оформлена відповідно до вимог країни відправлення.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що відповідно до договору відчуження між ТОВ ХЕЛС ГЕЙТ та ТОВ АБСОЛЮТ МЕД (договір поставки №2/09-2019 від 02.09.2019 року) вартість проданого товару на 71 % менше суми вартості оцінюваного товару, що ставить під сумнів рентабельність операції, оскільки відповідно до п. 1.1. договору поставки №2/09-2019 від 02.09.2019 року між ТОВ ХЕЛС ГЕЙТ та ТОВ АБСОЛЮТ МЕД томограф Toshiba Aquilion 64 постачається без рентгенівської трубки, блоку живлення та генератору, тобто постачаються окремі частини томографа Toshiba Aquilion 64.

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" було надано митному органу всі необхідні документи у відповідності до ст. 53 МК України.

Доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, оскільки іншим імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, з наданої до суду інформації з приводу деклара цій на товари, на підставі яких було визначено митну вартість, вбачається, що товари, визначені у цих деклараціях не відповідають за своїми характеристиками товару відповідача, оскільки один з них іншої моделі, другий бувший у використанні, а не в неробочому стані.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.

Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.

Суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції відповідача, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.

За обставинами справи, митним органом не взята до уваги вартість товару за ціною договору, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей або ознак підробки.

Митниця не надала суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.03.2019 по адміністративній справі №814/921/17, від 04.09.18 по справі №814/2659/16, по справі №814/3790/14, 814/1204/15, 814/1216/16, 814/1253/14 та багатьох інших, відповідно до якої, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. згідно платіжного доручення №1500 від 24.03.2020 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних рішень судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2102 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" (пр. Центральний, 107/1, оф. 539, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 37758326) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) про визнання протиправними та скасування рішення від 05.12.2019 р. №UA504000/2019/000391/2, картки відмови від 05.12.2019 р. №UA504180/2019/00123 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 року №UA504000/2019/000391/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.12.2019 року №UA504180/2019/00123.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Гейт" (пр. Центральний, 107/1, оф. 539, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 37758326) судові витрати в розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, який доповнений цим пунктом Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ, визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.06.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва