Рішення

від 26.06.2020 по справі 420/2589/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2589/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання бездіяльності з приводу наданні відповіді від 21.08.2019 р. № Ю-8776/0-5006/0/37-19 протиправною та зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір 2,00 га, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

26 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просила:

(1) визнати бездіяльність відповідача протиправною з приводу надання відповіді від 21.08.2019 року №Ю-8776/0-5006/0/37-19 та зобов`язати відповідача Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл позивачу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір 2,00 га.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

17.07.2019 р. позивач поштою рекомендованим листом на адресу відповідача надіслала заяву про отримання безоплатно у власність 2,000 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Острівненської сільської ради Арцизького району, Одеської області.

Відповідно до вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України до вищевказаної заяви позивач додала копію паспорту, ідентифікаційного номеру, довідку про наявність земель запасу та викопіювання з матеріалів оновленої планово - картографічних матеріалів вищевказаної ради.

Листом від 21.08.2019 р. за №Ю-8776/0-5006/0/37-19 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу. Зазначений лист, позивач отримала у жовтні 2019 р., що підтверджується копією конверту (а.с.19).

Підставою відмови позивачу на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою в листі зазначено, що на земельному масиві в якому розташована бажана до відведення земельна ділянка, вже надано дозвіл іншій особі.

Позивач зазначила, що відмова у вигляді листа оформлена без прийняття відповідного наказу про дозвіл, або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Позивач вважає, що вказаний факт свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка суттєво порушує вимоги законодавства України, щодо забезпечення та реалізації її прав гарантованих Конституцією України та Земельним кодексом України прав, оскільки для прийняття відповідного позитивного рішення на користь позивача - відповідачу були надані всі необхідні документи, в тому числі, що стосуються вільної вказаної земельної ділянки - викопіювання.

(б) Позиція Відповідача

21.05.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням надано відповідь позивачу від 21.08.2019 №Ю-8776/0-5006/0/37-19 в якій зазначено, що з огляду графічної частини, долученої до клопотання, а також згідно інформації наявної у Головному управлінні встановлено, що на земельний масив, в якому розташована бажана до відведення позивачем земельні ділянки, вже надано дозвіл іншій особі.

Враховуючи викладене, Головне управління відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Головним управлінням прийнято наказ від 20.08.2019 №15-4656/13-19-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 76,4636 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Головним управлінням прийнято наказ від 23.10.2019 №15-6437/13-19 СГ Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 15.10.2019 №15-6039/13-19-СГ , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами земельну ділянку з кадастровими номерами 5120484700:01:003:0430 площею 76,4636 га, для ведення товарно сільськогосподарського виробництва на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту).

Наразі підготовка лоту до проведення земельних торгів триває.

Крім того, на думку відповідача вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою є дискреційним повноваженням.

ІІІ. Процедура та рух справи

27.04.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

17.07.2019 р. позивач поштою рекомендованим листом на адресу відповідача надіслала заяву про отримання безоплатно у власність 2,000 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Острівненської сільської ради Арцизького району, Одеської області.

Відповідно до вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України до вищевказаної заяви позивач додала копію паспорту, ідентифікаційного номеру, довідку про наявність земель запасу та викопіювання з матеріалів оновленої планово - картографічних матеріалів вищевказаної ради.

Листом від 21.08.2019 р. за №Ю-8776/0-5006/0/37-19 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу. Зазначений лист, позивач отримала у жовтні 2019 р., що підтверджується копією конверту (а.с.19).

Підставою відмови позивачу на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою в листі зазначено, що на земельному масиві в якому розташована бажана до відведення земельна ділянка, вже надано дозвіл іншій особі.

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25.10.2001 року (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, індивідуального дачного будівництва, індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або місцевої ради та необхідний перелік документів.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Частиною 7 ст.118 ЗК України встановлено, що за результатами розгляду клопотання громадянам надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою або відмова в його наданні. Підставою відмови є невідповідність місця розташування місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Суд встановим, що Головним управлінням прийнято наказ від 20.08.2019 №15-4656/13-19-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 76,4636 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також суд встановив, що Головним управлінням прийнято наказ від 23.10.2019 №15-6437/13-19 СГ Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 15.10.2019 №15-6039/13-19-СГ , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами земельну ділянку з кадастровими номерами 5120484700:01:003:0430 площею 76,4636 га, для ведення товарно сільськогосподарського виробництва на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту).

Однак, відповідач не надав жодного доказу, що надано дозвіл саме на ту земельну ділянку, яку бажає отримати позивач. Зокрема, відповідач не надав кадастровий номер земельної ділянки, тобто номер земельної ділянки не сформований.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29 вересня 2016 року (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідаючи на клопотання позивача, листами «Про надання відповіді» , а не приймаючи відповідного наказу - діяло не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Тобто, лист відповідача з відмовою у задоволенні вимог позивача не є рішенням організаційно- розпорядчого характеру по суті заяви

Крім того, згідно з правовою позицією, висловленої у постановах Верховного Суду України від 13.12.2016 р. в справі №815/5987/14 та Верховного Суду від 27.02.2018 р. в справі №545/808/17 суд, зазначив, що подання позивачем заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки не є законною підставою для відмови у наданні такого дозволу іншій особі. Більш того законодавством не визначеного такого стану земельної ділянки як її перебування у стані відведення , а отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у відзиві відповідачем, кадастровий номер зазначеної земельної ділянки не сформований, а є номером кадастрового кварталу, про що свідчить відсутність чотиризначного номеру земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.

Відповідно до п.п. 29, 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою. Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: індексної кадастрової карти (плану); даних, що містяться у Державному земельному кадастрі;відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Частиною 4 ст. 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е)встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Таким чином, земельна ділянка, право оренди на яку виставляється на земельні торги, як зазначає відповідач з кадастровими номерами 5120484700:01:003:0430 площею 76,4636 га, для ведення товарно сільськогосподарського виробництва на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту) є несформованою до земельних торгів у порядку, встановленому діючим законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Відповідно до ч.4 ст. 135 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Відтак, перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, є однією зі складових рішення організатора проведення земельних торгів.

Доказів щодо прийняття рішення про проведення земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не надано.

Крім того, суд не погоджується з твердженням представника відповідача у відзиві, що зобов`язання відповідача Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл позивачу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір 2,00 га. є дискреційним повноваженням, виходячи з наступного.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 р. по справі №806/2532/16.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові по справі №815/6094/17 від 25 вересня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн., шо підтверджується квитанцією №29 від 12.03.2020 р. (а.с.11).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 255, 264 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати бездіяльність відповідача протиправною з приводу надання відповіді від 21.08.2019 року №Ю-8776/0-5006/0/37-19 та зобов`язати відповідача Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл позивачу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір 2,00 га.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок),80 грн.

4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області адреса: вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 39765871.

Суддя: О.Я. Бойко

.