Рішення

від 23.06.2020 по справі 520/108/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 р. № 520/108/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Сільченко Т.І.,

представника відповідача - Богодущенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-С ЛТД" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-С ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002530/2 від 12.07.2019;

- визнати незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/01217 від 12.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-С ЛТД" через митного декларанта 12 липня 2019 року подано для митного оформлення митну декларацію №807170/2019/037886 з метою ввозу в Україну "фітингів з чорних металів для труб з нанесеною різьбою: ніпелі сталеві 1" - 100000 шт. Вартість товару визначена за ціною договору (контракту) (Договір № 1-19 від 20.06.2019) у розмірі 165969.03 грн (5700,00 евро за курсом НБУ). Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002530/2 від 12.07.2019. Згідно з вказаним рішенням (графа 31) відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом. Позивач не погоджується з висновками відповідача, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002530/2 від 12.07.2019 винесеним всупереч приписам чинного законодавства, як наслідок прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/01217 від 12.07.2019 незаконними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 27.01.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14.04.2020 замінено первісного відповідача - Харківську митницю ДФС на належного відповідача - Слобожанську митницю Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код 43332958).

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи заявленого позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про включення позивача до переліку ризикових суб`єктів.

Представником відповідача надано через канцелярію суду відповідь на відзив на позов, в якому підтримав вимоги та доводи заявленого позову.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20.06.2019 між позивачем (Покупець) та ROZMAS METAL SAN. VE TIC.A.S (Продавець) укладено контракт №1-19.

За умовами вищевказаного контракту продавець продає, а покупець купує на умовах FCA Гебзе (Инкотермс 2010) ніпелі сталеві.

Пунктом 2.2 визначено, що кількість товару, який доставляється по даному контракту - 100000 (сто тисяч) штук.

Так, 27.07.2019 уповноваженою позивачем на декларування товарів, до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС подана до митного оформлення в митному режимі "імпорт" електронна митна декларація №807170/2019/037886 на промисловий товар "фітингів з чорних металів для труб з нанесеною різьбою: ніпелі сталеві 1"- 100000 шт. Являють собою з`єднувальний елемент для монтажу радіаторів. Виробник: ROZMAS METAL SAN. VE TIC.A.S. Країна виробництва: TR.

Разом з митною декларацією позивачем подано наступні документи:

- сертифікат якості ON0191587 від 27.06.2019;

- пакувальний лист б/н від 27.06.2019;

- рахунок - фактура (інвойс) IHR2019000000076 від 27.06.2019;

- автотранспортна накладна А №115920 від 29.06.2019;

- сертифікат про походження товару форми А № В0453365 від 28.06.2019;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 1 від 27.06.2019;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 05-07/001604 від 05.06.2019;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 27.06.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 1-19 від 20.06.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №25 від 27.06.2019;

- договір (контракт) про перевезення № 15052019/1604 від 15.05.2019;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними та підприємствами за принципом "Єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації від 12.07.2019.

Під час митного оформлення товару за МД №807170/2019/037886 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару.

За результатами аналізу та співставлення наданих документів, митним органом встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару в розмірі 1,51 USD/кг значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше, а саме: найнижча ціна подібного товару за кодом УКТЗЕД, що відповідає коду товару декларанта, оформленого в митному відношенні Харківською митницею ДФС - 2,16 USD/кг.

З урахуванням встановлення митним органом відсутність необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, відповідачем відповідно до вимог ч.3 ст. 53 Митного кодексу України проведена консультація з позивачем та 12.07.2019 направлено запит до позивача з метою надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач листом від 12.07.2019 за вих. №1207/01 надіслав митному органу калькуляцію собівартості виготовлення ніпеля сталевого. Також, у листі позивач просив прийняти рішення про визначення митної вартості товару.

12 липня 2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002530/2 за резервним методом.

Розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості такого рішення органу владних повноважень, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі за текстом - МК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями ч. 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Положеннями ч. 4 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Кодексу).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Виходячи з положень ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем разом з ЕМД №807170/2019/037886 від 12.07.2019 на підтвердження транспортування товару до Харківської митниці ДФС надано договір транспортного експедирування №15052019/1604 від 15.05.2019, міжнародна автотранспортна накладна А №115920 від 29.06.2019, довідка про транспортні витрати №05-07/001604 від 05.06.2019.

Так, відповідно до п. 3.1 контракту №1-19 від 20.06.2019, поставка товару проводиться морським та автомобільним транспортом на умовах FCA Гебзе, Туреччина, що також значиться і графі 20 ЕМД №807170/2019/037886 від 12.07.2019.

Суд зауважує, що умови поставки, витрати по доставці товару з м. Гебзе є обов`язковою складовою задекларованої митної вартості.

Згідно довідки про транспортні витрати від 05.06.2019 №05-07/001604, вартість транспортних витрат за маршрутом Стамбул (Туречинна) - Чорноморськ (Україна) становить 17000,00 грн.

Вартість щодо витрат понесених позивачем на транспортування товару за маршрутом ОСОБА_1 - Стамбул, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-С ЛТД" ні разом з електронною митною декларацією, ні до суду під час розгляду даної справи надано не було.

Разом з тим, позивачем (Клієнт) 15.05.2019 укладено договір транспортного експедирування №15052019/1604 з ТОВ "ТГЛ Україна", за умовами якого останній є Експедитором.

Відповідно до автотранспортної накладною А №115920 від 29.06.2019 перевізником товару значиться ФОП ОСОБА_2 .

Пояснень з приводу розбіжностей щодо перевізників суду надано не було.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Пунктом 10.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 № 363, визначено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовими договорами.

Відповідно до п.2.4.2 договору транспортного експедирування №15052019/1604 від 15.05.2019 Клієнт зобов`язаний надати Експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менше, чим за 5 (п`ять) робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Заявка повинна мати наступні дані: маршрут перевезення, опис вантажу (найменування, код ТН ВЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто) вид та спосіб упаковки, кількість вантажним місць, розміри та вага одного вантажного місця, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача та їх адреси: прізвище, ім`я, по-батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу, представника вантажовідправника/вантажоодержувача і засобу зв`язку з ним, місце, дату і час завантаження/доставки вантажу, інструкції про оформлення товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститися в заявці, не є вичерпними і може бути доповнений Експедитором на його розсуд. Заявка може бути спрямована Експедиторові з використанням факсимільного і електронного зв`язку, при цьому, вона має силу оригіналу, проте Клієнт самостійно і за свій рахунок впродовж семи робочих днів зобов`язаний надати Експедиторові оригінал своєї заявки.

Заявку на надання транспортно-експедиторських послуг позивачем до суду не надано.

Поряд із тим, п.3.3 містить посилання на те, що Клієнт оплачує погоджені рахунки Експедитора впродовж 3-х банківських днів з дати його виставлення, з переказом вказаних в рахунку сум на розрахунковий рахунок Експедитора. Клієнт погоджується, що Експедитор має право направити Клієнтові рахунок з використанням засобів факсимільного та електронного зв`язку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що належним доказом підтвердження митної вартості товару, доставленого за контрактом №1-19 від 20.06.2019 є рахунок, а не довідка про транспортні витрати.

Системно аналізуючи вищенаведені норми права та умови договору транспортного експедирування №15052019/1604, суд доходить висновку, що невід`ємною частиною договору транспортного експедирування є заявка та рахунок, які є підтвердженням вартості послуг з перевезення товарів.

Щодо наданої через канцелярію суду позивачем разом із письмовими поясненнями довідки ТОВ "ТГЛ Україна" про некоректність зазначення маршруту навантаження товару, суд зазначає, що не може надати оцінку даній довідці, як належному доказу, оскільки її зміст та викладені в ній обставини не були дослідженні митним органом при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів, відтак не можуть бути беззаперечним доказом в підтвердження вірного розрахунку вартості послуг з перевезення "ніпелі сталеві 1". Крім того, даний лист складено ТОВ "ТГЛ Україна", хоча фактично перевезення здійснював ФОП ОСОБА_2 .

Частиною 6 ст.54 МКУ встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як передбачає ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч.1 ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про правомірність прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002530/2 від 12.07.2019 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МКУ, відтак дане рішення оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МКУ.

За результатами опрацьованої митним органом інформації, на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01217, якою відмовлено в митному оформленні ЕМД №UA807170/2019/037886 від 12.07.2019 на підставі ч.6 ст.54, ст.256 МКУ.

В подальшому товар позивача оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до ч.7 ст.55 МКУ за новою митною декларацією №UA807170/2019/038133 від 15.07.2019 з наданням гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Відповідно до ч.8 ст.264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи, що наразі товар за контрактом №1-19 від 20.06.2019 є оформленим за іншою митною декларацією, вимога позивача про скасування картки відмови не є належним та правильним способом захисту прав позивача.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених ним дій, відтак і прийняті за результатами цих дій рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002530/2 від 12.07.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01217 від 12.07.2019, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-С ЛТД" (вул. Слов`янська, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41562633) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код 43332958) про визнання незаконними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 червня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних