Рішення

від 24.06.2020 по справі 640/12751/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Київ № 640/12751/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами відкритого судового засідання в адміністративній справі за позовом

Головного управління Держгеокадастру у місті Києві

до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про

відкриття виконавчих проваджень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (надалі - позивач) адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 69 до Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач) адреса: 01001, місто Київ, провулок Музейний, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича, які полягали у винесенні постанов від 22 травня 2020 року про стягнення виконавчого збору ВП № 61899134, ВП № 61899003, ВП № 61898942 та від 01 червня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62187516, ВП № 62187572, ВП № 62187551 щодо стягнення виконавчого збору.

- скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича від 22 травня 2020 року про стягнення виконавчого збору ВП № 61899134, ВП № 61899003, ВП № 61898942 та від 01 червня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62187516, ВП № 62187572, ВП № 62187551 щодо стягнення виконавчого збору.

Підставою позову вказана незгода позивача з діями відповідач та постановами про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 22 травня 2020 року ВП № 61899003, ВП № 61898942, ВП № 61899134 про стягнення виконавчого збору та від 01 червня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62187516, ВП № 62187572, ВП № 62187551 по стягненню з Головного управління Держгеокадастру у місті Києві виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн. (загальна сума за три постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору становить 56 646,00 грн.), є протиправними, оскільки, вони були винесені без урахування всіх обставин та з порушенням вимог чинного законодавства, що в свою чергу порушує права та законні інтереси Головного управління Держгеокадастру у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у місті Києві залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у місті Києві до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по суті на 23 червня 2020 року. 23 червня 2020 в судове засідання прибув позивач, який підтримав позов в повному обсязі, відповідач не прибув, про причини неприбуття суд не повідомляв. Судове засідання відкладалось в межах розумного строку, у зв`язку з тим, що відповідачем не було надано до суду документів на виконання вимог ухвали. Судове засідання 24 червня 2020 року проведено в порядку ч. ст. 229 КАС України, про що складено відповідну довідку.

Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 задоволено апеляційну скаргу ТОВ Концерн Європа на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Європа до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Європа задоволено, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо незастосування коефіцієнту за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням у витязі, сформованому 04 березня 2019 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 28377 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0004;

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо незастосування локального коефіцієнту за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням у витязі, сформованому 04 березня 2019 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 11813 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0005;

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо незастосування локального коефіцієнту за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням у витязі, сформованому 04 березня 2019 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 1719 квадратних метрів, яка, розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0006;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: 03150, місто Київ,, вулиця Велика Васильківська, 69) видати товариству з обмеженою відповідальністю Концерн Європа (ЄДРПОУ 20046820, місцезнаходження: 03131, місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 21) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 28377 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0004, у якому застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням ;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 69) видати товариству з обмеженою відповідальністю Концерн Європа (ЄДРПОУ 20046820, місцезнаходження: 03131, місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 21) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 11813 квадратних метрів, яка розташована за, адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0005, у якому застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням ;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: 03150, місто Київ,, вулиця Велика Васильківська, 69) видати товариству з обмеженою відповідальністю Концерн Європа (ЄДРПОУ 20046820, місцезнаходження: 03131, місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 21) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 1719 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0006, у якому застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням .

Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві подано касаційну скаргу від 03 квітня 2020 року № 9-26-0.42-1413/2-20 та заяву про зупинення виконання зазначеного рішення апеляційної інстанції.

Надалі, позивач зазначає, що для виконання у повному обсязі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19, відповідно до вимог Закону України Про оцінку земель , Закону України Про, Державний земельний, кадастр , Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України; від 25 листопада 2016 року № 489 ТОВ Концерн Європа було необхідно звернутись до департаменту (Центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або до управлінь (Центрів) надання адміністративних послуг районних в місті Києві державних адміністрацій із заявами про видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок.

Однак, станом на 21 квітня 2020 року заяви ТОВ Концерн Європа про видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві не надходили, що в свою чергу унеможливило добровільне виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 у встановлені чинним законодавством строки.

У зв`язку з чим, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві листом від 21 квітня 2020 року № 19-26-0.10-1580/2-20 звернулось до ТОВ Концерн Європа з проханням, подати до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві заяв про видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.?

Таким чином, на думку позивача, з урахуванням вимог чинного законодавства та карантинної ситуації, що склалася в країні Головне управління Держгеокадастру у місті Києві до моменту прийняття державним виконаввцем оскаржуваних постанов здійснило всі необхідні дії для виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 в добровільному порядку.

Надалі, 30 квітня 2020 року через онлайн сервіс розміщений на сайті публічної кадастрової карти України до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві надійшли заяви ТОВ Концерн Європа від 30 квітня 2020 року № ЗВ-9801260412020, № ЗВ-9801260512020, № ЗВ-9801260462020 щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006.

04 травня 2020 року у порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві були сформовані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 04 травня 2020 року № 3620/86-20, від 04.05.2020 № 3619/86-20 та від 04.05.2020 № 3621/86-20, про що ТОВ Концерн Європа повідомлено листом від 04 травня 2020 року № 0-26-0.42-1712/2-20.

Водночас, відповідач звертає увагу, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г. 24 квітня 2020 року було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № ВП 61899134, ВП № 61899003, ВП № 61898942 згідно яких: Головне управління Держгеокадастру місті Києві протягом 10-ти робочих днів зобов`язано:

- видати ТОВ Концерн Європа новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006 у яких застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням ;

- сплатити виконавчий збір у розмірі 18 892,00 грн. (загальна сума за три постанови про відкриття виконавчих проваджень становить 56 646,00 грн.).

Постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 24 квітня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 61899134, ВП № 61899003, ВП № 61898942 у Головному управлінні Держгеокадастру у місті Києві зареєстровано 04 травня 2020 року, в день виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19.

З урахуванням зазначеного, листом від 06 травня 2020 року № 8-26-0.42-1740/2-20 Головне управління Держгеокадастру у місті Києві повідомило державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. про добровільне виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19.

Надалі, 01 червня 2020 року до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві надійшли постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 22 травня 2020 року ВП № 61899003, ВП № 61898942, ВП № 61899134 про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн. (загальна сума за три постанови про стягнення виконавчого збору становить 56 646,00 грн.).

Вважаючи дії відповідача щодо винесення вищевказаних постанов про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 27 Закону України Про виконавче провадження за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно частини 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною 9 статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У відповідності до положень частини 3 статті 40 Закону України Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Системний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується законодавцем із початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, який надійшов, зокрема, від суду (пункт 3 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження ).

Стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення. Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26 грудня 2003 року № 14 роз`яснено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-XIV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 819/1116/17, від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13.

Як вже було зазначено судом вище, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 апеляційну скаргу ТОВ Концерн Європа задоволено, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Європа до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Європа задоволено, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо незастосування коефіцієнту за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням у витязі, сформованому 04 березня 2019 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 28377 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0004;

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо незастосування локального коефіцієнту за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням у витязі, сформованому 04 березня 2019 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 11813 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0005;

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо незастосування локального коефіцієнту за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням у витязі, сформованому 04 березня 2019 року, із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 1719 квадратних метрів, яка, розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0006;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: 03150, місто Київ,, вулиця Велика Васильківська, 69) видати товариству з обмеженою відповідальністю Концерн Європа (ЄДРПОУ 20046820, місцезнаходження: 03131, місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 21) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 28377 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0004, у якому застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням ;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 69) видати товариству з обмеженою відповідальністю Концерн Європа (ЄДРПОУ 20046820, місцезнаходження: 03131, місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 21) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 11813 квадратних метрів, яка розташована за, адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0005, у якому застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням ;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: 03150, місто Київ,, вулиця Велика Васильківська, 69) видати товариству з обмеженою відповідальністю Концерн Європа (ЄДРПОУ 20046820, місцезнаходження: 03131, місто Київ, вулиця Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 21) новий витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 1719 квадратних метрів, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного, кадастровий номер 8000000000:90:124:0006, у якому застосувати локальний коефіцієнт за локальним фактором: не забезпечена централізованим водопостачанням .

Надалі, позивачем на виконання вказано вище рішення, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві листом від 21 квітня 2020 року № 19-26-0.10-1580/2-20 звернулось до ТОВ Концерн Європа з проханням, подати до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві заяв про видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.?

30 квітня 2020 року через онлайн сервіс розміщений на сайті публічної кадастрової карти України до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві надійшли заяви ТОВ Концерн Європа від 30 квітня 2020 року № ЗВ-9801260412020, № ЗВ-9801260512020, № ЗВ-9801260462020 щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006.

Надалі, Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві були сформовані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 04 травня 2020 року № 3620/86-20, від 04.05.2020 № 3619/86-20 та від 04.05.2020 № 3621/86-20, про що ТОВ Концерн Європа повідомлено листом від 04 травня 2020 року № 0-26-0.42-1712/2-20.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд погоджується з висновками позивача щодо самостійного фактичного виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з копій постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 22 травня 2020 року ВП № 61899134, ВП № 61898942, ВП № 61899003, які також містяться у Автоматизованій системі виконавчого провадження, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України, вбачається, що стягувач в особі ТОВ Концерн Європа написав заяву про повернення виконавчого документа без виконання, що також на думку суду підтверджує той факт, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19 була виконана Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві у добровільному порядку.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, в даному конкретному випадку, фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених чинним законодавством України.

При цьому, судом враховано обов`язків для суду першої інстанції висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року (справа № 2540/3203/18, Провадження № 11-445апп19) про те, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень та фактичне виконання виконавчого документу. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року зазначено, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються відповідним Законом України.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 дійшла висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до статті 13 Закону № 1403-VIIIзаробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.

Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Перегляд механізму визначення винагороди виконавців з метою стимулювання зростання рівня реального виконання судових рішень (як однієї із необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження) запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015.

Кабінет Міністрів України постановою від 08 вересня 2016 року № 643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до пункту 2 Порядку (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі:

- 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

- 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

Аналіз наведених вище норм Порядку свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 вважає обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Суд вертає увагу, що станом на час розгляду справи судом, відповідачем не закінчено таке виконавче провадження як того вимагають положення Закону України Про виконавче провадження , як не вжито інших заходів з метою забезпечення примусового виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі № 640/16696/19, що у свою чергу, свідчить про відсутність підстав із якими законодавство пов`язує можливість примусового стягнення виконавчого збору.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення № 128 від 05 червня 2020 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 306,00 грн . З урахуванням того, що позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у місті Києві підлягають задоволенню в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесених позивачем судових витрату розмірі 6 306,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у місті Києві до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень задовольнити.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича, які полягали у винесенні постанов від 22 травня 2020 року про стягнення виконавчого збору ВП № 61899134, ВП № 61899003, ВП № 61898942 та від 01 червня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62187516, ВП № 62187572, ВП № 62187551 щодо стягнення виконавчого збору.

3. Скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича від 22 травня 2020 року про стягнення виконавчого збору ВП № 61899134, ВП № 61899003, ВП № 61898942 та від 01 червня 2020 року про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62187516, ВП № 62187572, ВП № 62187551 щодо стягнення виконавчого збору.

4. Стягнути на користь Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 69, ЄДРПОУ 39802366) судові витрати у розмірі 6 306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 01001, місто Київ, провулок Музейний, 2Д, ЄДРПОУ 43315602).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із врахуванням особливостей ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова