Постанова

від 24.06.2020 по справі 379/1437/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 379/1437/18 Головуючий у 1 інстанції: Зінкін В.І.

провадження № 22-ц/824/3850/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Олійника В.І.,

суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,

при секретарі Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника - ОСОБА_2 та Фермерського господарства Даценко на додаткове рішення Таращанського районного суду Київської області від 06 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_2 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договорів оренди земельної ділянки на новий строк, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року представник відповідачів АБ Архипенка в особі керуючого Архипенка О.А. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у об`єднаній цивільній справі №379/1437/18 за уточненим позовом ТОВ Інтерагроінвест до ОСОБА_2 , ФГ Даценко про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договорів оренди земельної ділянки на новий строк, в частині стягнення з позивача на користь відповідача ФГ Даценко судових витрат, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги в сумі 47 750 грн.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Таращанського районного суду від 21 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову. При ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати, які відповідачі понесли при розгляді справи судом. Про стягнення судових витрат з позивача представником відповідачів було заявлено під час розгляду даної справи судом.

На підставі наведеного просив ухвалити додаткове судове рішення про стягнення судових витрат згідно розрахунку, який додається до заяви. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав наступні документи: виписки з банківського рахунку АБ Архипенка , копію договору №01/12-2018 з додатками, акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та скріншот сторінки Гугл Мапс .

Додатковим рішенням Таращанського районного суду Київської області від 06 лютого 2020 року відмовлено у стягненні в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 представника - ОСОБА_2 та ФГ Даценко з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування додаткового рішення та ухвалення нового рішення, яким задовольнити в повному обсязі заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у стягненні судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що платіжні доручення, надані як доказ понесених витрат, не містять інформації про те, що зазначені суми є оплатою послуг адвоката саме по справі №379/1437/18 за позовом ТОВ Інтерагроінвест до ОСОБА_2 та ФГ Даценко . Також не надано доказів на підтвердження понесених витрат саме у зазначеній сумі за участь представника в судовому засіданні.

Крім того, суд зазначав, що відповідно до постанови КАС ВС від 04.11.2019 року (справа №9901/264/19) виїзд адвоката до суду не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону №5076-VI.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Представник позивача в поданому клопотанні зазначав, що витрати мають бути підтверджені, а докази витрат - направлені другій стороні. Проте, представником відповідачів не направлено позивачу доказів судових витрат на правничу допомогу, і не надано до суду доказів такого направлення. В ордері як підставу надання правової допомоги, зазначено договір про надання правової допомоги. Однак, як в ордері, так і договорі, не зазначено номер конкретної справи, а в провадженні судів перебуває цілий ряд справ за позовами ТОВ Інтерагроінвест до ФГ Даценко . В меморіальних ордерах та дорученнях не міститься інформації про те, що оплата проводилася за надані послуги саме по справі 379/1437/18, а посилання на договір №01/12-2018 від 27.11.2018 року не дає можливості підтвердити, що правова допомога адвокатом надавалася саме по даній справі. Крім того, в самому договорі не зазначено номер справи, а тому немає підстав вважати, що даний договір про надання правничої допомоги укладений для надання послуг адвокатом саме по вказаній справі. Акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору №01-12/2018 від 25.11.2019 року на суму 47750 грн. датований 25.11.2019 року , а проплати відповідно до банківських виписок датовані ранішою датою ніж акт, що є неправомірним та не відповідає умовам договору. Відповідно до постанови КАС ВС від 04.11.2019 року (справа №9901/264/19) витрати адвоката на поїздки до суду не відшкодовуються як професійна правнича допомога.

Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.11.2019 року у об`єднаній цивільній справі №379/1437/18 у задоволенні уточненого позову ТОВ Інтерагроінвест до ОСОБА_2 , ФГ Даценко про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договорів оренди земельної ділянки на новий строк - відмовлено у повному обсязі.

При винесенні вказаного рішення, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме, витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, оскільки представником відповідачів до закінчення судових дебатів зроблено відповідну заяву.

За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст.133 цього Кодексу - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За ч.9 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до матеріалів справи та як встановлено судом, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 47 750 грн. (з урахуванням уточнення) представником відповідачів - адвокатом Архипенком О.А. подано:

розрахунок витрат на правничу допомогу у об`єднаній справі №379/1437/18;

копію акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору №01/12-2018 від 25.11.2018 року;

копію договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018 від 27.11.2018;

копію додаткової угоди №1/1 від 28.11.2018 року до договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018 від 27.11.2018 року ;

копії додатків №5 від 06.01.2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018;

копії додатків №6 від 06.01.2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги №01/12-2018;

роздруківка карти Google;

меморіальний ордер від 22.11.2019 року;

меморіальний ордер від 07.10.2019 року;

меморіальний ордер від 12.08.2019 року;

платіжне доручення №108 від 16.05.2019 року;

платіжне доручення №91 від 25.03.2019 року;

платіжне доручення №67 від 15.02.2019 року;

докази направлення витрат на професійну правничу допомогу позивачу.

Також встановлено, що в провадженні Таращанського районного суду Київської області та Київського апеляційного суду перебувають низки позовів ТОВ Інтерагроінвест до ФГ Даценко .

На підставі наведеного суд першої інстанції вірно вважав обґрунтованими доводи представника позивача про те, що з наданих документів, а саме ордеру, договору, платіжних доручень не вбачається по якій саме справі надано правову допомогу, а також отримані кошти. З меморіальних ордерів вбачається, що кошти виплачені за юридичні послуги згідно договору без зазначення номеру справи, по якій надавалася правова допомога.

Крім того, платіжні доручення №108 від 16.05.2019 року, №91 від 25.03.2019 року, №67 від 15.02.2019 року не містять інформації про те, що зазначені в них суми є оплатою послуг адвоката саме по справі №379/1437/18 за позовом ТОВ Інтерагроінвест до ОСОБА_2 та ФГ Даценко .

Не надано підтвердження понесених витрат саме у зазначеній сумі за участь представника в судовому засіданні.

Відповідно до постанови КАС ВС від 04.11.2019 року (справа №9901/264/19) виїзд адвоката до суду не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону №5076-VI, а тому, як вірно вважав суд, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, вимоги про стягнення транспортних витрат адвоката на поїздки до Таращанського районного суду Київської області теж до задоволення не підлягали.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням відсутності підтверджень витрат на правову допомогу саме у об`єднаній цивільній справі №379/1437/18, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо необхідності відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та Фермерського господарства Даценко залишити без задоволення.

Додаткове рішення Таращанського районного суду Київської області від 06 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 червня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: