Постанова

від 24.06.2020 по справі 140/3264/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3264/19 пров. № А/857/2642/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Абердин" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 140/3264/19 за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства "Абердин" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Ксензюк А.Я.,

час ухвалення рішення - 09.01.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - Селянське фермерське господарство «Абердин» звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 липня 2019 року №1240857/32273728; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02 липня 2019 року; зобов`язати ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт на суму 18417,42 грн, на яку СФГ «Абердин» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивачем суду першої інстанції надано договір у повному обсязі та надано квитанцію про часткову оплату. Зазначає, що зауваження щодо відсутності печатки та реквізитів могли бути спростовані позивачем у судовому засіданні або ж подачею інформації із банківської установи. Звертає увагу, що у матеріалах справи міститься довідка сільської ради про площу посівів, яка передбачає достатні об`єми для збору такої кількості сої, яка була продана, разом з тим, документи про зберігання посівів не являються податковими документами у розумінні ПК України, а їх відсутність не може свідчити про нереальність господарської операції. Вважає, що відповідачем не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Крім того, зазначає, що станом на час звернення до суду, в системі електронного адміністрування з ПДВ СФГ Абердин має від`ємне значення суми ліміту у зв`язку з чим не має можливості здійснювати господарську діяльність, оскільки від`ємний показник ліміту ПДВ виключає можливість реєстрації податкових накладних для контрагентів. Звертає увагу, що платником податку у декларації зазначаються дані, зафіксовані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній, а тому показники, зазначені у податковій декларації за липень 2019 року визначені правильно. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на виконання договору купівлі-продажу №0207/89262 від 02 липня 2019 року, СФГ Абердин виписало для ТзОВ Волинь-зерно-продукт податкову накладну від 02 липня 2019 року №2 на суму 110510,52 грн в т.ч. ПДВ 18418,42 на постачання товару соя (2018 року, власне виробництво) та подано цю накладну для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних, однак реєстрацію такої було зупинено та запропоновано подати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, на виконання вищезазначених вимог, позивачем не надано в повному обсязі договору купівлі-продажу, а подані розрахункові документи не відповідали сумі, зазначеній у поданій на реєстрацію в ЄРПН податковій накладній. Крім того, відсутні документи, які б підтверджували яким чином здійснено вирощення продукції та її зберігання з моменту посіву до продажу, а тому у зв`язку з неподанням позивачем необхідних документів, комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної №2 від 02 липня 2019 року. Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.

Представник позивача (апелянта) - Шевчук В. В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача - Виш А. А. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СФГ «Абердин» 23 грудня 2002 року зареєстроване як юридична особа, з 02 січня 2003 року взяте на облік як платник податків у Ковельській ОДПІ, основним видом економічної діяльності СФГ «Абердин» є «КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» .

При здійсненні операції з продажу сої (2018 року, власного виробництва) у кількості 12,85 тонн Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» на суму 110510,52 грн (в т. ч. ПДВ 18418,42 грн.) СФГ «Абердин» склало податкову накладну від 02 липня 2019 року №2, яку надіслало для реєстрації в ЄРПН.

Згідно з квитанцією від 17 липня 2019 року реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено відповідно до п.201.16 статті 201 ПК України у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН.

З метою реєстрації зупиненої податкової накладної позивачем 24 липня 2019 року в електронній формі були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту постачання товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» .

31 липня 2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1240857/32273728 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02 липня 2019 року №2, згідно з яким підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Зокрема, договір надано не в повному обсязі. Розрахункові документи не відповідають сумі, зазначеній у податковій накладній. Відсутні дані про вирощену продукцію та зберігання.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином обґрунтовано підстави прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем не подано в повному обсязі договору купівлі-продажу №0207/89262 від 02 липня 2019 року; наданий документ про розрахунки не відповідав сумі, зазначеній у поданій на реєстрацію в ЄРПН податковій накладній; відсутні будь-які реквізити платіжного доручення: печатка, підписи, відмітка банку, а також не надано документів, якими підтверджується здійснення вирощення продукції (сої, власного виробництва 2018 року), її зберігання з моменту посіву до продажу, а тому підстави для скасування рішення від 31 липня 2019 року №1240857/3227372 відсутні.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції чинній на час подання податкової накладної контролюючому органу) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №2 складена СФГ «Абердин» за результатами виконання умов договору купівлі-продажу №0207/89262 від 02 липня 2019 року, укладеного з ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» .

Відповідно до умов цього договору СФГ Абердин зобов`язується продати у власність ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» зернові та олійні культури врожаю 2018 року.

02 липня 2019 року позивач поставив на користь покупця сою, 2018 року виробництва, в кількості 12,85 тон на загальну суму 110510,52 грн, що підтверджується видатковою накладною №3, і ця продукція була прийнята покупцем, що підтверджується довіреністю на отримання товару від 02 липня 2019 року.

П.187.1 ст.187 ПК України передбачає, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

П.13 цього Порядку №1246 передбачає, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п.17 вищезазначеного Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час подання податкової накладної.

Відповідно до п.3 цього Порядку №117 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм- найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

П.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6, 7 вищезазначеного Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, пункти 6 та 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлюють чіткі та однозначні підстави для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування: - відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; - відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до п.10 цього Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

З матеріалів справи вбачається, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 липня 2019 року обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Щодо висновку податкового органу про те, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку і обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, колегія суддів зазначає, що пунктом 2 листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості здійснення операцій" визначені критерії ризиковості здійснення операції. Зокрема, відповідно до підпункту 2.1 цього пункту податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням положень наведеної норми, колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містить.

При цьому, відповідно до п.14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавцем визначено два етапи реєстрації податкових накладних: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

При цьому, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації такої у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на обсяг постачання товару/послуги, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної та підтвердження реальності господарської операції з ТзОВ Волинь-зерно-продукт позивач надав пояснення, договір купівлі-продажу №0207/89262, видаткову накладну №3, довіреність на отримання товару від 02 липня 2019 року, звіт про посівні площі за 2018 рік.

Колегія суддів звертає увагу на те, що факт направлення контролюючому органу пояснень та копій вказаних документів учасниками справи не заперечується.

Згідно з п.18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №566 комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідно до п.20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

П.21 цього Порядку №117 передбачає, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 липня 2017 року №1240857/32273728 як підставу прийняття такого зазначено ненадання платником податку копій документів, зокрема договорів, зовнішньоекономічних контрактів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вищезазначені підстави відмови в реєстрації поданої позивачем податкової накладної, є формальними, без зазначення мотивів, якими керувалася комісія контролюючого органу, вважаючи, що надані СФГ Абердин документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої платником податку інформації, протилежне вказує на протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган мав чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

При цьому, загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не може відповідати критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19, від 30 січня 2020 року у справі №300/148/19.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18 та від 22 липня 2019 року у справі № 815/2985/18.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем подані пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ Волинь-зерно-продукт за договором купівлі-продажу №0207/89262 від 02 липня 2019 року, за результатом якого складено податкову накладну №2 від 02 липня 2019 року, подані документи в своїй сукупності є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачає, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому рішення щодо відмови у реєстрації такої покладається на відповідачів.

Отже, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, та прийняття рішення про відмову в реєстрації такої, вчинено відповідно до приписів ПК України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 липня 2019 року №1240857/32273728 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Оскільки рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області є протиправним та підлягає скасуванню, тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02 липня 2019 року, подану СФГ Абердин , датою набрання рішенням суду законної сили, а саме: 24 червня 2020 року.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт на суму 18417,42 грн, на яку СФГ «Абердин» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Отже, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вищезазначеної позовної вимоги, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що контролюючий орган не вчинить дії щодо поновлення прав позивача, а тому прогнозування можливих порушень зі сторони відповідача та зобов`язання його вчинити певні дії в майбутньому є передчасним.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Відповідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України понесені позивачем судові витрати у розмірі 6403,33 грн.

Керуючись ст. 139, 195, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Абердин" задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 140/3264/19 скасувати, та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 липня 2019 року №1240857/32273728 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02 липня 2019 року, складену Селянським фермерським господарством "Абердин", датою набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Селянського фермерського господарства "Абердин" (код ЄДРПОУ 32273728) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у розмірі 3201,67 грн (три тисячі двісті одну гривню шістдесят сім копійок).

Стягнути на користь Селянського фермерського господарства "Абердин" (код ЄДРПОУ 32273728) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати у розмірі 3201,67 грн (три тисячі двісті одну гривню шістдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.