Постанова від 17.06.2020 по справі 904/5610/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5610/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Квашук О.Д., довіреність №1114 від 10.12.2019 р., адвокат;

від відповідача: Павловський Р.В., довіреність №18/8652 від 02.12.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 (повний текст складено та підписано 17.02.2020 суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/5610/19

за позовом "STEUERMANN" Investitions-und Handelsgesellschaft mbH (Компанія "ШТОЄРМАН" Інвестиціонс-УНД Хандельсгезельшафт МБХ), м. Відень, Республіка Австрія

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення основного боргу у розмірі 1 979 071,72 доларів США та 3% річних у розмірі 102152,63 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

"STEUERMANN" Investitions-und Handelsgesellschaft mbH (Компанія "ШТОЄРМАН" Інвестиціонс-УНД Хандельсгезельшафт МБХ) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення основного боргу у розмірі 1 979 071,72 доларів США та 3% річних у розмірі 102 152,63 доларів США.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за контрактом купівлі - продажу уранового оксидного концентрату № 70/13 від 28.01.2014 зі сплати вартості поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5610/19 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь "STEUERMANN" Investitions-und Handelsgesellschaft mbH (Компанія "ШТОЄРМАН" Інвестиціонс-УНД Хандельсгезельшафт МБХ) суму основного боргу у розмірі 1979 071,72 доларів США, 3% річних у розмірі 102 152,63 доларів США та витрати зі сплати судового збору у розмірі 27 759,97доларів США.

Рішення вмотивовано тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем УОК у встановлені строки у повному обсязі. Так, 16.01.2018 відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за поставлений УОК у розмірі 122 779 долари США. Неоплаченим залишився УОК на суму 1 979 071,72 доларів США.

28.02.2018 був підписаний акт звіряння розрахунків, відповідно до якого у відповідача обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем у розмірі 1 979 071,72 доларів США.

Тому, позовні вимоги "STEUERMANN" Investitions-und Handelsgesellschaft mbH про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 979 071,72 доларів США є обґрунтованими.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 102 152,63 доларів США, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні стягнення трьох відсотків річних у розмірі 102 152,63 доларів США.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що у судом першої інстанції порушено норми процесуального права , оскільки сторони контракту узгодили у пункті b. Статті XII Арбітраж та застосоване право визначили, що спори про порушення умов договору мали розглядатися виключно відповідно до Регламенту з арбітражу та примирення Міжнародного арбітражного суду Федеральної палити економіки, Відень (Віденські правила) одним арбітром призначеним згідно з вказаним Регламентом, а не Господарським судом Дніпропетровської області.

Посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву скаржник вважає, що ДП СхідГЗК вжило всіх належних від підприємства заходів щодо належного виконання свого зобов`язання в частині оплати за поставлений товар в сумі 1 979 071,72 доларів США, в зв`язку із чим судом безпідставно задоволені позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних в сумі 102 152,63 долари США.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У своєму відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вважає рішення у справі є законним та обгрунтваним.

Щодо спростування доводів скаржника стосовно відсутності підстав для стягнення трьох відсотків річних, позивач посилаючись на норми цивільного законодавства, зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Таке тлумачення відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у її Постановах від 13.11.2019 р. (пункт 6.40; справа № 922/3095/18, провадження № 12-105rcl9), від 19.06.2019 р. (справа № 646/14523/15-ц, провадження № 14-591цс18), від 23.10,2019 р. (пункт 6.42; справа № 922/3013/18, провадження № 12-116гс 19), а також роз`ясненням, що містяться у п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Аналогічної правової позиції Верховний Суд послідовно дотримується при розгляді господарських справ (див., напр., Постанови Касаційного господарського суду у справах: № 917/142.1/18, № 910/1972/18, № 904/4565/18 та інші).

Вважає, висновок суду першої інстанції, викладений в оскаржуваному відповідачем рішенні, за яким "сплата трьох процентів річних не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові", відповідає точному змісту наведених норм матеріального права.

На спростування доводів апелянта, щодо порушення судом першої інстанції Компанія "ШТОЄРМАН" Інвестиціонс-УНД Хандельсгезельшафт МБХ зазначає, що під час провадження у справі, до суду першої інстанції від відповідача не надходили заперечення з приводу розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області, що також було визначено умовами Контракту то посилання на такі обставини в апеляційній скарзі є неспроможними.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5610/19. Вказаною ухвалою повідомлено, що через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів, учасники справи про дату та час судового засідання будуть повідомленні додатково.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи №904/5610/19 призначено в судовому засіданні на 17.06.2020 на 12:20. Рекомендовано учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності; У випадку безпосередньої участі учасників справи в судовому засіданні обов`язковою є наявність засобів особистого захисту (масок, рукавичок, тощо); Визнано явку представників в судове засідання не обов`язковою.

17.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

28.01.2014 Між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - покупець) та "STEUERMANN" Investitions-und Handelsgesellschaft mbH (Компанія "ШТОЄРМАН" Інвестиціонс-УНД Хандельсгезельшафт МБХ) (надалі - продавець) було укладено контракт купівлі - продажу уранового оксидного концентрату № 70/13 від (надалі - контракт).

Згідно з п. і статті XIV контракту, цей контракт вступає в повну силу з моменту підписання його обома сторонами і є дійсним до 01.04.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань.

Відповідно до статті ІІ контракту, покупець погоджується купити, а продавець погоджується продати всі права, включаючи право власності на УОК (з вмістом урану у вигляді U3O8 не менше 60%, що містить номінальну кількість не менше 3 000 000 (±1%) кілограмів урану у вигляді U3O8 (тут і надалі - номінальна кількість), яка має бути поставлена на підставі повідомлення покупця обсязі 600 000 (±1%) кілограмів урану у вигляді U3O8 щорічно в період 2014 - 2018 років відповідно до умов статті ІІІ контракту. Реалізація кожної партії поставки оформлюється шляхом підписання додаткової угоди до цього контракту.

Так, між сторонами було підписано додаткову угоду № 14 від 03.10.2017 до контракту (надалі - додаткова угода).

Пунктом 2 додаткової угоди встановлено, що продавець здійснює поставку урану у вигляді УОК походження Республіки Казахстан в обсязі 200 000 кілограм частинами партії поставки по 100 000 кілограмів до 31.12.2017.

У статті V контракту сторони погодились, що валютою контракту є долар США.

Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що ціна УОК поставки складає 73,00 долари США за кілограм урану, включаючи вартість упаковки та витрати на доставку до місця поставки. Вартість УОК цієї поставки складає 14 600 000 доларів США, враховуючи вартість упаковки та витрати на доставку до місця поставки.

Позивач виконав умови контракту та додаткової угоди, 01.12.2017 виставив покупцю рахунок фактуру на оплату; 14.12.2017 поставив відповідачу УОК на суму 14 101 841,72 доларів США, що підтверджується супровідною накладною від 29.11.2017 та актом прийому-передачі від 05.04.2018.

Пунктом 4 додаткової угоди встановлено, що сплата покупцем не менше 75% вартості частини партії поставки (100 000 кг урану у вигляду УОК) здійснюється шляхом передоплати на підставі попереднього інвойсу продавця. Остаточний розрахунок за частину партії поставки (100 000 кг урану у вигляду УОК) покупець здійснює не пізніше 30 календарних днів після поставки.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем УОК у встановлені строки у повному обсязі. Так, 16.01.2018 відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за поставлений УОК у розмірі 122 779 долари США. Неоплаченим залишився УОК на суму 1 979 071,72 доларів США.

28.02.2018 був підписаний акт звіряння розрахунків, відповідно до якого у відповідача обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем у розмірі 1 979 071,72 доларів США.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 102 152,63 доларів США за період з 01.03.2018 по 18.11.2019.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом спору є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача залишку вартості концентрату оксиду урану , який було йому поставлено позивачем у відповідності до умов Контракту № 70/13 від 28.01.2014р. в редакції - Додактової угоди № 14 від 03.10.2014р. у розмірі 1 979 071,72 доларів США та нарахованих на суму заборгованості 3% річних у розмірі 102 152,63 доларів США.

Згідно п.4 Додаткової угоди № 14 до контракту купівлі - продажу уранового оксидного концентрату сплата Покупцем не менше 75 % вартості Частини Партії Поставки (100 000 кг урану у вигляді УОК) здійснюється шляхом передоплати на підставі попереднього інвойсу Продавця . Остаточний розрахунок за Частину Партії Поставки (100 000 кг урану у вигляді УОК) Покупець здійснює не пізніше 30 календарних днів після Поставки.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 979 071,72 доларів США та, відповідно, вважається встановленим виконання позивачем умов договору в частині поставки відповідачу 14.12.2017р. на виконання умов Контракту та Додаткової угоди № 14 уранового оксидного концентрату (УОК) походження Республіки Казахстан (виробник АТ НАК Казатом , м.Астана транспортне - експедиторське обслуговування STAR GROUP, договір № ТЭО/2017/00 від 11.09.2017р., копії контрактів - у додатках №№ 5-6) у кількості 193 175,914 кг на загальну суму 14 101 841,72 доларів.

Враховуючи умови пункту 4 додаткової угоди № 14 останнім днем сплати Відповідочем повної вартості отриманого ним 14.12.2017р. уранового оксидного концентрату є 13.01.2018р.

Позивачем надано відповідачу Рахунок - фактуру 305-212 VG/001/001.

В рахунку зазначені наступні платіжні реквізити:

Reiffeisen bank international AG., A -1030 Відень, Ам Штадтпарк 9, BLZ: 31000, SWIFT: RZBA AT WW

IBAN EUR : AT 62 3100 0001 0069 1519 IBAN USD: AT 43 3100 0070 5069 1518

Meinl Bank AG? A - 1010 Відень, Бауермаркт 2 BLZ: 19240, SWIFT: MEINATWW

IBAN EUR : AT 82 1924 0000 0057 1857 IBAN USD: AT56 1924 0001 0057 1850 (т.1 а.с.81).

Згідно акту звіряння за період з 01.04.2017р. по 28.02.2018р. за вищезазначеними реквізитами відповідач перерахував 12 122 770,00 доларів США (т.1 а.с. 84).

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо неможливості ним належно виконати свої зобов`язання з оплати залишку заборгованості через відмову обслуговуючого банку здійснити відповідні перерахування, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту звіряння станом на 14.01.2018р. відповідачем було перераховано 12 000 000,00 доларів США.

12.01.2018р. відповідачем була підготовлено до сплати платіжне доручення в іноземній валюті або банківський металах № 67 на суму 100 000,00 евро (т.1 а.с. 124)

12.01.2018р. за вих.№ 17113/549/2018р. Директором департаменту контролю за валютними операціями АБ УКРГАЗБАНК було поінформовано відповідача щодо необхідності зміни обслуговуючого банку нерізедента MAINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT (Австрія) на інший, який не входить до переліку банків, діяльність яких може бути пов`язана з проведенням ризикових фінансових операцій, визначених в листі НБУ від 29.08.2016р. № 25-0008/72225 (т.1 а.с. 125).

15.01.2018р. відповідачем була підготовлено до сплати платіжне доручення в іноземній валюті або банківський металах № 67 на суму 100 000,00 евро (т.1 а.с. 126).

15.01.2018р. за вих..№ 5-190/03/15/2018 начальник відділення № 190/03 АБ УКРГАЗБАНК поінформував відповідача про неможливість прийняття в роботу пакету документів, в зв`язку із тим, що обслуговуючий банк нерезидента входить до переліку банків, діяльність яких може бути пов`язана з проведенням ризикових фінансових операцій (т.1 а.с. 127).

16.01.2018р. листом № 38-03/489 заступник генерального директора ДП Схід ГЗК звернувся до директора Дніпропетровської обласної дирекції АБ УКРГАЗБАНК з проханням розглянути можливість проведення розрахунків по контракту, виклавши вищенаведені обставини відмови банку здійснити перерахування коштів (т.1 а.с. 128).

До зазначенного листа відповідачем додано платіжне доручення в іноземній валюті або банківський металах № 67 на суму 100 000,00 евро (т.1 а.с. 129).

Відповідно до виписки по особому рахунку № НОМЕР_3 ЄДРПОУ 14309787 ДП Схід ГЗК за 16.01.2018р. обслуговуючим банком АБ УКРГАЗБАНК було здійснено перерахування 100 000,00 евро на рахунок 2909160.978 ЄДРПО 23697280 (т.1 а.с. 130).

Згідно данних безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства Юстиції України, який здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , код ЄДРПОУ 23697280 належить АКЦІОНЕРНОМУ БАНКУ УКРГАЗБАНК .

Перерахування відповідачем 16.01.2018р. 100 000,00 евро в еквівалентів 122 770,00 доларів США знайшло своє відображення в акту звіряння розрахунків і після 16.01.2018р. розмір заборгованості відповідача становив 1 979 071,72 долара США.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідач 16.01.2018р. мав можливість здійснити розрахуватися з позивачем в повному обсязі.

Відповідно до частин 1,2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, що просточив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від просточеної суми, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що зазначені проценти сплачуються боржником за прострочення ним саме грошового зобов`язання.

Цивільний кодекс не містить конкретного визначення грошового зобов`язання, проте воно міститься в статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Отже, можна виділити такі ознаки грошових зобов`язань:

1. Вони можуть виникати на підставі договорів та інших видів юридичних фактів, наприклад, публічної обіцянки винагороди, знахідки (відшкодування витрат, пов`язаних з розшуком власника речі та винагороди), судового рішення про сплату грошових коштів як форми договірної чи позадоговірної (деліктної) відповідальності тощо.

2. Гроші можуть виступати як предмет зобов`язання , так і ціною договору.

3. Цей вид зобов`язань обумовлює наявність у боржника обов`язу зі сплати грошових коштів.

Натомість майнова шкода, питання про відшкодування якої регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) відноситься до зобов`язань що виникають не за договорами, а внаслідок завдання шкоди (їх умовно називають деліктними зобов`язаннями).

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, відповідний правовий висновок міститься у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №910/1972/18.

Враховуючи, що спеціальною нормою на підставі якої заявлено позовні вимоги по стягненню 3% відсотків річних унормовано неможливість звільнення боржника від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання надані відповідачем докази :

платіжні доручення в іноземній валюті або банківський металах:

- від 23.01.2018р. №68 на суму 1 617 020,77 евро (т.1 а.с. 131);

- від 24.01.2018р. №70 на суму 1 619 945,89 евро (т.1 а.с. 132);

- від 25.01.2018р. №71 на суму 1 606 437,60 евро (т.1 а.с. 133);

- від 26.01.2018р. №72 на суму 1 595 125,11 евро (т.1 а.с. 134);

- від 29.01.2018р. №73 на суму 1 591 405,37 евро (т.1 а.с. 135);

- від 30.01.2018р. №74 на суму 1 598 733,11 евро (т.1 а.с. 136);

- від 31.01.2018р. №75 на суму 1 593 327,20 евро (т.1 а.с. 137);

- від 01.02.2018р. №77 на суму 1 588 722,58 евро (т.1 а.с. 138);

- від 02.02.2018р. №78 на суму 1 588 467,55 евро (т.1 а.с. 139);

- від 05.02.2018р. №79 на суму 1 584 271,31 евро (т.1 а.с. 140);

- від 06.02.2018р. №80 на суму 1 590 893,67 евро (т.1 а.с. 141);

- від 08.02.2018р. №81 на суму 1 604 045,81 евро (т.1 а.с. 142);

- від 09.02.2018р. №82 на суму 1 615 305,03 евро (т.1 а.с. 143);

- від 12.02.2018р. №83 на суму 1 612 541,12 евро (т.1 а.с. 144);

- від 13.02.2018р. №84 на суму 1 613 856,09 евро (т.1 а.с. 145);

- від 14.02.2018р. №85 на суму 1 604 696,12 евро (т.1 а.с. 146);

- від 15.02.2018р. №87 на суму 1 602 746,78 евро (т.1 а.с. 147);

- від 16.02.2018р. №88 на суму 1 584 144,50 евро (т.1 а.с. 148);

- від 19.02.2018р. №89 на суму 1 587 830,33 евро (т.1 а.с. 149);

- від 20.02.2018р. №90 на суму 1 594 739,50 евро (т.1 а.с. 150);

- від 21.02.2018р. №91 на суму 1 603 785,83 евро (т.1 а.с. 151)

- від 22.02.2018р. №93 на суму 1 607 433,17 евро (т.1 а.с. 152)

- від 23.02.2018р. №95 на суму 1 612 147,05 евро (т.1 а.с. 153)

- від 26.02.2018р. №96 на суму 1 609 132,22 евро (т.1 а.с. 154)

- від 27.02.2018р. №97 на суму 1 606 389,38 евро (т.1 а.с. 155)

- від 28.02.2018р. №98 на суму 1 608 870,59 евро (т.1 а.с. 156)

- від 01.03.2018р. №99 на суму 1 620 330,54 евро (т.1 а.с. 157)

- від 02.03.2018р. №100 на суму 1 626 055,15 евро (т.1 а.с. 158)

- від 05.03.2018р. №101 на суму 1 607 433,17 евро (т.1 а.с. 159)

- від 06.03.2018р. №102 на суму 1 608 086,23 евро (т.1 а.с. 160)

- від 07.03.2018р. №104 на суму 1 594 611,01 евро (т.1 а.с. 161), заяви про конвертацію однієї іноземної валюти в іншу іноземну валюту або одного банківського металу в інший банківський метал:

- від 23.01.2018р. № 2 на суму 1 616 879,54 (ЄВРО) доларів США (т.1 а.с. 162);

- від 24.01.2018р. № 3 на суму 1 619 804,66 доларів США (т.1 а.с. 163)

- від 25.01.2018р. № 4 на суму 1 606 296,37 доларів США (т.1 а.с. 164)

- від 26.01.2018р. № 5 на суму 1 594 983,88 доларів США (т.1 а.с. 165)

- від 29.01.2018р. № 6 на суму 1 791 264,14 доларів США (т.1 а.с. 166)

- від 30.01.2018р. № 7 на суму 1 598 591,88 доларів США (т.1 а.с. 167)

- від 31.01.2018р. № 8 на суму 1 593 185,97 доларів США (т.1 а.с. 168)

- від 01.02.2018р. № 9 на суму 1 588 581,35 доларів США (т.1 а.с. 169)

- від 02.02.2018р. № 10 на суму 1 588 326,32 доларів США (т.1 а.с. 170)

- від 05.02.2018р. № 11 на суму 1 584 130,08 доларів США (т.1 а.с. 171)

- від 06.02.2018р. № 12 на суму 1 590 752,44 доларів США (т.1 а.с. 172)

- від 08.02.2018р. № 13 на суму 1 603 904,58 доларів США (т.1 а.с. 173)

- від 09.02.2018р. № 14 на суму 1 615 163,80 доларів США (т.1 а.с. 174)

- від 12.02.2018р. № 15 на суму 1 612 399,89 доларів США (т.1 а.с. 175)

- від 13.02.2018р. № 16 на суму 1 613 714,86 доларів США (т.1 а.с. 176)

- від 14.02.2018р. № 17 на суму 1 604 554,89 доларів США (т.1 а.с. 177)

- від 15.02.2018р. № 18 на суму 1 602 605,55 доларів США (т.1 а.с. 178)

- від 16.02.2018р. № 19 на суму 1 584 003,27 доларів США (т.1 а.с. 179)

- від 19.02.2018р. № 20 на суму 1 587 689,10 доларів США (т.1 а.с. 180)

- від 20.02.2018р. № 21 на суму 1 594 598,27 доларів США (т.1 а.с. 181)

- від 21.02.2018р. № 22 на суму 1 603 644,61 доларів США (т.1 а.с. 182)

- від 22.02.2018р. № 23 на суму 1 607 291,94 доларів США (т.1 а.с. 183)

- від 23.02.2018р. № 24 на суму 1 612 005,82 доларів США (т.1 а.с. 184)

- від 26.02.2018р. № 25 на суму 1 608 990,99 доларів США (т.1 а.с. 185)

- від 27.02.2018р. № 26 на суму 1 606 248,15 доларів США (т.1 а.с. 186)

- від 28.02.2018р. № 27 на суму 1 608 729,36 доларів США (т.1 а.с. 187)

- від 01.03.2018р. № 28 на суму 1 620 189,31 доларів США (т.1 а.с. 188)

- від 02.03.2018р. № 29 на суму 1 625 913,92 доларів США (т.1 а.с. 189)

- від 05.03.2018р. № 30 на суму 1 607 291,94 доларів США (т.1 а.с. 190)

- від 06.03.2018р. № 31 на суму 1 607 945,00 доларів США (т.1 а.с. 191)

- від 07.03.2018р. № 32 на суму 1 594 469,78 доларів США (т.1 а.с. 192), переписка відповідача з банківськими установами:

лист заступник генерального директора ДП Схід ГЗК на ім`я директора Дніпропетровської обласної дирекції АБ УКРГАЗБАНК вих. № 38-03/707 від 22.01.2018р. (т.1 а.с. 219); голови НБУ Смолія Я.В.вих.№ 18/3088 від 02.04.2018р. (т.1 а.с. 224); лист Міністра Енергетики та вугільної промисловості Насалика на ім`я голови ПАТ Укргазбанк (т.1 а.с. 228);

листи АБ УКРГАЗБАНК на ім`я керівництва ДП Схід ГЗК :

- вих. №5-190/03/24/2018 від 23.01.2018р. (т.1 а.с. 193);

- вих. №5-190/03/29/2018 від 24.01.2018р. (т.1 а.с. 194);

- вих. №5-190/03/30/2018 від 25.01.2018р. (т.1 а.с. 195);

- вих. №5-190/03/36/2018 від 26.01.2018р. (т.1 а.с. 196);

- вих. №5-190/03/37/2018 від 29.01.2018р. (т.1 а.с. 197);

- вих. №5-190/03/38/2018 від 30.01.2018р. (т.1 а.с. 198);

- вих. №5-190/03/41/2018 від 31.01.2018р. (т.1 а.с. 199);

- вих. №5-190/03/45/2018 від 02.02.2018р. (т.1 а.с. 200);

- вих. №5-190/03/46/2018 від 05.02.2018р. (т.1 а.с. 201);

- вих. №5-190/03/47/2018 від 06.02.2018р. (т.1 а.с. 202);

- вих. №5-190/03/49/2018 від 08.02.2018р. (т.1 а.с. 203);

- вих. №5-190/03/52/2018 від 09.02.2018р. (т.1 а.с. 204);

- вих. №5-190/03/55/2018 від 12.02.2018р. (т.1 а.с. 205);

- вих. №5-190/03/56/2018 від 13.02.2018р. (т.1 а.с. 206);

- вих. №5-190/03/58/2018 від 15.02.2018р. (т.1 а.с. 207);

- вих. №5-190/03/59/2018 від 16.02.2018р. (т.1 а.с. 208);

- вих. №5-190/03/60/2018 від 19.02.2018р. (т.1 а.с. 209);

- вих. №5-190/03/66/2018 від 20.02.2018р. (т.1 а.с. 210);

- вих. №5-190/03/68/2018 від 21.02.2018р. (т.1 а.с. 211);

- вих. №5-190/03/71/2018 від 23.02.2018р. (т.1 а.с. 212);

- вих. №5-190/03/77/2018 від 27.02.2018р. (т.1 а.с. 213);

- вих. №5-190/03/78/2018 від 28.02.2018р. (т.1 а.с. 214);

- вих. №5-190/03/80/2018 від 01.03.2018р. (т.1 а.с. 215);

- вих. №5-190/03/84/2018 від 05.03.2018р. (т.1 а.с. 216);

- вих. №5-190/03/87/2018 від 06.03.2018р. (т.1 а.с. 217);

- вих. №5-190/03/90/2018 від 07.03.2018р. (т.1 а.с. 218);

переписка відповідача із позивачем (т.1 а.с. 220-223) не спростовують вище встановлені обставини можливості виконати відповідачем свої грошові зобов`язання у встановлений строк і не є обставинами, які можуть нівелювати положення частини 1 статті 625 ЦК України, в зв`язку із чим відповідні доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог по стягенню 3% річних відхиляються як такі, що суперечать положенням матеріального права.

Правильність обрахування позивачем 3% річних у розмірі 102 152,63 доларів США апелянтом не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає рішення господарського суду Дніпропетровській області в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 102 152,63 доларів США обгрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності розгляду спору у відповідності до Регламенту з арбітражу та примирення Міжнародного арбітражного суду Федеральної палати економіки, Відень (Віденські правила) відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

До приватноправових відносин з іноземним елементом застосовуються приписи Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV Про міжнародне приватне право . Приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (пункти 1 і 2 частини першої статті 1 названого Закону).

Статтею 43 Закону України Про міжнародне приватне право закріплено право сторін договору на вибір права, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом визначені статтею 366 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною першою статті 75 Закону України Про міжнародне приватне право підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до пунтку 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не виконані вимоги пунтку 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу, в зв`язку із чим доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині порушення правил підсудності відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушення порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, колегія суддів у урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України доходить до висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5610/19 ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення його без змін, а апеляційної скарги Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на нього без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 63 427,94 грн. (т.2 а.с.90) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5610/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5610/19 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 63 427,94 грн. покласти на Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному в порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2020

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік