Рішення

від 18.06.2020 по справі 583/1106/20

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1106/20

2/583/392/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третіх осіб: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до державного нотаріуса Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області Воропая Валерія Вікторовича (України, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 6), треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадщину, -

УСТАНОВИВ:

15.04.2020 відкрито праводження у справі. Позивачка свої вимоги мотивує тим, що згідно установчого договору про створення фермерського господарства Барздова від 26.12.2005, укладеного між його засновниками: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є родичами між собою, створено фермерське господарство Барздова , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Статуту селянського (фермерського) господарства, зареєстрованого 17.02.2006, його засновником і головою виступив ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Також померли і члени СФГ ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , позивачка звернулася до державного нотаріуса Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропая В.В. із заявою про прийняття спадщини, а їх повнолітні діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини на її користь. Однак, у кінці 2019 року державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частку у статутному капіталі фермерського господарства Барздова у зв`язку з тим, що нею не подано документів, що підтверджують розмір статутного капіталу вказаного фермерського господарства. Позивачка вважає таку постанову державного нотаріуса незаконною, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено прямої вказівки на обов`язковість створення складеного капіталу фермерським господарством. Крім того, згідно довідки, яка надавалася до спадкової справи, станом на 02.10.2011 грошовий внесок ОСОБА_5 у статутний капітал господарства становив 5000 грн, що дорівнює 100% статутного фонду. Таким чином, позивачка просить визнати неправомірною і скасувати постанову державного нотаріуса Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області Воропая В.В., винесену 12.09.2019 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частку у статутному капіталі ФГ Барздова ; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_5 у вигляді цілої частки у статутному капіталі фермерського господарства Барздова вартістю 132 983 грн, що становить 100% статутного фонду, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10006016719, ідентифікаційний код: 23053128, місцезнаходження: вул. Ю.Бережного, 29, кв.1, смт. Чупахівка, Охтирський район, Сумська область з правом внесення змін до статутних документів із зазначенням її головою господарства.

Від державного нотаріуса Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропая В.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги ним не визнаються. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про статутний капітал фермерського господарства Барздова , розмір внеску до статутного капіталу становить нуль гривень. Враховуючи, що у складі фермерського господарства разом зі спадкодавцем є інші його члени, а Статут фермерського господарства передбачає наявність складеного капіталу, нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідні докази на підтвердження розміру частки спадкодавця у складеному капіталі фермерського господарства, яких позивачкою не було надано, а довідка про розмір частки спадкодавця ОСОБА_5 у статутному фонді господарства у 5000 грн. викликала у нього, як у нотаріуса, сумніви з приводу її достовірності, оскільки відповідні відомості у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні. Разом з тим, відповідач зазначає, що внесення відомостей щодо статутного капіталу фермерського господарства є обов`язковим. Також в Статуті відсутні відомості про розподіл часток у статутному капіталі господарства між його членами (якщо один засновник - про належність йому 100% статутного капіталу); не внесено зміни до Статуту господарства у зв`язку із формуванням статутного капіталу. Крім того, враховуючи, що стати членами фермерського господарства мають право лише спадкоємці, які є родичами спадкодавця, то у новій редакції Статуту фермерського господарства має бути зазначено про порядок переходу частки члена фермерського господарства до його спадкоємців без згоди інших членів фермерського господарства. У зв`язку з викладеними обставинами позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі фермерського господарства Барздова .

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що є членами ФГ Барздова і своєю працею та коштами приймають постійну участь у його діяльності. Після смерті батька вони відмовилися від спадщини на користь матері, а мати звернулася до нотаріуса ОСОБА_9 щодо прийняття спадщини та протягом тривалого часу намагалася отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки без здійснення переоформлення фермерське господарство фактично позбавлене можливості здійснювати повноцінну господарську діяльність. Нещодавно нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому вважають, що заявлені вимоги мають бути задоволені.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення учасників судового розгляду, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Спір між сторонами підлягає врегулюванню відповідно до норм Цивільного кодексу України про спадкування та Закону України Про фермерські господарства .

Так, 16.02.1980 між позивачкою та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб та від подружнього життя народилися сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 14-15)

12.08.1992 зареєстровано юридичну особу - селянське (фермерське) господарство Барздова , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб за номером 1 619 120 0000 000189, що вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 НОМЕР_1 (а.с.19).

26.12.2005 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що є родичами між собою, уклали установчий договір про створення фермерського господарства Барздова , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 30.12.2005 приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І.М., зареєстрований в реєстрі за номером 4122 (а.с.20-21).

Відповідно до умов зазначеного договору господарство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи, товарний знак та інші реквізити. Господарство створюється з метою задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників господарства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу (п.1, п.2 договору).

У своїй діяльності господарство керується чинним законодавством, цим Договором, Статутом, а також внутрішніми локальними нормативними актами. Права та обов`язки учасників господарства визначаються його Статутом (п.9, п.11 договору).

Господарство є власником: майна, переданого йому учасниками, одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом (п. 12 договору).

Органи управління господарством, їх компетенція визначаються статутом (п. 13 договору).

Згідно Статуту селянського (фермерського) господарства Барздова , затвердженого наказом голови селянського (фермерського) господарства Барздова Барздовим В.П. 26.12.2005, зі змінами від 17.02.2006, номер запису 16191050001000189, селянське (фермерське) господарство Барздова створено на підставі рішення громадянина України, жителя АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , який являється засновником селянського (фермерського) господарства. Членами фермерського господарства є ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Головою господарства є його засновник, який може доручати виконувати свої обов`язки і виконувати обов`язки голови одному з членів господарства (а.с.22-27).

Згідно розділу VIII Статуту у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від реалізації, транспортні засоби, кошти, акції інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Господарство має право продавати і передавати підприємствам, установам організаціям і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування належне йому на праві власності майно. Майнові відносини господарства регулюються цивільним законодавством. Майнові спори між членами господарства вирішуються судом.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , які були членами селянського (фермерського) господарства Барздова (а.с.16-17). 02.10.2011 помер голова та засновник вказаного товариства ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть Серії НОМЕР_2 , Серії НОМЕР_3 та Серії НОМЕР_4 відповідно (а.с.18).

Після смерті чоловіка позивачка звернулася до Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частку у статутному капіталі фермерського господарства Барздова .

Однак, 12.09.2019 державний нотаріус Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують розмір статутного капіталу фермерського господарства Барздова (а.с.43).

Аргументуючи свої вимоги, позивачка надала довідки від 08.09.2019 за власним підписом, як головного бухгалтера СФГ Барздова , відповідно до яких після смерті ОСОБА_5 , станом на 02.10.2011 на балансі СФГ Барздова знаходиться майно, яке оцінено з урахуванням індексації на суму 127 983 грн, а саме: магазин ( АДРЕСА_3 ) - 6400 грн; трактор Т-150 К- 51363 грн; автомобіль ГАЗ-САЗ 3502 самосвал, 1989 року випуску 17-22 суд - 34220 грн; група інвентарних об`єктів з обладнанням ( АДРЕСА_4 ) - 36000 грн: олійниця, крупорушка (виготовлення гречаної крупи у кількості 2 шт), крупорушка (виготовлення пшеничної, ячмінної та просяної крупи у кількості 1 шт), ДКУ Україна 1 шт, прес для виготовлення макаронних виробів 2 шт, млин АВМ-15 для виготовлення борошна вищого і 1-го ґатунку та висівок у кількості 2 шт, КТП 1 шт, лісопильна рама РГ-63, верстат для переробки деревини (циркулярка), м`ясорубка промислова МИШ-600 торгмаш, що також підтверджується відповідними правовстановлюючими документами (а.с.31-36, 39-42).

При цьому позивачка вказує, що зазначене вище майно, яке передане до статутного капіталу фермерського господарства Барздова , придбане її чоловіком за час перебування з нею у зареєстрованому шлюбі, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, тому вона, як дружина, є спадкоємцем першої черги та має законне право успадкувати Ѕ частку належного чоловікові майна, враховуючи, що їх спільні діти відмовилися від спадщини на користь позивачки, що ними не оспорюється.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Як встановлено, від імені ОСОБА_5 заповіт не посвідчувався,

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово .

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим ст. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже, спадкування частки учасника господарства допускається і не підпадає під заборону п.1 ч.1 ст. 1219 ЦК України.

На можливості спадкування частки у статутному капіталі не лише господарських товариств, а й інших юридичних осіб наголошує і Верховний Суд. Зокрема, у постанові від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17 суд зазначив, що лише у випадках якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Спадкування частки учасника товариства не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст.1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

І хоча висновок ВС стосується приватного підприємства, він у повній мірі може бути застосований і до фермерського господарства, у якого сформовано статутний капітал.

Крім того, у постанові Великої Палати ВС від 30.05.2018 у справі № 916/978/17 зазначено, що корпоративні відносини виникають і у фермерських господарствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

В статті 1 Закону України Про фермерське господарство розкрито зміст поняття фермерського господарства, яке є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом

Як вбачається зі змісту ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (стаття 20 Закону).

Відповідно до поожень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведені вище приписи чинного законодавства та положення Статуту фермерського господарства Барздова , у якому відсутня вказівка на наявність у нього статутного капіталу, при цьому зазначено, що майно фермерського господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності,з урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про правомірність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на цілу частку у статутному капіталі фермерського господарства. Наданий позивачкою прибутковий касовий ордер № 25 за 10.08.2011, відповідно до якого ОСОБА_5 внесено кошти до СФГ Барздова в якості статутного фонду у сумі 5000 грн, не спростовує висновків суду, оскільки відомості про статутний капітал СФГ Барздова відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та суперечить заявленим вимогам,згідно яких позивачка порушує питання про визнання права власності на цілу частку у статутному капіталі фермерського господарства Барздова вартістю 132 983 грн, що становить 100% статутного фонду.

Крім того, суд зазначає, що згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, визначена позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред'явленому позову при наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Позивачкою визначений відповідач державний нотаріус Воропай В.В. Разом з тим, нотаріус не є особою, яка має юридичну зацікавленість у вирішенні вимог щодо права власності в порядку спадкування, так як не є особою, яка може набути право власності в разі неуспадкування майна ОСОБА_5 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивачки необхідно відмовити ще й з підстав звернення з вимогами про визнання права вланості в порядку спадкування до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у задовленні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78-81,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задовленні позову ОСОБА_1 до державного нотаріуса Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області Воропая Валерія Вікторовича, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне судове рішення складене 26 червня 2020 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко