Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/180/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агромаркет"
до Приватного (орендного) сільськогосподарського підприємства "Колос"
про стягнення 67524,25 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 49999,00 грн. основного боргу, 4292,07 грн. пені, 7283,26 грн. 48% річних, 5949,92 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не оплатив в повному обсязі товар, поставлений згідно договору №163 від 23.05.2019.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.05.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх.№02-44/725/20 від 25.05.2020, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4292,07 грн. пені, 7283,26 грн. 48% річних, 5949,92 грн. штрафу.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
Також слід зазначити, що 15.06.2020 на адресу суду повернулася не врученими ухвали суду від 03.06.2020 та від 26.05.2020 по справі №906/180/20, які направлялися на адресу позивача, з відміткою пошти щодо причин повернення адресат відсутній за вказаною адресою .
15.06.2020 на електронну адресу суду та 17.06.2020 на поштову адресу надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання буз участі їх представника.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 03.06.2020.
Також слід зазначити, що в матеріалах справи містяться пояснення відповідача від 25.05.2020 (а.с. 60), відповідно до яких останній повідомив суд, що суму основного боргу сплатив та просив відмовити в задоволенні решти вимог, оскільки підприємство перебуває у важкому фінансовому стані.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агромаркет" (постачальник/позивач) та до Приватного (орендного) сільськогосподарського підприємства "Колос" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №163 (а.с. 9-13), відповідно до якого зобов`язується поставити (передати) у власність покупця товар, вказаний в Специфікації (додатку) та/або видатковій накладній, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (п.п. 1.1. договору).
Згідно п.п. 1.2. договору найменування (асортимент, номенклатура) товару, його кількість, ціна, строки та умови поставки, строки оплати товару (доларовий еквівалент), а також інші умови, визначаються в Специфікації (додатку), що є невід`ємним додатком до цього Договору. У разі відсутності Специфікації (додатку) товар поставляється на умовах ЕХ\/\/ (Інкотермс 2010) за найменуванням (асортиментом, номенклатурою), у кількості та за ціною, що зазначено у видатковій накладній, та підлягає оплаті покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки партії товару.
Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у Специфікації (додатку) та/або у видатковій накладній.
Перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання сторонами видаткової накладної (п.п. 2.11. договору).
Пунктом 4.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині зобов`язань за договором, які є невиконаними на зазначену дату - до повного виконання сторонами цих зобов`язань за договором.
Разом з тим, сторонами у справі підписано Специфікацію № 163/1 від 23.05.2019 на суму 74499,00 грн., де передбачено наступний порядок оплати товару:
- передоплата 20% (14899,80грн.) до 24.05.2019
- відстрочений платіж 80% (59 599,20грн.) до 01.11.2019.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар підтверджується видатковими накладними: № 1294 від 29.05.2019 на суму 65998,80 грн. та №1288 від 29.05.2019 на суму 8500,20 грн.
Також позивач виставив відповідачу рахунок на оплату на суму 74499,00 грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив вартість поставленого товару: 29.05.2019 - 15 000,00грн., 24.12.2019 - 9500,00 грн. (а.с.18-19), 10.02.2020 - 19999,00 грн., 30000,00 грн. - 17.02.2020 (а.с. 68-72).
Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 4292,07 грн. пені, 7283,26 грн. 48% річних, 5949,92 грн. штрафу.
Згідно положень п.п. 6.2. договору у разі прострочення грошового зобов`язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки. Положення ч. 6. ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовуються. Крім того, при простроченні оплати товару тривалістю більш ніж 30 календарних днів покупець сплачує додатково постачальнику штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від неоплаченої в установлений строк вартості товару.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник
господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Перевіривши розрахунки, виконані позивачем (а.с. 7), суд вважає їх арифметично вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.3. договору сторони передбачили, що покупець на вимогу постачальника у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань сплачує на користь постачальника проценти в розмірі 48 процентів річних з простроченої суми та відшкодовує інфляційні втрати.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що останні є вірними, а вимога щодо стягнення 7283,26 грн. річних такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного (орендного) сільськогосподарського підприємства "Колос" (13412, Житомирська область, Андрушівський район, с. Нова Котельня, вул. Садова, 1-А, ід. код 13553151)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агромаркет" (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул.. Костянтинівська, 2А; адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Деревлянська, 8 кв. 82, ід. код 38050723) 4292,07 грн. пені, 7283,26 грн. 48% річних, 5949,92 грн. штрафу, а також 2102,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.06.20
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - позивачу (рек. з повід.);
4 - відповідачу (рек. з повід.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 30.06.2020 |
Номер документу | 90079051 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні