Ухвала

від 24.06.2020 по справі 910/8704/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/8704/20

Суддя Господарського суду міста Києва Плотницька Н.Б. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, ідентифікаціний код 41916045) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад" (04107, м. Київ, вул. Пугачова, 17, ідентифікаційний код 16303694) заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.12.2018 № 71597012ПУ в розмірі 4 166 грн 82 коп., 132 грн 61 коп. 3 % річних та 102 грн 89 коп. інфляційних втрат встановив, що подана заява підлягає частковому задоволенню.

24.06.2020 суддею Плотницькою Н.Б., в результаті часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад" заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.12.2018 № 71597012ПУ в розмірі 4 166 грн 82 коп. та суми судових витрат у розмірі 210 грн 20 коп.

Стосовно вимог про стягнення 132 грн 61 коп. 3 % річних та 102 грн 89 коп. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, за яким праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нормами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 5.11. договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.12.2018 № 71597012ПУ у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Отже, пеня не є заборгованістю за договором, а являється штрафною санкцією, а 3 % річних та інфляційні втрати є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, вимоги про сплату пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак, вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

У зв`язку з вищевикладеним суд відмовляє у видачі судового наказу за вимогою про стягнення 132 грн 61 коп. 3 % річних та 102 грн 89 коп. інфляційних втрат.

Крім того, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У відповідності до статей 147, 148, 150, 152, 153, 154, 155 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" у видачі судового наказу за вимогами про стягнення 132 грн 61 коп. 3 % річних та 102 грн 89 коп. інфляційних втрат.

Суддя Н.Б.Плотницька