Постанова

від 17.06.2020 по справі 914/1037/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа №914/1037/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

за участю секретаря судового засідання Кіра О.С.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства (далі ЛКП) "Збиранка" №290 від 13 листопада 2019 року (вх.№01-05/4074/19 від 14 листопада 2019 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16 жовтня 2019 року (суддя Синчук М.М., повний текст складено 28 жовтня 2019 року)

у справі № 914/1037/19

за позовом: Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, с.Малехів, Жовківський район, Львівська область

до відповідача: ЛКП "Збиранка", с. Великі Грибовичі, Жовківський район, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській область, м. Львів

про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

за участю представників:

від позивача: Лосин О.Б.- представник (довіреність від 02.01.2020р. б/н);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

1. Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

2.Вирішення процесуальних питань .

Ухвалою суду від 19.11.2019 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 05.12.2019, з врахуванням ухвали від 18.12.2019 про виправлення описки, застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа неодноразово належним чином повідомлялася про розгляд справи, зокрема, відповідно до витягів з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з яких вбачається, що відправлення з повідомленням про розгляд справи 13.05.2020 вручено 02.04.2020 (трек-номер 7901010911748) та відправлення з повідомленням про розгляд справи на 17.06.2020 вручено 23.05.2020 (трек-номер 7901010977102). Крім того, третя особа скористалася своїм правом та надіслала на адресу пояснення у справі б/н від 04.12.2019 (вх..№ 01-04/7382/19 від 06.12.2019). Виходячи з вищенаведеного, колегія суду приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності третьої особи.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 у справі № 914/1037/19 подана відповідачем: ЛКП Збиранка до суду апеляційної інстанції 14.11.2019. Ухвалою суду від 19.11.2019 відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 05.12.2019 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 18.12.2019) призначено розгляд справи на 22.01.2020.

У судове засідання 22.01.2020 з`явився Гасяк Я.В. , однак розгляд справи було відкладено на 05.02.2020 у зв`язку з відсутністю у представників відповідача належних повноважень на представництво інтересів сторони у судовому процесі, зокрема у адвоката Гасяк Я.В. був наявний ордер серії ЛВ № 115060 від 14.11.2019, однак термін дії договору 0602-2/19 про надання правової допомоги від 16.02.2019 закінчився.

В судове засідання 05.02.2020 на 12 год. 30 хв. представник відповідача Гасяк Я .В . не з`явився, натомість через канцелярію суду 05.02.2020 о 12 год. 00 хв. подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.. № 01-04/711/20 від 05.02.2020 з зазначенням години подачі клопотання 12:00 год.) та долучив довіреність на підтвердження повноважень б/н від 24.01.2020, мотивуючи клопотання про відкладення розгляду справи, останній посилається на участь у слідчих діях у кримінальному провадженні та зазначив, що докази цього ним будуть надані додатково. Однак, представником відповідача, адвокатом Гасяк Я.В., станом на час розгляду справи 17.06.2020, а це понад чотири місяці, не подано відповідних доказів щодо поважності причини неявки в судове засідання 05.02.2020. Участі інших повноважних представників у судове засідання відповідач не забезпечив.

В подальшому 06.02.2020 представником відповідача, адвокатом Гасяк Я.В. через канцелярію суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.. № 01-04/751/20 від 06.02.2020), як вбачається з резолюції головуючого судді Дубник О.П. таке право представнику відповідача надано, однак останній ним не скористався і для ознайомлення з матеріалами справи не з`явився.

Ухвалою суду від 05.02.2020 розгляд справи було відкладено на 04.03.2020. Однак відповідач знову не забезпечив явки уповноважених представників у судове засідання 04.03.2020. Відповідно до витягу з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що відправлення з повідомленням про розгляд справи 04.03.2020 відповідач ЛКП Збиранка отримав 17.03.2020 (трек-номер 7901010838480), хоча до поштового відділення в с. Великі Грибовичі таке відправлення прибуло 15.02.2020, що свідчить про те, що відповідач більше місяця зволікав з отриманням поштової кореспонденції, надісланої йому судом.

Ухвалою суду від 04.03.2020 розгляд справи відкладено на 25.03.2020, однак засідання не відбулося у зв`язку з запровадженням в Україні карантинних заходів на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Ухвалою суду від 27.03.2020 розгляд справи призначено на 13.05.2020, однак в судове засідання 13.05.2020 відповідач не з`явився, причин неявки суду знову не повідомив, не забезпечив явки повноважного представника, однак відповідно до витягу з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що відправлення з повідомленням про розгляд справи 13.05.2020 відповідач ЛКП Збиранка отримав 07.04.2020 (трек-номер 7901010911730).

Ухвалою суду від 13.05.2020 розгляд справи відкладено до 17.06.2020, однак відповідач ЛКП Збиранка вкотре не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 17.06.2020. З витягу з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень (трек-номер 7901010977099) вбачається, що відправлення з повідомленням про розгляд справи 17.06.2020 знаходиться у поштовому відділенні з 25.05.2020, що свідчить про те, що відповідач ЛКП Збиранка з 25.05.2020 до 17.06.2020, а це понад три тижні не з`явився до поштового відділення для отримання поштової кореспонденції, надісланої судом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п.п. 2, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Відповідно до ч.1, 2 ст.42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 Смірнова проти України , рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 Фрідлендер проти Франції (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі Красношапка проти України ).

Тобто, саме суд з метою запобігання зловживанням правами, активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін. Під зловживанням правами, у випадку з неодноразовою неявкою в судове засідання відповідача ЛКП Збиранка , слід розуміти форму штучного ускладнення процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій. Тобто умисне неотримання відповідачем поштової кореспонденції яка направляється судом, а у випадку отримання такої кореспонденції - неявка відповідача в судові засідання, має на меті створення останнім підстав для оскарження ухвалених за його відсутності судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт ЛКП Збиранка неодноразово на протязі п`яти місяців повідомлявся про судові засідання, представник ЛКП Збиранка - адвокат Гасяк Я.В. за 30 хв. до засідання 05.02.2020 подавав клопотання про відкладення, натомість поважність своєї відсутності у вказаному судовому засіданні жодними доказами не підтвердив. Крім того, тим же адвокатом Гасяк Я.В. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак надане право на ознайомлення з матеріалами справи останній, на протязі чотирьох місяців, так і не реалізував.

Саме ЛКП Збиранка було ініціатором оскарження судового рішення, вважаючи, що його права були порушені, в подальшому свідомо нехтувало своїми процесуальними правами та обов`язками, не отримуючи поштової кореспонденції суду, не з`являючись у судові засідання та не забезпечуючи участі повноважних представників.

Касаційний господарський суд при прийняті рішення по справі № 910/33054/ 15 від 14.02.2018 висловив правову позицію, яка є протилежною до раніше прийнятих правових позицій ВГСУ (справа № 911/4241/15 від 10.10.2017), а саме: сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. А тому, неявка відповідача, як ініціатора судового процесу, у судові засідання протягом більше як п`яти місяців, можна вважати тривалою і такою, що порушує право іншої сторони, а саме позивача, на розгляд справи у розумні строки.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач неодноразово, належним чином повідомлявся про розгляд справи, поважності причин неявки суду не повідомляв, крім процесуальних прав, відповідач має і процесуальні обов`язки, однак станом розгляду поданої ним апеляційної скарги не цікавився, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.

3. Короткий зміст позовних вимог .

29.05.2019 Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ЛКП Збиранка про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 2 154 310,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час експлуатації Львівського міського сміттєзвалища спричинив забруднення земель громади с. Малехів інфільтратами та побутовими відходами, що підтверджується актом відбору проб ґрунтів №24 від 15.06.2016 проба 1-г-81, проба 2-Г-82, проба 3-Г-83 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 1 908 174,64 грн; за актом відбору проб ґрунтів №25 від 29.06.2016р. проба 1-г-85 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 227 220 грн; за актом відбору проб ґрунтів №57 від 17.11.2016 проба 139-ґ-1-16, проба 140-г-2-16 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 18 916,07 грн, що в сумі становить 2 154 310,71 грн. На момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі, відповідачем заподіяну шкоди не відшкодовано, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ЛКП Збиранка 2 154 310,71 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Правові підстави позову - ст.ст. 13, 145 Конституції України, ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 3, 4, 40, 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього середовища ст. ст. 11, 15, 16, 17, 1166 Цивільного кодексу України.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 позов задоволено повністю.

Судом зроблено висновок, що у діях відповідача є повний складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою завданою позивачу, та вини відповідача), що є підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначає, що зсув твердих побутових відходів на земельну ділянку, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Малехів та знаходиться у власності територіальної громади Малехівської сільської ради, перебуває у віданні зазначеного органу місцевого самоврядування , використовується відповідачем не за цільовим призначенням, що завдає шкоди інтересам територіальної громади. Крім того, докази приведення вищезгаданої земельної ділянки у попередній стан станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, клопотань про неможливість подання таких доказів відповідач не заявлено, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

5.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. Відповідач - ЛКП Збиранка , подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник, зокрема, посилається що ЛКП Збиранка правомірно на підставі відповідних правовстановлюючих документів користувалось та надалі користується земельними ділянками, які розташовані в Жовківському районі Львівської області на території Грибовицької та Малехівської сільських рад. Апелянт вважає, що обставини зсуву твердих побутових відходів, а також правомірність чи неправомірність експлуатації полігону твердих побутових відходів підлягають встановленню в іншому провадженні, не встановлювались та могли встановлюватись у вказаній справі Господарським судом Львівської області, апелянт стверджує, що вказані обставини можуть бути встановлені виключно в ході кримінальних проваджень, зокрема при розгляді справи № 444/2733/16-к, яка розглядається у Жовківському районному суді Львівської області. Скаржник наголошує, що з оскаржуваного рішення суду не вбачається на підставі яких належних та допустимих доказів Господарський суд Львівської області встановив порушення ЛКП Збиранка під час експлуатації полігону твердих побутових відходів, якщо тверді побутові відходи попали на суміжні земельні ділянки внаслідок зсуву (обвалу) та порушення яких саме норм ЛКП Збиранка встановив місцевий господарський суд під час розгляду цієї справи. Крім того, скаржник мотивуючи апеляційну скаргу вважає, що Господарський суд Львівської області, приймаючи оскаржуване рішення не надав правової оцінки накладеному арешту на тверді побутові відходи, які під час зсуву змістились на суміжні земельні ділянки, а також заборону слідчим суддею усім особам (в тому числі ЛКП Збиранка ) здійснювати з відходами будь-які дії, зокрема проводити роботи з вивозу сміття, суд першої інстанції прийшов до безпідставного правового висновку, що накладені арешти та встановлені слідчим суддею заборони не мають жодного юридичного значення у вказаному спорі.

Апелянт зазначає, що Господарський суд Львівської області не встановив належними, допустимими та достатніми доказами, в чому полягає протиправна поведінка ЛКП Збиранка , як елемент заявленого позивачем збитку, не обґрунтував в чому полягає причинний зв`язок між протиправною поведінкою ЛКП Збиранка та шкодою . Апелянт наголошує, що суд першої інстанції за відсутності доказів вини у формі умислу чи необережності саме ЛКП Збиранка , а не фізичної особи ОСОБА_4 , вважав ці обставини встановленими.

ЛКП Збиранка вважає, що Господарський суд Львівської області не перевірив: розміру збитків, заявленого позивачем, не встановив належного розміру збитків, не надав правової оцінки аргументам ЛКП Збиранка щодо необґрунтованої формули позивача щодо обрахунку збитків; не встановив місця відібрання проб ґрунтів (на території Грибовицької чи Малехівської сільської ради), що має визначальне значення для розрахунку збитків у даній справі; прийшов до хибного висновку про можливість застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), адже у даному випадку жодних із обставин, які зазначені у пункті 1.3 Методики, немає; не дослідив питання об`єму відходів, які знаходяться на території, суміжних з полігоном твердих побутових відходів.

Крім того, апелянт наголошує, що право на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, належить спеціальному органу, який має відповідні повноваження, передбачені законом, а саме Державній екологічній інспекції у Львівській області, яка є уповноваженим органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому є належним позивачем у відповідних судових справах. Скаржник звертає увагу суду, що реалізуючи своє право на звернення до ЛКП Збиранка з претензією на відшкодування збитків, Державна екологічна інспекція у Львівській області зазначає про порушення права саме держави, що на думку апелянта, підтверджує позицію, що звертатись з відповідним позовом Малехівська сільська рада не може.

5.2. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на те, що рішення місцевого господарського суду законне та обґрунтоване та ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і не спростовують висновків, викладених у рішення суду першої інстанції.

Зокрема, позивач зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі вказує, що обставини зсуву твердих побутових відходів, а також правомірність/неправомірність експлуатації полігону твердих побутових відходів підлягають встановленню в ході кримінальних проваджень, зокрема кримінальної справи №444/2733/16-к, однак позивач звертає увагу суду, що встановлення тих чи інших обставин в ході вказаної кримінальної справи не може спростувати факту порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та заподіяння в результаті цього Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області шкоди шляхом забруднення земель с. Малехів. Щодо неправомірності експлуатації відповідачем сміттєзвалища, то про таке свідчать виявлені в ході проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області, порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 у справі №914/2136/17, яке набрало законної сили. Позивач звертає увагу суду на те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 10.06.2016, згідно якої накладено арешти на відповідне майно ЛКП Збиранка є безпідставним, оскільки дана ухвала не є належним доказом у справі, у відповідності до ч.1 ст.76 ГПК України, на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі, зокрема вона не має жодного відношення до предмету спору у даній справі. Доказів накладення арешту на земельну ділянку Малехівської сільської ради відповідач не надав, як і не надав доказів чинення йому перешкод у вивезенні твердих побутових відходів із забрудненої земельної ділянки. Позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки ЛКП Збиранка , шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини не можуть заслуговувати на увагу, оскільки судом першої інстанції, з посиланням на відповідні докази, належним чином обґрунтовано повний склад елементів складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної поведінки відповідача, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою завданою позивачу, та вини відповідача. Зокрема, вина вбачається із того, що уповноваженою посадовою особою Державної екологічної інспекції у Львівській області 05.07.2016 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №456-02, якою визнано винним директора ЛКП Збиранка ОСОБА_4 , як особи, яка несе відповідальність за діяльність підприємства, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. Вказану постанову відповідачем не оскаржено, а навпаки сплачено штраф у добровільному порядку, тобто відповідач визнав свою вину, чим підтвердив порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та заподіяння в результаті цього шкоди. Безпідставним є посилання відповідача на те, що ЛКП Збиранка не могло оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.07.2016, оскільки вона могла бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а саме директором ЛКП Збиранка ОСОБА_4 , як особою, яка несе відповідальність за діяльність підприємства. Позивач також вважає безпідставними твердження відповідача, що Малехівською сільською радою не надано належного розрахунку розміру шкоди, оскільки в матеріалах справи містяться обґрунтовані розрахунки розмірів шкоди внаслідок забруднення земель с. Малехів, які складено уповноваженими посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та ядерної безпеки України від 11.08.2017 № 312. Посилання відповідача, що з актів відбору проб ґрунтів не вбачається на якій саме території відбирались проти не заслуговує на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що відбір проб виконано на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області. В апеляційні скарзі відповідач зазначає про те, що ні судом першої інстанції, ні позивачем не було досліджено обсягів засмічення, однак позивач вважає, що таке твердження є безпідставним та необґрунтованим, оскільки із матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення, а не засмічення земель Малехівської сільської ради. Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що Малехівська сільська рада не може звертатися до суду з даним позовом, натомість вказує, що таке право належить спеціальному органу, який має відповідні повноваження, передбачені законом, однак позивач вважає, що у позовній заяві Малехівська сільська рада належним чином обґрунтовує своє право на звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.

5.3. Від третьої особи - Державної екологічної інспекції у Львівській області надійшли пояснення на апеляційну скаргу, остання вважає апеляційну скаргу ЛКП Збиранка необґрунтованою. Третя особа у своїх поясненнях зазначає, що земельна ділянка в с. Малехів, площею 3,8680 га знаходиться у власності територіальної громади Малехівської сільської ради та перебуває у віданні зазначеного органу місцевого самоврядування, використовується відповідачем не за цільовим призначенням, що завдає шкоди територіальній громаді. Державною екологічною інспекцією у Львівській області під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було виконано відбір проб ґрунтів на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, прилеглій до сміттєзвалища ЛКП Збиранка , про що складено відповідні акти, проведено лабораторні дослідження та встановлено перевищення нормативів ГДК в зоні впливу полігону ТПВ, чим порушено вимоги ст.35 Закону України про охорону земель , ст.164 Земельного кодексу України та спричинено забруднення земельних ресурсів с. Малехів, Жовківського району Львівської області. Посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення земель Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області на загальну суму 2 154 310,71 грн, що підтверджується розрахунками розмірів шкоди внаслідок забруднення земель відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149). Також, третя особа зазначає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що у зв`язку із незаконними діями ЛКП Збиранка по експлуатації Львівського міського сміттєзвалища, які спричинили самовільне зайняття земель громади с. Малехів та їх значне забруднення відходами, збірником інфільтрату, з боку ЛКП Збиранка не вживались жодні заходи щодо приведення таких земель у придатний для використання стан, шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату, у зв`язку із чим Малехівська сільська рада, з метою захисту порушених прав у 2017 році з відповідною заявою зверталася до Господарського суду Львівської області.

6. Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Згідно акту від 30.05.2016 комісії з питань регулювання земельних відносин, благоустрою, охорони навколишнього середовища та екології Малехівської сільської ради, 30.05.2016, внаслідок неправомірної експлуатації Львівського міського сміттєзвалища ЛКП Збиранка , з південно-західної сторони сміттєзвалища відбувся зсув орієнтовним розміром 150 тис м куб сміття на землі Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області в сторону ставків інфільтрату, засипавши 1/3 їх частини, спричинивши катастрофічне забруднення інфільтратами та побутовими відходами землі територіальної громади села Малехів. У зв`язку з попаданням побутових відходів у ставки інфільтратів збільшився рівень та об`єм даних ставків, що спричинило витік інфільтратів за межі ставків та підтоплено станцію перекачування інфільтрату. Також значним зсувом сміття пошкоджено та послаблено дамбу ставка інфільтратів. Комісія вирішила повідомити мешканців с. Малехів про екологічну катастрофу, яка відбулась на території Малехівської сільської ради, та звернутися в управління державної санітарно-епідеміологічної служби для надання інформації про реальний екологічний стан біля підніжжя сміттєзвалища (т.1, а.с. 23).

30.05.2016 Малехівська сільська рада звернулась з листом №361/02-20/21 до Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо проведення аналізу екологічного стану території та надання висновку про стан навколишнього природного середовища (т.1, а.с. 24).

Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 13.06.2016 №198-і/п зобов`язано Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, провести позапланову перевірка ЛКП Збиранка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в період з 14.06.2016 по 30.06.2016 (т.1, а.с. 25).

За результатом даної перевірки посадовими особами органу Державної екологічної інспекції у Львівській області було складено Акт №385/02/518 за період з 14.06.2016 по 30.06.2016 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (т. 1 а.с. 26-41).

В ході проведення позапланової перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області було виконано відбір проб ґрунтів на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, прилеглій до сміттєзвалища ЛКП Збиранка , про що складено акт №24 від 15.06.2016 (т.1, а.с. 42-43), акт №25 від 29.06.2016 (т.1, а.с. 66-67), акт №57 від 17.11.2016 ( т.1, а.с.74-75), проведено лабораторні дослідження та встановлено перевищення нормативів ГДК в зоні впливу полігону ТПВ, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України та спричинено забруднення земельних ресурсів с. Малехів Жовківського району Львівської області.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади Малехівської сільської ради.

Так, Господарським судом Львівської області під час розгляду справи №914/2136/17 за позовом Малехівської сільської ради до ЛКП "Збиранка" про приведення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 3,8680 га у придатний для використання стан шляхом звільнення від відходів, збірника інфільтрату та відновлення верхнього ґрунтового покриву встановлено на кадастровому плані розмір земельної ділянки в с. Малехів - площа 3,8680, зображено місце розташування частини сміттєзвалища, де відбувся зсув відходів на землі с. Малехів, та, зокрема, вбачається місце відбору проб ґрунту посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, згідно зазначених вище актів, саме на території Малехівської сільської ради (т.1, а.с. 184-185).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 р. у справі №914/2136/17 (т.1 а.с. 88-90), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 р., позов задоволено. Рішення суду набрало законної сили. (т. 1 а.с. 91-93).

Матеріали справи містять розрахунки розмірів шкоди внаслідок забруднення земель Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області на загальну суму 2 154 310,71 грн (т.1.а.с. 44-65, 68-73, 76-80).

За актом відбору проб ґрунтів №24 від 15.06.2016 проба 1-г-81, проба 2-Г-82, проба 3-Г-83 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 1 908 174,64 грн (т.,1 а.с. 65); за актом відбору проб ґрунтів №25 від 29.06.2016р. проба 1-г-85 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 227 220 грн (т.1, а.с. 73); за актом відбору проб ґрунтів №57 від 17.11.2016 проба 139-ґ-1-16, проба 140-г-2-16 розмір шкоди за забруднення ґрунтів становить - 18 916,07 грн (т.1, а.с.80).

01.07.2016 директору ЛКП "Збиранка" ОСОБА_4 видано припис №211-02 (т.1, а.с. 82-84), та 05.07.2016 винесено постанову №456-02 про накладення адміністративного стягнення (т.1., а.с. 81), якою визнано винним директора ЛКП "Збиранка" ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 (Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель) Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Випискою УДКСУ у Жовківському районі від 20.07.2016 (т.1 а.с. 191) підтверджується сплата штрафу у повному обсязі.

04.04.2018 Державною екологічною інспекцією у Львівській області скеровано відповідачу претензію №34 вих. №09-1963 про відшкодування збитків у сумі 2 154 310,71 грн, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, що підтверджується фіскальним чеком №1645 від 05.04.2018 (т.1, а.с. 85-86).

7. Норми права та висновки якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях третьої особи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом позову є вимога про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України Про охорону земель господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Пунктом і) ст.3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що основними принципами охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту б) частини 1 статті 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправну поведінку відповідача, яка виявилась у порушенні ЛКП "Збиранка" вимог законодавства про охорону навколишнього середовища під час експлуатації сміттєзвалища та забруднення земель у зоні впливу полігону ТПВ, що встановлено актом Державної екологічної інспекції у Львівській області № 385/02/518 про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в період з 14.06.2020 до 30.06.2020 (т. 1, а.с 26-41); безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; саму шкоду, яка була завдана порушенням ЛКП "Збиранка" вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час здійснення ним господарської діяльності та підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками на загальну суму 2 154 310.07 грн (т.1, а.с. 44-65, 68-73, 76-80) та вину, яка встановлена постановою Державної екологічної інспекції у Львівській області від 05.07.2016 про притягнення директора ЛКП "Збиранка" ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель).

Апелянт вважає, що постанова Державної екологічної інспекції у Львівській області від 05.07.2016 про притягнення директора ЛКП "Збиранка" ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є доказом вини ЛКП "Збиранка" у порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а має індивідуальний характер і не застосовується та не можу бути застосована до юридичної особи ЛКП "Збиранка".

Однак, слід зазначити, що об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є, зокрема, відносини про охорону земель. Об`єктивна сторона правопорушення визначається у вчиненні дій щодо забруднення земель. Суб`єктами є громадяни та посадові особи. Суб`єктивною стороною є умисел або необережність. Як вбачається з постанови Державної екологічної інспекції у Львівській області № 456-02 від 05.07.2016, директора ЛКП "Збиранка" ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як він допустив порушення правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, перебуваючи на посаді директора ЛКП Збиранка . А отже останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення як посадову особу ЛКП "Збиранка", а не фізичну особу. Крім того, ЛКП "Збиранка" є юридичною особою і не може бути суб`єктом правопорушення відповідно до ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апелянт стверджує, що правомірність чи неправомірність експлуатації полігону твердих побутових відходів підлягають встановленню в рамках розгляду кримінальної справи № 444/2733/16-к, яку розглядає Жовківський районний суд Львівської області, крім того апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки накладеному арешту на тверді побутові відходи, які під час зсуву змістились на суміжні земельні ділянки, а також заборону здійснювати з відходами будь які дії, зокрема проведення робіт з вивозу сміття, відповідно до ухвали Галицького районного суду Львівської області від 10.06.2016.

Однак, місцевим господарським судом вірно встановлено, що накладені арешти та заборони, встановлені ухвалою слідчого судді від 10.06.2016 не мають юридичного значення при вирішенні спору про відшкодування шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Вказаний факт, як і факт розгляду кримінальної справи № 444/2733/16-к, не спростовують факту порушення ЛКП "Збиранка" законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не звільняють відповідача від відшкодування збитків Малехівській сільській раді, землі якої забруднені, внаслідок порушення такого законодавства. Накладений ухвалою слідчого судді від 10.06.2016 арешт лише унеможливлює приведення відповідачем вказаної земельної ділянки у належний стан, забороняє проведення робіт з вивозу сміття, але не спростовує порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Твердження апелянта про правомірність користування земельною ділянкою Малехівської сільської ради, яка була забруднена, суперечить обставинам, встановленим рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 у справі № 914/2136/17, яке набрало законної сили, а саме: обставину неправомірності експлуатації ЛКП "Збиранка" сміттєзвалища та факт самовільного зайняття земельної ділянки, яка належить Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області.

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не надано належного розрахунку розміру заподіяної шкоди та не досліджено обсягів засмічення, що є визначальними для визначення збитку, слід зазначити наступне.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, передбачений у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997р. (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725) (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Методики розмір шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок,

протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Відповідач в установленому порядку не оскаржив дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області при відборі проб. Розрахунки розмірів шкоди внаслідок забруднення земель (т.1 а.с.65, 73, 80) проведено відповідно формулі, затвердженої Методикою.

Колегія суддів вважає помилковим та таким, що не відповідає наявним матеріалам справи твердження апелянта, що з актів відбору ґрунтів не вбачається, на якій саме території відбирались проби (на території Грибовицької чи Малехівської сільської ради). Адже відповідно до актів відбору ґрунтів №24 від 15.06.2016 (т.1 а.с. 42), №25 від 29.06.2016 (т. 1 а.с. 66), №57 від 17.11.2016 (т.1 а.с. 74) вбачається, що відбір проб ґрунту виконано на території с. Малехів.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта, що право на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, належить лише спеціальному органу, який має відповідні повноваження, передбачені законом, з огляду на наступне.

При вирішенні питання щодо права органів місцевого самоврядування заявляти позови про відшкодування завданої навколишньому середовищу шкоди слід виходити з такого.

За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в статті 324 Цивільного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представлять відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (стаття 145 Конституції України).

Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди (збитків), спричиненої навколишньому природному середовищу на їх території.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення процесуального права і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 48 471,99 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Збиранка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 у цій справі без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 26.06.2020

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя О.П. Дубник

Судді В.М.Гриців

О.В.Зварич