Рішення

від 17.06.2020 по справі 902/169/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2020 р. Cправа № 902/169/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.,

За участю представників сторін:

позивача Савченко С.М., ордер серії ВН № 103517 від 21.02.2020;

відповідача Савченко І.А., одер серії ВН № 105039 від 25.03.2020;

третя особа ОСОБА_2 пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 17.05.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" (1-й пров. Комарова, 12, м. Вінниця, 21008)

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвалою від 26.02.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 10 днів з дня вручення ухвали суду.

04.03.2020 до суду надійшов супровідний лист з уточненою позовною заявою № б/н від 04.03.2020 про усунення недоліків позовної заяви № б/н від 21.02.2020.

Ухвалою від 06.03.2020 відкрито провадження у справі № 902/169/20 за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 . Підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2020.

Крім того, ухвалою від 06.03.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" Статут Товариства і протокол Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" №1 від 21.06.2006 та у виконавчого комітету Вінницької міської ради реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур".

23.03.2020 до суду від виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшли належним чином завірені копії документів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур".

Ухвалою від 02.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/169/20 на 30 днів та призначено слухання справи на 20.05.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

18.05.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду від 06.03.2020 докази.

Від третьої особи 18.05.2020 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою від 20.05.2020 встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 05.06.2020, з 05.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/169/20 для судового розгляду по суті на 17 червня 2020 р.

09.06.2020 до суду від позивача надійшли клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом та про витребування доказів. Крім того, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

10.06.2020 до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

На визначену судом дату 17.06.2020 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні судом встановлено, що клопотання позивача, відповідь на відзив та заява відповідача про долучення додаткових доказів подані сторонами в межах строку для вчинення процесуальних дій встановлених судом ухвалою від 20.05.2020 року.

Щодо клопотання представника позивача про витребування від відповідача протоколів загальних зборів Товариства за період з 2000-2006 роки разом зі всіма дорученнями засновників фізичних осіб на представництво їх інтересів ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що протоколи загальних зборів Товариства за період з 2000-2006 роки давно знищенні, при цьому зауважила, що до заяви про долучення до матеріалів справи додаткових доказів долучено довіреність ОСОБА_1 від 19.06.2006 р якою уповноважено ОСОБА_2 на представництво його інтересів на загальних зборах 21.06.2006 р., що на думку відповідача є підтвердженням обізнаності та належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів Товариства 21.06.2006 р.

Відповідно до ч. 8 ст. 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин.

Зважаючи що предметом спору в даній справі є протокол зборів від 21.06.2006 року (який наявний в матеріалах справи), а згідно пояснень представника відповідача, що відповідні документи знищені, суд не вбачає підстав для витребування протоколів зборів та повноважень представника позивача на загальних зборах що проводились в період з 2000-2006 роки.

В судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа будь яких пояснень суду не надавала.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Суть спору та правова позиція сторін.

Спір між сторонами виник у зв`язку з порушенням відповідачем, на переконання позивача, його корпоративних прав у зв`язку з прийняттям загальними зборами учасників товариства рішення, оформленого протоколом №1 від 21.06.2006 року, про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаного протоколу по другому питанню порядку денного Про примусове виключення із складу засновників товариства фізичних осіб було прийнято рішення: Примусово виключити засновників - фізичних осіб, перелік яких наведено у таблиці №4, зі складу ТОВ Вінницька обласна станція насінництва кормових культур , з передачею належної їм частки у статутному фонді іншим засновникам - фізичним особам, що залишаються у товаристві. Підставою виключення вказано, що фізичні особи, які є засновниками ТОВ Вінницька обласна станція насінництва кормових культур , але протягом останніх шести років діяльності товариства не виконують свої обов`язки як засновники, не приймають участь в управлінні товариством, жодного разу не були присутні на зборах. На повідомлення та попередження, які були їм зроблені, вони не реагують і добровільно заяв про вихід із засновників товариства не подавали. Всі такі засновники - фізичні особи, наведені у таблиці №4, що є додатком до даного протоколу. У доданій до протоколу таблиці №4 за порядковим номером 4 значиться ОСОБА_1 . На Загальних зборах він був відсутній, у зв`язку з неповідомленням його у встановлений законом спосіб про дату, час та місце проведення Загальних зборів, не був інформований про порядок денний. Крім того, надуманими є підстави прийнятого рішення, що Позивач протягом останніх шести років діяльності товариства не виконував свої обов`язки як засновник, не приймав участі в управлінні товариством, жодного разу не був присутнім на зборах. Безпідставним є посилання Відповідача на те, що на повідомлення та попередження, які були зроблені Позивачу, він не реагував і добровільно заяву про вихід із засновників товариства не подавав. Жодного повідомлення чи попередження йому не було надіслано. 21.11.2007 державним реєстратором Надольним І.Д. виконавчий комітет Вінницької міської ради здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача, а саме: зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників . Цим рішенням відповідач порушив права та законні інтереси позивача як учасника товариства. Відповідно, позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням порядку скликання Загальних зборів, а також таким, що не відповідає нормам ст.ст.10 Закону України Про господарські товариства .

Відтак, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька обласна станція насінництва кормових культур , оформлене протоколом № 1 від 21.06.2006 року, про виключення ОСОБА_1 із складу засновників.

Відповідач заперечує позовні вимоги. Стверджує, що чи в силу плину часу, а це 14 років з моменту скликання та проведення Загальних зборів Товариства 21.06.2006р., чи через непоінформованість своєму представнику про наявність відповідного запрошення самим позивачем, чи в силу єдино вигідного аргументу захисту - викладена вище інформація, на якій ґрунтується правова позиція та тактика захисту гр. ОСОБА_1 (його представника) являється неправдивою. Позивач був належним чином поінформований про дату, час та місце Загальних зборів Товариства (21.06.2006р.), як і про порядок денний. Даний факт Відповідач підтверджує Списком рекомендованих листів (фізичні особи) Запрошення на загальні збори засновників 21червня 2006року. , датованого та відправленого 19.05.2006 року. Приписи ст. 64 Закону №1576-ХІІ чітко визначають підстави виключення учасника зі складу товариства, а саме: систематичне невиконання або неналежне виконання обов`язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. При цьому, такого учасника може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 висотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому, цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Що стосується систематичності невиконання учасником товариства своїх обов`язків, то, як зазначено в листі Держкомпідприємництва від 12.05.2003 р. № 2859, в теорії права діяння вважається систематичним, якщо воно вчинене три або більше разів. Тобто підставою виключення учасника з ТОВ може бути невиконання або неналежне виконання ним зазначених обов`язків три або більше разів. Так, з моменту створення Товариства за період 2000-2006 років було проведено 6 (шість) загальних зборів, на які Позивач особисто не з`явився жодного разу. Згідно списків рекомендованих листів запрошень на Загальні збори за вищезазначені роки Позивача було повідомлено та запрошено на усі ці збори. Однак особисто присутнім він не зміг бути жодного разу. Даний факт (особистої відсутності) не заперечує й сам Позивач, зазначаючи, що його інтереси представляв представник, однак документально це ніяк не підтверджує. Крім цього, подання відповідної позовної заяви лише після 14 років з дня виключення позивача з товариства підтверджує незацікавленість учасника у діяльності підприємства. Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки. З огляду на викладене в задоволені позову слід відмовити повністю, у зв`язку з безпідставністю, необґрунтованістю та спливом строків позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" (далі Товариство) створене за погодженням між юридичними особами - Сільськогосподарськими підприємствами і фізичними особами - громадянами України.

Державну реєстрацію ТОВ ВОСНКК проведено 21.09.2000, реєстраційний запис №11491200000000447.

Внесок ОСОБА_1 в статутний фонд підприємства становив 4200,00 грн, частка в статутному фонді 1,03%.

Згідно протоколу від 21.06.2006 року було проведено загальні збори засновників ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур", згідно протоколу № 1 (копія якого знаходиться в матеріалах реєстраційної справи та копію якого надано представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2020, оригінал якого надано представником відповідача для огляду в судовому засіданні) всього засновників : сто вісімдесят чотири особи, з них 125 юридичних осіб із часткою статутного фонду 54,2% та 59 фізичних осіб із часткою статутного фонду 45,8%. Присутніми на зборах були: 13 представників юридичних осіб із часткою статутного фонду 8,81%, 36 фізичних осіб із часткою статутного фонду 32,52% та ОСОБА_2 , який за дорученням представляє інтереси 15 фізичних осіб з часткою статутного фонду 7,78% і 20 юридичних осіб з часткою статутного фонду 11,47 %. Всього присутніх засновників товариства із часткою статутного фонду 60,58%. Реєстраційні відомості про кількість присутніх на зборах та доручення додаються до цього протоколу.

Збори вважаються повноважними. Головою зборів обрано ОСОБА_3, секретарем зборів обрано ОСОБА_4

Порядок денний:

1. Про виключення зі складу засновників товариства юридичних осіб:

- в зв`язку з невиконанням ними своїх обов`язків;

- в зв`язку з зміною їхньої організаційно-правової форми;

- в зв`язку з їхньою ліквідацією.

2. Про примусове виключення зі складу засновників товариства фізичних осіб.

3. Різне.

Як вбачається з протоколу, з другого питання порядку денного вирішили:

- Примусово виключити засновників - фізичних осіб, перелік яких наведено у Таблиці №4, зі складу ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур", з передачею належної їм частки у статутному фонді іншим засновникам - фізичним особам, що залишаються у товаристві.

Проголосували одноголосно.

Відповідно до додатку до протоколу №1 від 21.06.2006 Таблиця № 4 в списку фізичних осіб, які виводяться примусово в п. 7 зазначено ОСОБА_1 частка в статутному фонді 4200 грн 1,03 %.

З третього питання порядку денного вирішили провести наступні збори засновників Товариства в 2007 р. на яких розглянути питання щодо зміни складу засновників та порядку розподілу Статутного фонду Товариства, внесення та затвердження змін до Статуту Товариства, а також інші питання.

Проголосували одноголосно.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено Список рекомендованих листів (фізичні особи) Запрошення на загальні збори засновників 21.06.2006 року. Відповідно до якого запрошення на загальні збори направлено на адресу ОСОБА_1 19.05.2006 р ., згідно штемпеля Укрпошти.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи Довіреність від 19.06.2006 року, якою позивач уповноважив директора ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" ОСОБА_2 представляти його інтереси та взяти за нього участь у голосуванні з усіх питань порядку денного на загальних зборах засновників, що відбудуться 21.06.2006 року. Підпис позивача на довіреності засвідчена секретарем Тростянецької селищної ради.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з підстав виключення з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" Зеленецького Василя Кононовича, про що 21.06.2016 року було прийнято рішення, оформлене протоколом №1.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями допущеними під час їх скликання та проведення (крім тих, що є безумовною підставою для визнання недійсним рішення), господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п.2.12, п.2.13 постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п.2.14 постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Відповідно до ст.60 Закону України Про господарські товариства ( тут і далі, в редакції на час проведення загальних зборів 21.06.2006) Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

У даному випадку при проведенні Загальних зборів 21.06.2006 року кворум дотриманий, так як присутніми були учасники товариства, які в сукупності володіли 60,58% голосів. Крім цього, відсутність кворуму не визначена позивачем як підстава позовних вимог.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч.5 ст.61 Закону України Про господарські товариства ).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Даючи оцінку обставинам повідомлення позивача про скликання Загальних зборів 21.06.2006 року, враховуючи наданий відповідачем список рекомендованих листів Запрошення на загальні збори та докази його надіслання учасникам товариства, у тому числі й позивачу, суд зазначає, що із наданих доказів вбачається надіслання запрошення 19.05.2006 на адресу позивача, разом з тим в матеріалах справи відсутній примірник даного запрошення із змісту якого можливо було б встановити чи наявна в даному запрошенні інформація про порядок денний.

Крім того, відповідно до протоколу загальних зборів в 2 питанні порядку денного зазначено про примусове виключення зі складу засновників товариства фізичних осіб, але перелік даних фізичних осіб зазначено лише в додатках до протоколу №1 загальних зборів.

Довіреність від 19.06.2006 року, якою позивач уповноважив директора ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" ОСОБА_2 представляти його інтереси та взяти за нього участь у голосуванні з усіх питань порядку денного на загальних зборах засновників, що відбудуться 21.06.2006 року, є доказом лише обізнаності позивача про проведення загальних зборів 21.06.2006 року

Суд виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного , зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.

Так, відповідачем за час розгляду справи не подано доказів, які б вказували на виконання вимог ст.61 Закону України Про господарські товариства , а саме щодо доведення до учасника порядку денного загальних зборів та надання можливості підготуватись до розгляду питань порядку денного.

Щодо зазначених в рішенні від 21.06.2006 року підстав виключення позивача з числа учасників товариства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. в ч.1 ст.59, ч.2 ст.59 Закону України Про господарські товариства до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-ї" статті 41 цього Закону, належить, зокрема, виключення учасника з товариства. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Як зауважує Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 року (справа №905/1076/17), від 03.04.2018 року (справа №911/2340/17, справа №914/758/17), виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.

При цьому, у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, чи поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства або робить її практично неможливою (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ). Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Так, підставами виключення позивача зазначено не виконання своїх обов`язків як засновника протягом останніх шести років діяльності товариства, не приймання участі в управлінні товариством, жодного разу не був присутнім на зборах. При цьому, в рішенні не вказано, які саме обов`язки покладалися на позивача згідно зі Статутом і які саме обов`язки він не виконував.

У процесі розгляду справи відповідачем також не надано жодного доказу на підтвердження наведеної підстави, а з наявної у справі Довіреності від 19.06.2006 року вбачається що позивач уповноважив директора ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" ОСОБА_2 представляти його інтереси та взяти за нього участь у голосуванні з усіх питань порядку денного на загальних зборах засновників, крім того бланк довіреності запропонований саме Товариством, де зазначено Шановний засновник! Ви можете взяти участь у зборах особисто, або оформити по цьому зразку довіреність на будь-кого, або на запропоновану особу . Також суд звертає увагу, що участь в загальних зборах є правом учасника товариства, а не його обов`язком.

Суд звертає увагу, що рішення про виключення позивача з числа учасників товариства фактично обґрунтоване загальними положеннями ст.64 Закону України Про господарські товариства , тоді як у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення із зазначенням, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства .

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Ч.2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладені вище обставини, суд відзначає, що відповідачем за час розгляду справи, не подано жодних доказів на підтвердження не виконання позивачем обов`язків як засновника протягом останніх шести років діяльності товариства та не приймання участі в управлінні товариством, існування конкретних обставин, які підтверджують обґрунтованість причин виключення позивача з товариства.

Твердження представника відповідача, що відповідні документи знищено, судом оцінюються критично, оскільки відповідно до Наказу Головного архівного управляння при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 Про затвердження Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів в частині 3 організація системи управління ст. 1Д якого зазначено, що протоколи, стенограми загальних зборів, з`їздів, конференцій вищого органу організації (трудового колективу, учасників засновників, акціонерів, пайовиків) підлягають постійному зберіганню до ліквідації підприємства.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 03.04.2018 року у справі 914/758/17, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 3-39гс14). Аналогічна позиція щодо порушення права учасника товариства на участь у зборах, рішенням яких його виключено зі складу учасників товариства, зважаючи на відсутність належного повідомлення позивача про дату і місце проведення зборів, висловлена Верховним судом у постанові від 17.07.2018 року у справі №910/19401/17.

За таких обставин суд приходить до висновку, що право позивача є порушеним а його доводи стосовно незаконності оскаржуваного рішення - обґрунтованими.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про сплив позовної давності (Т. 2, а.с. 230-231).

Позивач 09.06.2020 подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якому зазначив, що лише в листопаді 2018 року із листа Товариства дізнався про виключення з числа засновників.

Дослідивши заяву відповідача та клопотання позивача суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється зокрема на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Розглядаючи питання щодо майнового чи немайнового права слід звернути увагу на наступне.

Згідно з ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З аналізу ст. 269 ЦК України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом та не мають економічного змісту . Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Узагальнюючи викладені норми чинного законодавства суд дійшов висновку.

Так, безумовно, право участі в товаристві є особистим і належить конкретній особі. Водночас воно не є немайновим правом у чистому вигляді. Право участі в товаристві є особистим, але пов`язаним з майновим. Адже включає в себе право на отримання дивідендів, управління товариством, отримання частки майна товариства тощо.

Право участі у товаристві не можна ототожнювати з особистими немайновими правами у розумінні ст. 269 ЦК України, оскільки воно є об`єктом економіки. Право участі у товаристві є корпоративним правом , яке можна продати, обміняти, подарувати, а також особа може бути позбавлена цього права шляхом виключення учасника з товариства, а особистим немайновим правом особа володіє довічно (ч. 4 ст. 269 ЦК України).

Відповідно до п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів", у разі якщо особа захищає корпоративні права, пов`язані з її майновим правом , то до відповідних правовідносин застосовуються положення про позовну давність

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом зазначає, що дізнався про порушення свого права лише в листопаді 2018 р. із листа Товариства №46 від 14.11.2018 року, в якому позивачу запропонували звернутись до загальних зборів Товариства і якщо загальні збори приймуть рішення про поновлення то мені будуть виплачені дивіденди по результатам діяльності за 2017 рік.

Однак суд критично відноситься до такого твердження, з огляду на наступне.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Згідно п. 8.7. Статуту збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік (в редакції Статуту станом на квітень 2007 року, інших установчих документів до справи не подано), а тому учасник товариства мав можливість дізнатись про проведення, чи не проведення загальних зборів у відповідному році, навіть не будучи повідомленим про їх проведення.

Позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства оформлене протоколом № 1 від 21.06.2006 року, а тому відповідно до статті 257 ЦК України позивач мав право на звернення до суду з вказаним позовом протягом 3 років в межах строку позовної давності, тобто по 21.06.2009 року. З позовом позивач звернувся 21.02.2020 року (згідно опису вкладення, конверта), тобто за межами загального строку позовної давності відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене вище, відповідач не спростував доводи позивача, щодо порушення його корпоративних прав, однак строк позовної давності збіг про що подано заяву відповідачем.

За таких обставин суд відмовляє в позові у зв`язку із спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати пов`язані із сплатою судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору залишити за позивачем.

3. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 30 червня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (смт. Тростянець, Тростянецький район, Вінницької області, 24300)

3 - відповідачу (1-й пров. Комарова, 12, м. Вінниця, 21008)

4 - третій особі (АДРЕСА_2)