Рішення

від 30.06.2020 по справі 903/866/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2020 року Справа № 903/866/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу №903/866/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик", с. Підбірці, Пустомитівського району, Львівської області

про стягнення 2 074 384,22 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

01.11.2019 Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" звернулося з позовною заявою № 1255/01л від 28.10.2019 до господарського суду Волинської області, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик" 2 074 384, 22 грн., з них: 1 250 000 грн. простроченої заборгованості за основним боргом за договором кредитної лінії №081 від 05.07.2015, 824 384,22 грн. простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Ухвалою від 05.11.2019 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 27.11.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 25.11.2019 року.

З метою забезпечення відповідачу права на захист та для належної підготовки справи для розгляду по суті підготовче засідання було відкладено на 17.12.2019, запропоновано відповідачу в строк до 16.12.2019 подати суду відзив на позов.

Ухвалою суду від 17.12.2019 провадження у справі №903/866/19 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/1120/16.

Ухвалою суду від 18.12.2019 було виправлено в ухвалі суду від 17.12.2019 описку, доповнено ухвалу після речення: "Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України" реченням наступного змісту: "Повний текст ухвали виготовлено та ухвалу підписано 18.12.2019".

Не погоджуючись з ухвалою про зупинення провадження у справі, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2019 у справі №903/866/19 скасувати та направити справу №903/866/19 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою від 24.02.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2019 у справі №903/866/19 задовольнив; ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2019 у справі №903/866/19 скасував, справу №903/866/19 передав на розгляд до господарського суду Волинської області.

05.03.2020 до господарського суду повернулись матеріали справи № 903/866/19.

Ухвалою суду від 10.03.2020 провадження у справі №903/866/19 було поновлено, підготовче засідання призначено на 26.03.2020.

Згідно з довідкою від 20.03.2020 про неможливість проведення судового засідання з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на запровадження постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 карантину на всій території України з 12.03.2020 по 03.04.2020, враховуючи обмежувальні карантинні заходи, введені господарським судом Волинської області, судове засідання по справі № 903/866/19, призначене на 26.03.2020, не відбулося.

Ухвалою суду від 26.03.2020 сторін по справі було повідомлено про призначення підготовчого засідання на 15.04.2020.

13.04.2020 позивач за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію подав клопотання №257/25.1/21 від 07.04.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю представника позивача прибути до суду через запровадження на території України карантину.

В судове засідання 15.04.2020 представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038433347.

Ухвала суду від 26.03.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Не зареєстроване".

Ухвалою суду від 15.04.2020 підготовче засідання було відкладено на 06.05.2020.

В судове засідання 06.05.2020 представники сторін не з`явилися.

Ухвала суду від 15.04.2020, надіслана позивачу у справі за адресою, зазначеною в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-А, повернулась з поштовою відміткою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім цього, позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами за ініційованим ним позовом в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ухвала суду від 15.04.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Не зареєстроване".

Разом з цим, відповідача було повідомлено про судовий розгляд шляхом оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.

Станом на 06.05.2020 заяв та клопотань від представників сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи закінчення процесуального строку підготовчого провадження та відсутність від сторін клопотань про відкладення, на підставі ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження ухвалою суду від 06.05.2020 було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 27.05.2020.

15.05.2020 на електронну адресу суду, 18.05.2020 - поштовим зв`язком до господарського суду надійшло клопотання № 336/25.1л від 15.05.2020 представника позивача про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якому представник позивача просить суд провести судове засідання, призначене на 27.05.2020 на 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 20.05.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" про проведення судового засідання 27.05.2020 о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.05.2020 від позивача на офіційну електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання №355/25.1л від 25.05.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю явки в судове засідання через запровадження на території України карантину.

В судове засідання 27.05.2020 представники сторін не з`явився. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038430674.

Ухвала суду від 06.05.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з цим, відповідача було повідомлено про судовий розгляд шляхом оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.

З метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, для убезпечення учасників справи від особливо небезпечної інфекційної хвороби, а також з метою забезпечення позивачу права на захист, клопотання позивача про відкладення розгляду справи по суті було судом задоволено, розгляд справи по суті відкладено на 24.06.2020; учасникам справи роз?яснено приписи статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

16.06.2020 позивач надіслав до суду заяву №404/25.1.и від 11.06.2020 про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3 354 370,98 грн., з них: 1 250 000 грн. простроченої заборгованості за основним боргом за договором кредитної лінії №081 від 05.07.2015, 824 384,22 грн. простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 279 986,76 грн. пені від простроченої суми заборгованості за кредитом, відсотками, комісією.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач надіслав до суду заяву №404/25.1.и від 11.06.2020 про збільшення позовних вимог після закриття судом підготовчого провадження (ухвала від 06.05.2020), коли справа перебувала на стадії розгляду по суті, а тому вона не прийнята судом як така, що суперечить приписам п.2 ч.2 ст.46 ГПК України.

Ухвала суду від 27.05.2020 була надіслана відповідачу у справі за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, проте повернулась з поштовою відміткою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Ця адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місця знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик".

Згідно із п.п.4 ч.6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Як передбачено пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.

Разом з цим, відповідача було повідомлено про судовий розгляд шляхом оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

За таких обставин слід вважати, що відповідача належним чином було повідомлено про судовий розгляд, а тому справу по суті розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Факт належного повідомлення позивача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суду 02.06.2020.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

09.07.2015 між ПАТ "Діамантбанк" як кредитодавцем і ТОВ "Луцьк Логістик" як позичальником було укладено договір кредитної лінії №81.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 3.2.1, 3.2.2, 5.6, 7.3 8.2 договору кредитодавець з 09.07.2015 по 24.08.2016 включно відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 1 250 000 грн. 00 коп. Кредитні кошти надаються в межах відкритої згідно цього договору кредитної лінії зі сплатою позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 28,5% річних. Обов`язки позичальника: здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на відповідний рахунок якщо інше не буде погоджено сторонами в додаткових угодах до договору, та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного у п.1.1 договору; щомісячно протягом строку дії договору не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 число місяця включно у визначеному договором розмірі та забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, зазначеного в п. 1.1 договору. Підписанням цього договору сторони встановлюють позовну давність до вимог кредитодавця про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.п.5.1-5.3 договору, в три роки. Останній день періоду, що вказаний у п. 1.1 договору автоматично змінюється на дату, що настає за днем в якому позичальник не сплатив будь-який платіж за цим договором, якщо інше не буде визначено кредитодавцем. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

10.07.2015 між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони визначили, що 10.07.2015 кредитодавець надає позичальнику транш кредитних коштів в сумі 1 250 000 грн. 00 коп.

Додатковою угодою №2 від 26.01.2016 сторонами узгоджено, що кредитодавець відкриває з 09.07.2015 по 12.08.2016 включно відновлювальну кредитну лінію в сумі 1 250 000 грн. 00 коп., а також, зокрема, змінено розмір процентів за користування кредитом на 25,5%.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 1 250 000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку клієнта банку - ТОВ "Луцьк Логістик" за період з 10.07.2015 по 13.09.2019.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв?язку з невиконання відповідачем умов договору за ним станом на 25.10.2019 утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 1 250 000 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 10.07.2015 по 01.10.2019 в розмірі 824384,22 грн.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Таким чином, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 № 444/9519/12 висловлена правова позиція про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Такого ж висновку дійшов й Центральний апеляційний господарський суд у постанові №912/1120/16 від 31.01.2019, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020.

Пунктом 3.2. підпункту 3.2.2. договору сторонами передбачено обов`язок позичальника забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, визначеного в п. 1.1 договору, тобто 12.08.2016.

Пунктом 1.1. договору кредитної лінії №80 від 09.07.2015 в редакції змін, внесених додатковою угодою №2 від 26.01.2016, сторони визначили строк кредитування: з 09.07.2015 по 12.08.2016 включно.

Судом враховано, що п. 7.3. договору кредитної лінії сторони визначили, що останній день періоду, який вказаний в п. 1.1 договору автоматично змінюється на дату, що настає за днем в якому позичальник не сплатив будь-який платіж за цим договором, якщо інше не буде визначено кредитодавцем.

Згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Узагальнюючою рисою визначення терміну подією є неможливість передбачення та точного встановлення при укладанні договору точної календарної дати, з якої починається відлік відповідного строку, визначеного договором. На практиці, до події, яка неминуче має настати, але дату її настання неможливо визначити при укладанні договору, може бути віднесено припинення дій обставин непереборної сили та її наслідків. До обставин, які можуть віднесені до категорії подій, які неминуче мають настати, належить, наприклад, відкриття автомобільних доріг на гірських перевалах після снігопаду. До таких подій може бути віднесено і дата початку навігаційного періоду, у разі здійснення перевезень річковим транспортом. Точний термін відправлення вантажу річковим транспортом у певних випадках не може бути визначений заздалегідь календарною датою, оскільки його встановлення залежить від дати скресання криги на річках після зимового періоду.

Граничний строк на одержання від позичальника процентів від суми кредиту встановлений договором кредитної лінії - по 12.08.2016.

Таким чином, умова договору, яка визначена в п. 7.3, не може розглядатись як встановлення строку відновлювальної кредитної лінії, оскільки не відповідає положенням ст. 252 ЦК України. Крім цього, такий строк чітко визначений п. 1.1 договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №905/2508/15 від 22.10.2019.

Докази надіслання відповідачу пропозиції/повідомлення про зміну умов договору, зокрема щодо п. 1.1, в матеріалах справи відсутні. Отже, за наведених обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді зміну строку кредитування.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Про відкриття кредитної лінії в розмірі 1250000 грн. саме до 12.08.2016 зазначає й сам позивач у вимозі від 11.12.2017 №2386/25.1л.

Висновку про закінчення 12.08.2016 строку кредитування дійшов й Північно-західний апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.12.2019 про зупинення провадження у справі №903/866/19/.

Враховуючи часткове погашення відповідачем відсотків за користування кредитом станом на 12.08.2016 позивач за розрахунковий період з 25.07.2016 по 24.08.2016 нараховував 16 547 грн. 10 коп. (26997,90 : 31 день = 870,90 грн.; 870,90 грн. х 19 днів = 16547,10 грн.), які згідно з п. 3.2.2 договору підлягали сплаті до 31.08.2016.

Проте, 26.08.2016 відповідач погасив заборгованість за відсотками в розмірі 26 997 грн. 90 коп., а тому заборгованість відповідача за відсотками за користування кредитом в межах відкритої відновлювальної кредитної лінії за період з 10.07.2015 по 12.08.2016 відсутня.

Після 12.08.2016 нарахування відсотків за користування кредитом не грунтується на вимогах законодавства, оскільки 12.08.2016 закінчився строк кредитування.

З огляду на наведені обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача 824384,22 грн. відсотків за користування кредитом до задоволення не підлягає.

Крім цього, відповідач погашав заборгованість й після спливу строку, на який відкрито відновлювальну кредитну лінію, тобто після 12.08.2016 - на загальну суму 195 279,97 грн.:

- 26.08.2016 на суму 10 450 грн. 80 коп. (26 997,90 - 16 547,10);

- 28.09.2016 на суму 28 739 грн. 70 коп.;

- 28.10.2016 на суму 25 256 грн. 10 коп.;

- 25.11.2016 на суму 26 997 грн. 90 коп.;

- 27.12.2016 на суму 25 256 грн. 10 коп.;

- 30.01.2017 на суму 29 675 грн. 13 коп.;

- 28.02.2017 на суму 24 452 грн. 12 коп.;

- 30.03.2017 на суму 24 452 грн. 12 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №081 від 09.07.2015 становить 1 054 720 грн. 03 коп. (1250000 - 195279,97), підлягає до стягнення, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У задоволенні позову про стягнення 195 279 грн. 97 коп. заборгованості за кредитом слід відмовити у зв`язку із перерахуванням відповідачем цієї суми до звернення позивача з позовною заявою до суду.

Про зарахування переплачених позичальником сум в рахунок погашення заборгованості за договором дійшов висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові №666/4957/15 від 20.02.2019.

У зв`язку з частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик" (с. Підбірці, Пустомитівський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 37821675) на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (Контрактова площа, 10А, м.Київ, код ЄДРПОУ 23362711) 1 054 720 грн. 03 коп. заборгованості за кредитом, 15820 грн. 80 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В позові про стягнення 195 279 грн. 97 коп. заборгованості за кредитом, 824 384 грн. 22 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України, та п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України, з урахуванням приписів розділу ХІ Перехідні положення .

Повне рішення складено: 30.06.2020.

Суддя І. О. Якушева