Рішення від 16.06.2020 по справі 904/4740/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020м. ДніпроСправа № 904/4740/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Цесія", м. Київ

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання недійсними та скасування рішення і запису про скасування державної реєстрації прав власності, поновлення запису про право власності

Представники:

від позивача: Бакуліна М.С., довіреність від 04.20.2019, адвокат;

від відповідача: Лучко А.С., довіреність №7/10-3662 від 19.12.2019, представник;

від третьої особи -1: не з`явився;

від третьої особи -2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Цесія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 15.10.2019 до Дніпровської міської ради, у якому просить визнати недійсним та скасувати рішення про скасування державної реєстрації прав, індексний номер: 31862543 від 13.10.2016, прийняте державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганною Вікторівною, скасувати внесений на його підставі запис від 13.10.2016 про скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства "Цесія" на нежитлове приміщення № 68 за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 89 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 54082212101) та поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер: 938354, дата, час, державної реєстрації: 15.05.2013 19:11:09.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач був власником об`єкту нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, придбаного ним у комунального підприємства-банкрута, ліквідатор якого на стадії ліквідаційної процедури у справі про банкрутство здійснював відчуження цього об`єкту як такого, що був закріплений за підприємством на праві господарського відання та включений до його ліквідаційної маси для його реалізації з метою задоволення вимог кредиторів.

На підставі протоколу відкритих біржових торгів з купівлі-продажу майна між відповідним комунальним підприємством-банкрутом в особі його ліквідатора (як продавцем) та позивачем - переможцем відкритих біржових торгів (як покупцем) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчувався нотаріально з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державною реєстрацією за позивачем на підставі укладеного договору права власності на придбаний об`єкт.

У подальшому такий договір купівлі-продажу визнано недійсним ухвалою господарського суду у справі про банкрутство комунального підприємства. На підставі цієї ухвали здійснено скасування державної реєстрації права власності позивача на об`єкт нерухомого майна з поновленням запису про право власності на такий об`єкт за попереднім власником - територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Позивач вважає, що скасування державної реєстрації за ним права власності на об`єкт нерухомого майна та поновлення запису про право власності за відповідачем здійснено без передбачених законом підстав та всупереч норм законодавства. Наведене призвело до незаконного позбавлення позивача прав на нерухоме майно, без надання відповідної компенсації, що є непропорційним втручанням у його право на мирне володіння майном.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 26, 31 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою господарського суду від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 23.12.2019; залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне Житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпровської міської ради, у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; задоволене клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надати до Господарського суду Дніпропетровської області у строк до 20.12.2019 належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій формі - щодо скасування державної реєстрації прав Приватного підприємства "Цесія".

13.12.2019 до суду надійшло клопотання позивача про об`єднання даної справи в одне провадження зі справою № 904/4931/19, що перебуває у провадження судді Господарського суду Дніпропетровської області Золотарьової Я.С.

18.12.2019 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до суду надані документи, витребувані ухвалою господарського суду від 03.12.2019.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2019 підготовче засідання відкладено на 21.01.2020, у зв`язку із неявкою третьої особи-2 та необхідністю надання учасниками справи витребуваних судом документів; клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження залишено на вирішенні у суду.

26.12.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 24.12.2019, в якому зазначив, що Дніпровська міська рада повернула до власності територіальної громади спірний об`єкт нерухомого майна у законний спосіб, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 34/5005/4591/2012 задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора, визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Південне" щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна та щодо його продажу з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів з продажу нерухомого майна та договори купівлі продажу з відчуження нерухомого майна.

Відтак, вищевказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, яке набрало законної сили було визнано недійсним документи (договори купівлі-продажу нерухомого майна) на підставі яких проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому у державного реєстратора були законні підстави для скасування державної реєстрації прав та поновлення запису про право власності за Дніпровською міською радою, які передбачені ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також, відповідач вказує на те, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на момент скасування реєстрації права власності за позивачем) державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку цю.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 24.04.2019 у справі №521/18393/16ц зазначено, що суди попередніх інстанцій правильно встановивши, що нотаріус, будучі наділеним повноваженнями державного реєстратора (за винятком тих, які передбачено пунктами 4,6 частинами першої статті 9 Закону № 1952-ІV), може реалізовувати їх лише разом з вчиненням нотаріальної дії, зокрема при посвідчені ним правочину, внаслідок якого в особи виникає речове право на об`єкт нерухомості (частина 9 статті 15 Закону Закону N 1952-ІУ в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин). У такому випадку нотаріус одночасно з вчиненням нотаріальної дії проводить і державну реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 15 Закону № 1952-ІV в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин. Суди зробили обґрунтований висновок про відсутність у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення безпосередньої нотаріальної дії з майном.

Відтак, з вищевикладеного вбачається, що Дніпровська міська рада не могла звернутись до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецької І.В., оскільки жодної нотаріальної дії при скасуванні запису про право власності на підставі рішення суду нею вчинено не було. А тому, Дніпровська міська рада могла звернутись лише безпосередньо до державного реєстратора для скасування права власності за позивачем.

21.01.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив від 20.01.2020, в якому зазначив, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно, тобто документом, наявність якого є обов`язковою для проведення такої реєстрації. Підставою ж для прийняття державним реєстратором такого рішення може бути зокрема договір купівлі-продажу нерухомого майна. Саме тому ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на яку посилається як відповідач, так і позивач, зазначає про необхідність скасування судовим рішенням документів (саме у множинному числі), на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав. Оскільки на сьогодні не існує жодного рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за позивачем, були відсутні передбачені законодавством підстави для скасування державної реєстрації права власності позивача та поновлення запису про право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачем.

Окрім того, наявність чинного рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є необхідною умовою для внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав. Цього вимагає п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (у редакції, чинній на дату вчинення реєстраційних дій про скасування прав власності), який визначає, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Аналогічна вимога міститься у п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5 (у редакції, чинній на дату вчинення реєстраційних дій про скасування права власності) яким встановлено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Також, позивач зазначає, що внесення записів про скасування державної реєстрації прав вчиняється тим суб`єктом - держаним реєстратором чи нотаріусом, який саме і проводив державну реєстрацію права, щодо якого має бути внесено запис про скасування державної реєстрації. Виключення з цього правила встановлено лише у разі ліквідації державної нотаріальної контори, зупинення або припинення нотаріальної діяльності відповідного приватного нотаріуса.

Запис про скасування державної реєстрації права власності позивача на спірний об`єкт нерухомого майна було внесено державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. В той час як реєстрацію права власності на нього за позивачем здійснював приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецька І.В. При цьому, на момент скасування державної реєстрації прав діяльність зазначеного приватного нотаріуса не була зупинена та/або припинена.

Відтак, державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не мав права вносити запис про скасування державної реєстрації права власності позивача на спірний об`єкт нерухомого майна, оскільки заявник звернувся до неналежного державного реєстратора.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Цесія" про об`єднання в одне провадження справи № 904/4740/19 зі справою № 904/4931/19; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду; підготовче засідання відкладене на 13.02.2020.

12.02.2020 позивачем до суду подані доповнення до позовної заяви від 12.12.2020, в яких доповнив підстави заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2020 підготовче засідання відкладене на 27.02.2020, у зв`язку із неявкою представників відповідача, третіх особі та для надання сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2020 за письмовою згодою сторін закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 19.03.2020.

18.03.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 18.03.2020, в якому просив визнати причину неявки представника позивача у призначене судове засідання 19.03.2020 поважною, у зв`язку із оголошенням на території України карантину з 12.03.2020; відкласти розгляд справи на після карантинний період.

19.03.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

Ухвалою суду від 19.03.2020 відкладено судове засідання на невизначений термін.

Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

У подальшому строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343).

З огляду на послаблення карантину, ухвалою господарського суду від 07.05.2020 розгляд справи по суті призначений на 28.05.2020.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2020 розгляд справи по суті відкладений на 16.06.2020.

Третя особа-1 Комунальне Житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпровської міської ради явку повноважного представника у призначені засідання не забезпечила та не надала витребувані судом документи.

На адресу суду повернулося поштове повідомлення № 4930100518815 про вручення третій особі-1 копії ухвали від 23.12.2019 (т. 1 а.с. 3).

У подальшому до суду поверталися конверти з ухвалами від 03.12.2019, 21.02.2020, 13.02.2020, 27.02.2020, що направлялись на адресу третьої особи-1, з відмітками відділення поштового зв`язку Організація вибула , Повернуто за закінченням строку зберігання тощо; поштові повідомлення про вручення третій особі-1 ухвал від 21.01.2020, 19.03.2020, 07.05.2020, 28.05.2020 на адресу суду не надходили

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 23.12.2019).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

Третя особа-2 Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради явку повноважного представника у призначені засідання не забезпечила; про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи третя особа-2 повідомлялася належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб, оскільки за вказаних вище підстав, вони вважаються повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, доповненні до позовної заяви, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Під час розгляду справи судом враховано, що відповідно до п. 4 Розділу 10 "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 строк карантину продовжено з 22.05.2020 до 22.06.2020.

Таким чином, оскільки станом на день установлення на всій території України карантину (12.03.2020) дана справа перебувала на стадії розгляду по суті, розгляд справи проводився у визначені законом строки.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Південне" (продавець) та Приватним підприємством "Цесія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений 15.05.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за номером 532.

За вищевказаним договором позивачем придбане у КЖЕП Південне нежитлове приміщення № 68, що розташоване за адресою: вул. Робоча, буд. 89 у м. Дніпро.

На момент продажу вказаного нерухомого майна, право власності на нього було зареєстровано за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2013 14:46:40, номер запису про право власності 858268), право господарського відання на нього належало КЖЕП "Південне" (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2013, номер запису про інше речове право: 859376).

На підставі договору купівлі-продажу здійснено державну реєстрацію переходу права власності, а саме: право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 938354; дата, час державної реєстрації: 15.05.2013 19:11:09; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав т їх обтяжень, індексний номер: 2291439 від 15.05.2013 19:25:23), а також 15.05.2013 здійснено державну реєстрацію припинення іншого речового права (права господарського відання).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 34/5005/4591/2012 вищевказаний договір купівлі-продажу визнано недійсним.

На підставі ухвали господарського суду від 28.07.2016 у справі № 34/5005/4591/2012 право власності позивача на цей об`єкт нерухомого майна скасовано, дата, час державної реєстрації 13.10.2016 10:57:04. Відомості про скасування права власності внесено до реєстру 13.10.2016 на підставі рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганни Вікторівни, індексний номер рішення: 31862543. З внесенням запису про скасування державної реєстрації права власності позивача, поновлено запис про право власності на цей об`єкт нерухомого майна територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (номер запису про право власності: 858268; дата, час державної реєстрації: 26.04.2013 14:46:40).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 34/5005/4591/2012, яка набрала законної сили, задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора, визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Південне" щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна та щодо його продажу з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів з продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу з відчуження цього нерухомого майна, укладені між КЖЕП "Південне" (продавцем) та юридичними особами - переможцями торгів (покупцями).

При цьому, зазначеною ухвалою визнано недійсними тільки договори купівлі-продажу. В той час, як не заявлялись та не розглядались вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносились записи про право власності при державній реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна за позивачем.

Крім того, як під час провадження у справі про банкрутство, при визнанні договорів купівлі-продажу недійсними, так і окремо від нього - не були предметом розгляду і вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, реституція за визнаними недійсними договорами купівлі-продажу не застосовувалась.

Також і Дніпропетровською міською радою, як особою, поза волею якої, як вона вважає, вибуло нерухоме майно, не пред`являлись до позивача, як добросовісного набувача нерухомого майна, який придбав його за відплатним нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу - вимоги про витребування цього майна.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи такі докази:

- копія договору купівлі-продажу від 15.05.2013;

- копія витягу про реєстрацію права власності від 15.05.2013 № 3466653;

- інформаційна довідка від 18.04.2019 № 164132025;

- копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 34/5005/4591/2012.

За клопотанням позивача судом витребувано у третьої особи-2 та долучено до матеріалів справи документи реєстраційної справи № 54082212101, на підставі яких проведено реєстраційні дії та документи, сформовані у процесі проведення реєстраційних дій.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким положенням Конституції України кореспондують приписи ст. ст. 319, 328 Цивільного кодексу України, за змістом яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 182 цього ж Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

У свою чергу, за визначенням п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Системний аналіз цих правових норм дає підстави для висновку, що нерухоме майно, стосовно якого здійснена державна реєстрація права власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття речових прав на таке нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як зазначалось раніше ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 34/5005/4591/2012 договір купівлі-продажу від 15.05.2013, укладений між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Південне" та Приватним підприємством "Цесія" визнано недійсним.

Отже, з урахуванням приписів ст. ст. 216, 236 Цивільного кодексу України, позивач не набув право власності на майно, запис про скасування реєстрації якого просить скасувати.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що скасування законних підстав набуття права власності на споруду як нерухоме майно, позбавляє запис про державну реєстрацію права власності самостійного правового значення. Відомості реєстру про набуття права власності позивачем на вказаний об`єкт нерухомості не можуть братися до уваги як офіційні і достовірні.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході вирішення спору позивачем не надано доказів, які б спростовували доводи відповідача та встановлені судом фактичні обставини справи.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Приватного підприємства Цесія визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, ст. ст. 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення про скасування державної реєстрації прав, індексний номер: 31862543 від 13.10.2016, прийнятого державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Ганною Вікторівною, скасування внесеного на його підставі запису від 13.10.2016 про скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства "Цесія" на нежитлове приміщення № 68 за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 89 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 54082212101) та поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності номер: 938354, дата, час, державної реєстрації: 15.05.2013 19:11:09 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 26.06.2020

Суддя І.А. Рудь