Рішення

від 23.06.2020 по справі 908/862/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/49/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2020 Справа № 908/862/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової О.В. при секретарі судового засідання Лінчук А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (ідентифікаційний код 00130926, вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (ідентифікаційний код 07809992, вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 44 Гарнізонний будинок офіцерів (72307, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гвардійська, буд. 1, ідентифікаційний код 07679319)

про стягнення 56274,92 грн.

представники сторін:

від позивача Капуста А.В., довіреність №243-1 від 20.01.2020;

від відповідача Кобзєва К.О., довіреність №2339 від 21.08.2019;

від третіх осіб 1, 2 не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Запоріжжя про стягнення заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію в сумі 41047,44 грн., 3% річних у сумі 1465,26 грн., інфляційних втрат у сумі 1190,38 грн. та пені в сумі 12571,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, за умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти №02/03 від 02.03.2018, укладеного сторонами, позивач взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату використаної (купленої) електричної енергії та інших платежів згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії №603 від 21.06.2007 та №1256 від 01.01.2005. При цьому позивач зауважив, що договір на постачання електричної енергії №1256 від 01.01.2005, який зазначений в якості лоту №7 у договорі про закупівлю товарів за державні кошти №02/03 від 02.03.2018, втратив чинність у зв`язку з переукладанням даного договору в новій редакції 30.01.2013. Відповідач не оплатив нараховану вартість активної електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №603 від 21.06.2007 за грудень 2018 року на суму 33878,81 грн. та обсяги перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2018 року на суму 2469,53 грн. За договором про постачання електричної енергії №1256 від 30.01.2013 позивач не оплатив активну електричну енергію за грудень 2018 року на суму 4699,10 грн. У зв`язку з цим позивач пред`явив до стягнення з відповідача заборгованість за спожиту активну та реактивну електричну енергію в сумі 41047,44 грн., а також нараховані за прострочення оплати заборгованості 3% річних у сумі 1465,26 грн., інфляційні втрати в сумі 1190,38 грн. та пеню в сумі 12571,84 грн.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 11, 15, 16, 230, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 275, 276 Господарського кодексу України, умов договорів про постачання електричної енергії №603 від 21.06.2007 та №1256 від 30.01.2013.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2020 у справі №908/862/20 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений строк від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доказами на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/862/20; присвоєно справі номер провадження 28/49/20; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; запропоновано сторонам надати додаткові докази, додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення до 28.05.2020.

Ухвалою суду від 26.05.2020 вирішено розгляд справи №908/862/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; замінити засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням; підготовче засідання призначити на 12.06.2020; залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та 44 Гарнізонний будинок офіцерів ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

27.05.2020 на адресу суду у порядку ст. 167 ГПК України від квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя надійшла заява-заперечення, відповідно до якої відповідач заперечив проти позову, зазначаючи, що позивачем не проводилися заходи досудового врегулювання спору; умови договору №02/03 від 02.03.2018 (КЕВ) виконано у повному обсязі, зобов`язання за договором станом на 31.12.2018 з боку відповідача відсутні. Додані позивачем рахунки за грудень 2018 виставлені поза межами договірних відносин та кошторисних призначень. До того ж ці рахунки не підписані з боку відповідача, що унеможливлює визначення кількості спожитої електричної енергії. Звертав увагу суду, що підписанням додаткової угоди №3 від 20.12.2018 кошторисні призначення зменшено за взаємною згодою до 15250604,42 грн. Кошторисні призначення перераховувались на рахунки (КЕВ) від вищестоящої організації за умови договору №02/03 від 02.03.2018. Від отримання сплати у грудні 2018 року відповідач відмовився, тобто усунувся від виконання договірних відносин. Також висловив свою думку, що надання позивачем рахунків поза межами існування договірних відносин є недоречним. Висловив своє непогодження щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Зазначав про відсутність доказів виконання позивачем зобов`язань за договором в частині виконання пунктів 4.2 та 4.3 договору. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити.

Цього ж дня до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №33-33/8199, відповідно до якої позивач спростував твердження відповідача, що викладені у запереченнях. Зазначав, що матеріали справи містять докази досудового врегулювання спору. Посилався на те, що умовами договору встановлений строк його дії, а саме до 31 грудня 2018, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов`язань сторонами. Рахунки направлялися постачальником споживачу поштою рекомендованим листом. Зауважував, що споживачами за договором є Військова частини НОМЕР_1 та 44 гарнізонний будинок офіцерів. Таким чином, умовами договорів про постачання не передбачено надсилання тим більше підписання спірних рахунків КЕВ м. Запоріжжя. Також зазначав, що саме КЕВ м. Запоріжжя відповідає перед позивачем за порушення грошового зобов`язання за договором про закупівлю та постачання і є належною стороною до якої застосовуються штрафні санкцій. Висловив свої заперечення щодо клопотань відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення до участі у справі Військової частини НОМЕР_1 та 44 гарнізонного будинку офіцерів.

29.05.2020 суду надані докази надсилання позивачем копії позовної заяви з додатками на адреси Військової частини НОМЕР_1 та 44 гарнізонного будинку офіцерів.

04.06.2020 від Військової частини НОМЕР_4 надійшли письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 (м. Мелітополь Запорізької області) перепідпорядкована командиру військової частини НОМЕР_5 (ртб Антонівка Херсонської області), який є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_6 (м. Одеса), тому третя особа-1 не є одержувачем квартирно-експлуатаційних послуг (споживачем електричної енергії), а до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, слід залучити військову частину НОМЕР_6 замість військової частини НОМЕР_1 .

В судовому засіданні 12.06.2020 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представники сторін (позивача та відповідача) підтримали свої правові позиції, що викладені у позові, відзивах на позов та поясненнях. Також зазначили, що станом на 12.06.2020 всі наявні докази були подані до матеріалів справи та клопотання процесуального характеру відсутні.

Розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_4 , суд дійшов висновку, що підстав для заміни третьої особи іншою особою не має, оскільки безпосереднім споживачем електричної енергії є військова частина НОМЕР_1 . Заміна сторін у зобов`язанні зі договором про постачання електричної енергії №603 від 21.06.2007 не здійснювалась.

Ухвалою від 12.06.2020 зарито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

В судовому засіданні 24.06.2020 присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Оберіг».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 24.06.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (відповідач) був укладений договір №02/03 від 02.03.2018 про закупівлю товарів за державні кошти (далі договір про закупівлю).

Пунктом 1.2 договору про закупівлю передбачено, що постачальник електричної енергії зобов`язується у 2018 році постачати замовнику (відповідачу) електричну енергію (далі товар) на об`єкти, зазначені в договорах про постачання електричної енергії, укладених між ПАТ Запоріжжяобленерго та військовими установами ЗСУ по Запоріжжю та Запорізькій області згідно додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору (далі договори про постачання), а замовник зобов`язується здійснити оплату використаної (купленої) електричної енергії та інших платежів згідно з умовами договорів на постачання.

Відповідно до додатка 1 до договору про закупівлю лот 5 В/ч НОМЕР_7 договір про постачання електроенергії №603 від 21.06.2007, лот 7 - ГБО договір на постачання електроенергії №1256 від 01.01.2005.

Так, між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (третя особа-1 у справі, споживач-1) укладено договір про постачання електричної енергії №603 від 21.06.2007 (далі договір постачання-1).

Договір про постачання електроенергії №1256 від 01.01.2005, який був укладений між ПАТ Запоріжжяобленерго та 44 гарнізонним будинком офіцерів (третя особа-2, споживач-2), та зазначений в якості лоту 7 у договорі про закупівлю, на час укладання договору про закупівлю, втратив чинність у зв`язку з переукладанням даного договору в новій редакції 30.01.2013. Тобто фактично правовідносини між позивачем та відповідачем за лотом 7 склались щодо договору про постачання електроенергії №1256 від 01.01.2005.

Згідно з п. 4.2 договору про закупівлю розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником електричної енергії рахунка на оплату товару, в порядку та на умовах, визначених договорами про постачання.

Пунктом 1 договору 1, 2 визначено, що постачальник електричної енергії (позивач) продає електричну енергію споживачу (треті особи 1, 2) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.4 договору 1, 2 споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка №5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Також відповідно до п. 2.3.5 договору постачання 1, 2 споживач зобов`язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» (для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).

Пунктом 6 додатку №4 до договору постачання 1, 2 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» визначено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Рахунки направляються постачальником споживачу поштою рекомендованим листом нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника журналі (п. 9 додатка №4).

Споживач-1 відповідно до акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за грудень 2018 року використав електричної енергії в кількості 53172 кВт.год., вартість якої відповідно до встановленого тарифу становить 136760,09 грн.

Відповідно до умов договору постачання-1 споживачу-1 було виставлено рахунок №603/12а від 31.12.2018 на суму 136760,09 грн. Даний рахунок був отриманий представником споживача-1 нарочно 29.12.2018. Кінцевий термін оплати за рахунком становить 09.01.2019. Оплата за рахунком була проведена відповідачем частково 22.12.2018 в сумі 102881,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3077 від 21.12.2018 на суму 102881,28 грн., яке проведено банком 22.12.2018. Залишок заборгованості за рахунком становить 33878,81 грн.

Крім того, відповідно до акту за грудень 2018 року про обсяги перетікання реактивної електричної енергії в мережу споживача з мережі постачальника протягом розрахункового періоду було передано 24107 кВат.год., вартість яких становить 3969,53 грн.

Відповідно до умов договору 1 споживачу-1 було виставлено рахунок №603/12р від 31.12.2018 на суму 3969,53 грн. Даний рахунок був отриманий представником відповідача нарочно 29.12.2018. Кінцевий термін оплати за рахунком становить 09.01.2019. Оплата за рахунком була проведена відповідачем частково 21.12.2018 в сумі 1500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2992 від 20.12.2018 на суму 7200,00 грн., яке проведено банком 21.12.2018, з урахуванням листа від 28.12.2018 №4943 про зміну призначення платежу. Залишок заборгованості за рахунком становить 2469,53 грн.

Споживач-2 відповідно до акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за грудень 2018 року використав електричної енергії в кількості 1827 кВт.год., вартість якої відповідно до встановленого тарифу становить 4699,10 грн.

Відповідно до умов договору постачання-2 споживачу-2 було виставлено рахунок №1256/12а від 31.12.2018 на суму 4699,10 грн. Даний рахунок був отриманий представником споживача-2 нарочно 04.01.2019. Кінцевий термін оплати за рахунком становить 14.01.2019. Оплата за рахунком проведена не була.

21.03.2019 на адресу відповідача було направлено повідомлення №54-44/1299 про наявну заборгованість за рахунками №603/12а від 31.12.2018, №603/12р від 31.12.2018, №1256/12а від 31.12.2018 з копіями відповідних рахунків. Однак відповідач не здійснив оплату заборгованості відповідно до даного повідомлення та не надав відповіді позивачу.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію в сумі 41047,44 грн., 3% річних у сумі 1465,26 грн., інфляційних втрат у сумі 1190,38 грн. та пені в сумі 12571,84 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти №02/03 від 02.03.2018 та договорів про постачання електричної енергії №603 від 21.06.2007 та №1256 від 01.01.2005.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому суд враховує положення норми ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За умовами п. 10 додатка №4 до договору про постачання-1 в редакції додаткової угоди №2 від 12.11.2014 споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається при направленні рекомендованим нарочним дата вручення споживачу. За умовами п. 5 додатка №6 до договору про постачання-1 споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п. 4 цього додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається при направленні нарочним дата вручення споживачу.

За умовами п. 10 додатка №4 до договору про постачання-2 в редакції додаткової угоди №2 від 01.03.2016 споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка вважається при направленні нарочним дата вручення споживачу.

Відповідно до умов договору постачання-1 споживачу-1 було виставлено рахунок №603/12а від 31.12.2018 на суму 136760,09 грн. Даний рахунок був отриманий представником споживача-1 нарочно 29.12.2018. Кінцевий термін оплати за рахунком становить 09.01.2019. Оплата за рахунком була проведена відповідачем частково 22.12.2018 в сумі 102881,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3077 від 21.12.2018 на суму 102881,28 грн., яке проведено банком 22.12.2018. Залишок заборгованості за рахунком становить 33878,81 грн.

Відповідно до умов договору 1 споживачу-1 було виставлено рахунок №603/12р від 31.12.2018 на суму 3969,53 грн. Даний рахунок був отриманий представником відповідача нарочно 29.12.2018. Кінцевий термін оплати за рахунком становить 09.01.2019. Оплата за рахунком була проведена відповідачем частково 21.12.2018 в сумі 1500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2992 від 20.12.2018 на суму 7200,00 грн., яке проведено банком 21.12.2018, з урахуванням листа від 28.12.2018 №4943 про зміну призначення платежу. Залишок заборгованості за рахунком становить 2469,53 грн.

Відповідно до умов договору постачання-2 споживачу-2 було виставлено рахунок №1256/12а від 31.12.2018 на суму 4699,10 грн. Даний рахунок був отриманий представником споживача-2 нарочно 04.01.2019. Кінцевий термін оплати за рахунком становить 14.01.2019. Оплата за рахунком проведена не була.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію в загальній сумі 41047,44 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що рахунки отримувались не відповідачем, а споживачами 1 і 2, суд зауважує, що умовами договору про закупівлю не визначено окремого строку для оплати електричної енергії відповідачем, натомість сторонами погодили в п. 4.2 договору про закупівлю, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником електричної енергії рахунка на оплату товару, в порядку та на умовах, визначених договорами про постачання. Відповідно до п. 4.3 договору про закупівлю постачальник електричної енергії видає рахунок, оформивши його належним чином, який має бути сплачений у строк, встановлений договорами про постачання. Таким чином, оплату спожитої електричної енергії та інших платежів за договорами 1, 2 відповідач здійснює на умовах договорів постачання 1, 2, зокрема щодо строків оплати рахунків, які обчислюються з дати отримання їх саме споживачами 1 і 2.

Додатково позивач надіслав відповідачу копії рахунків за спірний період 21.03.2019 разом із повідомленням від 21.03.2019 №54-44/1299 про наявну заборгованість за рахунками, та були отримані відповідачем 27.03.2019, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції та фіскальним чеком від 21.03.2019, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.03.2019.

Щодо доводів позивача про те, що рахунки надані відповідачу поза межами дії договору про закупівлю, суд зазначає, що пунктом 10.1 договору про закупівлю встановлено, що цей договір діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Рахунки за спірний період були виставлені споживачам 1 і 2 в межах дії цього договору та не були оплачені відповідачем, тому зобов`язання відповідача за договором про закупівлю не припинились.

Щодо доводів відповідача про те, що рахунки виставлені позивачем поза межами кошторисних призначень відповідача суд зауважує, що за умовами п. 4.5 договору про закупівлю замовник зобов`язується забезпечити припинення споживання електричної енергії, оплата якої не забезпечена бюджетними асигнуваннями. У разі, якщо фактично було використано електричної енергії в обсязі, що перевищує обсяг, забезпечений бюджетними асигнуваннями, замовник зобов`язується здійснити оплату всієї фактично використаної електричної енергії.

Таким чином, оскільки споживачі 1 і 2 фактично спожили заявлений ними обсяг електричної енергії, зазначений в актах про спожиту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та про обсяги перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, і відповідачем не було вжито заходів щодо припинення споживання електричної енергії в обсязі, забезпеченому бюджетними асигнуваннями, відповідач має оплатити пред`явлену до стягнення заборгованість.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 4.2.1 договорів постачання 1, 2 передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка 34 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії») споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Таким чином, період нарахування пені договором необмежено.

На суму заборгованості за рахунком №603/12а від 29.12.2018 (33878,81 грн.), суму заборгованості за рахунком №603/12р від 29.12.2018 (2469,53 грн.) та суму заборгованості за рахунком №1256/12а від 04.01.2019 (4699,10 грн.) позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.04.2019 по 03.04.2020 в загальній сумі 12571,84 грн.

Суд визнав вимоги про стягнення пені в сумі 12571,84 грн. обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що за умовами договору про закупівлю відповідач не зобов`язаний сплачувати штрафні санкції, суд зазначає, що відповідно до п. 7.1 договору про закупівлю у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором. При цьому за умовами п. 1.2 договору про закупівлю замовник зобов`язався здійснити оплату не тільки використаної (купленої) електричної енергії, а й інших платежів згідно з умовами договорів на постачання. Отже, у відповідача також виникає обов`язок сплатити пеню в разі порушення строку оплати електричної енергії, обов`язок зі сплати якої покладається саме не відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості за рахунком №603/12а від 29.12.2018 (33878,81 грн.) позивач нарахував 3% річних за період з 09.01.2019 по 18.03.2020 в сумі 1211,28 грн.

На суму заборгованості за рахунком №603/12р від 29.12.2018 (2469,53 грн.) позивач нарахував 3% річних за період з 09.01.2019 по 18.03.2020 в сумі 88,29 грн.

На суму заборгованості за рахунком №1256/12а від 04.01.2019 (4699,10 грн.) позивач нарахував 3% річних за період з 15.01.2019 по 18.03.2020 в сумі 165,69 грн.

Таким чином, всього нараховано 3% річних у сумі 1465,26 грн.

Суд визнав вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1465,26 грн. обґрунтованими.

На суму заборгованості за рахунком №603/12а від 29.12.2018 (33878,81 грн.), суму заборгованості за рахунком №603/12р від 29.12.2018 (2469,53 грн.) та суму заборгованості за рахунком №1256/12а від 04.01.2019 (4699,10 грн.) позивач нарахував інфляційні втрати за період з лютого 2019 року по лютий 2020 року в загальній сумі 1190,38 грн.

Суд визнав вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 1190,38 грн. обґрунтованими.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в даній справі в сумі 2102,00 грн. покладаються на відповідача, оскільки позов пред`явлено обґрунтовано.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (ідентифікаційний код 07809992, вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (ідентифікаційний код 00130926, вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035) заборгованість за спожиту активну та реактивну електричну енергію в сумі 41047,44 грн. (сорок одна тисяча сорок сім грн. 44 коп.), 3% річних у сумі 1465,26 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят п,ять грн. 26 коп.), інфляційних втрат у сумі 1190,38 грн. (одна тисяча сто дев`яносто грн. 38 коп.), пені в сумі 12571,84 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна грн. 84 коп.) та витрати за сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 30.06.2020.

Суддя О.В.Федорова