Рішення

від 23.06.2020 по справі 120/1134/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 червня 2020 р. Справа № 120/1134/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богоноса М.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Михайловського М.В.

представника позивача Супруна М.В.

представника відповідача Бегус Л.Г., Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лозгрейд до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лозгрейд (далі - позивач, ТОВ Лозгрейд ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області). У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17.09.2019 № 000039507 форми Р1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 22.07.2019 отримав повідомлення від 16.07.2019 № 2321 та наказ від 16.07.2019 № 3798 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФГ ЗАГРАВА за жовтень 2018 з дослідженням контрагентів - покупців придбаного товару з 01.08.2019.

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідачем складено Акт від 29.08.2019 № 2981/02-32-14-06/37258746, яким встановлено порушення, а саме:

- п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання за жовтень 2018 на суму 161188 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2018 на суму 147112 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем, прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.09.2019 № 000039507 за платежем податок на додану вартість, яким зменшено податкове зобов`язання на суму 161188,00 грн. та зменшено податковий кредит на суму 147112,00 грн.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення - рішення безпідставним і таким, що не відповідає нормам чинного законодавства в сфері оподаткування. На думку позивача, відповідачем порушено процедуру призначення та проведення податкової перевірки, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення - рішення. Крім цього, позивач не погоджується із висновками контролюючого органу про безтоварний характер його господарських операцій із ФГ "Заграва" та ТОВ "Грандлітоїл". Тому з метою скасування податкового повідомлення - рішення звернувся з цим позовом до суду.

Також позивач просить стягнути на його користь витрати у розміри 8000,00 грн., на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 17.03.2020 позовну заяву ТОВ Лозгрейд прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі призначено на 14.04.2020 з викликом учасників справи. Також відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13.04.2020 на адресу суду надійшли клопотання позивача та відповідача, у яких сторони просять відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із запровадженням карантину на території Україні.

У судовому засіданні 14.04.2020, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання судом задоволено клопотання учасників справи та відкладено розгляд справи на іншу дату.

21.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що на підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.04.2019 № 2316 та відповідно до ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Лозгрейд , з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФГ ЗАГРАВА за жовтень 2018 з дослідженням контрагентів - покупців придбаного товару.

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки, встановлено порушення, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання за жовтень 2018 на суму 161188 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2018 на суму 147112 грн.

Фактичною підставою для висновків про завищення податкового кредиту на суму 147112 грн. за жовтень 2018, стали виявлені контролюючим органом дефекти господарської операції позивача із ФГ Заграва .

Зокрема контролюючим органом під час перевірки встановлено, що згідно Договору поставки № 40 від 11.10.2018 Покупець: ТОВ Лозгрейд з одного боку, та Постачальник: ФГ Заграва з іншою боку, уклади Договір за яким Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (соняшник урожаю 2018 року) українського походження, на умовах зазначених у цьому договорі.

Відповідач зазначає, що транспортування вказаного товару не підтверджується документально, оскільки при укладенні договору про транспортно-експедиційні послуги № 08/01/2018 від 08.01.2018 (виконавець ФОП ОСОБА_1 ), позивачем не дотримано норм р. 3. Правил укладення договорів Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.

Щодо іншого перевізника (ТОВ СТАН-ПЛЮС ), то позивачем не надано усіх необхідних документів, в підтвердження того, що транспортування товару проводилось вказаним Товариством, а саме первинні документи та регістри податкового та бухгалтерського обліку (договір, заявки на перевезення, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), розрахунки за транспортування, та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку).

Крім цього, на думку податкового органу, в наданих до перевірки товарно - транспортних накладних відсутня інформація: про назву документа, найменування (Ім`я, по батькові) перевізника, Пункт навантаження та Пункт розвантаження із зазначенням повної адреси, Усього відпущено на загальну суму, у т. ч. ПДВ , Супровідні документи на вантаж , Ціна без ПДВ за одиницю, грн. , Загальна сума з ПДВ, грн. , Документи з вантажем , Маса брутто, т , Час (год. хв.) - прибуття, вибуття, простою - навантаження, розвантаження, Підпис відповідальної особи - навантаження, розвантаження.

Також як на підставу відзиву відповідач зіслався на те, що ГУ ДФС у Вінницькій області було направлено запит від 05.04.2019 № 5542/10/02-3214-06 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) на ТОВ СТАН-ПЛЮС щодо взаєморозрахунків з ТОВ Лозгрейд за жовтень 2018 року. ТОВ СТАН-ПЛЮС у відповідь на вищевказаний запит надано лист № 8 від 23.04.2019, за підписом директора ОСОБА_2 , про те, що господарська діяльність із ТОВ "Лозгрейд" в жовтні 2018 року не проводилась.

Крім того, ГУ ДФС у Вінницькій області поставлено під сумнів можливість вирощування соняшнику контрагентом позивача ФГ Заграва з огляду на отримання інформації про відсутність у фермерського господарства орендованих земель.

Вказану інформацію отримано у відповідь на запити про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо використання у 2017-2018 на території сільських рад земельних ділянок ФГ Заграва , з зазначенням їх загальної площі та сільськогосподарських культур, які вирощувались.

Листами Тростянецької міської ради від 12.04.2019 № 515, Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області від 10.04.2019 № 02-21/327, Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області від 22.04.2019 № 175 надано відповіді про те, що у ФГ Заграва не перебувають у користуванні чи власності земельні ділянки сільськогосподарського чи іншого призначення. Обробіток земельних ділянок ФГ Заграва не здійснювала. Земельна ділянка комунальної власності ФГ Заграва не надавалася та в користуванні не перебувала.

Щодо висновків про безпідставне визначення податкових зобов`язань на суму 161188 грн за жовтень 2018, за операціями із ТОВ Грандлітоїл , то з метою доведення їх правомірності контролюючий орган зіслався на те, що такі є похідними від висновків про безтоварний характер господарських операцій із ФГ Заграва .

У відзиві на позовну заяву відповідач, з поміж іншого, зазначив про необґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000 грн.

24.04.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає відзив необґрунтованим, оскільки він дублює Акт перевірки від 29.08.2019 № 2981/02-32-14-06/37258746, та не містить аргументів які б спростовували мотиви позову. Разом із відповіддю на відзив представником позивача надано детальний опис робіт виконаних адвокатом та копію платіжного доручення, яке підтверджує оплату послуг адвоката.

21.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із продовженням на території України карантину.

Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 22.05.2020, усною ухвалою задоволено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (23.06.2020).

У судовому засіданні 23.06.2020 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав усні пояснення, підстави яких відповідали аргументам позову.

Представники відповідача в судовому засіданні у задоволені адміністративного позову просили відмовити, зазначивши, що перевіркою не встановлено реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. За таких обставин, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши докази які є у справі, суд встановив наступне.

03.01.2019 ГУ ДФС у Вінницькій області звернулося до позивача із запитом № 135/10/02-32-14-15 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) за жовтень 2018 року із контрагентом - продавцем ФГ Заграва , оскільки виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначеного позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 147112,36 грн. (а.с.13-15).

На зазначений запит позивач листом від 28.01.2019 № 28/01-19-1 повідомив, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Також надав документи по взаєморозрахунках ФГ Заграва за період з 01.10.2018 по 30.10.2018 (а.с.16).

04.03.2019 ГУ ДФС у Вінницькій області звернулося до позивача із запитом № 2868/10/02-32-14-15 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) за жовтень 2018 року із контрагентами, зокрема ФГ Заграва , оскільки виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначеного позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 147112,36 грн. та податку на прибуток за 2018 рік, а саме не прослідковується походження придбаного та реалізованого товару, та даних податкового зобов`язання, зокрема з ТОВ Грандлітоїл , в частині суми 161188,02 грн. з ПДВ за жовтень 2018 року (а.с.23-26).

13.03.2019 ГУ ДФС у Вінницькій області звернулося до позивача із запитом № 3394/10/02-32-14-06 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) у якому повідомлено, що відповідно до листа позивача від 28.01.2019 № 28/01-19-1 останнім не надано частини документів, які підтверджують реальність взаємовідносин з ФГ Заграва (а.с.18-19).

На запит відповідача від 13.03.2019 № 3394/10/02-32-14-06 позивач листом від 22.03.2019 надав документи по взаєморозрахунках ФГ Заграва за період з 01.10.2018 по 30.10.2018 (а.с.20).

На запит відповідача від 04.03.2019 № 2868/10/02-32-14-15 позивач листом від 09.04.2019 надав копії документів по підприємству вказаному у запиті (а.с.27).

На підставі ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, та наказу від 16.07.2019 № 3798 ГУ ДФС у Вінницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Лозгрейд .

Результати опрацювання отриманих від позивача відповідей на запити контролюючого органу, стали підставою для прийняття відповідачем наказу від 16.07.2019 № 3798 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Лозгрейд . Цим наказом призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФГ ЗАГРАВА за жовтень 2018 з дослідженням контрагентів - покупців придбаного товару з 01.08.2019 (а.с.29).

Надісланим відповідачем повідомлення від 16.07.2019 № 2321, позивача було проінформовано про проведення з 01.08.2019 документальну позапланову невиїзну перевірку за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, к. 526, з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФГ ЗАГРАВА за жовтень 2018 з дослідженням контрагентів - покупців придбаного товару (а.с.28).

Представником позивача зазначено, що повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки позивачем отримано до початку її проведення.

За результатом документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідачем складено Акт від 29.08.2019 № 2981/02-32-14-06/37258746, яким встановлено порушення, а саме:

- п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання за жовтень 2018 на суму 161188 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2018 на суму 147112 грн (а.с.30-54).

Фактичною підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, стало відсутність у ФГ Заграва умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій, в наслідок чого контролюючий орган дійшов висновку, що підприємство - контрагент фактично не постачало ТОВ Лозгрейд товар у жовтні 2018 року і як наслідок, про відсутність у позивача активів, які могли бути в подальшому реалізовані іншому контрагенту - ТОВ "Грандлітоїл".

На підставі Акту перевірки відповідачем 17.09.2019 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000039507 за платежем податок на додану вартість, яким зменшено податкове зобов`язання на суму 161188,00 грн. та зменшено податковий кредит на суму 147112,00 грн. (а.с.61)

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Підставою позову стали аргументи позивача про незаконність призначеної наказом від 16.07.2019 № 3798 документальної позапланової невиїзної перевірки та аргументи про безпідставність висновків контролюючого органу щодо безтоварного характеру господарських операцій із ФГ Заграва та ТОВ "Грандлітоїл".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. "а" п. 185 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п. "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2. ст. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6, cт. 198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10. cт. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено обов`язкову підставу для формування податкового кредиту та податкового зобов`язання, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Судом встановлено, що як наслідок господарської операції, що виникла на підставі договору поставки № 40 від 11.10.2018, ТОВ Лозгрейд (покупець) отримало від свого контрагента ФГ Заграва податкові накладні № 340 від 28.10.2018, № 111, № 112 від 11.10.2018, № 409, № 408 від 25.10.2018, які ФГ Заграва зареєстровано 30.10.2018 та 01.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно витягу № 22 від 23.09.2019 (а.с.121-126).

В результаті господарської операції, що виникла на підставі договору купівлі - продажу № 21/09/2018 від 21.09.2018, ТОВ Лозгрейд (продавець, постачальник) 11.10.2018, 25.10.2018 та 28.10.2018 було сформовано податкові накладні № 2, № 17 та № 18, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.127, 129, 131).

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено, що податкова накладна № 2 від 11.10.2018 зареєстрована 25.10.2018 за № 9233607511, податкова накладна № 17 від 25.10.2018 зареєстрована 05.11.2018 за № 9241409506, податкова накладна № 18 від 28.10.2018 зареєстрована 01.11.2018 за № 9239886984 (а.с.128, 130, 132).

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10. cт. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Оскільки всі податкові накладні складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року, а саме у жовтні та листопаді 2018 року, то відповідно до п. 201.10. cт. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, суми ПДВ, які відносились позивачем до податкового кредиту в ці періоди та суми ПДВ віднесені до складу податкових зобов`язань звітних періодів вважаються підтвердженими передбаченими нормами Податкового кодексу України обов`язковими документами (зареєстрованими у Реєстрі податковими накладними).

Висновок про достатність зареєстрованої в установленому порядку податкової накладної як підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту при купівлі товару та до складу податкового зобов`язання при його продажі обґрунтовується наступним.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, ст. 201 п. 201.10. ПК України було доповнено абзацом 3 такого змісту: "Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження".

Зміни до ст. 201 п. 201.10. ПК України свідчать про те, що законодавець безальтернативно визначив, що сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено "податкову чистоту" господарської операції і з цією метою контролюючий орган наділений повноваженнями зупинення реєстрації податкових накладних платника податку, господарські операції якого викликають сумнів в їх реальності та відмовляти у їх реєстрації.

Таке тлумачення змін до ПК України, слідує з пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, в якій зазначено наступне: "27 травня 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 418-р затверджено План пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, який передбачає низку ключових реформ, які дозволять забезпечити стале економічне зростання та створять сприятливі умови для розвитку бізнесу в Україні, серед яких передбачено проведення реформи податкової системи та реформування Державної фіскальної служби України. … В рамках діяльності зазначеної робочої групи підготовлений законопроект спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, усунення неузгодженостей. Метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць".

В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 р. № 117 (була чинною із 22.03.2018 по 01.02.20200 та Постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 р. № 1165 (чинна із 01.02.2020 по цей час).

Метою вказаних змін у податковому законодавстві стало запровадження на стадії реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, оцінки ризиків ймовірності їх складення та надання для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У межах розгляду цієї адміністративної справи встановлено, що при реєстрації податкових накладних на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання із податку на додану вартість, їх реєстрація відбулася без зауважень зі сторони органів ДПС України. Процедура зупинення реєстрації податкових накладних чи відмови у їх реєстрації контролюючим органом не застосовувалася.

Натомість в подальшому, відповідач діючи у непослідовний спосіб, висловив зауваження щодо об`єктивних ознак реальності господарських операцій позивача, зокрема у частині неналежного підтвердження походження та транспортування товару (насіння соняшника), операції із яким стали підставою для формування позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов`язань із податку на додану вартість.

Разом з тим, надаючи оцінку обставинам, які характеризують господарську операцію позивача із ТОВ Грандлітоїл та ФГ Заграва , з точки зору її фактичного здійснення (реальності), судом встановлено, що 21.09.2018 між ТОВ Лозгрейд (Продавець), в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ Грандлітоїл (Покупець), в особі директора ОСОБА_4 , було укладено договір купівлі - продажу № 21/09/2018 (далі - Договір № 21/09/2018)

Підпунктом 1.1 Договору № 21/09/2018 Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар - насіння соняшника, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов Договору.

Кількість та якість товару буде визначатися у рахунках, накладних на відпуск товару, ТТН, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно накладних та/або актів прийому - передачі, підписаними належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору (п.п. 1.2 Договору № 21/09/2018).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Договору № 21/09/2018 разом із товаром Продавець зобов`язаний надати накладну (та/або акт приймання - передачі), податкову накладну. Покупець зобов`язаний надати Продавцю довіреність на отримання Товару і зробити відмітку про отримання товару у видатковій накладній Продавця.

Оплата товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця у розмірі 80 % від загальної суми, решта 20 % після реєстрації податкової накладної в реєстрі ДФС. Можлива попередня оплата (п.п. 4.1 Договору № 21/09/2018) (а.с.57-60).

Специфікаціями № 1 від 11.10.2018, № 2 від 25.10.2018 та № 3 від 28.10.2018, зазначено найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару (а.с.62, 67, 71).

На підтвердження реального характеру господарської операції з ТОВ Грандлітоїл , позивачем окрім вказаних вище документів (Договору № 21/09/2018, специфікацій) надано видаткові накладні, товаро - транспортні накладні.

Зокрема на виконання умов укладеного договору постачальником виписані:

- видаткові накладні № РН-0000049 від 11.10.2018 на суму 410165,76 грн., ПДВ 68360,96 грн., № РН-0000050 від 25.10.2018 на суму 480615,38 грн., ПДВ 80102,56 грн., № Р-0000051 від 28.10.2018 на суму 76347,00 грн., ПДВ 12724,50 грн.;

- товаро - транспортні накладні від 11.10.2018 № 2, від 11.10.2018 № 790, від 25.10.2018 № 79/2, № 79/3, від 28.10.2018 № 80/5 (а.с.63, 65-66, 68-70, 72-73).

На виконання вказаного договору ТОВ Лозгрейд (Покупець), в особі директора ОСОБА_3 уклало договір поставки № 40 від 11.10.2018 із ФГ Заграва (Постачальник), в особі голови Кочкіна С.О. (далі - Договір № 40).

ФГ Заграва зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 28.07.2004, є платником ПДВ з 16.08.2004. Основний вид економічної діяльності є КВЕД 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.76-77).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору № 40 Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження на умовах, зазначених у цьому договорі.

Соняшник урожаю 2018 року, ціна та кількість вказується в Додатках (специфікаціях) до договору (п.п. 1.2 Договору № 40).

Товар, що реалізується є товаром власного виробництва ФГ Заграва (п.п. 1.3 Договору № 40 від 11.10.2018).

Підпунктом 2.1 Договору № 40 передбачено, що товар може передаватися покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у термін, встановлений у п. 5.1 договору.

Датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної (п.п. 2.2 Договору № 40 від 11.10.2018).

Відповідно до п.п. 2.3 Договору № 40, умовами поставки є доставка до зерноскладу ТОВ Грандлітоїл , Вінницька область, Калинівський район, с. Дружне, автотранспортом за рахунок Покупця.

Згідно специфікацій № 1 та № 2 від 11.10.2018, № 3 та № 4 від 25.10.2018, № 5 від 28.10.2018 які є невід`ємною частиною договору зазначено найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару (а.с.107, 109, 111, 113, 115).

На підтвердження реального характеру господарської операції з ФГ Заграва , позивачем окрім вказаних вище документів (Договору № 40, специфікацій) надано видаткові накладні, товаро - транспортні накладні, платіжні доручення.

Зокрема на виконання умов укладеного договору постачальником виписані:

- накладні № 1 від 11.10.2018 на суму 206440,44 грн., ПДВ 34406,74 грн., № 2 від 11.10.2018 на суму 168660,00 грн., ПДВ 28110,00 грн., № 3 від 25.10.2018 на суму 222958,82 грн., ПДВ 37159,80 грн., № 4 від 25.10.2018 на суму 212794,75 грн., ПДВ 35465,79 грн., № 5 від 28.10.2018 на суму 71820,00грн., ПДВ 11970,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні № 1 від 11.10.2018, № 3, № 4 від 25.10.2018, № 5 від 28.10.2018;

- платіжні доручення № 341 від 22.10.2018 на суму 58100,44 грн. в тому числі ПДВ 9683,41 грн., № 343 від 24.10.2018 на суму 70000,00 грн. в тому числі ПДВ 11666,67 грн., № 359 від 25.10.2018 на суму 56000,00 грн. в тому числі ПДВ 9333,33 грн., № 362 від 26.10.2018 на суму 69000,00 грн. в тому числі ПДВ 11500,00 грн., № 382 від 05.11.2018 на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 409 від 15.11.2018 на суму 91300,00 грн. в тому числі ПДВ 15216,67 грн., № 420 від 19.11.2018 на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 445 від 27.11.2018 на суму 100000,00 грн. в тому числі 16666,67 грн., № 470 від 10.12.2018 на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн. (а.с.64, 108, 110, 112, 114, 116, 117-119, 138-147).

Також на підтвердження господарської операції позивача із ТОВ Грандлітоїл та ФГ Заграва в матеріалах справи наявний журнал проводок за жовтень 2018 року по придбанню та реалізації соняшника (а.с.149-154).

Щодо досліджених судом видаткових накладних та накладних, то такі є доказом по перше - передачі товару постачальником та отримання його покупцем, по друге - підтверджують кількість, вартість та назву товару, який постачався на підставі Договору № 21/09/2018 та Договору № 40.

Надаючи оцінку формі та змісту первинних документів, як доказу реальності господарської операції, суд зазначає, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`ємів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV (далі - Закон від 16.07.99 року № 996-XIV).

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст. 1 Закону від 16.07.99 року № 996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону від 16.07.99 року № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши вищевказані первинні документи, суд зазначає, що вони містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що первинні документи позивача не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону від 16.07.99 року № 996-XIV, ст. 44 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вказували б на їх недопустимість як доказів реальності господарської операції позивача із його контрагентом.

Також суд зазначає, що відповідач помилково включив до складу податкового кредиту суму у розмірі 161188 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Грандлітоїл , оскільки при дослідженні Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 та додатку до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" судом не прослідковується включення позивачем до складу податкового кредиту суму у розмірі 161188 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Грандлітоїл , адже в додатку до податкової декларації в розділі ІІ "Податковий кредит" не визначено зазначену суму та індивідуальний номер ТОВ Грандлітоїл .

Суд зазначає, що зазначена сума включена позивачем до розділу І "Податкові зобов`язання" податкової декларації та визначена в додатку до податкової декларації в розділі І "Податкові зобов`язання".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач помилково включив ПДВ у сумі 161188 грн. до податкового кредиту.

Щодо твердження відповідача про невідповідність товаро - транспортних накладних Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила № 363), суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил № 363 (чинна на час складання ТТН), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товаро - транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Крім того, відповідно до п.п. 11.1 Правил № 363 передбачено, що товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судом перевірено товаро - транспортні накладні та встановлено, що всі необхідні реквізити надані для перевірки, товаро - транспортні накладні містять, що спростовує висновок посадових осіб контролюючого органу про невідповідність товаро - транспортних накладних Правилам № 363.

Крім того суд зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку для платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) щодо оформлення перевезення товару.

При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей. Отже, товарно - транспортна накладна призначена для обліку руху товарно - матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, невідповідність такого документу, як товарно - транспортна накладна не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак і не може бути підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також Верховний Суд у постанові від 19.04.2019 по справі № 820/6069/16 зазначив, що окремі неточності в заповненні документів не можуть свідчити про відсутність господарських операцій між позивачем та контрагентом і не позбавляють правового значення, виданих за цими операціями документів, оскільки ця обставина є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку та не може свідчити про недоведеність поставки товару у сукупності з іншими доказам. Окремі недоліки у товарно - транспортних накладних можуть свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Більше того, враховуючи викладену позицію Верховного Суду у постанові від 16.04.2019 по справі № 804/6909/17, суд вважає за належне акцентувати увагу на тому, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Щодо твердження відповідача про відсутність у ФГ Заграва в користуванні чи власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення для вирощування продукції власного виробництва - соняшника, то такі судом оцінюються критично, оскільки матеріалами справи підтверджена наявність у користуванні ФГ Заграва земельних ділянок сільськогосподарського призначення. При цьому, контролюючий орган надав перевагу одним довідкам, не обґрунтувавши неналежність довідок протилежних за своїм змістом.

Так, відповідно до довідки Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області від 19.07.2018 № 39-14-18/423 та довідки Виконавчого комітету Богодарівської сільської ради Барвінівського району Харківської області від 10.07.2018 № 57-10-7/238 судом встановлено, що на території Шишацької селищної ради ФГ Заграва взято для оброблення земельну ділянку у розмірі 4202,2 га, з них 4202,2 га рілля; на території Богодарівської сільської ради на оброблення взято земельну ділянку у розмірі 8211,4 га, з них 8211,4 га рілля (а.с.87-88).

Крім того, в підтвердження наявності у користуванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення в матеріалах справи наявний Звіт про посів площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року на території Барвінівського району Харківської області та Звіти про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 липня, 01 серпня, 01 вересня та 01 жовтня 2018 року на території Барвінського та Шишацького району (а.с.89-104).

Також суд зазначає, що правова підстава використання земель контрагентом позивача (використання земельної ділянки без достатніх правових підстав чи її нераціонального використання), може бути підставою для встановленої законом відповідальності саме фермерського господарства (його посадових осіб) та не повинна оцінюватися як обставина, що виключає підстав для формування позивачем податкового кредиту чи податкових зобов`язань за результатом таких операцій.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, вказану у рішенні, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені відповідачем в акті перевірки аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 77 КАС України.

Щодо незгоди позивача з підставою здійснення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI документальна позапланова перевірка здійснюється за підстави отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Суд зазначає, що системний аналіз норм ст. 73 та п. п. 78.1.1. ПК України, вказує на те, що отримавши запит контролюючого органу, платник податку повинен чітко відповісти на поставлені у запиті питання та надати зазначені у запиті документи. У такому разі, "підозри" контролюючого органу про допущені платником податків порушення вимог податкового законодавства можуть бути спростовані, що виключає необхідність проведення перевірки. В іншому разі, коли контролюючим органом не отримано повної та вичерпної відповіді на поставлені питання як і документів які її підтверджують, наступним законним способом для оцінки фактів порушення податкового законодавства є призначення податкової перевірки, на підставі п. п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Суд враховує, що оцінка повноти та достовірності наданих платником податків відповідей на обов`язкові запити є компетенцією контролюючого органу. Тому, вважаючи відповіді позивача неповними, відповідач у справі реалізуючи надані нормами Податкового кодексу України повноваження, призначив та провів позапланову невиїзну документальну перевірку, про проведення якої завчасно (до початку її проведення) повідомив позивача у справі. Відтак, суд не вбачає підстав для висновків про порушення відповідачем процедури призначення та проведення податкової перевірки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності має доводити в суді нереальність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов ТОВ Лозгрейд слід задовольнити повністю.

Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зважає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 02.03.2020 між позивачем ТОВ Лозгрейд в особі директора Лозовської М.В. та адвокатським бюро Супруна Миколи в особі керуючого бюро Супруна М.І. укладено Договір 02/03-2020 про надання правової (правничої) допомоги.

За умовами цього договору (п. 1.1) клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу щодо: представництва клієнта в судах адміністративної юрисдикції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.09.2018 № 000039507 про зменшення податкового зобов`язання в сумі 161188 грн. та зменшення податкового кредиту в сумі 147112 грн., що включає в себе підготовку позовної заяви, участь в судових засіданнях, складання процесуальних документів, збір доказів та всі інші передбачені процесуальним законодавством дії, а клієнт зобов`язується оплатити вартість наданих послуг правової (правничої) допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсягах та на умовах, визначених Договором.

Вартість наданих послуг правової (правничої) допомоги, передбаченої п. 1.1 цього Договору становить 8000,00 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору).

За результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої правової (правничої) допомоги і її вартість (п. 3.4 Договору) (а.с.155-156).

Приписами ч. 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, розмір компенсації витрат на правову допомогу визначається з розрахунку погодинної вартості надання правової допомоги - 1000,00 грн/год.

Позивачеві надано такі послуги:

- ознайомлення з документами, аналіз чинного законодавства, судової практики - 0,5 год. (0,5 х 1000 грн.= 500 грн.);

- узгодження правової позиції між адвокатом та клієнтом - 0,5 год. (0,5 х 1000 грн.= 500 грн.);

- підготовка позовної заяви - 4 год. (4 х 1000 грн.=4000 грн.);

- підготовка процесуальних документів 1 год. (1 х 1000 грн.=1000 грн.);

- участь в судових засіданнях - 2000 грн.

Всього 8000,00 грн. (а.с.216).

Доказом понесення витрат позивача на правову допомогу є платіжне доручення від 31.03.2020 № 984 на виконання умов Договору від 02.03.2020 № 02/03-2020 позивач сплатив гонорар у розмірі 8000,00 грн (а.с.217).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 4624,50 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. належить стягнути на користь ТОВ Лозгрейд за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкове повідомлення - рішення № 000039507 від 17.09.2019.

Стягнути із Головного управління ДПС у Вінницькій області, за рахунок бюджетних асигнувань, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лозгрейд понесені у справі судові витрати у виді судового збору в сумі 4624 грн. 50 коп. (чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні п`ятдесят копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. 00 коп (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лозгрейд : вул. Магістрацька, 158, кв. (офіс) 18, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 37258746;

Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454.

Повний текст складено та підписано суддею 30.06.2020

Суддя Богоніс Михайло Богданович