Рішення

від 30.06.2020 по справі 910/5402/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2020Справа № 910/5402/20 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко", м. Київ

про стягнення 251 293,11 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.04.2020 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" (відповідач) суми пені в розмірі 170 927,17 грн та суми штрафу в розмірі 80 365,94 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки №УБГ4/015-19 від 08.01.2019 року в частині вчасної поставки обумовленого Договором товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 року у справі №910/5402/20 позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

29.04.2020 року (в строк визначений судом) позивачем до суду була подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 відкрито провадження у справі №910/5402/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.05.2020 від відповідача до суду надійшла заява, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Данко" процесуального строку для надання відзиву на позов. Заява мотивована тим, що станом на 15.05.2020 року відповідачем не отримано від позивача позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та продовжено строк Товариству з обмеженою відповідальністю "Данко" для подання відзиву на позовну заяву на 7 робочих днів з моменту отримання даної ухвали.

12.06.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" надійшло клопотання про врегулювання спору за участі судді.

Ухвалою від 15.06.2020 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про врегулювання спору за участю судді було відмовлено.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання (28.05.2020 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471646470) відповідачем ухвали суду від 25.05.2020 року, якою продовжено строк Товариству з обмеженою відповідальністю "Данко" для подання відзиву на позовну заяву на 7 робочих днів з моменту отримання даної ухвали, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву встановлено судом до 09.06.2020 року (включно).

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Данко (постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством Укргазвидобування в особі філії Бурове управління Укрбургаз (покупець, позивач) було укладено Договір поставки №УБГ4/015-19 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві сіль для промислового переробляння кам`яна (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування/ асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є Додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є Додатком №3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна цього договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ або в іноземній валюті без урахування ПДВ (якщо постачальник є нерезидентом).

Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього Договору (п. 3.2. Договору).

У п. 4.1. Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами Акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4. цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в Додатку №4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

За умовами п. 6.3.1. Договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені в графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п. 7.9. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього Договору і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Специфікацією №1 від 06.09.2018 сторони погодили поставку наступного товару:

- сіль кам`яна для промислового переробляння у загальній кількості 1156 тон, загальною вартістю разом з ПДВ - 1 655 997,74 грн зі строком оплати - по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання товару.

Додатком №3 до Договору сторони погодили графік поставки товару: 340 т. напротязі 60 днів з моменту підписання договору; 408 т. на протязі 90 днів з моменту підписання договору; 408 т. на протязі 120 днів з моменту підписання договору.

Отже, 340 т. відповідач мав поставити до 09.03.2019 року, 408 т. - до 08.04.2019 року та 408 т. - до 08.05.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов зазначеного Договору було передано позивачу товар, обумовлений Договором та специфікаціями із порушенням строків поставки, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0000001 від 18.01.2019, №РН-0000002 від 21.01.2019, №РН-0000003 від 21.02.2019, №РН-0000004 від 25.02.2019, №РН-0000019 від 21.05.2019, №РН-0000032 від 03.06.2019, №РН-0000054 від 25.07.2019.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, обумовлений договором товар поставив із порушенням строків, обумовлених сторонами.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №032-01-14207-1 від 18.12.2019 у якій зазначив про порушення відповідачем строків поставки товару та вимагав сплати нарахованих штрафних санкцій. Докази направлення вказаної претензії наявні в матеріалах справи.

Проте відповідачем, зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення, доказів протилежного матеріали справи не місять.

З огляду на викладене, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної поставки обумовленого договором товару належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 7.9. Договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені в графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару .

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу відповідно до якого сума пені складає 170 927,17 грн, а сума штрафу становить 80 365,941 грн, судом встановлено, що вказані нарахування проведенні позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору та вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 769,40 грн, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Данко (ідентифікаційний код 32727466, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 2, офіс 111) на користь Акціонерного товариства Укргазвидобування (ідентифікаційний код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) суму пені в розмірі 170 927,17 грн (сто сімдесят тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 17 копійок), суму штрафу в розмірі 80 365,94 грн (вісімдесят тисяч триста шістдесят п`ять гривень 94 копійки) та суму судового збору в розмірі 3 769,40 грн (три тисячі сімсот шістдесят дев`ять гривень 40 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов