Рішення

від 25.06.2020 по справі 918/397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/397/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Демократична, 32) в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м. Рівне, майдан Просвіти,1, код ЄДРПОУ 13986712), до відповідача Фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Дубровицька районна державна адміністрація (34100, Рівненська область, м. Дубровиця, вул. Воробинська 16, код ЄДРПОУ 04057741)

про повернення водного об`єкта та земельної ділянки під водним об`єктом

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Смаглюк К.Л.;

від відповідача: Жовклий В.М., Поліщук Т.С.;

від третьої особи: не з`явився;

від органу прокуратури: Прищепа О.М..

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Жовклого Володимира Миколайовича у якому просить:

- зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації водний об`єкт (ставки), розташований на території Удрицької та Висоцької сільських рад Дубровицького району, який переданий на підставі договору № 225 оренди водного об`єкта від 12.07.2010, шляхом підписання акту здачі-приймання;

- зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку кадастровий № 5621889200:02:008:0014 площею 5,59 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Удрицької сільської ради Дубровицького району та передана на підставі договору оренди землі від 09.06.2010;

- зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку кадастровий № 5621882000:04:014:0049 площею 5,55 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Висоцької сільської ради Дубровицького району та передана на підставі договору оренди землі від 23.06.2010.

В обґрунтування позовних вимог Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури посилається на те, що між Дубровицькою районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем на строк до 01.09.2019 року було укладено 12.07.2010 року договір оренди водного об"єкту (ставків) № 225; 01.06.2010 року та 23.06.2010 року договори оренди землі. Дія договорів припинена у зв`язку із закінченням строків на які їх було укладено, однак орендар не повернув орендодавцеві земельні ділянки та водний об`єкт та продовжує ними користуватися.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25.05.2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача Поліщук Т.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позовну заяву без розгляду. При цьому зазначає, що у Заступника керівника прокуратури відсутні законні підстави для представництва інтересів держави, Заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури не вказано причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду та не надано жодного доказу про неналежне здійснення своїх функцій Рівненської обласною державною адміністрацією.

02.06.2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив в якому обгрунтовує повноваження прокуратури на звернення з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на "25" червня 2020 року.

22.06.2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Дубровицької районної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги Заступника прокурора підтримує та просить задоволити позов.

Прокурор в судовому засіданні та представник позивача в судовому засіданні 25.06.2020 року підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач та представник Відповідача в судовому засіданні 25.06.2020 року заперечили проти позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши учасників процесу, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття інтереси держави , відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є повернення Рівненській обласній державній адміністрації водного об`єкту та земельних ділянок.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням водним об`єктом та земельними ділянками державної власності без достатніх на те підстав, становлять суспільний , публічний інтерес, а не вжиття Рівненською обласною державної адміністрацією заходів щодо повернення водного об`єкта та земельних ділянок порушують права останньої, як власника.

Суспільним , публічним інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення водного об`єкта та земельних ділянок Рівненській обласній державній адміністрації є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю та водні ресурси Українського народу.

Згідно ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч. ч. 3, 4, 8 даної статті, у власність або користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться, відповідно до ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Вказане свідчить про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

12.07.2010 між Дубровицькою районною державною адміністрацією, як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем, як Орендарем укладено договір оренди водного об`єкту №225 та підписано акт передачі-прийому водного об`єкту оренди.

Пунктом 1 договору оренди водного об`єкту передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди до 01.09.2019 року водний об`єкт (ставки) на території Удрицької та Висоцької сільських рад Дубровицького району для риборозведення, згідно договорів оренди земель водного фонду № 041058900002 від 09.06.2010 та № 041058900001 від 23.06.2010, на підставі розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації № 80 від 29.03.2010.

Пунктом п. 5.4. договору оренди водного об`єкту передбачено, що водний об`єкт, який орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Відповідно до п. 5.5 договору оренди водного об`єкту, при поверненні об`єкту оренди сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі водного об`єкта, що орендується протягом 5 робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. В цей строк Орендар зобов`язаний підготувати об`єкт оренди та передати його Орендодавцю.

Відповідно до пунктів 5.6 та 5.7 договору оренди водного об`єкту, при поверненні об`єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін. Об`єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно п. 3.2.12 договору оренди водного об`єкту, орендар зобов`язується після закінчення терміну дії договору оренди повернути орендодавцеві орендований водний об`єкт в стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду.

Дія договору припиняється у разі припинення дії договору оренди землі, укладеного між Дубровицькою райдержадміністрацією та підприємцем Жовклим В . М. ( п. 8.2 договору оренди водного об`єкту).

Однак, як з`ясовано в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідачем-орендарем вимоги п. п. 2.2.12, 5.5, 5.6, 5.7, 8.2 договору оренди водного об`єкту, в частині повернення об`єкта оренди орендодавцю згідно акту здачі-приймання, не виконано.

Окрім того судом встановлено, що розпорядженням голови Дубровицької районної державної адміністрації № 80 від 29.03.2010 року надано в оренду ФОП Жовклому Володимиру Миколайовичу земельні ділянки водного фонду під водним об`єктом площею 5,59 га на території Удрицької сільської ради та площею 5,55 га на території Висоцької сільської ради Дубровицького району.

У зв`язку з цим, 09.06.2010 року між Дубровицькою районною державною адміністрацією, як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем, як Орендарем, укладено договір оренди землі для рибогосподарських потреб, який зареєстровано в Дубровицькому РВ Рівненської регіональної філії Центру ДЗК, про що зроблено запис за № 041058900002. Сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,59 га, у т.ч. 5,15 га - земельна ділянка під водним об`єктом, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Удрицької сільської ради Дубровицького району.

Строк дії договору до 01.09.2019 року, визначений пунктом 8 договору.

23.06.2010 року між Дубровицькою районною державною адміністрацією та як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Жовклим Володимиром Миколайовичем, як Орендарем, укладено договір оренди землі для рибогосподарських потреб, який зареєстровано в Дубровицькому РВ Рівненської регіональної філії Центру ДЗК, про що зроблено запис за №041058900001. Сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,5 га, у т.ч. 4,84 га - земельна ділянка під водним об`єктом, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Висоцької сільської ради Дубровицького району.

Строк дії договору до 01.09.2019 року, визначений пунктом 8 договору.

Передача земельних ділянок орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації договору за актом їх приймання передач, згідно п. 20 вказаних договорів оренди землі від 09.06.2010 року та 23.06.2010 року.

Після припинення їх дії орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду (п. 21 вказаних договорів оренди землі від 09.06.2010 року та 23.06.2010 року).

На підставі п. 8 договорів оренди землі від 09.06.2010 року та 23.06.2010 року, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковими угодами від 28.03.2011 року та 30.07.2013 року до договору оренди землі № 041058900001 від 23.06.2010 року з кадастровим №5621889200:02:008:0014 внесено зміни щодо нормативно-грошової оцінки, порядку внесення орендної плати, встановлення обмежень у використанні земельної ділянки.

Додатковими угодами від 28.03.2011 року та 30.07.2013 року до договору оренди землі № 041058900002 від 09.06.2010 року з кадастровим №5621882000:04:014:0049, також, внесено зміни щодо нормативно-грошової оцінки, порядку внесення орендної плати, встановлення обмежень у використанні земельної ділянки.

В судовому засіданні 25.06.2020 року ФОП Жовклий В.М. надавав пояснення щодо позовних вимог та зазначив, що досі користується об`єктами оренди та здійснює господарську діяльність з риборозведення. Будь-яких дій щодо поновлення договорів оренди водного об`єкту та земельних ділянок, а також щодо повернення об`єктів оренди Рівненській обласній державній адміністрації не вживав.

Згідно листа Департаменту екології природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації №1068/05/01-03/20 від 13.04.2020 року, після закінчення строку договорів оренди земель водного фонду з водним об`єктом ФОП Жовклий В.М. з проханням про їх продовження не звертався.

У зв`язку з закінченням терміну дії договорів оренди землі та водного об`єкта, листом Рівненської обласної державної адміністрації від 29.09.2019 року №6572/01-31/19 повідомлено орендаря про заперечення проти поновлення договорів та припинення їх дії.

Згідно листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.04.2020 року, ФОП Жовклий В.М. має загальну заборгованість перед бюджетом по орендній платі з фізичних осіб в сумі 215036,99 грн., яку він не сплачує з 30.03.2013 року по даний час.

Виходячи з викладеного, водний об`єкт та земельні ділянки досі перебувають у користуванні відповідача, в той час, коли договори оренди закінчили свою дію, що суперечить вимогам земельного та водного законодавства, а також умовам договорів оренди.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 3 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпоряджання водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Главою 7 (ст. 29-32) Водного кодексу України унормовано економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

З вказаних норм права слідує, що використання ставків для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватись тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із земельною ділянкою водного фонду.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням водних об`єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Обов`язковою умовою здійснення рибогосподарської діяльності є наявність діючого договору оренди водного об`єкту та земельної ділянки.

Статтею 69 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4, 8 цієї статті, у власність або користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

У даному випадку розпорядником земель водного фонду державної форми власності є Рівненська обласна державна адміністрація.

Згідно ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться.

Відповідно до вимог ст. 80 Земельного кодексу України, одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Згідно з частиною 2 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до положень частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та частини 2 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами частини 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент закінчення строку договору), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, згідно із частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Даний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року (провадження № 6-219цс14 та № 6-10цс15) та від 18.03.2015 року (провадження № 6-3цс15 і № 6-4цс15).

Такий висновок відповідає вимогам абзаців 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зі змісту яких вбачається, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття органом виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної власності.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Даний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №709/433/17.

Відтак, суд дійшов висновку, що приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але це може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Жовклий В.М. до Рівненської обласної державної адміністрації з листами- повідомленнями про намір поновити договори оренди не звертався, додаткові угоди про їх поновлення не скеровував.

Як встановлено судом, Рівненською обласною державною адміністрацією листом від 29.09.2019 року № 6572/01-31/19 повідомлено орендаря про заперечення проти поновлення договорів та припинення їх дії.

Таким чином, господарський суд Рівненської області дійшов висновку про те, що строк дії договорів оренди водного об`єкту та земельних ділянок припинився 01.09.2019 року та поновлення вказаних договорів не відбулось.

Статтею 34 Закону України Про оренду землі встановлені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі: у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення орендарем Рівненській обласній державній адміністрації водного об`єкту та земельних ділянок. Крім того, в судовому засіданні відповідачем заявлено про подальше користування об`єктами оренди та не вжиття жодних дій за для їх повернення орендодавцю.

Згідно приписів статей 316-319, 321 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та не може бути обмежений у здійсненні права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 ст. 353 цього Кодексу.

Як встановлено судом, договори оренди водного об`єкту від 12.07.2010 року, оренди землі від 09.06.2010 року та 23.06.2010 року припинили свою дію у зв`язку із закінченням їх строку з 01.09.2019 року. Отже, відповідно до приписів ст. 34 Закону України Про оренду землі , саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок щодо повернення спірних об`єктів, та відповідно, у позивача виникло відповідне право вимоги.

В силу закону орендодавець має право вимагати повернення об`єкта оренди за актом в будь-який час після припинення дії договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним, та враховуючи, що спеціальним законом передбачено обов`язковість отримання правовстановлюючих документів на право користування землею та водним об`єктом, однак відповідачем у встановленому законодавством порядку не оформлено (не зареєстровано) право користування, факт використання ним самим підтверджено, господарський суд Рівненської області визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути за актом приймання-передачі державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації водний об`єкт (ставок) та земельні ділянки.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації водний об`єкт (ставки), розташований на території Удрицької та Висоцької сільських рад Дубровицького району, який переданий на підставі договору № 225 оренди водного об`єкта від 12.07.2010, шляхом підписання акту здачі-приймання.

3. Зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку кадастровий № 5621889200:02:008:0014 площею 5,59 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Удрицької сільської ради Дубровицького району та передана на підставі договору оренди землі від 09.06.2010;

4. Зобов`язати фізичну-особу підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку кадастровий № 5621882000:04:014:0049 площею 5,55га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Висоцької сільської ради Дубровицького району та передана на підставі договору оренди землі від 23.06.2010.

5. Стягнути з фізичної-особи підприємця Жовклого Володимира Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 6306,00 грн. на користь прокуратури Рівненської області (р/р иА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк отримувач - Державна казначейська служба України, код класифікації видатків бюджету - 2800).

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.