Рішення

від 30.06.2020 по справі 420/4331/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4331/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Одеського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії , за результатом розгляду якого, позивач просить суд: прийняти постанову, якою стягнути з Одеського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії , 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 101, Код ЄДРПОУ 42205392, МФО 334851, р/р НОМЕР_1 ПАТ ПУМБ м. Київ, 0938529559 інші джерела зв`язку не відомі на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області/Банк ГУ ДКСУ в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у Приморському районі/50070000 МФО 899998, р/р UA368999980313131230000015008, Код ЄДРПОУ 38016923, тел./факс: (048) 722-52-42, E-mail: Odessa_fszi@ukr.net , суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2019 році у розмірі 45 018,18 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 459,34 грн. Всього до сплати підлягає 45 477,52 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, наданому до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на ОЗН ШКОЛА МРІЇ склала 11 осіб.

У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не було створено жодного. На підприємстві протягом 2019 року не працювала жодна особа з інвалідністю.

Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом 2019 року.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 25.06.2020 року о 10 годині 30 хвилин.

11.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач заперечує проти позову, вважає його безпідставним та таким, що до задоволення не належить. Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що відповідач не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю не відповідає дійсності, оскільки відповідач для організації освітнього процесу розпочав добір працівників на вакантні посади та двічі подавав до Одеського міського центру зайнятості звітність по формі № 3-ПН та зазначав про потребу у працівниках в кількості 2 осіб, які мають додаткові гарантії шкодо сприяння працевлаштуванню, а саме інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Обов`язок щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем виконано в повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що роботодавець повинен створити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, повідомити про наявність вакансії центр зайнятості та працевлаштувати особу з інвалідністю, яка самостійно або за направленням центру зайнятості звернеться до нього та відповідатиме вимогам вакансії. Обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.

16.06.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на яку представник позивача, посилаючись на лист Державної служби зайнятості від 14.09.2016 року № ДЦ-01-6415/0/616, зазначає, що у разі подання Державній службі зайнятості лише форми № 3-ПН, не можна вважати, що роботодавець зробив усе можливе для працевлаштування фахівця з інвалідністю. Відповідно до вказаного, відповідач не в повному обсязі надає інформацію про попит на вакансії та не вжив усіх залежних від нього, передбачених законом заходів, для виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю.

25.06.2020 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі останнього.

25.06.2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

29.01.2020 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою №10-ПІ, згідно з яким, в графі середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу зазначено - 11 осіб, а в графі: кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях в рядку 03 зазначено - 1 особа.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" регулюється відповідним Порядком, затвердженим Міністерством соціальної політики України №316 від 31.05.2013року (далі - Порядок №316).

Пунктом 5 Порядку №316 передбачено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, з огляду на наведені судом норми законодавства, на роботодавця покладено обов`язок зі створення робочих місць для інвалідів, обов`язку ж щодо пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені робочі місця у відповідача не має.

Суд встановив, що 25.01.2019 року Одеським навчальним закладом середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії до Одеського міського центу зайнятості подано звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2019 рік в якому зазначило у розділі І. Основні дані вакансії про потребу у наступних працівниках: вчитель початкових класів, вчитель географії, вчитель музичного мистецтва, вчитель трудового навчання, вчитель фізкультури, вчитель предмету Захист Вітчизни для хлопців та вчитель предмету Захист Вітчизни для дівчат.

У пункті 2 розділу ІІ Коментарі до даних про вакансії звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2019 рік відповідач зазначив про потребу у працівниках в кількості 2 осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню, а саме інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

02.09.2019 року Одеським навчальним закладом середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії до Одеського міського центу зайнятості подано звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2019 рік в якому зазначило у розділі І. Основні дані вакансії про потребу у наступних працівниках: вчитель початкових класів, вчитель інформатики, вчитель образотворчого мистецтва, сестра медична, секретар-друкарка, прибиральник службових приміщень.

У пункті 2 розділу ІІ Коментарі до даних про вакансії звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2019 рі відповідач зазначив про потребу у працівниках в кількості 2 осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню, а саме інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Суд зазначає, що до обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" фактично віднесено укладання трудового договору з інвалідом, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості, а в силу приписів частини третьої статті 18 названого закону - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування інвалідів, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 20.03.2018 року у справах №817/652/17, № 802/707/17-а, від 26.06.2018 року у справі №806/1368/17 та від 31.01.2019 року у справі № 820/2267/17.

Як встановлено вище судом, відповідач подавав звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН до центру зайнятості, однак центром зайнятості на установу відповідача не направлялися для працевлаштування інваліди.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач у 2019 році виконав вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що виключає застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до задоволення не належать.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеського навчального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Позивач - Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Код ЄДРПОУ:38016923, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107).

Відповідач - Одеський навчальний заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Школа Мрії (Код ЄДРПОУ:42205392, адреса: вул. Старопортофранківська, буд. 101 м. Одеса, 65020).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 30 червня 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.